Системний інженер Nokia Богдан Свердлюк поділився на Reddit своєю новою розробкою — застосунком мовою Lua, який перетворює відкриту портативну консоль «Лілка» на повноцінний інфрачервоний пульт дистанційного керування.
Системний інженер Nokia Богдан Свердлюк поділився на Reddit своєю новою розробкою — застосунком мовою Lua, який перетворює відкриту портативну консоль «Лілка» на повноцінний інфрачервоний пульт дистанційного керування.
Створена програма дозволяє пристрою зчитувати сигнали з будь-яких оригінальних пультів і зберігати їх для подальшого використання.
Зчитування за хвилину: застосунок працює в режимі «конвеєра» — достатньо відкрити меню вивчення, натискати кнопки на оригінальному пульті та підписувати їх через екранну клавіатуру.
Підтримка багатьох пристроїв: у пам’яті можна зберігати профілі для телевізора, аудіопідсилювача, світильників тощо.
Автоповтор сигналу: при затисканні кнопки програма повторює сигнал, що зручно для регулювання гучності чи яскравості.
Зручний формат даних: усі настройки зберігаються у звичайних текстових файлах .txt на SD-картці. Коди можна редагувати вручну або завантажувати з відкритих баз даних (наприклад, irdb).
Наразі програма підтримує популярний протокол NEC, на якому працює близько 80% побутової техніки. Складніші протоколи (зокрема для кондиціонерів) поки не підтримуються.
Для роботи застосунку потрібен простий інфрачервоний модуль, який підключається до роз'єму розширення «Лілки».
Приймач: Підключається напряму до плати.
Передавач (ІЧ-світлодіод): Не можна підключати напряму до піна, щоб той не згорів — обов’язково потрібні транзистор та обмежувальний резистор.
Дальність дії: Залежить від обраного резистора: із номіналом 22 Ом пульт працює на 7–8 метрів, а зі 100 Ом — на 1–1.5 метра.
Для перевірки роботи передавача в програмі передбачено спеціальний режим тестування (світлодіод блимає раз на секунду; побачити це можна через фронтальну камеру смартфона, оскільки вона не має ІЧ-фільтра).
Оскільки мова Lua не має вбудованої можливості затримувати виконання коду на мікросекунди (стандартний таймер працює з точністю лише до мілісекунди), автор застосував оригінальний підхід: при старті програма калібрує порожній цикл і розраховує кількість обертів на мікросекунду. Несучу частоту 38 кГц генерує апаратний ШІМ (PWM), а програма керує лише її вмиканням і вимиканням.
Докладніше про проєкт можна дізнатися на GitHub.
