Голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, чи вирішують обмеження для карткових переказів проблему дропів, і як проходить впровадження спеціального реєстру.
Голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, чи вирішують обмеження для карткових переказів проблему дропів, і як проходить впровадження спеціального реєстру.
«Дропів не було б, якби банки належним чином досліджували профіль клієнта під час онбордингу та брали до уваги його трансакційну історію», — заявив Андрій Пишний в інтервʼю для Forbes.
Обмеження щодо карткових переказів почали діяти з 1 жовтня 2024 року. З того періоду, за словами голови НБУ, разом зі скороченням переказів за реквізитами карток збільшились обсяги переказів у СЕП між різними банками майже на 6,2 млрд грн. Проте, коментуючи ситуацію надалі, він зазначив, що обсяги стабілізувались і залишились сезонні коливання. Але їх в НБУ ще аналізують.
Проте Андрій Пишний нагадав, що в НБУ і раніше попереджали, що цей ліміт сам собою не здатний розв’язати проблему дропів. Для цього, за його словами, потрібен комплекс заходів, зокрема зі зміною законодавства.
Одним із заходів він назвав впровадження спеціального реєстру, який допоможе виявляти дропи, розроблення якого ще триває. Проте для цього потрібно ще розвʼязати багато питань, зокрема, які стосуються банківської таємниці.
«Питання виявилось складнішим, ніж ми вважали», — додав голова НБУ.
Як вважає Андрій Пишний, для розроблення законопроєкту потрібен ще додатковий час, аби концепція цього закону набула чіткого контуру. Він припускає, що за два місяці вони впораються.
Нагадаємо, про те, що таки дропи і як працює схема, ми писали тут. Крім того, з 1 лютого, після того, як набрав чинності меморандум, за яким банки визначили відповідну процедуру перевірки клієнтів, діють нові обмеження для переказів коштів.
Дропи (від англ. «to drop» — кидати), або «грошові мули» — це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами й доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти у своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
У багатьох країнах «дроп» це кримінальний злочин. У Латвії покарання за участь у схемі — до 10 років.
