Житель Коломийщини натрапив на класичну скам-схему з «онлайн-заробітком» на перегляді відео та фіктивній купівлі товарів. Спочатку йому навіть дали трохи «заробити», а потім витягнули всі заощадження — понад 96 тисяч гривень. dev.ua розповідає деталі цієї справи з матеріалів свіжого рішення Коломийського міськрайонного суду.
Житель Коломийщини натрапив на класичну скам-схему з «онлайн-заробітком» на перегляді відео та фіктивній купівлі товарів. Спочатку йому навіть дали трохи «заробити», а потім витягнули всі заощадження — понад 96 тисяч гривень. dev.ua розповідає деталі цієї справи з матеріалів свіжого рішення Коломийського міськрайонного суду.
У січні 2026 року чоловік гортав стрічку в TikTok і натрапив на рекламу про легкий інтернет-заробіток. Перейшовши за посиланням, він завантажив месенджер WhatsApp, де в нього відкрився чат із невідомим контактом. Чоловік написав:
«Доброго дня, цікавить робота в ТІК-ТОК».
Співрозмовники радо розписали умови. Суть «роботи» нібито полягала у допомозі онлайн-магазинам з обробкою замовлень: працівник робить викуп товарів, щоб штучно збільшити продажі та позитивні відгуки, а за це отримує шалену комісію — 20-40% від вартості товару. Гроші обіцяли виводити миттєво на карту.
Щоб зареєструватися на спеціальній «робочій платформі», чоловіку сказали закинути 300 грн на вказану банківську картку. Він здійснив переказ, надіслав квитанцію, і йому дійсно створили особистий кабінет. А далі трапився психологічний гачок — на його банківську карту повернулося 500 грн.
Як сухо, але життєво зазначається в матеріалах суду: «Чоловік зрадів, так як думав, що це буде справжня робота із отриманням доходу».
Після успішної «перевірки» працівника перевели в Telegram, де його курувала адміністраторка на ім’я «Natalia». Вона давала завдання з викупу товарів. Чоловік обрав пакет із 5 завдань і перерахував 500 грн.
Далі класика: під час виконання завдань йому постійно «не вистачало коштів на балансі» в особистому кабінеті, тому він мусив докидати власні реальні гроші. Суми постійно зростали: спочатку 319 грн, потім 1391 грн, 3252 грн, 8187 грн.
Апетити шахраїв теж росли. У лютому для «завершення завдань» потерпілий почав робити дуже серйозні перекази на картки різних фізосіб (так званих дропів): 19 303 грн; 5 300 грн; 22 200 грн.
Коли на віртуальному балансі прикарпатця намалювалася красива цифра у 239 250 грн, він вирішив їх вивести. «Наталія» повідомила, що зняти можна лише 180 000 грн, але є нюанс — треба сплатити податок. Причому рахунок для сплати цього податку дійсний лише 30 хвилин.
Перебуваючи прямо у відділенні банку, чоловік скинув шахраям ще 35 788 грн (двома транзакціями: 25 000 та 10 788 грн) і надіслав квитанції.
Тоді адміністраторка повідомила, що кошти надійдуть через 5 годин 30 хвилин, і треба просто зачекати. Коли час вийшов, а грошей не було, «Наталія» заявила, що він «із запізненням виконав завдання», і почала вимагати працювати далі.
Лише на цьому етапі потерпілий зрозумів, що це обман, і звернувся до кіберполіції. Загальна сума втрат склала 96 540 грн.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство). Слідчі вже отримали доступ до банківської таємниці та почали відстежувати рух коштів.
Як виявилося, гроші розкидалися по картах різних українських банків (А-Банк, Монобанк тощо), після чого одразу ж конвертувалися у валюту, тасовувалися між рахунками підставних осіб і навіть виводилися за кордон — зокрема, на рахунки грузинського JSC BANK OF GEORGIA. Слідство триває, суд надав поліції дозволи на доступ до виписок та геолокацій авторизацій шахраїв у додатках банків.
