Тут є світло - коворкінги Києва 🔥

Нагадуємо, як підготуватися до ядерного вибуху та захистити себе, дітей, тварин

Світові ЗМІ знову пишуть про можливість нанесення ядерного удару росією по українській землі. Чи станеться це насправді, достеменно не знає ніхто. Але ми в dev.ua вважаємо, що краще підготуватися до найгіршого сценарію, поки на це є час і можлиість. Тому вирішили ще раз нагадати, яе правильно готуватися та що робити при ядерному вибуху.

(Текст від 28 вересня).

Залишити коментар
Нагадуємо, як підготуватися до ядерного вибуху та захистити себе, дітей, тварин

Світові ЗМІ знову пишуть про можливість нанесення ядерного удару росією по українській землі. Чи станеться це насправді, достеменно не знає ніхто. Але ми в dev.ua вважаємо, що краще підготуватися до найгіршого сценарію, поки на це є час і можлиість. Тому вирішили ще раз нагадати, яе правильно готуватися та що робити при ядерному вибуху.

(Текст від 28 вересня).

Зміст

В останні кілька тижні розмови про можливість застосування росією ядерної зброї лунають чи не з кожної праски. Міжнародні партнери радять не нехтувати погрозами путіна. Навіть секретар СНБО Олексій Данілов завуважив, що відомство підготувало план дій для громадян на випадок ядерного вибуху. 

Vice President, Chief Digital Strategy Leader в компанії Intellias Роман Павлюк написав велику інструкції про те, як діяти на випадок ядерної катастрофи. Публікуємо його допис дослівно.

Про ядерний удар

Почну з того, що я не буду оцінювати ймовірність або неймовірність прильоту «ядерки» по нашій території. Хоча вважаю такий малоймовірним, але можливим. Я вам розкажу, як себе захистити, що покласти у тривожний рюкзак і як діяти, якщо все ж таки то сталося.

На відміну від «що робити у випадку війни», людей із досвідом ядерної атаки серед тих, хто живе на планеті Земля, немає. А тому я спробую зібрати свій досвід із занять по ЦО, фізиці, зокрема ядерної, та інших відкритих джерел, яким я довіряю.

Про саму радіацію

Не буду тут багато писати, але наведу лише кілька важливих пунктів:

  1. Радіація ≠ отрута і радіація ≠ однозначна смерть. Радіація і випромінювання з’явилися одразу ж при виникненні Всесвіту і живі організми, в т. ч. і ми з вами, навчилися з нею жити швидше, ніж з бактеріями і вірусами. Наше тіло абсолютно нормально витримує помірні дози радіації та може справитися і з високими.
  2. Захистися від радіації можна, іноді навіть досить простими способами.
  3. На жаль, у нас немає органів чуття, які би відчували всі ті випромінювання. Наші очі можуть бачити лише світлове випромінювання (так, це теж певним чином радіація), а шкіра може відчувати інфрачервоний спектр.
  4. Найбільшу небезпеку становить так звана радіоактивна пилюка, яка містить ізотопи елементів, які розпадаються і відповідно «фонять», тобто випускають альфа, бета та гамма випромінювання.

Про ядерний вибух

По Україні може бути застосована лише тактична ядерна зброя. Це заряди малої потужності — 0,5-50 кілотон (потужність бомби, що скинули на Хіросіму, становила 15 кт).

Куди, як і коли будуть завдаватися удари — це ми зараз обговорювати не будемо. Будемо припускати, що удар буде завдаватися десь недалеко від вас.

Варіанти ядерного вибуху:

  • наземний: бомба падає на землю і підривається на її поверхні.
    Плюс: земля сильно поглинає енергію вибуху і сильно зменшує радіус руйнувань.
    Мінус: дууууже брудний вибух із величезним викидом радіоактивного пилу та ізотопів, сильне зараження місцевості.
  • повітряний: підрив на висоті 500-1500 м над землею.
    Плюс: суттєво менше зараження. Мінус — більші руйнування, адже ударна хвиля набирає розмаху. Це типовий варіант, яким завдають удар ядерною зброєю.
  • підземний: ракета/бомба заходить на 50-150 м під землю і там детонує.
    Плюс: незначні руйнування на поверхні, мінус — дуже багато зараження у місці удару і тотальне руйнування підземних комунікацій (кабелі, трубопроводи, тунелі) у значному радіусі.
  • висотний: підрив на висотах від 10 км.
    Мінус: сильний електромагнітний імпульс, який піджарить всю електроніку у значному радіусі, плюси — незначне забрудення, хоч досить рознесене по площі, та відсутність руйнування. І як бонус — полярне сяйво.

Про зони ядерного вибуху

Є такі зони ядерного вибуху:

  1. епіцентр: це власне сама точка підриву боєзаряду і також радіус 1-1.5 км від нього. Виживання у епіцентрі без перебування у захисних спорудах практично неможливе, а все живе очікує миттєва смерть за умови наземного та повітряного вибухів.
  2. зона руйнувань: до 5 км від точки підриву. Залежно від близькості, це від напівзруйнованих будинків до вибитих вікон. Виживання дуже високе, якщо не знаходитися на відкритій місцевості.
  3. зона радіоактивного забруднення: залежно від вітру, погоди та інших факторів атмосфери і рельєфу ця зона може становити від 8-10 км до 20. Слід зазначити, що рівень забруднення може бути досить малий залежно від типу заряду і висоти підриву.

Про уражаючі фактори

У ядерного вибуху є наступні так звані уражуючі фактори:

  1. Світлове та радіо випромінювання, зокрема рентгенівське та гамма. Виникає у момент самого вибуху і триває до кількох секунд. Вплив на людину: у зоні епіцентру — миттєва смерть, у зоні руйнувань — опіки відкритих ділянок тіла і сліпота (як правило, тимчасова), у зоні забруднення — відчуття тепла на шкірі.
  2. Ударна хвиля. Вибухова хвиля, що спричиняє основні руйнування. Вплив на людину такий же, як і ударна хвиля від конвенційних бомб. Рухається зі швидкістю звуку.
  3. Електро-магнітний імпульс. Неймовірно інтенсивний потік заощаджених частинок (електрони або більш відоме як бета випромінювання) створює величезне змінне електромагнітне поле тривалістю кілька мілісекунд. Для людини небезпеки не несе, але для електроніки має руйнівний ефект через явище зворотньої індукції, коли у всіх провідниках іде струм, який просто спалює їх. Для металевих стовпів і мостів це не відчутно, а от для тонких кабелів та майже всієї електроніки це фатально. Не діє, до речі, на оптоволокно і більшість радіоламп. Тому є шанс, що стара дідівська радіола переживе ядерний апокаліпсис.
  4. Радіоактивний пил та опади, відомий також як radioactive fallout або просто fallout. Це непрореагований плутоній, радіоактивні ізотопи, що утворилися при розпаді, та матеріали, які не були радіоактивними, але при дії на них гамма ти рентгенівського випромінювання такими стали (у процес іонізації ми тут вникати не будемо). Ймовірно, це навіть більш деструктивний фактор, ніж ударна хвиля, через довготривалий вплив. Вплив на людину: поступове ураження організму у випадку проникнення в тіло. Ефект помітний лише у середній та довгій перспективі, якщо звичайно ж ви не пішли збирати залишки бомби відразу ж в сам епіцентр за 5 хв після вибуху. Ефект цього факту може тривати від кількох годин до кількох десятків років.
  5. Радіактивний дощ. Через збурення атмосфери перепадами тиску через годину-дві починається конденсацію вологи і починає падати брудний дощ. Краплі цього дощу дико радіоактивні і контакт з ними може призвести навіть до гострої променевої хвороби. Саме радіоактивний дощ відповідальний за більшу частину жертв атаки на Хіросіму.

Як захиститись і що робити при ядерному ударі

Від кожного фактору є свої методи захисту. І ви будете здивовані, але ці методи захисту випробували практично на атомних полігонах у 50-60х, поки ті експерименти не визнали негуманними і лавочку не прикрили. Отже, теорію ми дещо освоїли.

Тепер до практики: як підготуватися і що робити нам? Почнемо з того, що зберемо тривожний ядерний рюкзачок. Зважте, що це все на додаток до стандартного «рюкзака», про збір якого я тут розказувати не буду.

Усе подане нижче з розрахунку на людину, якщо не вказане інше. Також всі речі треба запакувати або в поліетиленові пакети, або тримати в оригінальній запечатаній упаковці. Це важливо!

  1. Два комплекти зручних штанів, найкраще військових, оскільки там щільна півсинтетична тканина.
  2. 5 шт поліетиленових дощовиків.
  3. 5-10 пар бахіл, можна медичні.
  4. Рулон сміттєвих пакетів, бажано якнайтовстіших.
  5. 6 шт респіраторів FFP2, а ще краще FFP3. Рекомендовано нашого виробництва. Кожен в окремій упаковці!
  6. Скотч, ідеально армований, по факту будь-який.
  7. 4 пари гумових господарських рукавиць.
  8. 1 шт окуляри робочі, такі як для роботи з болгаркою.
  9. 3 упаковки паперових серветок.
  10. 2 флакони змивки для лаку для нігтів.
  11. 3л води у поліетиленовій тарі. Чим товстіші стінки — тим краще.
  12. Компас механічний. Саме механічний, а не на телефоні.
  13. Карти місцевості або куплені, або роздруковані з Інтернету. Олівець, ручка у придачу.
  14. Ну і головне: лічильник Гейгера або він же детектор радіації. Його купляємо один на сім’ю. Само-собою, слід потурбуватися і про павербанк і/або батарейки для нього.
  15. (Опціонально) Радіоприймач, обов’язково з КХ/СХ діапазоном. Тим не менше, ми припускаємо, що зв’язку з ЦО не буде, так як він буде зруйнований у результаті вибуху.

Як обрати детектор радіації

На пункті про детектор зупинимося детальніше. З одного боку, не треба шукати дорогущі по $500-700 детектори з окремим вимірюванням альфа, бета і гамма. Вам це ні до чого. З іншого боку, детектори випромінювання за $40-50 з Aliexpress — це гівно.

Нормальний детектор радіації з трубкою Гейгера коштує $100-170. Так, немало, але від нього буде залежати ваше виживання.

А ймовірність вижити під час ядерних ударів вища, ніж померти, як би дивно то не звучало. А ще гідний детектор не піджариться від EMI, точніше може піджаритися, але частково: контур «трубка Гейгера»-лампа підсилення-пищалка буде працювати, і це вже достатньо. Чим інтенсивніше тріщить-пищить — тим гірше. Ідеально, якщо детектор має ще й функцію дозиметра, тобто показує не лише поточний радіаційний фон, а й може рахувати накопичену вами дозу.

А тепер найголовніше — action

УВАГА! Описані нижче дії по захисту та евакуації виконуєте лише тоді, коли ви потрапили в зону ураження. Тобто якщо біля вас нема руйнувань, ваш будинок цілий та неушкоджений або пошкодження дуже незначні (тріснута штукатурка і/або шибка, просто пропало світло та зв’язок) — не треба починати евакуацію або якісь інші інтенсивні дії. Залишайтесь вдома, закрийте всі вікна-двері і чекайте повідомлень від ЦО.

І головне: не треба хапати дітей і документи, сідати в машину і їхати до кордону з Польщею. У такій ситуації ризиків їхати у якомусь напрямку більше, ніж залишатися вдома.

Іншими словами, якщо удару завдали по Олешках, а ви в Житомирі чи Умані — нічого аврального робити не треба! Сидимо вдома і чекаємо вказівок ЦО, РНБО та ВЦА.

Після оповіщення про ядерну небезпеку (а 99% ймовірності, що про неї сповістять), хапаємо ядерний і тривожний рюкзаки і ліземо у найглибший підвал чи діру, у яку можемо залізти.

Якщо вас застало на вулиці — лізете у найближчу шпарину, яму, підвал і так далі. Виключаємо телефон, виймаємо всі метали і електроніку з кишень.

Лягаємо на підлогу, обличчям вниз, очі затуляємо долонями. У глибокому підвалі, наприклад, на -2, -3 поверсі і далі, ядерний удар можна пережити навіть в епіцентрі, якщо підрив буде повітряний.

Тому говорити, що епіцентр — це 100% смерть все ж не варто. І ховатися треба завжди, навіть якщо ви раптом знаєте, що у ваш район точно летить «ядерка». Удар, вибух… чекаємо, коли все відшумить і стихне, тобто пройде ударна хвиля і починаємо евакуацію.

Якщо вас не завалило і при вас ядерний рюкзак, тоді діємо далі по плану (а якщо ні, то розпишу згодом, що робити).

  1. Одягаємо маску FFP3.
  2. Одягаємо рукавиці.
  3. Одягаємо дощовик.
  4. Одягаємо окуляри і бахіли.
  5. Обмотуємо і ущільнюємо де можливо скотчем, ніби робимо саморобний костюм ОЗК.
  6. Вмикаємо детектор, міряємо фон. Все, що вище 100 мкР/год — це вже не добре. Але у нашій ситуації це прийнятно, можливо буде і вище. І пам’ятайте: спочатку одягаємо захист, а потім дозиметри і все інше.

Тепер два варіанти подій: якщо у вас є запас води-їжі, ви в надійному укритті, але не маєте дозиметра та засобів захисту, що описані вище, раджу залишатися там же наступні 12-24 години, так як ви не знаєте, де більш небезпечно — усередині чи назовні.

Навіть залишаючись всередині, старайтесь захисти органи дихання тим, що є під руками — марлева пов’язка, одяг (чистий!), медична маска, шаль і так далі. Після 24 год вже виходимо і йдемо до евакуації.

Як вирахувати епіцентр вибуху

Якщо дозиметр-детектор працює, засоби захисту є — через годину можемо починати вихід із зони ураження. Якщо при спробі виходу отримуємо зашкалюючі значення радіації — тоді назад в укриття. Спробу повторити не раніше, ніж за 12, а ще краще 24 години! Беремо з собою рюкзак (и), попередньо загорнувши його в сміттєвий пакет, і виходимо на поверхню.

Далі визначаємо, де був епіцентр, і рухаємося від нього. Як вичислити? Тут однозначного механізму нема, скоріш за все, там, де буде виднітися основна маса пожеж — там і був епіцентр. Також по характеру руйнувань можна подивитися, звідки прийшла ударна хвиля.

Далі все, як на практичних заняттях з географії в школі: карта, компас і вперед.

Ідея така: відійти якнайдалі від епіцентру, кілометрів 10-15 щонайменше, і вже там чекати на евакуацію. Або рухатися далі, по можливості. Рухаємося так: кожні 3 години міняємо маску, а кожні 8-10 год — дощовик. Якщо дощовик порвався — міняємо негайно.

Маску знімаємо лише для того, щоб попити-поїсти і ніяк інакше.

Якщо так сталося, що прийшлося забруднити руки або обличчя — протираємо паперовими серветками, змоченими змивкою для нігтів (Якщо знайдете півлітри ацетону — це бінго). Це буде наш аналог старого доброго ІПП-8.

Переодягання слід робити у приміщеннях, а ще краще — підвалах, де нема протягів.

Якщо попали під дощ — зразу ж у укриття і провести переодягання (дощовик, маска, рукавиці).

Якщо зайшли в зону, де детектор показав зашкалюючий рівень — вертаємося тим же шляхом назад у точку, де рівень спаде, і починаємо шукати новий прохід.

Пам’ятайте про пріоритети: ваша особиста безпека, безпека сім’ї, безпека інших. (Майже) вся вода, особливо ближче до епіцентру, буде заражена, а тому вода у пластикових пляшках буде найбільш цінним ресурсом.

Спрага буде найбільшим болем, особливо через велику кількість пожеж і поранених опіками. Ділитися водою з кимось чи ні — ваша справа. Пити воду з відкритих джерел — це категоричне ні. Шукати воду в батареях чи зливних бачках — це залишимо для сценаріїв постапокаліптичних фільмів.

Дозиметр-детектор періодично протираємо змивкою, адже на ньому збирається пилюка і він може почати «підбріхувати».

Серветки після протирання, так само як використані дощовики, рукавиці і маски викидаєте.

Дотримуєтеся принципу: (а) чисте і брудне — окремо і (б) чисте може стати брудним, але ніколи не навпаки.

І врешті ключові цілі

  1. Вижити. Ваша задача залишитися живим (-ою) і з мінімальною шкодою для здоров’я.
  2. Протриматися 2 дні. Після того всі рівні радіації прийдуть в контрольовану норму.
  3. Покинути зону небезпеки і дістатися до пунктів евакуації, які обов’язково будуть організовані нашим МНС та нашими союзниками.

Окей, а що якщо я десь в дорозі/на роботі/в парку, і тут все почалося, а я не маю того рюкзака при собі? Отже, тут є дві абсолютно дві базові задачі:

  • Пережити сам удар: ховаємося у будь-яку шпарину, як я писав вище.
  • Захистити органи дихання: носіть із собою запечатану маску FFP2/3, а краще навіть дві. Вона важить 10 грам, їх можна розкласти по кишенях усіх курток. Вдихання радіоактивного пилу — це найбільше шкода для організму, бо після осідання в легенях вона буде труїти вас все життя. А далі шукайте воду і прямуйте від епіцентру в сторону евакуації.

Питання-відповіді

А чи не краще лишитися у підвалі на 2-3-7 днів, якщо у мене/нас є запас води і продовольства?

Так можна робити тільки тоді, якщо ви знаходитесь у спеціалізованому сховищі, яке обладнане фільтрацією повітря. Такі є, але їх мало, і це точно не підвал вашого будинку. Якщо ж ви просто засіли у підвалі з піддоном тушонки та бочкою води, то всі ті 7 днів ви будете дихати неочищеним повітрям, яке поступає ззовні. А якщо повітря у ваш підвал не поступає, бо все заклеїли (сумнівно, що встигнете зробити то до вибуху), то помрете від отруєння вуглекислим газом, який самі ж надихали. Попадання радіоактивної пилюки в легені — це незворотній процес. Ізотопи страшні тим, що вони активні у хімреакціях, тому наш організм втягує їх з превеликою радістю. А потім ті ізотопи будуть випускати радіацію до кінця вашого життя, спричиняючи важкі хвороби, зокрема хронічну променеву.

Чи можна їхати машиною?

Якщо вона на ходу і якщо є як проїхати — вперед. Але сумнівно, що так буде, тому розраховуйте тільки на свої дві ноги.

Чому кілька разів згадувався поліетилен?

Він прекрасно затримує альфа і бета випромінювання, а також і від гамма, щоправда для цього його треба досить товстий шар. Тому дощовик цілком нормально зупинить важкі радіоактивні частинки і на додаток ще й захистить від радіоактивної пилюки.

Я прочитав на сайті CDC та/або ЦГЗ, що у разі радіаційної аварії треба залишатися у приміщенні до прибуття служб.

Проблема у тому, що ядерний вибух і радіаційна аварія — це різні речі. При аварії, наприклад, на АЕС, відбудеться розпилення радіоактивних частинок на значну площу (тисячі кв кілометрів), але руйнувань інфраструктури не буде. Тому у вас, скоріш за все, буде абсолютно цілий дах на головою, вода в крані, електрика і ще багато інших благ. Зрештою, так, як це було, коли вибухнув Чорнобиль. І тоді справді треба залишатися вдома і чекати вказівок ЦО. При ядерному вибуху все по іншому: концентрація на відносно малій площі (до сотні-півтори кв кілометрів), колосальні руйнування, знищені комунікації та інфрастуктура. Залишатися в такій зоні — це більше ризиків, ніж з неї йти. Крім того, вийти із зони тотальної небезпеки можна подолавши всього 4-5 км, що не є надскладною задачею.

Як рятувати і захистити дітей.

Давайте розділимо діток за віком, адже техніка буде відрізнятися. Немовлят і дітей віком до 18 міс найкраще помістити в люльку/коляску, яку ви обгортаєте поліетиленом і спереду лишаєте отвір, через який будете діставати дитинку для заміни підгузників і годування. Цей отвір закриваємо кількома шарами марлі.

Не можна вдягати дитинці респіратор і не можна його використовувати як фільтр для лютої обмотаної люльки, адже в дитинки ще не такі сильні легені, аби вільно крізь нього дихати.У методичках з ЦО пише, що для немовлят і малих дітей (до 3 р) мали би бути такі собі герметичні камери-палатки з поліетилену.

Але я наживо такого ніколи не бачив. Тому вертаємося до люльки, поліетилену і марлі. Якщо нема люльки — слінг і закрити дитині органи дихання (рот, ніс) марлею в кілька шарів або одягом, якщо такої нема.

Дітям від 2 р. можна дати дитячі медичні маски, для певності 2 на раз.

Дитина у такому віці вже зможе якось сказати вам, якщо їй буде важко дихати. Для діток від 6-7 р. заходи по захисту вже такі ж, як і для дорослих. Так як захист дітей не такий надійний, як для дорослих (на жаль), то й виходити з ними на поверхню у перші години категорично не слід. Виняток може бути наявність у дітей травм, які можуть потребувати негайної допомоги (важкі опіки, переломи тощо).

Коли ми вийшли з дітьми на поверхню, то люльку завжди несемо в руках, ніде не ставимо ні за яких умов. Виняток становлять лише закриті приміщення, де ви зупинилися аби змінити респіратори чи одяг. Після виходу із зони ураження, люльку і всі дитячі речі, що ви взяли з собою, прийдеться викинути.

А як захистити тварин?

Методички 60-70р.р. взагалі нічого не писали про домашніх тварин. Розраховувалося, що прийдеться покинути. Коровами та коням мали накластися пов’язки на рот і ніздрі, але це скоріше з області фантастики. Так все ж, як? Котиків та невеликих собак ховаємо у контейнер для переноски, обмотаємо його поліетиленом, залишаючи отвір для доступу і дихання. Цей отвір закриваємо марлею в кілька шарів. Для більших собак робимо так: обмотуємо їх в одяг, а якщо маєте для них якісь зимові речі (жилети тощо), то вдягаємо їх. Намордник обмотуємо марлею і вдягаємо собаці.

Що треба знати:

  • собаки і котики, якщо ви їх не змогли покрити чимось, назбирають на шерсть чимало радіації і ймовірно їх прийдеться обстригти.
  • якщо ваш улюбленець отримав чималу дозі радіації, особливо через пилюку, то є ймовірність, що вам з ним прийдеться попрощатися. Наша задача — вижити. Будь-якою ціною. Що б не сталося. Якщо вам ця інструкція смішна і недоречна — напевно, що коли проводять в літаку передпольотний інструктаж, вам теж дуже смішно.

Ми ж вірили, що росія нас не здолає. І вона не може! Так само давайте вірити в те, що ніякі «ядерки» нас не знищать! Практичних експертів по виживанню при ядерному вибуху нема. І дуже надіюся, що й не буде.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Електробайки по-українськи між Києвом та Лос-Анджелесом в «СКШ»

Дивіться, чим живе Delfast під час війни в Україні

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.  Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.  (Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два.  Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.  Раніше він розповів  журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України. (текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.  Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense. Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600. (текст від 17 травня 2022)
1 коментар

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.