Ігор Вишневський Таке життя
13 жовтня 2026, 15:12
2026-10-13
Як цифровізується ДСНС. CDTO Роман Примуш розповів про нові реєстри та ШІ на службі рятувальників, а також кіберзахист відомства від російських загроз
В умовах повномасштабної війни державний сектор змушений еволюціонувати, перетворюючи цифровізацію з інструменту звичайної оптимізації на питання національної безпеки. Державна служба з надзвичайних ситуацій за останні роки також пройшла значну трансформацію — від інтеграції новітніх систем оповіщення й екстреного реагування до створення масштабних галузевих реєстрів і впровадження рішень штучного інтелекту.
В умовах повномасштабної війни державний сектор змушений еволюціонувати, перетворюючи цифровізацію з інструменту звичайної оптимізації на питання національної безпеки. Державна служба з надзвичайних ситуацій за останні роки також пройшла значну трансформацію — від інтеграції новітніх систем оповіщення й екстреного реагування до створення масштабних галузевих реєстрів і впровадження рішень штучного інтелекту.
Про те, як відомство будує свою цифрову екосистему, чому штучний інтелект став рутинним помічником рятувальників та як служба протистоїть кібератакам з боку росії, dev.ua розповів заступник голови ДСНС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Примуш.
Які ключові цифрові проєкти / сервіси / продукти впроваджуються у роботі ДСНС
Як повідомив dev.ua CDTO ДСНС Роман Примуш, протягом 2025-2026 років були впроваджені ціла низка важливих цифрових продуктів.
Серед них — система управління силами та засобами, центральну підсистему якої ввели в постійну експлуатацію ще у квітні 2025 року. Як наслідок — була забезпечена зворотна інтеграція між цією системою і системою 112 для автоматичного обміну даними про екстрені події.
Окрім того, у січні 2025 року була введена в постійну експлуатацію загальнодержавна система оповіщення з можливістю диференціації тривог по районах. Також за участі спеціалістів ДСНС вдалося розгорнути систему оперативного інформування для адресного оповіщення через мережі мобільних операторів (Cell Broadcast).
Варто додати, що ДСНС працювала і над новими державними реєстрами — створений та виведений на стадію випробувань Реєстр територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, та електронний Реєстр пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони. Крім того, розроблений та впроваджений Реєстр договорів страхування відповідальності суб'єктів господарювання та Реєстр аудиторів з питань пожежної безпеки. Це, зі слів Романа Примуша, має сприяти цифровізації процесів нагляду та підвищенню їх прозорості.
Окремим блоком можна згадати низку заходів, які служба провела у напрямку цифровізації Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України. Це стосується модернізації систем для оперативного збору, обробки та своєчасного поширення гідрометеорологічної інформації та інформації про рівень забруднення довкілля. Окрім того, синоптики отримали та використовують у роботі новий сучасний інструмент прогнозування. Також був впроваджений мобільний застосунок «цеПогода».
Серед досягнень ДСНС Роман Примуш також назвав цифровізацію наукових праць Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, створення автоматизованої системи моніторингу пожеж, яка використовує супутникові дані для виявлення теплових аномалій і потенційних осередків горіння, а також розробку вебплатформи змін клімату в Україні.
Цифровізація торкнулася і рішень щодо водного балансу в річкових басейнах; даних про врожайність, посівні площі, добрива та зрошення; моніторингу й прогнозування атмосферної та ґрунтової посухи; грозопеленгації.
На цьому цифрові досягнення ДСНС не закінчуються, адже впроваджений і інтерактивний атлас карт температури, опадів, кліматичних норм та інших показників, а нині створюється вебплатформа дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС. Також спеціалісти ДСНС беруть участь у розробці програмних засобів для візуалізації супутникових даних щодо забруднюючих речовин над територією України, а на базі системи управління інформацією з протимінної діяльності IMSMA Core розроблений інформаційно-аналітичний комплекс для моніторингу, планування та аналізу заходів із розмінування.
Ще один важливий крок стосується внутрішньої діяльності служби, яка значно покращилася з введенням єдиного корпоративного робочого простору для системи ДСНС. Як каже Роман Примуш, це дозволило уніфікувати процеси обміну інформацією, посилити рівень захисту електронного листування, забезпечити надійне зберігання даних, а також застосувати сучасні інструменти для спільної роботи з документами.
“Подальший розвиток корпоративного хмарного середовища розглядається як один із ключових інструментів переходу до безпаперового середовища та цифровізації внутрішніх процесів ДСНС”, — запевнив CDTO Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Хто є основними донорами цифрових проєктів
Роман Примуш зазначив, що значний обсяг проєктів із цифровізації ДСНС реалізується за рахунок коштів держбюджету. Але у випадках, коли виникає критична потреба у швидкому розгортанні окремих рішень або за відсутності держфінансування, для реалізації окремих ініціатив у службі залучають допомогу міжнародних партнерів.
Серед них — Фінський метеорологічний інститут, який підтримує проєкти цифровізації Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України.
Також серед донорів — Фонд Східна Європа, завдяки підтримці якого здійснювалася розробка програмного забезпечення Реєстру територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) профінансувало рішення щодо підтримки розвитку систем оповіщення населення, а проєкт USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» допоміг фінансово підтримати заходи з посилення кіберзахисту інформаційно-комунікаційних систем. ФАО та ВПП ООН сприяли у впровадженні цифрових рішень для оцінки стану земельних ресурсів.
Окрім того, підтримку розвитку хмарної інфраструктури, корпоративних цифрових сервісів та інструментів спільної роботи для ДСНС забезпечив Google.
Які чинники гальмують цифровізацію
Серед основних факторів, які впливають на темпи цифрової трансформації ДСНС, Роман Примуш, в першу чергу, називає обмеженість ресурсів і необхідність пріоритетного фінансування завдань воєнного часу.
“В умовах війни значна частина ресурсів спрямовується на забезпечення першочергових потреб служби, зокрема придбання та утримання аварійно-рятувальної техніки, обладнання та засобів забезпечення діяльності підрозділів. Це безпосередньо впливає на темпи планової модернізації інформаційно-комунікаційної інфраструктури”, — констатує він.
Ще одним блокером цифровізації CDTO ДСНС називає дефіцит кваліфікованих ІТ- та кіберфахівців, адже розвиток цифрових сервісів потребує не лише фінансових ресурсів, а й фахівців із розроблення, адміністрування, кібербезпеки, аналітики даних, хмарних технологій та інтеграції інформаційних систем.
“Конкуренція з приватним сектором за таких спеціалістів залишається суттєвим викликом для державного сектору”, — визнає Роман Примуш.
Викликами у сучасних реаліях представник ДСНС також називає постійне зростання рівня кіберзагроз, адже цифровізація відбувається одночасно з необхідністю постійного посилення захисту систем. “Нові цифрові сервіси потребують відповідних заходів із сегментації мереж, контролю доступу, захисту кінцевих пристроїв, моніторингу подій безпеки, резервування та забезпечення безперервності роботи. Таким чином, значна частина ресурсів спрямовується не лише на створення нових цифрових сервісів, а й на забезпечення їх стійкості та кіберзахищеності”, — пояснив Роман Примуш.
Штучний інтелект на службі у ДСНС
Як розповів Роман Примуш, Державна служба з надзвичайних ситуацій активно впроваджує та використовує інструменти штучного інтелекту і системи автоматизованого аналізу даних.
На сьогодні, як каже Примуш, ці технології дозволяють вирішувати низку комплексних завдань:
застосування ШІ для швидкого збору, структурування та опрацювання великих масивів даних із відкритих джерел з метою моніторингу оперативної обстановки;
використання спеціалізованих алгоритмів машинного навчання для дешифрування даних дистанційного зондування Землі, що суттєво пришвидшує процес виявлення вибухонебезпечних предметів та оцінку рівня забрудненості територій;
оперативний переклад технічної, нормативної та іншої документації;
інтеграція нейромереж у програмне забезпечення безпілотних авіаційних комплексів і роботизованих систем для автоматизації процесів розвідки, пошуково-рятувальних операцій та розпізнавання об'єктів у режимі реального часу;
автоматизація рутинних операцій, підготовка звітної документації та прискорення процесів ухвалення рішень завдяки застосуванню інтегрованих інструментів генеративного ШІ в корпоративному робочому середовищі.
Як втамувати кадровий голод в державному секторі
Роман Примуш стверджує — для подолання кадрового дефіциту ДСНС поєднує розвиток власних фахівців, підвищення цифрової компетентності персоналу та залучення молодих спеціалістів. З його слів, основним завданням є створення умов, за яких фахівці можуть професійно розвиватися безпосередньо в системі ДСНС та працювати із сучасними технологіями.
Для цього проводиться:
підвищення цифрової грамотності працівників;
організація спеціалізованого навчання за актуальними ІТ- та кібербезпековими напрямами;
залучення молодих фахівців;
використання можливостей міжнародної технічної допомоги та партнерських освітніх програм;
застосування механізмів матеріального стимулювання та доплат фахівцям відповідних напрямів.
Кібербезпека VS постійні кібератаки з боку рф
Зі слів CDTO Державної служби з надзвичайних ситуацій, для захисту інформаційно-комунікаційних систем ДСНС застосовується багаторівнева модель кіберзахисту, яка передбачає захист мережевого периметра, кінцевих пристроїв, серверної інфраструктури та централізований моніторинг подій інформаційної безпеки.
Зокрема, як каже Роман Примуш, службою використовуються міжмережеві екрани нового покоління (NGFW), засоби захисту кінцевих точок (EDR) та система централізованого моніторингу подій безпеки (SIEM).
Окремий акцент зроблено на своєчасному виявленні кіберзагроз та оперативному реагуванні на кіберінциденти. Так, розвиваються механізми централізованого збору та аналізу подій безпеки, контролю мережевої активності, виявлення аномальної поведінки та реагування на потенційні інциденти.
Водночас, як запевняє Роман Примуш, посилюється захист облікових записів і привілейованого доступу, застосовуються принципи розмежування повноважень, мінімально необхідних прав доступу та контролю дій користувачів з підвищеними привілеями.
“Враховуючи постійні кіберзагрози, одним із пріоритетів є також сегментація інформаційно-комунікаційної інфраструктури, резервування критичних ресурсів і забезпечення безперервності роботи інформаційних систем. Особливого значення набуває географічно розподілене резервування та реплікація даних, що дозволяє підвищити стійкість цифрової інфраструктури до фізичних пошкоджень, відмов обладнання та кіберінцидентів”, — розповів Роман Примуш, відповідаючи на питання нашого видання.
Важливою складовою цього підходу, як додав він, є не лише запобігання кібератакам, а й забезпечення здатності ДСНС своєчасно виявляти, локалізувати та нейтралізувати кіберзагрози, зберігаючи доступність критичних інформаційних ресурсів та безперервність управління силами і засобами.
Які уроки ДСНС винесло з останніх кіберінцидентів
Роман Примуш переконаний — захист має охоплювати не лише зовнішній периметр, а й внутрішню мережу.
“Робочі станції працівників залишаються одним із можливих шляхів проникнення зловмисників до інформаційних систем. Тому навіть внутрішні підключення та запити мають перевірятися, а доступ до ресурсів — надаватися лише відповідно до визначених повноважень”, — каже він.
CDTO ДСНС наполягає — необхідно посилювати контроль за діями користувачів із розширеними правами доступу, а дії адміністраторів та інших привілейованих користувачів мають реєструватися та контролюватися.
“Це дає змогу своєчасно виявляти використання скомпрометованих облікових записів, несанкціоновані дії або помилки персоналу. Важливо забезпечувати постійний контроль цілісності та змін даних. Системи безпеки повинні автоматично виявляти підозрілі або нехарактерні зміни в інформаційних системах і базах даних та оперативно повідомляти про них відповідальних фахівців. Це дозволяє реагувати на інцидент на ранньому етапі, не чекаючи факту витоку або інших негативних наслідків”, — зазначає Роман Примуш.
На думку представника ДСНС, кіберстійкість неможлива без резервування та можливості відновлення, тож захист інформації має включати не лише недопущення несанкціонованого доступу, а й забезпечення доступності та цілісності критичних даних.
“Цифровізація і кібербезпека мають розвиватися одночасно. Новий цифровий сервіс повинен створюватися з урахуванням вимог безпеки ще на етапі проєктування, а не після його впровадження. Загалом основний висновок полягає в тому, що кіберзахист має бути багаторівневим, постійним й орієнтованим не лише на запобігання атакам, а й на їх своєчасне виявлення та реагування”, — резюмує Примуш.
Основні завдання у цифровізації
Одним з основних завдань у цифровому розвитку ДСНС на найближчу перспективу Роман Примуш називає максимальну відмову від використання паперових носіїв завдяки масштабуванню можливостей корпоративного хмарного середовища Google Workspace.
“Важливим кроком є розвиток електронного документообігу абсолютно на всіх рівнях структури відомства”, — каже він.
Окремим вагомим пріоритетом Примуш називає повноцінне впровадження та подальший розвиток електронного реєстру пожежно-рятувальних підрозділів.
“Ця інформаційна система дозволить цифровізувати процеси обліку, моніторингу та координації підрозділів на місцях, що є критично важливим для посилення пожежної безпеки в громадах”, — стверджує CDTO ДСНС.
Ще одним приоритетом він називає розвиток єдиного інформаційного середовища та комплексну інтеграцію, зокрема формування цілісної екосистеми, що об'єднує всі цифрові сервіси відомства.
“Ключовим акцентом є забезпечення безшовної інтеграції із зовнішніми системами та державними реєстрами інших центральних органів виконавчої влади. Це дозволить автоматизувати обмін даними, уникнути дублювання інформації та забезпечити керівництво достовірною аналітикою для оперативного ухвалення рішень”, — додає Примуш.
Важливими кроками останній також вважає розвиток високодоступної, відмовостійкої та захищеної ІТ-інфраструктури. Зокрема, це стосується резервування критичних інформаційних ресурсів, розвиток географічно розподіленого зберігання та реплікації даних, підвищення відмовостійкості дата-центрів та інформаційних систем, сегментації мережевої інфраструктури, посилення захисту кінцевих пристроїв і централізованого моніторингу подій кібербезпеки.
“Паралельно розвиватимуться спроможності з виявлення, реагування на кіберінциденти та відновлення інформаційних систем після порушень їх роботи”, — запевняє Примуш.
Таким чином, як він переконаний, цифрова трансформація ДСНС розглядається не лише як впровадження нових інформаційних систем, а й комплексна зміна підходів до управління, обміну інформацією, надання послуг, використання даних і забезпечення кіберстійкості служби.
«Після останніх кібератак ми вжили безпрецедентних заходів». CDTO Мін’юсту — про кібербезпеку, ШІ, ІТ-фахівців на держслужбі та чому цифровізація не може бути paperless заради paperless
«В команді це назвали «корабель Excel», тому що дані дуже довго до нас пливли». CDTO Мінветеранів — про те, що гальмує цифровізацію ветеранських послуг і як з цим боротися
«У мене вкрали телефон, і тепер він у росії». Поради експертів, як захистити свої дані під час війни
З початку війни правоохоронці постійно фіксують випадки мародерства, зокрема і викрадення окупантами гаджетів українців. Телефони та ноутбуки — головне сховище особистої інформації та конфіденційних даних. Незахищена техніка може призвести до втрати не лише родинних фото, а й доступу до банківських карток та важливих документів.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
