Аерокосмічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin 19 грудня успішно запустила та посадила ракету New Shepard після довгої перерви. Чому це важливо і що далі буде із суборбітальним туризмом dev.ua розповів незалежний експерт з питань космічної діяльності, радник голови Державного космічного агенства України Андрій Колесник.
Аерокосмічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin 19 грудня успішно запустила та посадила ракету New Shepard після довгої перерви. Чому це важливо і що далі буде із суборбітальним туризмом dev.ua розповів незалежний експерт з питань космічної діяльності, радник голови Державного космічного агенства України Андрій Колесник.
19 грудня, як показала пряма трансляція компанії Blue Origin, суборбітальна ракета New Shepard піднялася з віддаленого стартового майданчика Blue Origin у Ван-Горні, штат Техас, о 10:42 ранку за київським часом (16:42 за Гринвічем) із дослідницьким навантаженням у своїй першій місії після 15-ти місячної зупинки. Місія тривала трохи понад 10 хвилин.
New Shepard — це багаторазова суборбітальна пілотована ракета з вертикальним злетом та посадкою, яка може перевозити людей і вантаж під час коротких подорожей до краю космосу та з нього. New Shepard розроблена компанією Blue Origin для космічного туризму.
Алан Шепард, на честь якого названо ракету, став першим американцем, який побував у космосі, і п’ятою людиною, яка ступила на Місяць.
Капсула New Shepard може бути налаштована на розміщення до шести пасажирів, вантажу або комбінації того й іншого.
Ракета-носій оснащена одним твердотільним двигуном BE-3PM, який створює тягу 490 кН при старті, та трьома парашутами, має довжину 15 м, діаметр 3,7 м і стартову масу 75 т.
New Shepard успішно запускали та приземляли 22 рази, при цьому 1 часткова невдача була визнана успішною та 1 запуск був невдалим.
У заяві після місії старший віцепрезидент Blue Origin з програми New Shepard Філ Джойс заявив, що компанія очікує збільшити кількість запусків New Shepard у 2024 році, але не надав подробиць про те, коли буде її наступна місія, і, якщо вона буде, чи літатимуть люди.
Місія 19 грудня стала 24-ю за рахунком для New Shepard і першою після невдачі в середині польоту минулого року через «структурний збій» у соплі ракетного двигуна, спричинений надмірним викидом тепла з камери згоряння двигуна. Після цього випадку наступні 15 місяців тривала перерва у польотах. Федеральна авіаційна адміністрація США, яка контролює розслідування нещасних випадків приватними ракетними компаніями, вимагала від Blue Origin переробити двигун New Shepard перед поверненням у політ.
Андрій Колесник висловив експертну думку щодо цієї місії та суборбітального туризму у майбутньому. Далі його пряма мова.
Повернення до експлуатації системи суборбітального туризму вертикального зльоту та посадки є довгоочікуваною, насамперед в умовах вагомого відкладеного попиту подивитись на Землю з висоти понад 100 км хоча б «одним оком». Тим більш, що дістатись туди у спосіб, схожий на польоти астронавтів, та всього за декілька хвилин і при цьому відкрити для себе почуття невагомості у достатньо комфортабельних умовах.
Розслідування інцидентів, що трапляються під час реалізації проєктів у сфері космічної діяльності, в США є прерогативою регулюючих органів. Головним з них, у цьому випадку, є Федеральна авіаційна адміністрація (Federal Aviation Administration — FAA), у складі якій функціонує офіс, відповідальний за нагляд у сфері безпеці при здійсненні космічної діяльності. Його потужності, під час бурхливого розвитку комерційного космосу, не вистачає для своєчасного реагування.
Представники комерційного космосу США вже відкрито заявляють про багатомісячні затримки в отриманні необхідних документів для їх діяльності, що призводить до питань національної безпеки через швидке на цьому фоні скорочення відставання зі сторони Китаю. Але для розширення спроможностей «космічного офісу» FAA потрібні додаткові фінансові вливання, у чому поки що відмовляють законодавці в США під час розгляду бюджету країни.
І справа дійшла навіть до того, що там офіційні особи закликають американські комерційні компанії співфінансувати роботу «космічного офісу» FAA, щоб його розширити та пришвидшити реагування на запити, розслідування інцидентів та надання відповідних дозволів.
Отже, значна затримка у поновленні експлуатації суборбітальної системи на базі ракети New Shepard формально мають ту ж саму природу що й у випадку, наприклад, з уповільненням розвитку проєкту StarShip від компанії SpaceX — «вузька горловина» американської наглядово-дозвільної системи у сфері космічної діяльності.
Слід відрізняти суборбітальний туризм, послуги його надають компанії Blue Origin (вертикальний зліт-посадка на ракетоподібному обладнанні) та Virgin Galactic (горизонтальний зліт-посадка на літако-подібному обладнанні) — від «істино» космічного туризму.
У першому випадку не відбувається польоту по навколоземній чи іншій орбіті у космічному просторі. Та й ціна квітка за декілька хвилин у невагомості у 100 разів нижче ніж за кількадобового перебування у «справжньому» космосі. Але в обох випадках, суборбітальному та космічному туризмі, потрібні мільярдні інвестиції, які відіб’ються, якщо ці напрямки будуть у тій чи іншій формі складовими або розвитком інших ракетно-(літако-)космічних систем для пілотованих польотів.
З цієї точки зору, специфічний суборбітальний та космічний туризм поступово набере обертів, тим більш, що охочих викласти чималі, у багато нулів, гроші — не переведуться на планеті Земля.
В Україні питання відродження космічної діяльності, у тому числі її комерційного сегменту, можливо колись й у вигляді суборбітального туризму, — має відбутися обов’язково, але в іншому ракурсі, ніж це відбувалось до повномасштабної війни.
Системи суборбітального туризму, скоріш за все, поступово розширяться по всім континентам. Вони фактично можуть сформувати навколо себе комерційні космічні хаби, родзинкою яких будуть саме «атракціони» з суборбітальних польотів — пасажирів для них вистачить надовго.
Що стосується космічного туризму — кількадобових подорожей у космічний простір на пілотованому космічному кораблі а-ля нинішній CrewDragon від компанії SpaceX або кількатижневих насолод у готелях на борту приватних космічних станцій — його розвиток залежатиме від того, наскільки ціна питання зійдеться з фінансовими можливостями великої кількості потенційних клієнтів.
Розвиток суборбітального туризму — закономірне явище, але, скоріш за все, дуже довго буде можливістю для людей з дуже великими фінансовими можливостями. І регулюючим органам вже зараз треба «наздоганяти» комерційний космос, який розвивається бурхливими темпами.
Питання того, чи може Україна долучитись до цього процесу досі відкрите і залежить від багатьох факторів.
