Забудьте про кількість написаних рядків коду. Тепер ІТ-фахівці мають новий спосіб змагатися за статус найпродуктивнішого співробітника — за кількістю використаних ШІ-токенів. Через це в компаніях з’явився новий тренд під назвою tokenmaxxing, який уже спровокував гарячі дебати.
Забудьте про кількість написаних рядків коду. Тепер ІТ-фахівці мають новий спосіб змагатися за статус найпродуктивнішого співробітника — за кількістю використаних ШІ-токенів. Через це в компаніях з’явився новий тренд під назвою tokenmaxxing, який уже спровокував гарячі дебати.
Озброївшись ШІ-інструментами для написання коду, розробники отримали у своє розпорядження цілий «гаманець» токенів. Їх почали пропонувати інженерам як винагороду, також вони з’явилися в описах вакансій OpenAI та Anthropic, пише Business Insider.
Ба більше, інженери Meta змагаються у витрачанні токенів, щоб потрапити до рейтингу під назвою Claudeonomics — панелі моніторингу, яка відстежує рівень використання ШІ та дозволяє співробітникам виборювати такі титули, як «Легенда токенів».
Але чи є витрати на токени хорошим показником продуктивності розробників?
Одні вважають це корисним маркером того, що працівники активно використовують нові інструменти; інші ж застерігають, що це може стимулювати неефективне використання ШІ всередині компаній, призводячи до «показової гри» на показники.
Tokenmaxxing — це прагнення витратити якомога більше токенів. У деяких технологічних компаніях є спеціальні рейтинги лідерів токенів, як-от Meta та OpenAI.
Хоча наразі важко оцінити, наскільки поширеним став tokenmaxxing, витрати компаній на ШІ однозначно зростають. Фінтех-компанія Ramp назвала це «сліпою плямою на $1 трлн», посилаючись на дані Gartner, згідно з якими щомісячні витрати бізнесу на ШІ за останній рік зросли вчетверо.
Крім того, цим ще й хизуються. Засновники стартапів і прогресивні інженери публікують у X обсяги своїх витрат токенів, щоб продемонструвати, наскільки глибоко вони занурені в тему ШІ. Один зі співробітників xAI написав, що техспільнота перетворює кожну хорошу ідею на «театр».
«Я особисто витрачаю тисячі доларів на токени щотижня… це здається божевіллям, але я не можу зупинити tokenmaxxing», — написав у X користувач під ніком ben guo.
«Гендиректор Y Combinator Гаррі Тан, схоже, є прихильником цієї ідеї. Під дописом із критикою компаній, що «скупляться» на токени, він зазначив: «Ми займаємося токенмаксінгом довше за більшість людей».
Дехто в технологічному світі стверджує, що tokenmaxxing є ефективною метрикою; інші ж називають це безглуздим марнотратством.
Партнер Khosla Ventures Джон Чу в соцмережі X назвав оцінювання роботи за кількістю витрачених токенів «абсолютно безглуздою політикою».
«Багато моїх друзів із Meta розповідали, що через таку політику люди створюють ботів, які просто працюють по колу, спалюючи токени так швидко, як тільки можуть», — написав він.
Едвін Ві Арбус, співробітник компанії Cursor, висловив більш зважену думку щодо цієї метрики, назвавши її «корисним і швидким, хоч і дещо недосконалим орієнтиром». Він порівняв її з індексом маси тіла (ІМТ), який дає загальне уявлення про здоров’я, але не враховує м’язову або кісткову масу.
Хоча гендиректор Nvidia Дженсен Хуанг прямо не коментував термін tokenmaxxing, він наголошував на важливості того, щоб інженери споживали велику кількість токенів. Він заявив: якщо інженер із зарплатою 500 000 доларів не витрачає токенів бодай на 250 000 доларів, це викликало б у нього «глибоку тривогу».
Автор розсилки «The Pragmatic Engineer» Гергелі Орос назвав цю практику марнотратством. «Розробники маніпулюють будь-якими показниками, що стають критерієм для отримання бонусів чи підвищення, — написав він. — Цей випадок не став виключенням».
Засновник BEP Research Бен Пуладян зробив інший висновок із цього тренду, назвавши обчислювальні потужності головним бар'єром для інновацій. «В еру ШІ кожен співробітник стає споживачем обчислювальних ресурсів», — зазначив він у соцмережі X.
«Витрати токенів — це завжди результат роботи, а не вхідний ресурс, — написав інженер компанії Persona Аруш Шанкар, який, згідно з його профілем у LinkedIn, раніше працював у Square та Microsoft. — На цей показник варто зважати, але ніколи не слід розглядати його ізольовано. Це певний сигнал, але аж ніяк не вирішальний фактор».
