Теоретична підготовка — так, тому що вивчати теорії буде не на часі. Якщо навіть не згодиться, то хоч допоможе себе не накручувати.
Такмед — завжди і будь-де. Багато такмеду не буває.
Приватна практична/тактична підготовка — під питанням, через те, що групове навчання — це також і групове злагодження, простіше кажучи, створення довіри в групі.
Небагато сенсу злагоджувати групу, яка розбіжиться по закінченню курсів. Крім того — 70% сил спротиву дають адекватну загальну підготовку, включаючи ТРО.
Також може бути багато нюансів в залежності від підрозділу/задач. Особливо для народу з ІТ, для якого є куча спеціальних навколотехнічних задач. І я раджу замість піхоти розглядати саме спеціальні сфери діяльності, якщо є можливість обирати.
В ідеалі, якщо ви нарешті знайшли в собі вовка, — проактивно з’вязуйтесь з командирами, сватайтесь і отримуйте відношення, до того, як військкомат почне крутити барабан.
Для тих, у кого нема ВУС-ів — проактивно впливати на своє розподілення відповідно до цивільних скілів — набагато корисніше, ніж отримувати навички, які можуть і не згодитись.
Приватні курси тактики/стрільби будуть гарантовано корисними в ситуаціях, коли командири повні довб***би, а бійці не здатні налагодити відвертий контакт з офіцерами.
Для довідки: бійці мають право і повинні вимагати підготовку. І не раз на тиждень, а декілька занять на день.
Тож найняти тренерів за свої кошти, виключно щоб принизити офіцерів. Але довго це не протягнеться, скоріш за все, офіцери візьмуться за розум після перших занять. В результаті від послуг відмовляться.
