Перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе розповів, що розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. За його словами, в переважній більшості ухилянти отримують умовні терміни покарання, але це не дає їм «бронювання» від майбутніх повісток.
Перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе розповів, що розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. За його словами, в переважній більшості ухилянти отримують умовні терміни покарання, але це не дає їм «бронювання» від майбутніх повісток.
Про це Цуцкірідзе нагадав в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».
«Ухилення від призову і мобілізації — це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився після проходження ВЛК», — сказав він.
За словами заступника голови Нацполіції, ці дії узгодили на низці нарад з представниками Міноборони, де затвердили спільні алгоритми роботи й розібралися «в чому полягає їхня робота, а в чому наша».
Цуцкірідзе вказав, що наразі відкрито 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. З них до суду скеровано 2600 проваджень.
«Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. У 2022 році винесено 250 вироків, у 2023 — близько 300. Усе ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати», — вважає заступник.
За його словами, найбільша кількість кримінальних проваджень з ухилення від мобілізації розслідується у прикордонних областях — Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.
«Якщо аналізувати ті вироки, які вже є, то в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний», — розповів Максим Цуцкірідзе.
Він вказав, що важливо встановити, коли настає сам момент ухилення. «Ми встановлюємо, чи було відомо людині про повістку чи ні. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів нам теж слугують в деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з’явитись до ТЦК і мобілізуватись», — повідомив представник Нацполіції.
Він також нагадав, що чоловіки, які утримали умовні терміни за ухилення, й надалі підлягають мобілізації. «Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк», — каже Цуцкірідзе.
Мобілізація ухилянта з умовним терміном залежить від того, яким чином прописано в рішенні суду відбування умовного терміну. На думку заступника голови Нацполіції, під час винесення такого рішення суд керується тим, що це в майбутньому потенційний військовий ЗСУ. І виносить рішення таким чином, щоб він все ж мав можливість служити.
Максим Цуцкірідзе також прокоментував як впливає на мобілізацію кримінальне провадження. За його словами, наявність досудового розслідування або навіть підозри не дає підставу для відстрочки від мобілізації. На це впливає запобіжний захід, обраний під час розслідування, якщо він обмежує людину в пересуванні.
Нагадаємо, що наприкінці січня минулого року суд в Україні виніс перший реальний строк ухилянту від мобілізації. Він отримав три роки в’язниці. До цього судді обмежувалися лише умовними строками із випробувальними термінами.
25 грудня 2023 року на сайті українського парламенту опублікували поточний варіант законопроєкту № 10378 про мобілізацію, у якому пропонується низка змін.
27 грудня ввечері відбулась нарада з представниками Міноборони, на якій обговорювали норми законопроєкту з мобілізації, що суперечать Конституції. Про це розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, вдалося досягти певних домовленостей.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський виступив проти ідеї надати поліційним повноваження роздавати повістки військовозобов’язаним без участі військових згідно із законопроєктом.
2 січня 2024 року заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук із фракції «Слуга народу» заявила, що в оригінальному вигляді законопроєкт про мобілізацію не буде виноситися на голосування у ВР.
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
Айтівці прокоментували законопроєкти про зміни в мобілізації.
9 січня 2024 року Антикорупційний комітет Ради визнав, що законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.
Станом на ранок 9 січня 2024 року в Раді було зареєстровано п`ять версій законопроєкту про мобілізацію: один від Кабміну й чотири альтернативних від народних депутатів.
10–11 січня депутати обговорювали документ у комітеті та консультувались із військовими. За підсумками консультацій законопроєкті спочатку повернули уряду на доопрацювання, а згодом і зовсім відкликали. Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони подало до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби з доопрацюваннями.29 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що сподівається на «справедливий» закон про мобілізацію від військового керівництва і назвав «неправильною» ситуацію, коли представники ТЦК розшукують на вулицях «хлопців, які не приходили до військкоматів».
30 січня Кабінет міністрів затвердив новий законопроєкт про мобілізацію і скерував його до Верховної Ради. Ось, що написано у новому варіанті документа, картка якого вже зареєстрована на сайті парламенту.
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) повідомила, що проаналізувала урядовий законопроєкт № 10449, яким пропонується удосконалити законодавство щодо мобілізації й заявила, що чимало його норм «викликають питання».5 лютого у Раді зареєстровано три альтернативні законопроєкти про мобілізацію.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що має зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію, які «зайняли аж 9 сторінок».
7 лютого парламент проголосував законопроєкт, поданий урядом, у першому читанні. Тепер депутати мають 14 днів, аби внести правки до другого голосування.
Тим часом ІТ-об’єднання закликають зупинити розгляд законопроєкту про мобілізацію.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що ймовірність того, що норми оновленого законопроєкту про мобілізацію не будуть відповідати Конституції «наближена до нуля».
