😍 Спробуй Новий Trustee Plus на дотик - твій криптогаманець і платіжна картка тут 👉
Олексій ДзюбаВійна
7 лютого 2025, 09:02
2025-02-07
«Такі розробки стануть ще розумнішими й більш автономними». Історія створення роботизованої турелі «ШаБля», яка ще не замінила солдата, але дещо спростила йому життя на фронті
Рік тому в Україні вперше для військових законтрактували роботизовану турель «ШаБля». Це куленепробивна автоматизована система під кулемети, яка допомагає бійцям дистанційно вести вогонь. Подібні розробки сьогодні надають Силам оборони певну перевагу під час зіткнень з ворогом. Але «ШаБлі» могло і не бути, якби у 2014-му році, після «Революції гідності», група інженерів-ентузіастів не почала працювати над, здавалося б, такою футуристичною зброєю. Як виявилося не дерма. Адже після початку повномасштабного вторгнення це був один з перших ударних роботів, кодифікованих згідно зі стандартами НАТО.
Дана турель пройшла певну еволюцію і сьогодні це, як часто буває в стартапах, абсолютно інший продукт, ніж той, що був на початку. Та головне — він продовжує покращуватися і ставати більш ефективним, а бурхливо-конкуруючий ринок не дає часу на перепочинок. Ми поспілкувалися з авторами ідеї, виробником, державними структурами й військовими та розповідаємо історію створення «ШаБлі» — від задуму до бойового застосування на фронті.
Рік тому в Україні вперше для військових законтрактували роботизовану турель «ШаБля». Це куленепробивна автоматизована система під кулемети, яка допомагає бійцям дистанційно вести вогонь. Подібні розробки сьогодні надають Силам оборони певну перевагу під час зіткнень з ворогом. Але «ШаБлі» могло і не бути, якби у 2014-му році, після «Революції гідності», група інженерів-ентузіастів не почала працювати над, здавалося б, такою футуристичною зброєю. Як виявилося не дерма. Адже після початку повномасштабного вторгнення це був один з перших ударних роботів, кодифікованих згідно зі стандартами НАТО.
Дана турель пройшла певну еволюцію і сьогодні це, як часто буває в стартапах, абсолютно інший продукт, ніж той, що був на початку. Та головне — він продовжує покращуватися і ставати більш ефективним, а бурхливо-конкуруючий ринок не дає часу на перепочинок. Ми поспілкувалися з авторами ідеї, виробником, державними структурами й військовими та розповідаємо історію створення «ШаБлі» — від задуму до бойового застосування на фронті.
Ізраїльський досвід
«Він був генієм від природи. Пам’ятаю як у 8 років він у гостях полагодив відеомагнітофон, вперше в житті його побачивши», — згадує про Данила Ковжуна, який помер в серпні 2024-го, його брат Олексій. Данило легко «загорався» історіями й легко їх відпускав, не мав спеціалізованої IT-освіти, просто брав і робив, каже співрозмовник. І завжди знаходив цікаві для себе історії.
Наприклад, в 90-х компанія Ericsson запускала оптоволоконні мережі, Данило тоді працював перекладачем на цьому проєкті. За співпрацю компанія нагородила його дипломом. Потім Данило поїхав до Ізраїлю і там подався в IT. Роботодавець в нього запитав про диплом, а він відповів, що з собою «лише шведський», показуючи диплом від Ericsson. Компанія приємно здивувалася і взяла його на роботу, розповідає Олексій. Набравшись досвіду в ізраїльському IT, Данило повернувся до України й працював на телебаченні — був на зйомках продюсером та другим режисером.
Досвід роботи в Ізраїлі, де дуже розвинена сфера miltech через постійні війни із сусідніми країнами, вплинув і на українця.
«Він відчув, що все можливо, що не потрібно нічого боятися, що немає авторитетів. Якщо людина сказала „х**ню“, то ти маєш їй про це повідомити».
Приблизно у 2012-му році Данило захопився ідеєю автоматичних систем. «Перша ідея була — поставити вдома сигналізацію з кулеметом. Якщо злочинець проникне всередину, то в нього відбувається постріл. Батько тоді казав, що суть в тому, щоб не було пограбування, а не забризкати все довкола кров’ю. Данило погодився і продовжив „носитися“ з ідеєю автоматизації», — розповідає Олексій.
Інженеру допомогло те, що він знався як на IT, так і на телебаченні. «Ідея була в тому, що ти сидиш з телефоном на відстані, умовно, 500 метрів, а твоя «машинка» стріляє у росіян. У 2014-му році брат почав волонтерити, їздив на «передок». Так він знайшов однодумців і розпочалася робота над «ШаБлею», — каже Олексій, який є автором назви роботизованої турелі. «Тільки я просив без великих літер», — додає він посміхаючись.
Історія поступово набирала обертів, але помер інвестор проєкту і розробка припинилася, каже співрозмовник. Данило повернувся до режисури та волонтерства. А після початку повномасштабної війни він приєднався до війська.
«Якщо йому було нудно, він покидав проєкт, навіть якщо той був успішним. Але коли „загорався“ ідеєю, то міг спати по три години і „херачити“ роботу».
Олексій згадує пост його друга Данила — Олександра Ябчанки про те, що «ШаБлю» поставили на озброєння і він відкрив збір, щоб купити декілька таких «девайсів». «Данило тоді казав, що розробка „пережила“ кілька ітерацій під час створення і добре, що її затвердили та вона взагалі існує», — розповів брат винахідника.
«Перевага кожного українського miltech-виробника в тому, що ми завжди на крок попереду». Розробники турелі «ШаБля» розповіли про поточні проєкти
Новітня розробка
«Турель „ШаБля“, яку ми розробляємо сьогодні — це не оновлення старого проєкту, а абсолютно нова модель, що не має нічого спільного з версією, яка створювалася до 2022 року, окрім самої назви», — розповів в коментарі dev.ua представник компанії Roboneers, яка є творцем технологічної новинки.
Там наголошують, що зовнішній вигляд, конструкція, внутрішня електроніка та програмне забезпечення були розроблені «з нуля» відповідно до актуальних викликів сучасної війни. Над модулем працює інша команда інженерів, електронників та IT-фахівців, які використовують найновіші технологічні підходи.
Перше застосування дистанційно-керованого бойового модуля (ДКБМ, офіційна назва — ред.) «ШаБля», яку створювали навесні 2022-го, відбулося у вересні того ж року для одного з підрозділів Сил Оборони.
Фото — Турель «ШаБля»
«До початку повномасштабного вторгнення військові технології здавалися чимось далеким — темою для досліджень, парадів і презентацій на виставках. Сьогодні вони стали питанням життя і смерті. Україна перетворилася на інкубатор інновацій, де кожен день тестуються і вдосконалюються рішення, які змінюють правила війни», — пояснюють в Roboneers важливість інновацій.
«Якщо раніше оборонні технології асоціювалися з великими корпораціями та держзаводами, то тепер це сфера стартапів, швидких рішень і горизонтальних зв’язків. Війна зробила технологічну спільноту мобільною й відкритою».
«ШаБля» — один з перших роботів у нашому портфоліо Brave1, а також, загалом, один з перших ударних роботів, які були кодифіковані згідно зі стандартами НАТО», — розповіли dev.ua у державному defense tech кластері Brave 1.
Фото — «ШаБля»
І додають, що код НАТО перші 3 розробки — «ШаБля 7,62», «ШаБля М240» та «ШаБля М2» — отримали у вересні 2023 року. Загалом, весь процес кодифікації тривав трохи більш як 3 місяці. Сьогодні процедура кодифікації таких засобів вже займає значно менше часу.
В Roboneers наголошують, що спілкуються з військовими, щоб разом знайти інноваційні та ефективні рішення. «Наш основний пріоритет — захист життів військових. Людські ресурси на передовій повинні бути замінені роботами. Щоб військовий не натискав на спусковий гачок, а віддалено керував броньованим комплексом, який безперервно стріляє по ворогу», — кажуть в українській компанії. Їхні слова підтверджують військові.
Український батальйон «Вовки Да Вінчі» озброїли безпілотними турелями «Шабля»
Бойове застосування
«ШаБля» — це перший роботизований комплекс, з ним я знайомий з 2014 року», — каже в коментарі dev.ua керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» Олександр Ябчанка, який відповідає за наземні платформи в підрозділі.
Співрозмовник, який був другом Данила Ковжуна, згадує період після «Революції гідності», коли займався медичною реформою, у той час як його товариші та знайомі з «Майдану» працювали над технологічними рішеннями.
«Так з’явилася „ШаБля“. Я не мав стосунку до її розробки, але займався її промоцією. Така технологія мені видалася перспективною, тому що, перш за все, давала змогу зберегти життя і здоров’я бійця, який веде вогонь».
Військовий каже, що повернувся до «ШаБлі» у 2023-му році, коли його підрозділ воював під Бахмутом, а противник накривав їх артилерією. «Тоді ще не було такого розвитку БПЛА. Я собі фантазував, що було б класно сидіти в бліндажі й щоб попереду стояла турель, а з неї вести вогонь», — ділиться він спогадами.
Фото — Олександр Ябчанка і «ШаБля»
Згодом Олександр зв’язався з розробниками «ШаБлі» — компанією Roboneers. Військовий відкрив збір і зібравши на три технологічні турелі, замовив їх у компанії.
«Під Бахмутом ми не встигли їх застосувати. Поки вони приїхали, нас вже перевели під Торецьк, де була доволі стабільна лінія оборони. Власне, там ми вперше застосували «ШаБлю».
Через якийсь час Олександр отримав поранення і випав з війська на 7 місяців, лікувався.
«Переважна більшість уражень на полі бою сьогодні — приблизно 70% — йдуть від БПЛА. Згодом функції, які зараз на землі виконуються людьми, а саме — логістика, евакуація, вогневе ураження, мінування/розмінування, спостереження — будуть виконуватися безпілотними системами. Саме вогневим ураженням і спостереженням займається «ШаБля», — розповідає військовий.
Він додає, що поки що «Вовки Да Вінчі» використовують «ШаБлю» стаціонарно. «Вона в нас стоїть на позиції й стріляє. Але в процесі використання такої зброї існують свої складнощі реалізації», — каже Олександр Ябчанка.
Турель потрібно доставити на позицію, обслуговувати її, виправляти можливі несправності в режимі реального часу, адже це хоча й технологічна, але нова зброя. «Це ризики й купа додаткових задач для побратимів. Але вони розуміють, що альтернативи немає і на полі бою будуть роботизовані системи. Питання в тому, хто перший втілить в життя подібні ідеї — ми чи ворог. Якщо ворог, то це буде катастрофою для нас», — говорить військовий.
Фото — Олександр Ябчанка (крайній зправа) з «ШаБлею»
Олександр пояснює принцип роботи «ШаБлі», яка стріляє на ту відстань, яку дозволяє вести вогневий засіб. «Якщо це турель під ПКТ (Кулемет Калашникова — ред.), то її дальність стрільби визначається ТТХ (тактико-технічними характеристиками — ред.) кулемету. Якщо це турель на кулемет Browning чи, скажімо, на гранатомет МК 19, то дальність стрільби буде визначатися їхніми ТТХ. Задача турелі — це зробити так, щоб дальність стрільби не була меншою».
Якщо говорити про турелі, встановлені на дистанційно-керовані платформи, то в них «дещо інша математика». «Вона полягає в тому, наскільки далеко ти можеш заїхати платформою і з неї вести вогонь на ту відстань, яку дозволяє ТТХ вогневого засобу. Якщо ми говоримо про турелі „ШаБля“, то вони мають лише кулемет», — пояснює Олександр Ябчанка. Він каже, що сьогодні лінія бойового зіткнення (ЛБЗ) не сприяє тому, щоб використовувати турелі на платформі.
Фото — «ШаБля» на керованій платформі
«Технологічна турель має цікаві можливості. Наприклад, ти можеш програмувати точки, в які вона буде стріляти. Також ти можеш використовувати спеціальний zoom і бачити набагато точніше, ніж це може робити кулеметник неозброєним оком. Найголовніше — ти можеш знаходитися в укритті, поки працює твій вогневий засіб», — розповідає про принципи роботи «ШаБлі» співрозмовник.
«Ми мусимо бути успішнішими в інноваціях, інакше ми точно програємо цю війну. Це один з багатьох чинників, який дає нам шанс на перемогу, і я налаштований ним скористатися».
Зберегти життя воїна
В лютому минулого року була інформація, що на фронті використовують близько 200 зразків «ШаБля». «У цілях безпеки точну теперішню кількість назвати не можемо, але динаміка збільшення у Силах оборони доволі позитивна», — каже представник Roboneers. І додає, що зараз компанія працює над удосконаленням наявних модифікацій модулів і створенням нових.
Розробники розуміють, що наразі роботи не можуть повністю замінити наших захисників на лінії бойового зіткнення, але вони вже суттєво мінімізують їхнє перебування в зоні ураження.
«Ключова перевага наземних роботизованих комплексів у тому, що вони здатні замінити людей при виконанні цілого ряду завдань. Для прикладу, завдяки турелі „ШаБля“ військовий не працює безпосередньо за кулеметом „на нулі“, а керує ним дистанційно з безпечного місця. Таким чином він не наражає себе на підвищену небезпеку були поміченим ворогом», — констатують перевагу технології у Brave1.
Фото — «ШаБля» на керованій платформі
«Таких розробок буде ще більше і вони стануть ще розумнішими й більш автономними. Швидкість ухвалення рішень, точність, здатність діяти в умовах РЕБ/РЕР — ось чому ці розробки стають критично важливими», — пояснюють в Roboneers.
Була інформація, що росіяни скопіювали українську турель «ШаБля». Ябчанка каже, що його підрозділ поки що не зіштовхувався з її використанням. «Вперше я побачив застосування ворогом гранатомета на мобільній платформі взимку 2023-2024 років. Наші бійці їх тоді знищили за допомогою FPV. Я знаю, як подібні технології можуть створювати неприємності на полі бою. Сподіваюся, що ми будемо успішнішими за ворога. Зараз ми маємо перевагу в креативності думки й в горизонтальних зв’язках. Але це лише старт гонки наземних роботизованих систем», — додає військовий.
Щоб втілити подібні ідеї, людей в армії навпаки потрібно більше, впевнений Олександр Ябчанка. «Якщо ти хочеш, щоб замість тебе воювали роботи, то йди до війська і воюй роботами. Робота тобі у війську дадуть. Але замість тебе він, поки що, воювати не буде. Щобільше, щоб робот воював замість тебе, потрібен і ти, і кум для його обслуговування», — підсумував військовий.
Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні
Створення мережі ситуаційних центрів було передбачено рішенням РНБО від 4 червня 2021 року, наказом № 396 від 23 грудня 2021 року Міноборони було утворено робочу групу з цього питання. Але лише після початку повномасштабного вторгнення українські військові стали на крок ближче до натовських стандартів.
Марина Ціркун, членкиня ГО «Аеророзвідка», керівниця напряму С4ІSR, розповіла деталі про роботу системи ситуаційних центрів і пояснила концепцію ведення мережево-центричних війн.
«Українці відомі в світі за крутістю в технологіях». Про що говорили Бренсон і бізнес під час закритої зустрічі
29 червня один із найвідоміших світових підприємців Річард Бренсон приїхав особисто в Київ. Побував у Бучі, Ірпені, Гостомелі та побачив на власні очі, що з собою сьогодні несе війна проти росії. Того ж дня британський мілярдер зустрівся з представниками українського бізнесу. Розповідаємо про що саме говорили підприємці.
Будинки з конопель, 3D-друк та модульні містечка. 5 крутих технологій, які можуть швидко забезпечити українців житлом
Через війну мільйони українців втратили свої домівки і були вимушені шукати нової долі в чужих містах. Але як зробити так, щоб домівок вистачило на всіх і одразу? Ми зібрали 5 крутих технологій будівництва, які дозволяють звести тимчасове або й постійне житло за лічені тижні або навіть дні.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
