🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Марія БровінськаРобота
23 лютого 2024, 14:18
2024-02-23
«Це покоління не жило при „совку“ — це найкласніше, що сталося з Україною». Рівно 2 роки тому помер співзасновник ELEKS Олексій Скрипник. Ось 10 тез з його останнього інтерв'ю
Рівно два роки тому, 23 лютого, у переддень повномасштабного вторгнення раптово помер співзасновник та голова ради директорів львівської IT-компанії ELEKS Олексій Скрипник. Йому було 57 років. У компанії він відповідав за розвиток Північної Африки та Близького Сходу. «Нашу молодь не сприймають як керівників, тому до шейхів їжджу я», — розповідав Скрипник.
dev.ua знову публікує витримку з останнього інтерв’ю бізнесмена для DOU, яке він давав у листопаді 2021 року. Обрали найяскравіші висловлювання.
Рівно два роки тому, 23 лютого, у переддень повномасштабного вторгнення раптово помер співзасновник та голова ради директорів львівської IT-компанії ELEKS Олексій Скрипник. Йому було 57 років. У компанії він відповідав за розвиток Північної Африки та Близького Сходу. «Нашу молодь не сприймають як керівників, тому до шейхів їжджу я», — розповідав Скрипник.
dev.ua знову публікує витримку з останнього інтерв’ю бізнесмена для DOU, яке він давав у листопаді 2021 року. Обрали найяскравіші висловлювання.
(текст від 23 лютого 2022 року)
Про ELEKS
В ELEKS сьогодні близько 2000 людей. З них у Львові 80%. У Києві офіс має близько 300 людей, у Тернополі й Івано-Франківську — по 150, у Польщі трохи менше, в Америці — близько 50. У Харкові вже є 40 співробітників, і вони просять там відкрити офic. ELEKS має бізнес-юніти в Америці, Європі, Канаді та на Близькому Сході. Бізнес-юніт відповідає за розвиток певного регіону.
Зміст
Про геніїв та наймання
У 1995 році мені вдалося набрати десятьох геніїв. Це були люди з IQ понад 140. Я набрав хлопців, які були чемпіонами України з програмування. Нині вони співзасновники ELEKS. Вони мають великі пакети. І з тих десяти людей один пішов у Google й один живе в Польщі. Решта працюють на ELEKS. Але всі зберігають свою частку в компанії.
Я не знаю етапів найму розробників у компанію зараз, бо наймаю лише топменеджмент. Але, напевно, ключова відмінність від інших в тому, що ми багато часу витрачаємо на інтерв’ю з кандидатами.
Про кадрові небезпеки
Я бачу небезпеку в тому, що універсальних спеціалістів стає менше. Я шість чи сім разів принципово змінив свою спеціальність: починав інженером-електриком, потім був програмістом, PM, СЕО компанії, політиком, головою борду, стартапером. Мені в кайф. Ключове питання: наскільки людина готова перебудуватися? Наприклад, наш СЕО Андрій Крупа — колишній юрист. І він кращий СЕО, ніж я.
На позицію СЕО претендували 28 людей, а коли обирали фіндиректора, їх було 35. Але на відборі фіндиректора ставили одне питання — просили пояснити кризу 2008 року з погляду фінансів.
Для мене було шоком, що багато хто не дивився фільм «Гра на пониження» і не цікавився цією подією взагалі. А мені потрібна була людина з широким світоглядом. Я всім пояснюю, що фінансова криза 2008 року — це гра в гарячу картоплю, де програє той, в кого вона лишилася в руках.
Помилка багатьох наймачів у тому, що їм здається, ніби треба набирати інструменталістів. Але С-рівень — це люди, які мають вміти дивитися на зірки, мріяти, думати трохи в іншому масштабі. На такі посади потрібні фахівці, які мають бачення.
Світогляд, бачення можна і треба розвивати через книжки, бізнес-школи. На початку ELEKS шансу потрапити в компанію не було, якщо ти не прочитав «Хроніки Амбера» або «Дюну». Зараз такого вже немає.
Про перегрітий ринок та освіту айтівців
Сьогодні вирішили фокусуватися на конкретних спеціалізаціях, а не бути всеїдною компанією. Вирішили вирощувати кадри. Вкладаємо багато коштів у розвиток ELEKS академії, щоб набирати охочих на навчання якомога раніше. Ми бачимо, наскільки ринок кадрів «червоний». Хочемо, щоб в нас з’являлося більше спеціалістів, яких ми вчимо. Краще, коли навчиш людей і не боїшся, що вони підуть, ніж коли не навчиш і боїшся, що вони в тебе залишаться.
Академія для нас — не бізнес. Ми принципово не хочемо на цьому заробляти. Бо, коли починаєш заробляти, знижуєш планку.
До нас на перший іспит приходить 500 охочих. З них ми вибираємо всього 50, які йдуть на розмову з розробником. Після цього з них залишається 25. Якби ми хотіли робити бізнес, ми б з 500 залишили 400.
Наше завдання — спеціалізація.
Про IPO і фондовий ринок
ELEKS ще замала для IPO. Потрібно мати мінімум 50 млн євро прибутку, щоб окупити всі витрати. Не впевнений, скільки саме зараз, але традиційно IPO коштувало близько $10 млн. Коли тобі не буде шкода цих грошей на IPO, тоді можна йти.
Треба виходити на фондовий ринок по Nasdaq чи на лондонські біржі. Туди виходять, щоб отримати спекулятивний капітал й оцінка компанії була в рази вищою. Чи будемо ми до цього готові? Не знаю.
Про роботу на українському ринку
З усіх замовлень, що має ELEKS, на український ринок припадає близько 0,5%. Це без урахування військових проєктів, які поки що більше схожі на стартапи. В українському сегменті в нас є лише Doctor Eleks. Близько 70% ринку медичних інформаційних систем в Україні наші, але це приблизно 0,5% від того, що ми робимо загалом.
Український ринок найскладніший. Ніде немає такої забюрократизованості й такого рівня корупції. Навіть в арабських країнах.
Наш основний ринок американський, але його зараз трясе. Тому дивимося в бік арабських країн.
Про гендерні стереотипи та ейджизм
Існує проблема менеджерського зростання, досвідченості. Змінилося покоління. Сьогодні люди психологічно інші. Якщо раніше ти міг сказати: «Що за фігню ти написав?» і використати обсценну лексику, то тепер боронь боже. Одразу скажуть, що їх знецінили й образили. І ти розумієш, що треба поводитися інакше.
Я вважаю, що це покоління дуже класне. Воно не жило при «совку» — це найкласніше, що сталося з Україною. Ці люди не розуміють, що таке піонери, комсомольці, підлість «совка». Вони вільні. Це ключова перевага.
Коли ми були зовсім маленькі, казали, що не будемо набирати понад 30% жінок. Сьогодні понад 40% співробітників компанії — жінки. У нас є Senior Developer’и жінки, хоча їх не стільки, скільки хлопців.
У компанії є проблема ейджизму. Це стосується старших людей. Ми наймаємо їх. Наприклад, брали на девелоперську посаду людину 57 років. Але їм потрапити в ELEKS складніше, і це часто пов’язано не так з віком, як з поганими звичками, з поганою англійською, рудиментами «совка».
Про кризу 2020 року
На рівні ELEKS ми класно пройшли кризу 2020-го. Ми не звільнили жодного працівника саме через кризу. Тоді знімали людям зарплату. Понад 80% працівників погодилися на це, а були й такі, хто не погодився — це було добровільно. З ними ми нічого не робили — просто така людина, тобі це може подобатися або ні. Але у жовтні ми всім повернули гроші й усе компенсували.
Річ у тім, що у травні-червні ми не знали, якою буде криза, й боялися, що вона мінімум на рік. Тому робили запас, щоб не звільняти працівників.
Про «Дія. City» і ФОП
«Дія» мені подобається, але шалено не подобається те, що зараз пробують робити з податками. Як людина, яка п’ять років була в парламенті, я розумію, що за цим стоїть.Чому нас в «Дія. City» заганяють? Дуже проста річ, яку навіть не пробують приховати — хочуть підвищити податки. Зробити це для величезної кількості ПП-шників важко. Та й айтівці заважають прибрати ту чи іншу форму ПП.
Наміри Мінцифри абсолютно позитивні — я вірю. Але до Мінцифри є ще пан Гетманцев. Він послідовно і тупо знищує бізнес в Україні, не розуміючи, що не завжди треба різати корову, яка дає молоко. Можна просто доїти її.
Я боюся, що головна проблема «Дія City» в тому, що це буде кльово, поки, умовно, замість обіцяних 5% не поставлять 20 чи 30%
І ми не зможемо запобігти цьому, бо поки що ми слабко демократична країна. Буде метод пряника й батога.
Про сучасне IT і його майбутнє
Галузь сьогодні почувається фантастично. У 1998–1999 роках на українському ринку всього було близько 40 компаній. Зараз лише у Львові їх 500, і 2000–3000 компаній загалом в Україні. Думаю, у нас жодна сфера, яка розвивається, не давала приросту у 20–30% щороку.
Ключове обмеження сьогодні — кадри і їхня якість. Сьогодні модно йти в IT. І йдуть усі: починаючи від тренерів фізкультури й закінчуючи істориками. Але ключове питання в тому, що ці люди вміють. Якщо говорити про глобальний ринок — чим знамениті українці? Що в нас такого, чого немає в інших? Нам часто дають складні завдання у стилі mission impossible. А це означає, що ти не лише вмієш програмувати, а й добре знаєш математику, бізнес-процеси, вмієш робити складний проєктний менеджмент.
Хвилююся, що можемо вийти на таку точку, на якій нещодавно була Ірландія. Там аутсорс був на високому рівні, але потім ресурси закінчилися, і компанії покинули Ірландію.
Ризики — це ефект індика: коли той впевнений, що буде планомірно зростати, але не здогадується про День подяки.
У мене постійно є відчуття, що насувається світова криза. Я пережив п’ять криз: 1997–1998, 2001, 2007–2009, 2014 через війну з Росією і кризу 2020-го. Боюся, далі може трапитися шторм, який знесе всю індустрію.
Про власні стартапи
Зараз є компанія Luftronix, яка займається дронами, що літають без GPS — це optical flow navigation. Такі дрони потрібні у воєнній сфері, для польотів у трубах, ангарах. Також у цій сфері пробуємо робити безпілотні керовані машини.
Ключова проблема стартапів у компанії — знайти людей, в яких горять очі.
Часто аутсорсинг критикують за те, ніби спеціалісти з цієї сфери не готові працювати в продукті. Це брехня. Насправді часто люди з аутсорсингу працюють краще, ніж ті, хто перейшов з продукту на продукт. Бо їхнє завдання — отримувати результат. Але є багато побічних ефектів. Стандартна помилка, коли робиш спіноф, — не давати великий відсоток власності. Коли залишаєш його на рівні 5%, людям нецікаво.
За моєю суб’єктивною оцінкою, 50% продуктового стартаперського ринку України — на темному боці. Це люди, які не збираються створювати продукт, вони прийшли з’їсти гроші інвесторів і роблять це свідомо.
«В Давосі існує «таємне товариство». Щоб приєднатися цього року, треба спеціальний значок – сердце з прапором України». Голова ELEKS Kyiv Ольга Афанасьєва – про враження із Всесвітнього економічного форуму
Голова ELEKS Kyiv Ольга Афанасьєва нещодавно повернулась із Всесвітнього економічного форуму в Давосі (WEF-2022), який відбувся в Швейцарії минулого тижня. Вона була одним з ініціаторів створення Українського дому в Давосі з 2017 році. Тоді Ольга працювала генеральним директором Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA).
«Моє рішення піти на війну – кадрова втрата для бізнесу». Як лід-дизайнерка ELEKS стала медиком в «Азові»
Лід-дизайнерка IT-компанії ELEKS Марія Романова проміняла затишний офіс у Кракові на місце тактичного медика в ССО «Азов». Сьогодні вона проходить важкі тренування та підготовку. Розповідаємо головне з матеріалу про те, чому дівчина вирішила вступити до лав ЗСУ.
