Українці винайшли унікальний агрегат для біологічного захисту посівів, яким наразі користується півсвіту.
Мова про пристрій для розкидання трихограми — біологічного засобу захисту посівів від шкідників (невеличкі мушки, які знищують сільськогосподарських комах-шкідників).
Українці винайшли унікальний агрегат для біологічного захисту посівів, яким наразі користується півсвіту.
Мова про пристрій для розкидання трихограми — біологічного засобу захисту посівів від шкідників (невеличкі мушки, які знищують сільськогосподарських комах-шкідників).
Як розповів dev.ua Валерій Яковенко, співзасновник компанії Drone.ua, яка винайшла цей агрегат під кодовою назво «трихо» створили ще чотири роки тому на запит одного з фермерів.
Трихограмма — це біологічний тип захисту рослин, коли комахи-паразити знищують інших шкідників на полі. Достатньо одного грама на гектар, щоб посіви залишилися цілі, і агровиробництво залишалося на 100% органічним.
«Ідея полягала в тому, щоб не розробляти окремий дрон для розкидання трихограми, а спробувати модифікувати вже існуючі прилади на підприємствах і зробити пристрій модульним», — каже він.
Аналогів такого обладнання, за словами Яковенка, не існує. «Ми передбачили певний формат модульності пристрою, який підійде кожному фермеру, де б він не знаходився», — коментує співзасновник Drone.ua.
Він зазначає, що з моменту першої розробки пройшло близько п’ять інтерацій, коли розробники допрацьовували обладнання, покращували його, писали свої контролери, друкували плати, розробляли власні мікросхеми і мобільні додатки для контролю цього пристрою за допомогою мобільного телефону.
Пристрій для розкидання трихограми складається з бака для зберігання трихограми, контролера регулятора обертів своєрідної жатки та норм внесення, механізму розкидання й мобільного додатку для контролю та налаштувань.
Основні елементи конструкції друкуються на 3D принтері, розповідає Яковенко. Електроніку розробники створюють самі. «Напаюємо необхідні елементи на плату, яку розробили, й використовуємо під свої завдання», — каже співрозмовник dev.ua.
За його словами, усе відбувається в нашому інженерному центрі на Залізничному шосе, 2а — там, де знаходиться власний сервісний центр з обслуговування дронів. «Це не єдина розробка, якою ми займаємося, але одна з найцікавіших, адже користується популярністю в усьому світі», — зазначає Яковенко.
Пристрій за один виліт обробляє до 25 га полів.
У розробці брали участь чотири інженери. Також ми залучали керівника відділу робототехніки комп’ютерної академії «ШАГ» у Києві для того, щоб розробити першу модель трихограмниці і правильно запрограмувати контролери, які б відповідали ринковим завданням.
Щомісяця Drone.ua отримує кількадесят запитів від різних користувачів на території ЄС — з Німеччини, Франції, Іспанії. «Є регулярні запити з Бразилії та США. Це показує, наскільки цікавим є специфічне обладнання. Я не говоритиму про те, що це тисячі реалізованих одиниць. Але інтерес однозначно є, і ми з України задовольняємо його, відправляючи пристрій у будь-яку частину світу», — каже співзасновник DroneUA.
З точки зору фінансових транзакцій компанії допомагає LiqPay, що дає змогу виставляти рахунки міжнародним картхолдерам. Виплати приймають на юридичних осіб в Україні.
Вартість таких приладів близько 450 євро разом з доставкою по світу.
«На даний момент реалізовано близько 100 одиниць, і ми шукаємо можливості масштабуватися далі», — каже Яковенко.
Якщо говорити про перспективи роботи подібного обладнання, то, зазначає Валерій, все крутиться навколо конкурентного середовища.
«Ми побачили, що в темі робототехніки працювати з великими виробниками електроніки дуже складно, але окремі елементи, окреме підвісне обладнання, яке не є масовим, це дуже цікава ніша. Ви можете розробити свою ідею й не боятися конкуренції з боку масових виробників, утримуючи достатній рівень маржинальності на власних розробках», — каже він.
Він нагадує, що першочергово DroneUA створювали й виробляли дрони.
«Ми купували в Китаї пінопластові рами за $70, наповнювали їх електронікою і з них створювали безпілотні пристрої, літаки, для сільського господарства, геодезії, топографії вартістю $2400. Спочатку це було дуже цікаво, ми створили більше 300 пристроїв за таким принципом», — згадує Яковенко.
Однак потім компанія зіштовхнулася з тим, що подібні пристрої стали масовими, ряд виробників зменшили ціну до $999,і українцям стало робити це нецікаво.
«Тому ми змістили акцент у розробку саме модульних підвісних конструкцій — того, що допомагає збільшити або розширити функціонал уже існуючих безпілотних пристроїв або іншої робототехніки», — каже він.
Наразі Яковенко та DroneUA бачить перспективу саме в кастомізації, саме в модульності ідеї, у різних галузевих специфічних рішеннях. «На це й робимо акцент, коли говоримо про українську розробку комплектуючих до різних приладів у DroneUA», — зазначає він.
