Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Ігор Вишневський Гроші
27 травня 2025, 14:17
2025-05-27
«Банк має сам побачити підозрілу активність клієнта, визначити, чи відносити його до дропів, і внести дані в реєстр». У НБУ розповіли, як працюватиме реєстр дропів
Ще на початку квітня Нацбанк заявив про те, що не продовжуватиме обмеження 150 000 грн на місяць для переказів фізосіб із карти на карту. Але натомість анонсував, що напрацював концепцію реєстру осіб, які потребують посиленого контролю платіжних операцій. Йдеться про так званий «реєстр дропів», про який керівництво регулятора говорить ще з минулого року. Для його запровадження потрібне прийняття Верховною Радою відповідного законопроєкту.
Ще на початку квітня Нацбанк заявив про те, що не продовжуватиме обмеження 150 000 грн на місяць для переказів фізосіб із карти на карту. Але натомість анонсував, що напрацював концепцію реєстру осіб, які потребують посиленого контролю платіжних операцій. Йдеться про так званий «реєстр дропів», про який керівництво регулятора говорить ще з минулого року. Для його запровадження потрібне прийняття Верховною Радою відповідного законопроєкту.
«Реєстр дропів — це інструмент, який допоможе надавачам платіжних послуг обмінюватися між собою інформацією про дропів. Для того, щоб один раз залучивши клієнта в дроп-схему, організатори схем не могли перевикористати його 5–10 разів в інших різних банках. Кожен надавач платіжних послуг буде мати власні критерії платіжних операцій, які будуть потребувати посиленого контролю, виходячи з особливостей його клієнтської бази та лінійки продуктів і каналів», — зазначили у пресслужбі НБУ у відповідь на запит dev.ua.
У Нацбанку додали, що аномальна поведінка змінюється в часі й адаптується до наявних правил та критеріїв, але мінімальні вимоги будуть предметом окремого нормативно-правового акту НБУ.
Як буде наповнюватися реєстр
Завдання наповнювати реєстр інформацією, як зазначають у пресслужбі НБУ, покладено на надавачів платіжних послуг.
«Тобто, банк має сам побачити підозрілу активність клієнта і визначити, чи може він відносити такого клієнта до дропів та внести дані в реєстр. Зауважимо, що фізичні особи не порушують фінансове законодавство, вони здійснюють аномальні або нетипові платежі, які не притаманні звичайній фінансовій поведінці, що може свідчити про участь таких осіб у певних схемах використання фінансової інфраструктури у протиправних цілях», — уточнили в Національному банку.
Водночас на питання dev.ua, чи може Нацбанк повернутися до регуляторних обмежень по карткових операціях, там відповіли неоднозначно, все ж допустивши такий розвиток подій.
«За потреби Національний банк вживатиме додаткових заходів відповідно до свого регуляторного мандата, в тому числі регуляторних обмежень, які будуть відповідати ситуації, що складеться на ринку на момент їх застосування», — конкретизували у пресслужбі НБУ.
У Нацбанку підтвердили, що для появи такого реєстру будуть необхідні зміни у законодавстві, і висловили сподівання на підтримку народних депутатів у цьому питанні.
Що таке дропи
Дропи (від англ. «to drop» — кидати), або «грошові мули» — це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». У багатьох країнах «дроп» це кримінальний злочин. У Латвії покарання за участь у схемі — до 10 років.
«Меморандум ефективний. Він навіть більш строгий, ніж обмеження, які запровадив НБУ»
У НБУ прокоментували питання щодо саморегулювання банків у цій ситуації, зазначивши, що відповідний меморандум між українськими фінустановами виконується і є ефективним.
«Наразі ми бачимо, що у порівнянні з обмеженнями, які накладав НБУ, Меморандум ефективний. Він в чомусь навіть більш строгий, ніж ті обмеження, які спочатку запровадив Національний банк», — зазначили в пресслужбі регулятора.
Там додали, що меморандум спонукає банки краще вивчити свою власну клієнтську базу, і на основі цих даних вже встановити більш строгий ліміт, а, крім того, меморандум обмежує у тому числі операції з рахунку на рахунок, тобто з використанням IBAN.
«Вже після введення обмежень НБУ спостерігалось суттєве зростання платежів по IBAN. Одна частина — це дійсно певна кількість клієнтів свої звичайні операції перевела в IBAN. Але, окремі дроп-організатори завчасно організували схеми дропів на рівні IBAN-ів», — уточнили у НБУ.
Відповідно, саме тому, на думку Нацбанку, меморандум виконує свою роль щодо обмеження.
Окрім того, у НБУ зазначили, що проводять роботу з ринком щодо розвитку власних систем моніторингу банків, і наразі Нацбанк готує зведені рекомендації за всіма напрацюваннями й досвідом для того, щоб дати банкам і надавачам платіжних послуг загальне розуміння, куди їм треба рухатися у цьому питанні.
«НБУ планує також створити загальну регуляцію, яка визначить мінімально необхідні обов’язки банків і надавачів платіжних послуг щодо моніторингу дроп-операцій. Якщо ми будемо бачити, що не всі гравці відповідально ставляться до цього питання, Національний банк буде реагувати безпосередньо в полі наглядових дій», — конкретизували там.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
