Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Скільки втратить Україна через масову міграцію айтішників: 3 сценарії розвитку подій 👩‍💻

«Тільки-тільки відновився, вивчився, став людиною — і тут такі події». Військовий із Луганщини розповів, як війна вдруге завадила йому увійти в IT

Романову Руслану з Луганщини, міста Краснодон, 28 років. У 2009 році він навчався на перукаря-стиліста. На початку 2015 року він пішов добровольцем в «Азов» і наступні роки боронив Україну. У 2021-му військовий вирішив повернутися до нормального життя, здобув спеціальність в IT, хотів стати тестувальником, але черговий напад росії порушив його плани. Його машина наїхала на міну.

Руслан розповів нам про свої плани на майбутнє і про те, що змінилося в його житті.

Залишити коментар
«Тільки-тільки відновився, вивчився, став людиною — і тут такі події». Військовий із Луганщини розповів, як війна вдруге завадила йому увійти в IT

Романову Руслану з Луганщини, міста Краснодон, 28 років. У 2009 році він навчався на перукаря-стиліста. На початку 2015 року він пішов добровольцем в «Азов» і наступні роки боронив Україну. У 2021-му військовий вирішив повернутися до нормального життя, здобув спеціальність в IT, хотів стати тестувальником, але черговий напад росії порушив його плани. Його машина наїхала на міну.

Руслан розповів нам про свої плани на майбутнє і про те, що змінилося в його житті.

На початку був Майдан

«Я не можу сказати, що я був дуже активним учасником Революції Гідності, — згадує Руслан. — Я приходив суто в донецький і луганський намети, приносив їм пакети з тістечками, які я брав замість зарплатні, яку мені тоді не заплатили». 

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

Далі він розповідає, що як раз у ніч із 18 на 19 лютого 2014 року потрапив у пік подій на Майдані. Як каже сам хлопець, просто вийшли попити кави, а тут, наче в дитинстві, усі б’ються стіна на стіну, тільки смерть була поряд. Після цього батько Руслана забрав його в рідне місто на Луганщину. 

«Я не розумів, що відбувається в країні, був злегка шокований, — каже хлопець. — Аж поки знайомий прикордонник не сказав, що мені треба тікати з міста через те, що я був на Майдані».

Водночас у 2014 році рф почала підманювати жителів Донбасу обіцянками про пільгове видання їм громадянства росії. На Луганщині почалася окупація.

Переселення, «Азов» і ЗСУ

«Ми нічого не розуміли. Ти просто береш і кудись їдеш», — розповідає луганчанин.

Він виїхав у нікуди, до Кам’янця-Подільського, до батька знайомої за тиждень до того, як по нього в рідний дім пришли окупанти.

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

У новому місті Руслан прожив до кінця 2014 року, працював різноробом. А потім знайомі його вмовили піти воювати. Вибрав полк добровольців «Азов». І вже в його складі луганчанин проходив в Урзуфі курс молодого бійця та відправився до Маріуполя навідником артилерійського дивізіону.

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

В «Азові» луганчанин прослужив трохи понад рік і перевівся до спецвійськ Нацгвардії, де пробув ще рік і сім місяців. Приблизно в той час, згідно з «Мінськими домовленостями», українські війська почали частково залишати позиції.

«У той час я думав, що за фігня, нас із позицій вивели, війна не закінчилася, усе, це зрада. Я ж родом звідти! Тобто із позицій, тобто ми більше не будемо воювати, ви що, на приколі, я хочу визволити мій дім!» — обурюється військовий.

Так він звільнився наприкінці літа 2017 року та ще кілька місяців пробув «на громадянці». За його словами, розчарування на нього чекало й тут.

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

«Я був дуже розлючений. Наче в себе в країні, але через те, що прописка луганська, то умовно кажучи, і нахер нікому не потрібний», — говорить Руслан.

Тож знов підписав контракт на три роки зі Збройними силами України, цього разу у складі морської піхоти. А 3 квітня 2021 року вже звільнився остаточно.

Увійти в IT

Повертаючись із Маріуполя, цивільне життя Руслан вирішив почати у Львові. Там дізнався про проєкт «Україна-Норвегія», у межах якого ветеранів війни залучали до IT.

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

Податись у сферу технологій його вмовив знайомий, аргументуючи тим, що Руслан до війни був трохи знайомий із комп’ютерами, йому це було цікаво. І військовий наважився.

«Я вирішив спробувати щось нове, щоб у мене працювали не м’язи, а голова», — розповідає Руслан.

Військовий вивчився на Trainee QA Manual Engineer і 26 лютого цього року мав вийти на роботу в компанію SoftServе. Але активна війна, яку розв’язали росіяни на території України, змінила його плани. 

Чому тестування

«Я вважаю, що майбутнє в мене може бути будь-яке, — акцентує військовий. — Якщо в мене вистачило розуму з перукаря-стилиста стати військовим, а звідти вивчитися на айтівця, то і якась нова професія не стане проблемою».

Перше, що привабило Руслана в цієї галузі, це те, що тут не потрібно спілкуватися фізично з людьми. 

«Це ж так круто, що хочеш, те й робиш, сам собі встановлюєш тайм-менеджмент», — пояснює він.

Він став перукарем-стилістом у той момент, коли був панк-рокером і створив уже свою другу групу, не маючи ніякої музичної освіти. Це було ближче до 18 років. Мотивація тоді була насамперед робити зачіски для музикантів.

Руслан Романов ліворуч (фото з особистого архіву)

«Про IT мені казали, що як тільки потрапляєш в цю сферу, то відразу можна отримати квартиру, машину та десять рабів, але це все не про мене», — зазначає він.

За словами Руслана, він спочатку прислухався до себе, щоб зрозуміти, «чи воно моє, чи ні».

Згодом він знайшов аргументи, чому тема тестування виявилася для нього цікавою, а не лише сходинкою «Увійти в IT»: «Тестувальник — як прибиральник сміття. Якщо цієї людини не буде — то буде хаос, за день буде срач, а далі — гірше».

«Стати людиною»

«Тільки-тільки відновився, вивчився, умовно кажучи, став людиною — і тут такі події. Та блін, ви серйозно. Усе ж так гарно починалося!», — вигукує Руслан, згадуючи, як 24 лютого знову пішов добровольцем назад в «Азов».

Можна сказати, йому пощастило, він хотів дістатися до Маріуполя, але не встиг. Майже п’ять місяців він боронив Україну разом з іншими захисниками. Поки його авто не наїхало на ворожу міну.

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

«Я вижив. Але мене змінило. Змінилося ставлення до себе, бачення навколишнього світу та взагалі людей», — пояснює військовий.

Зараз хлопець каже, що в пріоритеті для нього відновити здоров’я, фізичне та психологічне, а потім уже, паралельно з війною, можна буде входити в IT. 

Руслан Романов (фото з особистого архіву)

За його словами, він зрозумів, що ігри точно би не створював, його більш приваблює розроблення на Java та Node.js. Але більше його приваблюють кібернетичні технології.

«Я точно знаю, що на фронті теж буду потрібен для технологій, які використовуються для найпростішого та найшвидшого подолання ворога на кіберфронті», — зауважує Руслан. 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«Життя під владою росіян — нуль балів з нуля». Одкровення моушен-дизайнера з Херсону що зміг вибратися з окупації
«Життя під владою росіян — нуль балів з нуля». Одкровення моушен-дизайнера з Херсону, що зміг вибратися з окупації
По темi
«Життя під владою росіян — нуль балів з нуля». Одкровення моушен-дизайнера з Херсону, що зміг вибратися з окупації
Колишній слюсар з Маріуполя що вивчився на C# девелопера, а через війну втратив все шукає ментора і роботу. Допоможемо?
Колишній слюсар з Маріуполя, що вивчився на C# девелопера, а через війну втратив все, шукає ментора і роботу. Допоможемо?
По темi
Колишній слюсар з Маріуполя, що вивчився на C# девелопера, а через війну втратив все, шукає ментора і роботу. Допоможемо?
«Потрібно розуміти що не всі бронь отримають». Засновник Telesens харківянин Едуард Рубін про болі галузі та нові плани в Ужгороді
«Потрібно розуміти, що не всі бронь отримають». Засновник Telesens, харків’янин Едуард Рубін про болі галузі та нові плани в Ужгороді
По темi
«Потрібно розуміти, що не всі бронь отримають». Засновник Telesens, харків’янин Едуард Рубін про болі галузі та нові плани в Ужгороді
Корисна добірка для джунів: 30 питань на співбесіду та приклади тестових:

🔸 DevOps

🔸 Project Manager в GameDev

🔸 Fullstack-developer

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
lifecell втратив півмільйона абонентів через виїзд людей за кордон 
lifecell втратив півмільйона абонентів через виїзд людей за кордон 
lifecell втратив півмільйона абонентів через виїзд людей за кордон 
Твій менеджер — росіянин. Айтішник потрапив у таку ситуацію. Що робити
Твій менеджер — росіянин. Айтішник потрапив у таку ситуацію. Що робити
Твій менеджер — росіянин. Айтішник потрапив у таку ситуацію. Що робити
Як працювати з росіянами? Таке запитання порушив на сайті DOU Андрій Полонський, який працює як Quality Assurance Engineer. 
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Спорт, сім'я, канабіс, меми та фінансова подушка. Що допомагає айтішникам долати стреси та надихатися під час війни
Війна залишила відбиток на житті та психіці кожного українця. Зриви, депресії, апатія, поганий настрій і нав’язливі сумні думки стали супутниками всіх, хто побачив і відчув війну. А вимушені переїзди, розлука з родиною або відокремлена робота на самоті тільки підсилюють цю тенденцію. Розкажіть нам, як ви справляєтесь зі стресами та поганими думками під час війни, які інструменти використовуєте, як відволікаєтеся? 
Скільки втратить Україна через масову міграцію айтішників: три сценарії розвитку подій
Скільки втратить Україна через масову міграцію айтішників: три сценарії розвитку подій
Скільки втратить Україна через масову міграцію айтішників: три сценарії розвитку подій
Після перемоги Україну можуть покинути до 118 000 айтішників — це понад половина IT-індустрії, свідчать розрахунки Львівського ІТ Кластера.  Для 79% ІТ-спільноти повна перемога України та повернення територій, включно з Автономною Республікою Крим і Донбасом, — основний аргумент, щоби не пакувати валізи, свідчить дослідження IT Research Resilience. Forbes порахував, скільки втратить економіка країни, якщо айтішники масово виїжджатимуть.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.