Марія БровінськаРобота
23 квітня 2025, 16:35
2025-04-23
«Необхідно сфотографуватися з паспортом і надіслати це фотозображення». Тестувальниця з Полтави знайшла «роботу» в Telegram-каналі, і, пропрацювавши два тижні, замість зарплати отримала 75 000 грн мікрокредитів на своє ім’я
Київський райсуд Полтави розглядає справу про шахрайство, у межах якого тестувальниця «попалася» на вудочку псевдороботодавця й урешті стала позичальницею одразу семи мікрокредитів. Розповідаємо деталі.
Київський райсуд Полтави розглядає справу про шахрайство, у межах якого тестувальниця «попалася» на вудочку псевдороботодавця й урешті стала позичальницею одразу семи мікрокредитів. Розповідаємо деталі.
Згідно з матеріалами справи, 17 квітня слідчий суддя суду звернувся до Полтавського РУП ГУНП про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, і фігурують у справі.
Річ у тому, що 18 березня тестувальниця, яка у справі є потерпілою заявницею, стала жертвою шахраїв, які за допомогою використання її персональних даних (паспорта, ІПН і мобільного телефону) заволоділи грошовими коштами кредитних спілок і фінансових установ України на суму 74 897 грн.
Потерпіла розповіла, що в січні в месенджері Telegram в одному з каналів побачила оголошення про вакансію для тестувальника сайтів і вирішила спробувати. Вона написала чоловіку, який залишав оголошення, на що він повідомив, що кандидатці необхідно сфотографуватися з паспортом і надіслати йому це фотозображення, що жінка й зробила.
Надалі чоловік роз`яснив кандидатці, що потрібно робити та надав декілька сайтів для тестування. Пропрацювавши близько двох тижнів на вищевказаній посаді, тестувальниця вирішила звільнитися, оскільки не отримала обіцяної заробітної плати.
13 березня 2025 року в месенджері Viber їй надійшло повідомлення від представника однієї з мікрокредитних установ про те, що вона має заборгованість по кредиту. Жінка відповіла, що ніяких кредитів не брала. Того ж дня її матері зателефонували з іншої кредитної установи та повідомили, що вона там також має заборгованість. Так жінка дізналась, що на її ім’я оформлено займи в 7 мікрофінансових установах на загальну суму 74 897 грн. Саме тому слідчому судді потрібен доступ до фінансових документів.
Суд клопотання задовольнив, зобов’язавши залучених у справі організацій надати запитувані дані. dev.ua стежитиме за розвитком подій.
«Недалеко от Николаева работаем с бариками». На Миколаївщні судили військового-програміста авіаційної ескадрильї, який «злив» дружині у месенджері місце дислокації Bayraktar. Ось, що йому за це було
#Всратівакансії. ТОП-5 пропозицій про роботу, над якими глузують айтішники
Кількість вакансій в IT з початком війни скоротилася, та шедеврів серед них не поменшало. dev.ua зазвичай попросить дизайнерку Анну Лазурко, яка регулярно публікує у своєму LinkedIn вакансії з дивними та кострубатими описами та вимогами, робити добірку з таких «шедеврів». Ось тут можна почитати першу, другу та третю таку добірку.
Цьоготижнева добірка створена dev.ua за допомогою добре відомого у LinkedIn хештегу #всратівакансії. Насолоджуйтеся!
Два місяці пошуків, 80 відгуків, 12 співбесід і два офери. Як айтішник з Козятина із сертифікатом Google та двома пет-проєктами роботу шукав
Айтішник-початківець Максим Наталчук поділився в LinkedIn власним досвідом пошуку роботи. Хлопець, згідно профілю, працює National Information Management Officer (Data Analyst) в компанії iMMAP. Але омріяному оферу передував непростий шлях. З дозволу автора dev.ua публікує історію Максима про пошук роботи в IT.
«Незнання англійської можна пробачити тільки двірнику». HR в LinkedIn запитала про те, навіщо публікувати вакансії англійською. Ось що відповіли айтішники
HR з Дніпра Любов Ковалевська в LinkedIn обурилася тим, що компанії виставляють вакансії на джоб-сайтах англійською мовою. Айтішники швидко пояснили, в чому справа.
Соціальні мережі та штучний інтелект формують глобальні наративи про війну в Україні. Як їх використовують українці та росіяни — аналітика від Foreign Policy
Напередодні вторгнення росії в Україну соціальні медіа слугували полем битви для держав і недержавних діячів, щоби поширювати конкуруючі наративи про війну та зображати поточний конфлікт у своїх власних інтересах. Видання Foreign Policy опублікувало великий аналітичний матеріал, як українці та росіяни використовують соціальні мережі, щоб давати інформацію про війну. Наводимо його адаптований переклад.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі