💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Марія БровінськаВійна
7 квітня 2023, 15:26
2023-04-07
Як росія вбиває свою техіндустрію: дуже великий текст про аналогов нет, крах «Яндекса» та безперспективність «Сколково» від MTI Tecnology Rewiew
Через сім днів після вторгнення в Україну Володимир Бєлугін зібрав свої речі та речі своєї родини, розірвав договір оренди квартири в москві, забрав дітей із дитсадка та почав нове життя за межами рф. Незабаром після цього він пішов у відставку з посади комерційного директора з пошуку в компанії «Яндекс», російському еквіваленті Google і найбільшій технологічній компанії країни. Війна означала, що в росії все зміниться, як для нього, так і для його компанії, Бєлугін сказав зі свого нового дому на Кіпрі: «Ви повинні прийняти нові правила, коли в росії взагалі немає правил».
Через сім днів після вторгнення в Україну Володимир Бєлугін зібрав свої речі та речі своєї родини, розірвав договір оренди квартири в москві, забрав дітей із дитсадка та почав нове життя за межами рф. Незабаром після цього він пішов у відставку з посади комерційного директора з пошуку в компанії «Яндекс», російському еквіваленті Google і найбільшій технологічній компанії країни. Війна означала, що в росії все зміниться, як для нього, так і для його компанії, Бєлугін сказав зі свого нового дому на Кіпрі: «Ви повинні прийняти нові правила, коли в росії взагалі немає правил».
Бєлугін був далеко не єдиним технічним працівником, який пішов. Через кілька місяців після початку вторгнення з рф почався масовий відтік IT-працівників. Згідно з урядовими даними, близько 100 000 ІТ-спеціалістів покинули росію в 2022 році, або близько 10% технічної робочої сили — число, яке, найімовірніше, є заниженим. Поряд з цим, понад 1000 іноземних компаній згорнули свою діяльність у країні, частково через найширші санкції, які будь-коли накладалися на велику економіку.
Минуло вже більше року з початку повномасштабного вторгнення в Україну, зареєстровано понад 8300 смертей серед цивільного населення, і їхня кількість зростає. Технічні працівники, які залишили все, щоб втекти з росії, попереджають, що країна на шляху до того, щоб стати селом: відрізана від глобальної технологічної індустрії, досліджень, фінансування, наукових обмінів і критичних компонентів.
Тим часом «Яндекс», один із найбільших технологічних проривів рф, почав дробитися, продаючи прибутковий бізнес «ВКонтакте» конкуренту, який контролюється державними компаніями.
«Було відчуття, ніби мою країну в мене вкрали», — каже Ігор, керівник VK, який має сім’ю в росії та попросив змінити його ім’я, щоб він міг говорити відкрито. За його словами, коли почалася війна, він відчував, ніби 20 років майбутнього росії забрали миттєво.
У рф технології були одним із небагатьох секторів, де люди відчували, що можуть досягти успіху завдяки заслугам, а не зв’язкам. Галузь також зберегла дух відкритості: російські підприємці вигравали міжнародне фінансування та укладали угоди по всьому світу. Якийсь час кремль, здавалося, також сприймав цю відкритість, запрошуючи міжнародні компанії інвестувати в рф.
Але тріщини в технологічній індустрії росії почали з’являтися задовго до війни. Понад десять років уряд намагався міцно контролювати російський інтернет і його найпотужніші технологічні компанії, загрожуючи галузі, яка колись обіцяла привести країну в майбутнє. Експерти MIT Technology Review кажуть, що війна росії проти України лише прискорила шкоду, яка вже була завдана, ще більше підштовхнувши найбільші технологічні компанії країни до ізоляції та хаосу та загнавши громадян у жорстко контрольований внутрішній інтернет, куди новини надходять з офіційних урядових джерел. і свобода слова серйозно обмежена.
«Російське керівництво обрало зовсім інший шлях розвитку країни», — зазначив Рубен Еніколопов, доцент Барселонської школи економіки та колишній ректор Нової економічної школи росії. За його словами, ізоляція стала стратегічним вибором.
Технологічна галузь не була найбільшою в росії, але вона була одним із головних двигунів економіки, каже Еніколопов. У період із 2015 до 2021 року ІТ-сектор у росії відповідав за понад третину зростання ВВП країни, досягнувши 3,7 трлн рублів ($47,8 млрд) у 2021 році. Хоча це становило лише 3,2% від загального ВВП, Єніколопов каже, що оскільки індустрія технологій відставатиме, економіка росії буде стагнувати.
«Я вважаю, що це, ймовірно, один із найбільших ударів по майбутньому економічному зростанню росії», — каже він.
24 лютого 2022 року, в день початку російського вторгнення в Україну, в офісі «Яндекса» з червоної цегли та скла на півдні москви панував напружений настрій. Анастасія Дюжарден, тодішній керівник контент-маркетингу «Яндекс Бізнесу», була там, як і багато інших, але вона каже, що бачила мало людей, які працюють. У приміщенні для куріння було в п’ять разів більше людей, ніж зазвичай. Того ж дня частина співробітників залишила країну.
Коли новина про вторгнення поширювалася по офісу, Дюжарден і її колег скликали на «хурал» — щотижневі збори. Там, за її словами, Тигран Худавердян, виконавчий директор і заступник гендиректора «Яндекса», запевнив, що компанія продовжить працювати.
«Яндекс» був компанією, яка викликала гордість у росії. Вона діяла по всьому світу, одна частина компанії була зареєстрована в Нідерландах. Його інженери успішно конкурували з американськими компаніями: «Яндекс» захопив більшу частку російського пошукового ринку, ніж Google, і запропонував набір із 90 сервісів, які домінують у цифровому світі росії.
Серед них була його прибуткова контент-платформа Zen і платформа агрегації новин Yandex News, де багато росіян починають день онлайн. Але ці інформаційні потоки також були джерелом її проблем.
За кілька тижнів після того, як рф вторглася в Україну, рекордні 14 млн людей щодня відвідували «Яндекс Новини». Але замість того, щоб читати про загибель і руйнування мирного населення, їм казали, що російські визволителі «денацифікують» Україну. Близько 70% інформації на «Яндекс Новинах» надходило з контрольованих державою медіа-джерел, які проштовхували пропаганду — результат десятирічного придушення державою російських незалежних ЗМІ, включаючи нові після вторгнення закони щодо дозволених медіа-джерел.
Дюжарден знала, що компанії доведеться діяти легко, щоб вижити. «Якби „Яндекс“ зробив якісь [антивоєнні] заяви, це могло б означати кінець цієї компанії», — каже вона.
Але відповідність вимогам «Яндексу» дорого коштувала. Через три тижні після вторгнення Худавердян потрапив під санкції ЄС за приховування інформації про війну від громадськості та залишив свою посаду. Чотири дні потому торги акціями «Яндекса» були зупинені на Nasdaq.
У червні Аркадій Волож, генеральний директор компанії в Ізраїлі, також потрапив під санкції і пішов у відставку, але не раніше, ніж запевнив співробітників, що компанія підготувала для них екстрені кошти. «Ми завжди знали, у якій країні ми живемо», — згадує Дюжарден.
За оцінками колишніх співробітників, близько третини людей залишили країну лише за перші два місяці після вторгнення (багато хто продовжує працювати в компанії віддалено). Дюжарден, сім’я якого живе в Україні, покинув росію в червні. В останній день роботи за містом, в офісі з видом на москву-ріку, за її оцінками, там було лише близько 10% звичайного персоналу.
Після цих змін «Яндекс» виносив план дистанціюватися від своїх платформ новин і контенту, продавши їх VK. Натомість «Яндекс» придбав службу доставки їжі. Угода була завершена у вересні.
Потім, через дев’ять місяців після початку вторгнення, «Яндекс» оголосив, що припиняє своє існування в початковому вигляді. До літа цього року компанія буде розділена на дві частини: російську та іншу, що належить колишній материнській компанії зі штаб-квартирою в Нідерландах. Російську частину, яка зберігає контроль над основними видами діяльності компанії, планується взяти на себе спеціальним управлінським партнерством, що складається з трьох лідерів «Яндекса» та економіста, який підтримує путіна олексія кудріна.
Довгострокові перспективи «Яндекса» зараз похмурі, кажуть колишні співробітники. У росії колись прогресивній компанії доведеться продовжувати співпрацю з державою. За межами країни їй важко будувати свій бізнес. «Я вважаю, що майбутнього немає», — каже Бєлугін.
У «Яндексі» не стали коментувати ці настрої. Компанія повідомила MIT Technology Review, що збільшила чисельність персоналу, незважаючи на важкий рік, і перевищила цільові показники прибутку на 2022 рік. Компанія також заявила, що працює над розширенням свого міжнародного бізнесу.
Розширення впливу уряду
«Яндекс» є лише останнім прикладом у довгій історії спроб кремля взяти під контроль російські технологічні компанії, побоюючись того, що може виникнути внаслідок безперешкодного доступу населення до інформації в інтернеті. Ці зусилля походять з 2011 року, коли Facebook і Twitter допомогли розпалити найбільші антиурядові протести в країні з 1990-х років.
Дехто з технологічної індустрії приєднався до протестів, сподіваючись допомогти поставити рф на більш ліберальний, демократичний шлях. Ігор каже, що був одним із них. Але через кілька років він відмовився від протестів. «Це було безнадійно», — каже він.
У наступні роки росія запроваджувала дедалі жорсткіші закони, арештовуючи користувачів соціальних мереж за публікації, вимагаючи доступу до даних користувачів і запроваджуючи фільтрацію контенту. Це створило тиск як на західні соціальні платформи, такі як Facebook, Twitter і LinkedIn (були заблоковані в росії з 2016 року), так і на їхні вітчизняні аналоги.
«ВКонтакте», який часто називають російським Facebook, був «де-факто націоналізований» після того, як його засновника Павла Дурова витіснили з компанії в 2014 році, а кремлівські олігархи взяли під контроль, каже Еніколопов.
Після втечі з країни Дуров, який пізніше продовжив створення програми для обміну повідомленнями Telegram, описав росію як «несумісну з інтернет-бізнесом».
За даними дослідження Національного дослідницького університету «Вища школа економіки», засновники стартапів-єдинорогів покидають росію активніше, ніж будь-яку іншу країну.
Російський уряд вважав, що він повинен контролювати все, каже Еніколопов: «Технічні компанії не можна було залишати в спокої».
Розквіт рунету
Після того, як проти росії були введені міжнародні санкції після анексії Криму в 2014 році, російський уряд почав просувати ідею власного суверенного Інтернету, рунету.
Війна з Україною і пов’язані з нею санкції дали цьому поняттю нове життя.
У березні 2022 року кремль заблокував доступ до іноземних соціальних медіаплатформ, таких як Instagram, Facebook і Twitter, і цей крок допоміг утримати росіян в інформаційно-контрольованій бульбашці.
Країна працювала над заміною популярних міжнародних сайтів вітчизняними версіями. На заміну Google Play і Apple AppStore ВК спільно з Мінцифрою запустили вітчизняний магазин додатків RuStore. TikTok, Instagram і YouTube мають саморобні аналоги, такі як Yappy, Rossgram і RuTube.
За словами Ігоря, «Яндекс Новини» зіграють роль у консолідації державного контролю над контентом, який зможуть читати російські користувачі, згодом об’єднавшись з іншими новинними продуктами VK.
«Основний фокус VK — пропаганда», — каже Ігор, додаючи, що ця мета буде досягнута внаслідок акцентування уваги російських користувачів на російських сервісах.
ВК не відповів на запит про коментар.
Контроль онлайн-контенту — не єдиний спосіб, яким росія хоче реалізувати цифровий суверенітет. Після запровадження санкцій минулого року держава почала терміново просувати мету побудови цілої автономної технологічної екосистеми, яка охоплює все: від послуг і фінансування до обладнання та ланцюжків поставок.
Російський уряд пообіцяв «безпрецедентне фінансування» для своєї електронної галузі, яке потенційно становитиме понад 3,19 трлнрублів ($41,2 млрд) до 2030 року. Але розбудова цього сектору буде складною грою в наздоганяння: навіть за власними оцінками уряду російська промисловість мікросхем відстає від решти світу на 10–15 років. За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel, до санкцій росія щорічно імпортувала високотехнологічних товарів на суму близько $19 млрд, причому найбільша частка цього імпорту (66%) надходила з ЄС і США. Такі експерти, як Хелі Сімола, старший економіст Банку Фінляндії, підрахували, що імпорт технологічних товарів впав на 30% з минулого року.
«росія не є надто складною економікою в багатьох відношеннях, а це означає, що вона не має великої кількості високотехнологічних галузей» — каже Ніклас Пуатьє, науковий співробітник Bruegel. У багатьох секторах промислове виробництво різко впало».
Через торгові обмеження оосія також втратила доступ до продуктів ряду провідних компаній, включаючи Cisco, SAP, Oracle, IBM, TSMC, Nokia, Ericsson і Samsung.
Пуатьє каже, що крок росії до відновлення технологічного бізнесу без традиційного міжнародного обміну є поверненням до Радянського Союзу.
Але сьогоднішня рф швидше покладається на контрабандистів чипів і таких партнерів, як Китай, ніж на самотужки. «Знань більше немає. Немає людського капіталу», — каже він.
Rutube не пішов за кораблем? Після трьох днів конвульсій через хакерську атаку, Rutube запрацював. Оновлено
Занепад Сколково
Задовго до вторгнення в Україну російський уряд докладав зусиль для зміцнення своїх технологічних екосистем за допомогою спеціальних проєктів. «Роснано», державна нанотехнологічна компанія, яку уряд зараз розглядає для ліквідації, була однією з них. Але найзначнішим був центр високих технологі"Сколково» — спроба рф відтворити Кремнієву долину.
Навіть у звичайні часи такі підприємства були важкими, каже Адрієн Хенні, інвестор венчурного капіталу та співзасновник веб-сайту технологічної індустрії East-West Digital News.
«Були деякі зусилля, які заслуговують похвалу, — каже Генні. Але ці зусилля були обмежені корупцією та неефективністю — і, загалом кажучи, тим фактом, що загалом цьому режиму було байдуже».
«Сколково», яке було запущене в 2010 році, було частиною програми модернізації та інновацій тодішнього президента Дмитра Медведєва, який створив імідж молодого, підкованого в цифровому світі та орієнтованого на Захід технократа. Розташований центр на південному заході москви, менше ніж за 30 хвилин їзди від кремля. «Сколково» виглядає як розкішний технопарк у будь-якій точці світу. Мрія полягала в тому, щоб він став стартовим майданчиком для російських технологічних підприємців, пропонуючи гранти, освіту та офісні приміщення.
Була крута крива навчання. «Слова «стартап» взагалі не було в російській мові, — розповідає Олексій Ситніков, віцепрезидент із комунікацій і розвитку громад університету технопарку Сколковського інституту науки й технологій, відомого як «Сколтех».
Але керівники західних технологічних компаній і венчурні капіталісти прислухалися до заклику. Керівники Google, Intel, Nokia і Siemens увійшли до рад і правлінь «Сколково». Массачусетський технологічний інститут підписав угоду про співпрацю, щоб допомогти створити Skoltech, привернувши суперечки та увагу ФБР. (MIT припинив свої відносини зі «Сколтехом» у лютому 2022 року після початку вторгнення.)
Поряд з Медведєвим був опозиціонер в Держдумі, радник президента фонду «Сколково» Віктора Вексельберга Ілля Пономарьов. Йому було доручено очолити створення технопарків по всій країні.
«Сколково» було еволюцією цієї ідеї, перлиною в цій мережі», — каже Пономарьов.
Росіяни готують екзоскелети для війни в Україні. Чому, скоріш за все, це просто некорисний мотлох
У «Сколково» Пономарьов протримався недовго. У 2011 році, через рік після його запуску, він став одним із лідерів російських антиурядових протестів і незабаром був звинувачений у привласненні коштів технопарку. Через чотири роки, після того як він став єдиним депутатом Держдуми, який проголосував проти анексії Криму, держава звинуватила його в розтраті. Пономарьов втратив доступ до своїх банківських рахунків і опинився в США, йому заборонено повертатися до росії. Він вважає звинувачення політичним. У 2019 році він став громадянином України, і тепер він згуртовує росіян, щоб повалити путіна, якщо буде потрібно, силою. Робота, яку він та його колеги виконували в «Сколково» та в ширшій підприємницькій екосистемі, тепер «зроблена даремно», каже він.
«Усе, що пов’язано з підприємництвом і венчурним капіталом, потребує великої кількості міжнародних операцій і участі, і ви не можете обмежити це однією країною. Саме так і сталося в росії», — каже Пономарьов.
У «Сколково» зростає кількість успішних російських стартапів. Але після початку війни багато міжнародних співробітників покинули технопарк. А іноземний венчурний капітал тепер тримається осторонь. У 2022 році венчурні інвестиції в російські компанії впали на 57%, до $1,1 млрд.
У грудні медведєв оголосив, що «Сколково» «переформатує свою діяльність» у світлі викликів, спричинених санкціями. Зараз він допомагає розподілити частину державних коштів, спрямованих на те, щоб підштовхнути російський технологічний сектор до самодостатності. У лютому «Сколково» потрапило під санкції США. Ситніков та інші лідери російських технологічних кластерів, такі як Ірина Травіна, голова правління ІТ-асоціації SibAcademSoft у Новосибірську, вважають, що російські компанії продовжуватимуть процвітати в росії, співпрацюючи з іншими ринками за межами сфери НАТО, — в Азії, Латинській Америці та Близькому Сході.
Непевне повернення
Важко передбачити, яке майбутнє чекає російський технологічний сектор.
З початку війни в країні пройшла хвиля злиттів і поглинань, оскільки іноземні фірми поспішили вийти з ринку, часто продаючи свої активи російським конкурентам за низькими цінами. Одним із таких активів був Avito, найпопулярніший сайт оголошень у рф та найбільший у світі. У жовтні дочірня компанія південноафриканської фірми Naspers продала його за $2,46 млрд, що є невеликою частиною його оціночної вартості у $6 млрд, щоби залишити росію. Ця ж дочка також продала свою частку у «ВКонтакте». Ці розпродажі можуть передати кремлю ще більше контролю над технологічним сектором.
У 2022 році російська економіка була сильнішою, ніж очікувалося, деякі технологічні компанії, зокрема «Яндекс», отримали вигоду від відходу своїх конкурентів. Але багато економістів, технологічних підприємців та ІТ-працівників вважають, що ці успіхи можуть бути недовгими. Військовій окупації України росією не видно кінця, три чверті росіян все ще кажуть, що підтримують війну.
Одна з проблем полягає в тому, що російських користувачів може бути недостатньо для підтримки поточної цифрової індустрії країни. Крім того, багато технічних працівників виїхали до інших країн, включаючи Казахстан, Грузію, Вірменію та Туреччину.
росія сподівається переконати цих працівників повернутися. У листопаді на рекламному щиті на Таймс-сквер у Нью-Йорку був зображений літак, що летить крізь яскраво-блакитне небо, і російською мовою написано: «Пора домой!»
Оголошення запрошувало технічних працівників в особливу економічну зону «Алабуга», розташовану в республіці Татарстан у рф. Але поки що ІТ-працівники, здається, не повертаються. росія вже до війни боролася з браком талантів. У звіті Gartner, опублікованому наприкінці 2021 року, перед війною, говориться, що до 2025 року нестача кваліфікованих цифрових працівників може зрости на 50% і досягти 1 млн професіоналів.
Алабуга.
Незважаючи на загрозливу проблему утримання, у вересні уряд оголосив про скорочення програми стимулювання на 21,5 млрд рублів ($277,2 млн), спрямованої на підтримку індустрії технологій і утримання ІТ-фахівців у росії.
Кілька відомих діячів після війни відмовилися від російського громадянства, зокрема мільярдер-інвестор Юрій Мільнер та Олег Тіньков, засновник онлайн-банку «Тінькофф». Багато інших змовчали.
Одна з проблем полягає в тому, що російських користувачів може бути недостатньо для підтримки поточної цифрової індустрії країни. Крім того, багато технічних працівників виїхали до інших країн, включаючи Казахстан, Грузію, Вірменію та Туреччину.
Зараз тодішній керівник контент-маркетингу «Яндекс Бізнесу» Дюжарден живе в серському Белграді — країні, куди багато російських ІТ-працівників переїхали завдяки вигідним візовим умовам. Вона не впевнена, коли зможе відвідати своє рідне місто Магдан на північному сході росії, що за вісім годин льоту від москви. Багато її друзів, які покинули країну, хочуть повернутися, каже Дюжарден.
«Я готова повернутися до росії, але за певних умов, — каже вона. Я не хочу жити в країні, де путін є президентом. Я не хочу жити в країні, яка розв’язує війни».
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
