За останні 5 років лише Агентство США з міжнародного розвитку виділило понад $200 млн на допомогу Україні у сфері кібербезпеки. Агентство національної безпеки та Кібернетичне командування США також надавали допомогу. Але адміністрація президента Дональда Трампа скоротила американську допомогу в галузі кібербезпеки.
За останні 5 років лише Агентство США з міжнародного розвитку виділило понад $200 млн на допомогу Україні у сфері кібербезпеки. Агентство національної безпеки та Кібернетичне командування США також надавали допомогу. Але адміністрація президента Дональда Трампа скоротила американську допомогу в галузі кібербезпеки.
Американська допомога у сфері кібербезпеки охоплювала підтримку фахівців, навчання, обладнання та програмне забезпечення для організацій по всій Україні, в тому числі для десятків урядових установ і відомств, а також для ключових постачальників газу та електроенергії, національного банку і ядерних об'єктів, пише Bloomberg.
Гранти USAID фінансували кілька ініціатив з кібербезпеки в Україні, деякі з яких були схвалені ще за першої адміністрації Трампа, включаючи захист виборчої інфраструктури країни та її дипломатичних мереж зв’язку.
Десятки людей в Україні та США, які надавали технічну допомогу з питань кібербезпеки на сотнях об'єктів по всій країні, скасували або призупинили свої контракти.
Крім того, заплановані поставки комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, призначеного для забезпечення безпеки української інфраструктури, так і не були доставлені.
Про це повідомили Bloomberg джерела, які говорили на умовах анонімності через побоювання щодо репресій з боку адміністрації Трампа.
Держсекретар Марко Рубіо хоче забезпечити, щоб кожен долар USAID був витрачений на те, щоб зробити США «безпечнішими, сильнішими і більш процвітаючими». У зв’язку з цим Державний департамент переглядає проєкти з кібербезпеки, щоб визначити, які з них найкраще сприятимуть досягненню цілей Трампа.
Андрій Манкіш, український експерт з кібербезпеки, який раніше працював над фінансованими США проєктами з виявлення спроб російських хакерських атак, сказав, що відхід адміністрації від кібербезпеки, ймовірно, «вплине на наші зусилля і сповільнить прогрес у ключових сферах». За його словами, давно заплановані проєкти з кібербезпеки несподівано закінчилися.
«Багато проєктів були зупинені на півдорозі, підрядники були звільнені до завершення роботи, і багато планів не отримали можливості розкрити свій повний потенціал», — сказав Манкіш.
Найбільшим контрактом USAID, пов’язаним з кібербезпекою України, був на $128 млн з консалтинговою компанією DAI Global LLC. Термін дії контракту мав закінчитися у вересні, але DAI розраховувала продовжити його до вересня 2026 року, повідомили три особи, знайомі з цим питанням.
Ініціатива під керівництвом DAI передбачала надання обладнання для забезпечення кібербезпеки — наприклад, для відновлення даних, систем резервного копіювання та інструментів виявлення загроз.
Серед організацій, яким мали надати це обладнання — «Укренерго», податкова служба України, кілька урядових міністерств, а також підтримка кібербезпеки аеропортів, об'єктів поводження з радіоактивними відходами та Чорнобильської атомної електростанції.
Компанія також допомагала координувати обмін інформацією про кіберзагрози між Україною та Агентством кібербезпеки і безпеки інфраструктури США (CISA), забезпечуючи США важливим джерелом розвідданих про новітні тактики, що застосовуються підтримуваними державою російськими хакерами.
Після заморожування фінансування у січні багатьох людей, які працювали над проєктом DAI, відправили у відпустку, і його майбутнє зараз незрозуміле. Деякі співробітники компанії продовжують працювати в Україні, але їхні можливості значно обмежені. За словами джерел, обладнання та послуги, які мали бути надані Україні для поточних ініціатив, таких як проєкт зі зміцнення центральної виборчої комісії країни, зараз не йдуть за планом.
Інша американська компанія CRDF Global проводила навчальні курси та співпрацювали з Радою національної безпеки і оборони України над створенням оперативних центрів кібербезпеки. Ця робота також була призупинена, і невідомо, чи відновиться вона після перевірки, що триває в Державному департаменті.
Також постраждала міжнародна ініціатива, спрямована на посилення підтримки української кібербезпеки. Минулого року Талліннський механізм, підтриманий низкою країн, зокрема Канадою, Великою Британією, Німеччиною, Францією та Естонією, оголосив про виділення близько $200 млн на підтримку української кібербезпеки для протидії російським атакам. США погодилися виділити $100 млн, більша частина з яких буде надана через USAID. Але після обрання Трампа фінансування США було заморожено, і незрозуміло, чи буде його коли-небудь надано.
Деякі іноземні уряди активізуються, щоб заповнити порожнечу, яку залишили США, за словами чотирьох людей, які безпосередньо знають про ці зусилля. Масштаби підтримки США були настільки великими, що навряд чи інші уряди зможуть повністю повторити їх. Але будь-яке збільшення підтримки може надати цінну допомогу, кажуть ці люди. За їхніми словами, Канада, Великобританія і Японія швидко збільшили фінансування поточної роботи з кібербезпеки та інших критично важливих ініціатив.
Україна також отримала підтримку з боку приватного сектору, яка, ймовірно, триватиме й надалі. Більше десятка компаній, серед яких Mandiant, Palo Alto Networks Inc. та Symantec Broadcom Inc. надали допомогу у сфері кібербезпеки через американську організацію під назвою Cyber Defense Assistance Collaborative, або CDAC. За словами Грега Реттрея, виконавчого директора CDAC, їхня підтримка на суму близько $40 млн тривала протягом усієї війни, надаючи Україні розвіддані про хакерські загрози та інструменти для виявлення вторгнень.
