Під загрозою вторгнення російських військ в Україну кожна людина починає замислюватися над тим, що всіх чекає, і що з цим робити. Андрій Логвін у своєму блозі різко про це висловився.
Редакція dev.ua зібрала висловлені в соцмережах думки Олега Гороховського, Владислава Чечоткіна, Василя Хмельницького та інших бізнесменів про те, що вони думають робити в умовах загрози війни.
Під загрозою вторгнення російських військ в Україну кожна людина починає замислюватися над тим, що всіх чекає, і що з цим робити. Андрій Логвін у своєму блозі різко про це висловився.
Редакція dev.ua зібрала висловлені в соцмережах думки Олега Гороховського, Владислава Чечоткіна, Василя Хмельницького та інших бізнесменів про те, що вони думають робити в умовах загрози війни.
У блозі Андрій написав, що минулого тижня його компанія провела зустріч з командою, щоб «дати енергію жити повноцінним життям і працювати, незважаючи ні на що». Основні тези, озвучені співробітникам він навів у блозі.
«Україна 70 років була у другій моделі, але останні 30 років бореться, щоб перейти в першу. Путін не може дозволити Україні стати успішною країною. Він знає, що успішна Україна — це смерть його режиму».
Які сценарії розвитку ситуації?
Ніхто не може залізти в голову Путіна й зрозуміти, як він збирається це зробити, але є кілька сценаріїв.
Велика війна. Напад на Україну регулярною армією Росії.
Створення турбулентності всередині країни. Диверсії, мінування, кібератаки, жорстка пропаганда — лити в голови людей інфошум, плутаючи й лякаючи, змушуючи здатися і підживлювати панічні настрої
Потрібно усвідомити й прийняти, що проблеми закінчаться з падінням тоталітарного режиму в Росії. Навіть не зі смертю Путіна, а саме його режиму. Цей режим побудований на доларах від продажу ресурсів. Поки їх у Росії купують, а ціни на нього будуть високими, режим стоятиме. А значить, що це не швидко, не місяці, а може, навіть, і не роки.
Що має робити суспільство?
Потрібно готуватися до гіршого сценарію, вірити армії й допомагати їй.
Що повинен робити кожен українець?
Тримати голову холодною. Готуватися. Відсутність паніки — це не коли ховаєш голову в пісок, знаючи про можливу бурю, а коли є план, що робити, якщо пропаде світло, зв’язок, продукти. Лякає невизначеність. Тому потрібно готуватися до гіршого. Якщо воно відбудеться, то ти готовий, а якщо ні — то буде привід для радості.
Об'єднуватися. Деякі поїдуть. Не потрібно їх звинувачувати й проклинати. У кожного свій рівень ризику і стійкості. Зараз нам потрібна єдність і можливо допомога, яку вони зможуть надати нам ззовні.
Що буду робити особисто я?
Для себе я рішення прийняв. Я не поїду.
У своєму телеграм-каналі бізнесмен опублікував різке повідомлення про покупку доларів. Цікаво, що за день до цього співробітник monobank помилився і вказав курс долара на 1 грн менше. За повідомленням Горохівського, збитки банку склали 150 000 грн.
«Буде війна чи не буде, а курс, що обвалився нижче 30 гривень за Долар, так боляче вдарить по економіці і по людях, що наші „доброзичливці“ будуть в цілковитому захваті».
І якщо вже ми готові зі зброєю йти й захищати свою Батьківщину і ризикувати своїм життям, то чому б нам не ризикнути найменшим — «примарною втратою на курсі» — і не підтримати самих себе.
Давайте перестанемо купувати ці срані долари! Якщо почнеться війна, вони не врятують нас, а якщо її не буде, вони нам за такою ціною тільки нагадуватимуть про наше боягузтво і слабкість.
Бізнесмен не залишився осторонь і відреагував на ситуацію через пости в соцмережі.
«Я впевнений, що повномасштабної війни не буде».
Моя позиція заснована на розумінні багатьох внутрішніх і зовнішніх процесів, але це політичні процеси, і я не хочу їх публічно обговорювати. Я вже давно прийняв для себе рішення не мати справу з політикою, тому говорю виключно як підприємець.
Загрози повномасштабної війни не виправдані.
Я і вся моя сім’я (мама, дружина, діти й онуки) залишаємося в Україні, продовжуємо жити звичним життям і не плануємо виїжджати за кордон.
Вся моя команда теж залишається в країні, ми продовжуємо працювати, створювати цінність і інвестувати в Україну.
Зараз це найкраще, що кожен з нас може зробити для країни.
Оскільки страх наростає і паралізує всі процеси, важливо розуміти, що паніка негативно позначається, в першу чергу, на нас самих, на здоров’ї та на нашій економіці. Поки це найреальніша загроза.
Що ми можемо зробити вже зараз, щоб хоч трохи стабілізувати ситуацію:
«Я підприємець. Не військовий експерт, не розвідник, не аналітик», — пише Владислав у Facebook.
«Я впевнений, що одна з головних цілей ворога — паніка, здатна зупинити багатомільйонну Україну, обвалити гривню і буквально паралізувати українців. І потрібно визнати, що багато в чому ця мета досягнута».
У цих обставинах, вважаю за необхідне продовжувати робити свою справу.
Крім того, залишатися спокійним допомагають:
Тимощук, хоч і солідарний з більшістю думок, свою точку зору висловив різко.
«Мені дуже подобається, як мужньо і конструктивно український бізнес реагує на жах і паніку всього світу навколо України. Але зараз від себе я додам ложку дьогтю».
«Чому Захід готовий кинути Україну напризволяще? Тому що за 30 років незалежності ми так і не стали частиною західного світу. Навмисне і свідомо. І, на жаль, ми самі в цьому винні.
У чому користь чергової похмурої думки в цей і так важкий час? Тому що не може бути «кращого» випадку, щоб підняти таке болюче питання. Найглибші кризи повинні змушувати нас заглядати в найтемніші куточки й визнавати наші найгірші помилки. Навіщо? Щоб вчитися, ставати краще і рухатися вперед.
Я впевнений, що так ми зможемо стати успішною, сильною, незалежною і щасливою країною.
Ажнюк поділився у Facebook частиною листа, який він написав своїй команді у зв’язку із загрозою війни.
«Я не знаю, як будуть розвиватися події, але повинні бути готові до гіршого і мати план на випадок інфраструктурних проблем або військових дій в наших містах».
«Мій особистий досвід кризових ситуацій говорить, що кращий вихід з них — це хороший план. План знімає хвилювання перед обличчям невизначеності, а в моменти критичних ситуацій дозволяє більше і швидше діяти, не робити дурниць, менше хвилюватися.
Наш план як компанії — бути міцним тилом. Піклуватися про безпеку всіх колег і їх сімей, продовжувати працювати, створювати економічну цінність для світу і всіх нас. Думаю, це найбільша користь для України, яку ми можемо принести в цих обставинах».
