Що під капотом в Uklon? Слухай TechPower Podcast 🎧

5 посад за 9 років: чому в ІТ це ок і як знайти себе? Історія PM SoftServe, яка не боїться ризикувати та втрачати, щоб наблизитися до мрії хоч на крок

Хтось може сказати, що 9 років — це недовгий термін, раніше взагалі було правилом поганого тону змінювати роботу раз на 2–3 роки. «Але ми живемо в часи високого попиту на ринку праці, у часи технологічного прогресу, у часи, коли людство прагне розвиватися професійно з тією ж швидкістю, що й світ навколо нас», — каже Ірина Демещенко, Project Manager у SoftServe.

Залишити коментар
5 посад за 9 років: чому в ІТ це ок і як знайти себе? Історія PM SoftServe, яка не боїться ризикувати та втрачати, щоб наблизитися до мрії хоч на крок

Хтось може сказати, що 9 років — це недовгий термін, раніше взагалі було правилом поганого тону змінювати роботу раз на 2–3 роки. «Але ми живемо в часи високого попиту на ринку праці, у часи технологічного прогресу, у часи, коли людство прагне розвиватися професійно з тією ж швидкістю, що й світ навколо нас», — каже Ірина Демещенко, Project Manager у SoftServe.

Дівчина вважає, що коли шукаєш себе, — час чи кількість посад не мають значення. 

За останні дев’ять років вона змінювала свою посаду та напрям роботи п’ять разів. Її історія — про вміння запитувати себе «А що далі?», змінювати роботу навіть тоді, коли вона подобається, ухвалювати неочікувані рішення, а іноді також і відмовлятись від крутих оферів. Усе — для того, щоб знайти себе.

Зміни — завжди на краще

Я розпочала свою кар’єру в ІТ на посаді рекрутера, у великій аутсорсинговій компанії понад 9 років тому. Півтора року виснажливого процесу стафінгу з амбіційними темпами дали зрозуміти, що єдине, що я встигала в цьому житті, — це працювати, спати й іноді їсти.

Мені хотілося змінити той темп на такий, щоби хоча б іноді мати час на себе, а в рекрутингу це неможливо. Тож я мусила змінити напрям своєї діяльності. 

На щастя, мій попередній досвід роботи був пов’язаний із HR, організацією івентів і внутрішньою комунікацією, тож я знайшла вакансію HR-маркетолога, так опинилася в SoftServe, у компанії, де почався мій справжній шлях до розвитку та реалізації себе та своїх амбіцій.

Кожен із вас знає, що іноді для того, щоб отримати бажане, потрібно чимось жертвувати, і мені довелося це зробити. Жертвою тут була робота, яка мені подобалася, хоч і було важкувато. Проте, коли йдеться про майбутнє, і щось навіть в улюбленій роботі не влаштовує, — не бійтеся ухвалювати рішення про зміни. 

Працюючи HR-маркетологом, я дуже швидко зрозуміла, що моїх знань ринку ІТ та назв мов програмування дуже мало для того, щоб організовувати якісні івенти, які будуть збирати величезні аудиторії. А на той час для київського офісу компанії це було дуже важливо, адже він щойно відкрився, і ми будували його репутацію. Отже, я вирішила, що мушу зануритися у цю справу глибше та почала дивитися в бік професії тестувальника. На той час я не розглядала перспективу змінювати діяльність, мені було просто цікаво. 

Я закінчувала технічний факультет у Київській політехніці, тож моя цікавість до технічних наук нікуди не зникла. Згодом мене підвищили до позиції HR Marketing Coordinator. Я стала керівником команди, у моєму підпорядкуванні були HR-маркетологи з різних локацій, де SoftServe має офіси.

Напевно, вже тоді у глибині душі я розуміла, що бути менеджером — то насправді те, що відповідає моєму внутрішньому стану. 

Ні, я не люблю командувати та ніколи цього не роблю, я люблю мотивувати та направляти людей — це мій єдиний стиль керування. 

Муки вибору

Мені було добре на цій позиції, але в якийсь момент я почала замислюватися над тим, що ж далі. І щойно я почала ставити собі це запитання, всесвіт поставив мене перед найбільшим вибором у моєму житті на той час. Він скинув на мене купу пропозицій зовнішнього ринку та лише одну — внутрішнього. Гарний час для того, щоб змінити компанію та піти далі.

На руках я мала дуже крутий офер від іншої компанії, але він не був моєю мрією, тож я обрала лишитися в компанії та погодитися на внутрішню пропозицію.

Від чогось відмовитися, скажу я вам, також є важливим моментом ухвалення рішення. Не завжди крутіша пропозиція чи краща зарплата є дійсно кращим варіантом у довгостроковій перспективі. 

Що можу порадити в такій ситуації — подумайте, де опинитеся завдяки новому оферу за кілька років, чи не обернеться новий для вас челендж непіднімним завданням, подумайте, чи готові ви змінювати компанію та переходити в абсолютно нове середовище та корпоративну культуру. Я не скажу всієї правди, якщо не розповім, що внутрішня пропозиція була для мене ризиком і викликом одночасно. Мені запропонували позицію тестувальника на одному з проєктів компанії, абсолютно нова для мене роль.  

Отже, я почала працювати тестувальником на доволі складному проєкті, побувала на величезній конференції у штатах, де мій внутрішній маркетолог був у захваті від того, як усе організовано та від масштабів побаченого. Далі проєкт підходив до свого логічного завершення та тестувати вже було нічого, тож на моїх плечах була комунікація із саппорт-командою клієнта та презентації для потенційних користувачів нашого продукту.

Ця активність була дуже схожа на продажі, які нагадали мені рекрутинг і маркетинг, тож я почала відчувати, що рухаюсь назад.  

Втратити, щоб здобути

Зараз саме час розповісти, що компанія — це не тільки проєкти та клієнти, а й люди, які роблять клієнтів щасливими. На моєму шляху мене дуже підтримували мої керівники, які зараз уже стали друзями. Без їхньої підтримки я б ніколи не наважилась щось змінювати.

Одного разу, коли я знову була на роздоріжжі з думками «А що далі?», за обідом із моїм колишнім керівником я дізналася, що в команді Global Talent Operations відкрита позиція Resource Manager. Увесь мій досвід роботи дуже добре лягав на всі вимоги до кандидата, тож мені її запропонували, а я погодилася спробувати. 

Позиція ресурсного менеджера насправді дуже відповідальна, адже ти маєш керувати бюджетом, людьми та іноді навіть будувати внутрішні процеси в компанії.

Моїм основним завданням було знаходити нові проєкти для спеціалістів, у яких вони завершилися, стежити, щоб під час їхнього перебування в резерві компанії вони продовжували відчувати себе на стільки ж комфортно, як вони відчували себе на проєкті.

А також знаходити для них завдання, менеджити їхні відпустки, лікарняні, заробітну плату, слідкувати за тим, щоби не пропустити проєкт їхньої мрії. Іноді в резерві могли бути одночасно до 40–50 людей і стежити за всім було дуже непросто. Через деякий час моя менеджерка пішла в декретну відпуску, мене зробили виконувачкою її обов’язків. Позиція була тимчасовою, тому шукати когось ззовні не було сенсу. Що ж, я була готова пробувати й це.

Наука делегування та відмова від мрії

Спочатку мені було важко повірити, що впоратися з усім можливо, але маючи команду, якій ти повністю довіряєш, і керівника, який тебе завжди підтримає та допоможе порадою, ти розумієш, що немає нічого неможливого. За кілька місяців вакансій стало стільки, що ми були змушені збільшити команду у два рази, ми вже займали не один маленький кабінет, а половину поверху. На цій позиції я навчилася делегувати та якісно менеджити свій час.

Делегування — це дуже складна річ, адже в основному ми керуємося думкою «хочеш зробити щось якісно, зроби це сам». А тепер уявіть, що все, що ви маєте зробити за вісім годин робочого часу, ви не зможете вкласти навіть у дванадцять, і зрозумієте, що просто не маєте вибору. 

Такі обставини дають дуже гарний поштовх відкривати в собі нові навички та зрозуміти прості істини.

Я зрозуміла, що делегування — це не просто спихання своїх справ на когось через брак часу, але й можливість для твоїх підлеглих розвиватися, роблячи щось, що вони ніколи до цього не робили. Як тільки я почала це робити, я побачила, наскільки більш умотивованою стала моя команда та як збільшилася їхня продуктивність. 

Сподіваюся, ви ще пам’ятаєте, що позиція була тимчасовою? Час промайнув дуже швидко, потрібно було рухатися далі. У мене вже був план руху, але несподівано його порушили проханням поїхати в офіс у Дніпрі та допомогти з рекрутинговою командою там, адже на той момент команда залишилася без менеджера. Я без роздумів погодилася, але в той самий день отримала пропозицію мрії від delivery-директора одного з наших юнітів. Він запропонував мені доєднатися до його юніту як проєктний менеджер.

Цей шлях був дуже довгий, на вагах водночас опинилася моя мрія та моє слово допомогти в Дніпрі, яке я дала своїм менеджерам. Що ж, за кілька тижнів я вже була в Дніпрі. 

Наші рішення роблять нас тими, хто ми є. Однією з моїх цінностей є дотримуватися обіцянок, які я даю людям, і неважливо, чи стосується це роботи, чи особистого життя. Другою цінністю є допомагати людям, які цього потребують.

А після стількох років роботи девізом стала фраза — немає нічого неможливого. Тож, як ви зрозуміли, на вагах зараз не просто обіцянка, а цінності, якими я не готова поступатися навіть заради мрії, адже досягнути це таким шляхом не принесе ніякого задоволення. 

Під час розмови з делівері-директором я пояснила свої цінності та чому мушу відмовитися від його пропозиції, хоча і шкодуватиму про це, для мене то був важкий крок, але сказавши це, я почула те, чого не очікувала. Мені було запропоновано доєднатися пізніше, як тільки я закінчу свої справи у Дніпрі. Що ж, іноді все ж таки можливо застрибнути в останній вагон потяга, який уже давно рушив.

Можливо, мені просто пощастило, можливо, всесвіт дуже добрий до мене, але я знаю точно, що дуже важливо в будь-якій ситуації залишатися порядною людиною, дотримуватись свого слова та бути чесним.

Урок із цього моменту в моїй кар’єрі — не жертвуйте власними цінностями, дотримуйтесь обіцянок, можливо, вам, як і мені, дотримання цінностей відкриє неочікувані можливості. 

Куди далі? Може, не зараз

Уже 3,5 роки я працюю Project Manager і дуже задоволена своїм вибором. Наразі я відчуваю, що перебуваю на своєму місці та займаюся тим, що кожного дня приносить мені задоволення.

Знаєте, як зрозуміти, що ти знайшов себе? Я припинила запитувати себе: «А що далі?». 

Ці дев’ять років в ІТ та безпосередньо 8 років у SoftServe були складними, але це було того варте. Важко було ухвалити рішення, робити деякі кроки, висловлювати свою думку, навіть працювати іноді було важко. Та за цей час я зрозуміла, що для цієї компанії найбільшою цінністю є її люди, їхній розвиток, їхня думка, їхній вибір — це те, що дуже міцно тримає мене тут.

Кілька місяців тому в мене знову розпочався новий етап у цій компанії, на цей раз я не змінювала напрям своєї діяльності, але змінила країну, у якій буду працювати — переїхала до Польщі.

Це складний крок, але, як і завжди, я маю підтримку свого менеджера, колег і друзів, що ще раз дає мені розуміння того, що немає нічого неможливого. 

Моя фінальна порада — не бійтеся ризикувати та щось втратити для того, щоби наблизитись до своєї мрії хоч на крок. Усе, що ви втратите заради неї, дуже швидко повернеться до вас! 

«Пригадую як під час мітингу ППО збила ворожу ракету прямо над нами». 5 скілів які DevOps з SoftServe переніс з ІТ в ТрО
«Пригадую, як під час мітингу ППО збила ворожу ракету прямо над нами». 5 скілів, які DevOps з SoftServe переніс з ІТ в ТрО
По темi
«Пригадую, як під час мітингу ППО збила ворожу ракету прямо над нами». 5 скілів, які DevOps з SoftServe переніс з ІТ в ТрО
«Світ зараз — справжнє торнадо». Велике інтерв’ю з Country manager Ukraine в SoftServe про роботу у війні вихід з рф найм та плани компанії
«Світ зараз — справжнє торнадо». Велике інтерв’ю з Country manager Ukraine в SoftServe про роботу у війні, вихід з рф, найм та плани компанії
По темi
«Світ зараз — справжнє торнадо». Велике інтерв’ю з Country manager Ukraine в SoftServe про роботу у війні, вихід з рф, найм та плани компанії
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Новий випуск «З фронту в IT» про айтівців, які повертаються до цивільного життя після ЗСУ.

Історія світчера з Тернопільщини, який змінив агро на IT, а IT на ЗСУ

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
У 18 років «захантив» SoftServe, у 21 — відкрив власну компанію. Історія львівського IT-вундеркінда
Гліб Щур — випускник кафедри систем штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка». На молодших курсах його запросила на роботу IT-компанія SoftServe, де він працював майже 3 роки розробником у R&D-відділі. А вже у 2021 році Гліб заснував власну компанію та став CSO у 21 рік. Розповідаємо історію львівського «самородка».
1 коментар
Розробник Softserve справляв потребу у центрі Львова. Був суд. Хлопець не прийшов. Що йому було?
Розробник Softserve справляв потребу у центрі Львова. Був суд. Хлопець не прийшов. Що йому було?
Розробник Softserve справляв потребу у центрі Львова. Був суд. Хлопець не прийшов. Що йому було?
В планах SoftServe на 2022 рік - 15 000 айтішників. Хочете стати частиною команди, «залишайтеся у західних регіонах»
В планах SoftServe на 2022 рік - 15 000 айтішників. Хочете стати частиною команди, «залишайтеся у західних регіонах»
В планах SoftServe на 2022 рік - 15 000 айтішників. Хочете стати частиною команди, «залишайтеся у західних регіонах»

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.