Тут є світло - коворкінги Києва 🔥

«Можемо спати лише дві години на тиждень». Як працюють на передовій оператори дронів: репортаж з окопів Харківщини від Radio Liberty

Radio Liberty опублікувало великий репортаж про те, як працюють українські оператори дронів в умовах тотального дефіциту фінансування та якісного обладнання. Брак коштів змушує українських військових викручуватись і шукати нестандартні рішення. Ми переклали матеріал, аби більше читачів могли б дізнатися про будні операторів дронів на передовій. 

Залишити коментар
«Можемо спати лише дві години на тиждень». Як працюють на передовій оператори дронів: репортаж з окопів Харківщини від Radio Liberty

Radio Liberty опублікувало великий репортаж про те, як працюють українські оператори дронів в умовах тотального дефіциту фінансування та якісного обладнання. Брак коштів змушує українських військових викручуватись і шукати нестандартні рішення. Ми переклали матеріал, аби більше читачів могли б дізнатися про будні операторів дронів на передовій. 

Україна, Харківщина. Стоячи в траншеї неподалік від російського кордону, оператор безпілотника української військової частини «Хартія» не зважав на звуки російських снарядів, які врізалися в землю за кілька кілометрів ліворуч від нього.

Натомість його увага була повністю зосереджена на спробах підняти з землі експериментальний безпілотник великої дальності українського виробництва. Це був один із небагатьох днів того тижня, коли погода була достатньо сприятливою для польоту.

Жоден із команди з трьох операторів безпілотників того дня не був комп’ютерним майстром. «Охоронець», який носив велику бороду на татуйованому обличчі, до війни був бодибілдером вищої ліги. «Лего» працював інженером-будівельником. «Кім», життєрадісний молодий чоловік, який намагався усунути несправності дрона, працював у сфері нерухомості. З міркувань безпеки всі троє відгукувались лише за позивними.

Як операторів безпілотників, їхня роль полягає у зборі розвідданих. І це ставить їх в епіцентр опору російському вторгненню, яке триває вже дев’ятий місяць. Їхній шлях від зелених новобранців до солдатів-ветеранів показує, скільки досягла Україна, але їхні історії також показують, як багато ще Україні потрібно зробити в різних питаннях, від зброї до розвідки.

Безпілотники відіграють важливу роль у війні в Україні, обидві сторони використовують їх у великій кількості для збору розвідданих, коригування артилерійського вогню та скидання бомб.

Ярослав Маркевич, командир загону безпілотників «Хартія», називає поєднання безпілотників і артилерії «найважливішою парою» в наступальних операціях і одним із ключів до приголомшливого вересневого контрнаступу України на Харківщині.

«Саме тому, що є безпілотники, можна просуватися дуже швидко», — каже  він.

Як працюють аеророзвідники

Фото — Сем Сков

Щомісяця в Україні навчають сотні операторів безпілотників, а українські соцмережі переповнені волонтерами, які збирають кошти на купівлю безпілотників для військових частин.

З бронежилетами, медичними аптечками та гідратними пакетами, з автоматами Калашникова в руках Гард, Лего та Кім виглядають бойовими солдатами. Однак їхня робота охоплює набагато більше вдивляння в екрани комп’ютерів, ніж може припустити їхня зовнішність.

«Цивільне життя допомагає — ми звикли день сидіти за комп’ютером», — каже Лего. Позивний походить від його роботи інженером на металургійному комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі, який зруйновано після спустошливої ​​російської блокади.

У звичайний день польоту вони літатимуть на своєму безпілотнику з камерою над російськими позиціями, та повертатимуться на свою базу, щоб завантажити дані камери польоту у свої комп’ютери.

Потім команда починає копіткий процес визначення місця розташування російських транспортних засобів і баз.

Щоб знайти російське обладнання, яке часто добре замасковано, вони спочатку використовують штучний інтелект для ідентифікації квадратних об’єктів.

Потім вони годинами переглядають кадри, уважно вивчаючи їх на предмет ознак цілей.

Навіть невеликі розбіжності можуть вказувати на те, що російський танк ховається під прикриттям і визначати, наприклад, що листя на певній ділянці сухе, а в інших свіже.

Після цього їхнє командування та артилерійські підрозділи мають визначити, які цілі вражати. Після вибору цілі оператори здійснять політ, щоб підтвердити, що ціль все ще там. Подвійне підтвердження необхідне, щоб не витрачати дорогоцінні артилерійські снаряди з обмежених запасів України, кажуть оператори.

Часто стоячи всього за кілька кілометрів від своєї цілі, вони спостерігатимуть, куди потрапляють українські артилерійські снаряди. Потім, використовуючи українські військові карти на своїх планшетах, вони координуватимуть з артилерією коригування вогню за допомогою Starlink від Ілона Маска.

Цей цикл польової роботи та аналізу може бути виснажливим. «Можемо спати лише 2 години на тиждень, — каже Лего. — Літаємо до 19:00, потім їдемо на базу, а потім розберемо 3500 фото з польотів».

З відповідним обладнанням вони можуть бути мати успіх. Кім каже, що українські артилерійські підрозділи, які використовують зброю, надану США, як-от гаубиця M777, можуть завдати прямого влучення лише трьома пострілами. Оператори безпілотників високо оцінили західну зброю, особливо американську ракетну систему HIMARS і артилерійські снаряди Excalibur з GPS-наведенням.

Але розчарування трапляються часто.

В траншеї спекотного жовтневого дня в Харківській області, де російські війська все ще утримують шматки території на сході після того, як Україна повернула собі значні масиви землі в ході контрнаступу, Кім за годину знищив групу безпілотників іншого підрозділу, намагаючись перезавантажити дрон.

Використовуючи чужий ноутбук, а не свій власний, він знову спробував запустити дрон. Дрон залишився на своєму ящику, елерони (аеродинамічні органи управління, симетрично розташовані на задніх кромках консолей крила — ред.) на його довгих білих крилах марно змахували вгору-вниз.

Зброї не вистачає

Фото — Сем Сков

Сама необхідність використання експериментального безпілотника на полі бою є показником проблем із забезпеченням українських підрозділів БПЛА. Україна поповнила свій запас військових безпілотників, але попит все одно значно перевищує пропозицію.

У розмові з українськими ЗМІ в червні один генеральний директор української компанії-виробника безпілотників казав, що було задоволено лише близько 20% потреб українських військових.

Через брак кращого постачання підрозділ, як і більшість підрозділів безпілотників в Україні, значною мірою покладається на комерційні квадрокоптери, більш відомі в Сполучених Штатах за їх застосування у весільній фотографії, хобі-відео тощо.

У цих безпілотників є тільки мінуси, каже Маркевич. ІТ-підприємець і колишній політик, він працює з безпілотниками з 2014 року, коли воював проти підтримуваних росією антикиївських сил у війні, що почалася того року на Донбасі.

На найпростішому рівні самі безпілотники не створені для суворого життя в окопах під час війни, і їх може вивести з ладу будь-що: від поганої погоди до російської шрапнелі. А після запуску безпілотника російські підрозділи радіоелектронної боротьби також можуть легко зламати дистанційний сигнал, за яким ним керує оператор.

«Ми втрачаємо багато дронів», — каже Маркевич.

Можливо, їхній найбільший недолік полягає в тому, наскільки близько вони вимагають керування від операторів руху до лінії фронту. Практичний радіус дії комерційних безпілотників, якими керує «Хартія», часто становить близько трьох кілометрів, плюс будь-яке збільшення, яке вони мають. Російські артилерійські знаряддя значно перевершують це: російська самохідна гаубиця здатна вести вогонь майже на 25 кілометрів.

«Поки ми користуємося цією побутовою технікою, ми змушені працювати на нульовій лінії», — каже Маркевич, маючи на увазі першу і найнебезпечнішу лінію українських позицій.

Навіть якщо оператори безпілотних літальних апаратів піднімуть свої безпілотники, не загинувши, уся ця робота може пропасти даремно, якщо артилерія, з якою вони працюють, не справляється зі своїм завданням.

Деяка українська зброя радянських часів може бути жахливо неточною. Кім каже, що після того, як засипали снарядами всюди, крім цілі, одна артилерійська команда, з якою вони працювали, просто здалася й перейшла на іншу сторону.

Буде важко

Фото — Сем Сков

Координація між підрозділами також може іноді порушуватися. Через ротацію підрозділ на передовій може мати слабке уявлення про те, що чекає попереду. Щоб замаскувати ці проблеми, члени підрозділу безпілотників представляють себе на кожній новій посаді.

«Ми приходимо і встановлюємо контакти з усіма, — каже Лего. — Ми дружимо».

Наче на доказ того, Лего обмінявся телефонними номерами з одним із операторів безпілотників, який зупинився, щоб допомогти їм і позичити ноутбук.

Через неробочий ноутбук Лего, Кім і Гард зняли з моделі крила й помістили її назад у величезну сіру коробку, а потім помістили в кузов свого пікапа.

На тлі сильного російського опору навколо Сватового в Луганській області, де контрнаступ України сповільнився, Лего розмірковував про потенційний вплив нової російської військової мобілізації, яка почалася наприкінці минулого місяця, і зрештою рф може відправити до України до 300 000 призовників.

«Ми ведемо війну за допомогою наших пікапів», — каже він, наголошуючи на потребі його команди в більшій кількості броньованих автомобілів замість цивільних авто, які вони часто використовують. — Нам буде дуже важко».

«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
По темi
«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Електробайки по-українськи між Києвом та Лос-Анджелесом в «СКШ»

Дивіться, чим живе Delfast під час війни в Україні

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Україна отримала словенські танки. Атлас зброї: які ще танки передали захисникам, від кого, а на що вже не варто розраховувати
Україна отримала словенські танки. Атлас зброї: які ще танки передали захисникам, від кого, а на що вже не варто розраховувати
Україна отримала словенські танки. Атлас зброї: які ще танки передали захисникам, від кого, а на що вже не варто розраховувати
В Україну надійшла друга велика пожертва зброї — 28 танків М-55S, які досі були в резерві словенської армії, а тепер посилять українську оборону у війні. Раніше Іспанія 2 серпня відмовилась постачати обіцяні танки, які чекали в Україні. Ось які танки Україні вже передали. (текст від 29 липня 2022)
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.  Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.  (Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два.  Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.  Раніше він розповів  журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України. (текст від 1 червня 2022 року)

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.