Сьогодні вночі, о 2:14 вівторка 27 вересня за київським часом, все прогресивне людство спостерігало, як космічний апарат, що рік летів на іонних двигунах до подвійної астероїдної системи, успішно протаранив лоб-в-лоб 170-метрову космічну каменюку, щоб змінити її орбіту. Це маленький удар для астероїда, та великий удар для всього людства. Місія DART від NASA, повний експлейнер від dev.ua.
Сьогодні вночі, о 2:14 вівторка 27 вересня за київським часом, все прогресивне людство спостерігало, як космічний апарат, що рік летів на іонних двигунах до подвійної астероїдної системи, успішно протаранив лоб-в-лоб 170-метрову космічну каменюку, щоб змінити її орбіту. Це маленький удар для астероїда, та великий удар для всього людства. Місія DART від NASA, повний експлейнер від dev.ua.
Апофеоз улюбленої розваги людства: перетворення потенційної енергії на кінетичну. Серйозно, ми ж це робимо з самого початку існування: кидаємо каменюки, вистрілюємо кулі.
Навіть Великий адронний колайдер, як і всі інші синхрофазотрони — це дуже дорогий спосіб лупанути одна об одну елементарні частинки і подивитися, чи не випаде який бозон.
Вночі ми лупанули кількасоткілограмовий зонд просто в лоб невеликому астероїду, щоб глянути, наскільки це йому завадить летіти так, як він собі літав.
І це виглядало реально круто, чорно-біле зображення лише додавало чарівності процесу: наче фантастичний фільм, який ти дивишся наживо. Зонд пролетів поряд з Дідимом і врізався в Діморф, перед цим відіславши купу знімків, які можна подивитися в трансляції в кінці цієї статті.
В принципі, в попередньому абзаці є все, що потрібно знати про цю місію, та ок, ось подробиці: восени минулого року NASA запустило місію DART, мета якої — перевірити, чи можемо ми змінити орбіту астероїда, як пропонують в кіно: сильно вдаривши по ньому чимось важким.
Щось важке — це сам DART, 610 кілограмів чистої люті, знаходиться в правому кутку ринга. При ньому 22 квадратних метри сонячних батарей, п’ять датчиків Сонця, зоряний трекер, радіоантени для зв’язку із Землею та камера.
Його противник — астероїд Діморф, 170 метрів в діаметрі, кілька мільйонів тонн маси, який кружляє на орбіті навколо іншого астероїда — 780-метрового Дідима. Сили нерівні, та нам не потрібен нокаут — достатньо трішки похитнути гіганта.
В ідеалі — апарат врізається в астероїд Діморф, той трошки втрачає орбітальну швидкість — і наближається до Дідима. Зараз «місяць» на Дідимі триває 11,9 годин — рівно за стільки Діморф проповзає навкого головного астероїда зі швидкістю 0,2 м/с. Удар DART має змінити цю швидкість на мільйонні долі — це як збивати «Боїнг» шматком щебню — але може дати десятихвилинну затримку, яку ми побачимо з Землі.
Його орбіта зміниться — але про це ми вже писали.
Що станеться з фізичним тілом — того ніхто не зна. Як пояснює для Sky At Night Magazine Келлі Фаст, директорка Управління координації планетарного захисту NASA, все дуже залежить від внутрішньої структури мішені.
А ми не дуже розуміємо, з чого складається Діморф, тому просто можемо передбачити, що відносно крихка «купа уламків» — як астероїди Бенну та Рюгу, вивчені, відповідно, NASA OSIRIS-REx і японським Hayabusa 2 — може відреагувати більш бурхливо.
Проте, здається, Діморф трохи міцніший.
Та все одно, відповідь одна: побачимо о другій ночі.
«Ми робимо це вперше, — каже Патрік Мішель з обсерваторії Лазурного берега у Франції, який є головним дослідником місії ESA Hera. — Ми просто не маємо уявлення про результат».
Так, тут ціла історія. Дідим був відкритий 11 квітня 1996 року. В 2003 році було підтверджено, що у нього є супутник, після чого астероїд 65803 отримав свою назву — грецьке Didymos, що значить «близнюк».
На початку супутник Дідима називали просто «Дідимун» — місяць Дідима. Нову назву — Діморф (Dimorphos, «має дві форми») — запропонував планетолог Клеоменіс Ціганіс з Університету Арістотеля в Салоніках. Обґрунтування таке:
«Як ціль космічних місій DART і Hera, воно стане першим небесним тілом у космічній історії, форма якого була суттєво змінена в результаті втручання людини (вплив DART). Ім’я було вибрано в очікуванні цих змін. Воно (небесне тіло, Діморф) буде відоме нам у двох дуже різних формах: одну побачить DART перед ударом, іншу — Hera через кілька років».
О, так. Правда, з іншою метою: щоб проаналізувати структуру та склад комети, але результат був.
Це називалось Deep Impact — як кіно про комету, що врізається в Землю. Вийшло навпаки: у 2005 році 372-кілограмовий мідний Smart Impactor пробив комету Tempel 1 і викинув назовні купу всього цікавого, що зафіксував Flyby — секція, яка знімала це все з безпечної відстані.
В результаті було вивільнено 19 гігаджоулів енергії (еквівалент 4,8 тонн тротилу), а орбіта комети змінилася на 10 сантиметрів.
Загалом же, за свою космічну історію людство навмисне розколошматило більше двадцяти різних зондів об Місяць, Марс та навіть Юпітер. Хоча найперший людський зонд-ударник — радянський «Луна-1» — дуже іронічно промахнувся повз супутник Землі.
Неозброєним оком — точно ні. Згадайте, DART чапав туди рік. У момент зіткнення Дидим буде на відстані плюс мінус 11 мільйонів кілометрів від Землі, що в 28 разів далі за Місяць, а сам астероїд при цьому в 14 разів менший за наш супутник. Діморф — в 68 разів менший за Місяць. Тож якщо у вас немає доступу до якогось James Webb Telescope чи Hubble, дивіться трансляцію NASA.
По-перше, сам DART має камеру DRACO. По-друге, за це відповідає допоміжний космічний апарат під назвою LICIACube — легкий італійський CubeSat для зйомок астероїдів. Він летів разом з DART і успішно відділився 11 вересня 2022 року. У зонда дві оптичні камери, які називаються «Люк» та «Лейя» — на честь героїв «Зоряних війн». І знаєте, що найприкольніше? Люк має українське походження — це камера Gecko, яку створила Dragonfly Aerospace — південноафриканська компанія, заснована українцем Максом Поляковим.
А за кілька років туди долетить Hera і покаже, наскільки глибокий кратер вдалося пробити.
Спочатку це були дві програми — Європейське космічне агентство (ESA) і NASA мали незалежні плани місій для перевірки стратегій відхилення астероїдів. Потім, у 2015, вирішили співпрацювати — європейці мали запустити AIM в грудні 2020, щоб дослідити обидва астероїда з орбіти, американці — лупанути Діморф.
Потім подумали: так цікавіше подивитися, що там наробив DART. Апарат АIM замінили на Hera — вона нестиме два CubeSat, Milani та Juventas, і має стартувати у 2024, щоб дістатися астероїдів у 2027 році.
Офіційна причина — бо навколо Землі літає зо дві тисячі потенційно небезпечних астероїдів (сміють наближатися ближче 7,5 млн кілометрів). І це ще ми не всі знаємо, і щороку відкриваємо нові.
Тож гіпотетично десь може чигати каменюка на кшталт тої, яка вбила динозаврів. І було б добре, щоб ми могли: а) побачити цю каменюку раніше, ніж вона побачить нас; б) якось відволікти її від падіння в гравітаційний колодязь Землі.
Якщо з першим все більш-менш непогано — в небо дивиться чимало пар очей, в тому числі і астрономи-любителі, — то з другим ми поки лише тренуємося. І почали з класики: пробуємо стукнути по умовно безпечному астероїду.
Ще одна причина — NASA потрібне щось круте, щоб привертати увагу до своєї діяльності. До DART вони хотіли навіть притягнути астероїд на орбіту Землі, щоб на ньому могли гратися безпосередньо астронавти, та вчасно порахували, наскільки це дорого і, можливо, фатально. Тому цей проєкт поки відклали, а замість нього покажуть космічний блокбастер ціною 324 мільйони доларів. Насолоджуйтеся кожним кадром.
