💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Вікторія ГорбікСтартап
12 лютого 2024, 08:30
2024-02-12
«Хочеться залишитися психічно здоровим». Історія викладача КПІ, який розвиває ШІ-стартап з аналізу реакцій глядачів на відеоконтент
Колишній студент КПІ ім. Ігоря Сікорського Олексій Шалденко, який зараз уже доцент і викладач у своїй альма-матер на кафедрі цифрових технологій в енергетиці (колишня АПЕПС), займається штучним інтелектом та емоціями. Він співзасновник і CEO стартапу Wantent, де вони з командою за допомогою ШІ-алгоритмів тестують реакції глядачів на відеоконтент і визначають, як можна збільшити залученість до перегляду.
34-річний Олексій веде дуже активне життя, крім викладання та розвитку бізнесу, бере участь у різних заходах, відвідує міжнародні конференції. Ми в dev.ua вирішили поцікавитись, як він все встигає, що відбувається в його житті, а також на якому етапі зараз стартап, який став одним з тих щасливців, які отримали фінансування від Google, українських янголів і фондів, а скоро планує стати єдинорогом.
У 19 років, навчаючись в КПІ, Олексій Шалденко потрапив на концерт Depeche Mode і надихнувся відеорядом, який там представили. Саме тоді він дізнався про постпродакшн і вирішив детальніше поринути у роботу візуальних спецефектів.
В одній українській студії постпродакшн, куди він звернувся за допомогою, йому порадили вчити Houdini — програму для 3D-візуалізації. З того моменту, паралельно з вивченням комп’ютерних наук і гідродинаміки, Олексій почав опановувати інструменти роботи з графікою, а через кілька років пішов працювати у кіно як VFX Artist і брав участь у роботі над спецефектами у фільмі «Незламна» та у картині про депортацію кримських татар «Хайтарма».
Після університету, захистивши дисертацію в напрямі обчислювальної гідродинаміки, Олексій пішов працювати в gamedev. Останній проєкт, на якому він у 2018 році працював в цьому напрямі, був Call of Duty, пов’язаний із компанією Activision Blizzard.
Перші успіхи
У 2019 році Олексій зібрав команду зі студентів для проведення досліджень із використанням нейронних мереж щодо аналізу анімації обличчя та тіла для французького стартапу. Після завершення роботи з французами, команда обрала власну ідею для подальшого розвитку.
Разом із командою студентів Олексій встановив обладнання в кількох кінотеатрах Києва, щоб за допомогою штучного інтелекту аналізувати реакції глядачів на відео. Згодом пандемія змусила стартаперів змінити фокус на більш бюджетний напрям — стрімінгові платформи, виробництво контенту, телевізійні програми, на яких вони почали тренувати свої нейромережі.
Команда стартапу стартувала з семи людей, де, крім засновника Олексія Шалденка, були також і фахівці з кола його студентів, зокрема, технічний директор і керівник відділу штучного інтелекту. За чотири роки розвитку Wantent виріс вдвічі, як в доходах, так і в кількості учасників. Як каже Олексій, початківці стали професіоналами з досвідом і захищають дисертації. Зараз у команді стартапу 15 людей.
Про Wantent
В основі технології кілька deep learning-моделей, які виявляють емоції, аналізують напрям погляду та мікровирази обличчя. Спочатку з 2019 року назва онлайн-платформи звучала як Watched, але через кілька років стартапери вирішили зробити ребрендінг і проєкт отримав назву Wantent.
Онлайн-платформа дозволяє аналізувати реакцію глядачів на відеоконтент, зчитує емоції, рухи, мікровирази та інші показники, за допомогою яких робляться нейро-маркетингові дослідження та висновки, чи подобається аудиторії запропонований контент і що можна було б поліпшити, щоб збільшити перегляди та залученість. Для досліджень формується фокус-група з 300–400 різних людей, які переглядають відеоконтент з увімкненою камерою у звичайних умовах.
Як росте стартап
Стартап працює у напрямі B2B для виробників або закупників контенту (стріми, фільми, серіали, передачі тощо). Наразі Wantent має 30 клієнтів в Україні, Європі та Америці та юрособи в Україні та Америці, а також є резидентом «Дія.City».
У 2020 році Wantent (тоді ще Watched) увійшов до акселератора NEST bootcamp в UNIT.City. Крім того, стартап став учасником європейських акселераторів, зокрема, Horizon 2020 від Horizon Europe, пройшов до New Media Motor Europe у 2021 році та Stadia Accelerator.
Загалом у Wantent було проінвестовано понад $600 000. Початковий раунд інвестицій у $100 000 стартапери підняли від українських янголів та створили MVP. Наступним інвестором після акселерації у 2020 році став український фонд QPDigital, який вклав у проєкт $450 000. У 2022 році Wantent стали одним з 25 стартапів, які пройшли у Google for Startups Ukraine Support Fund, тоді стартап отримав грант у $100 000.
Друге життя
Уже 10-й рік поспіль Олексій Шалденко викладає у КПІ на кафедрі АПЕПС енергетичного факультету. Його завжди приваблював стрімкий прогрес у машинному навчанні, тому головним фокусом особистого розвитку та пулом дисциплін, яких він навчає студентів, стала розробка програмного забезпечення та комп’ютерний зір.
Поєднувати викладання з бізнесом важко. Робочий день Олексія триває понад 12 годин на день і вихідних, як він говорить, у стартаперів не буває, особливо у керівників та фаундерів, а також, коли він працює з Америкою.
Крім того, він додає, що насамперед бачить сенс у викладанні та розвитку української молоді, щоб передавати їм актуальні знання.
Зараз стартап веде комерційну діяльність та в процесі підняття наступного раунду інвестицій у $2 млн. Wantent веде перемовини з українськими, британськими та європейськими інвест-янголами та фондами, після залучення чергових інвестицій стартапери планують запуск SaaS-платформи та якісний вихід на Америку. Крім того, стартапери ведуть перемовини з великими студіями, працюють над технологією аналізу ринку реклами та мають кейс із тестування дитячого контенту.
Команда стартапу зараз також працює над створенням синтетичної аудиторії з емоційним інтелектом. Фахівці створюють емоційні профілі персон із цільової аудиторії, це дасть змогу тестувати контент взагалі не залучаючи фізичну аудиторію, або залучаючи мінімальну кількість людей, близько 10% від загального рівня. Сам продукт, за словами Олексія, зʼявиться приблизно через два роки.
«Ми зараз у переговорах із партнерами, хто має багато даних і працює з аудиторією інфлюенсерів, щоб створити шар цього емоційного інтелекту для AI», — розповідає Олексій.
Як ефективно балансувати
Шалений темп життя на який накладається також повномасштабна війна, яка тримає в Україні, звісно має свої наслідки. Олексій розповів, що йому довелося боротися з ПТСР, повʼязаним із прильотами ракет у Київ, та й спілкування з психологом стає регулярним. Не вигоріти та зберегти сили й натхнення для розвитку бізнесу та викладання, стартаперу допомагає побачений результат і розвиток проєкту, а також гра на піаніно, це він вважає своєю терапією.
Що далі
Попри те, що в сучасних реаліях важко прогнозувати, але команда стартапу комунікує з інвесторами, моделює ситуацію й Олексій впевнений, що через 3–5 років Wantent прогнозовано стане єдинорогом.
У найближчі два роки стартап планує розвиток, буде шукати фахівців, зокрема і технічних, і Олексій прогнозує, що команда може збільшитися ще вдвічі.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.