Астрономи Кембридзького університету з допомогою космічного телескопа NASA імені Джеймса Вебба (JWST) виявили ознаки життя в атмосфері планети, яка розташована за 124 світлових роки від Землі. Вони можуть вказувати, що K2-18b «кишить» живими організмами і що життя дуже поширене в галактиці.
Астрономи Кембридзького університету з допомогою космічного телескопа NASA імені Джеймса Вебба (JWST) виявили ознаки життя в атмосфері планети, яка розташована за 124 світлових роки від Землі. Вони можуть вказувати, що K2-18b «кишить» живими організмами і що життя дуже поширене в галактиці.
Команда вчених, яка зробила відкриття, і незалежні астрономи підкреслюють, що для підтвердження цих результатів потрібно більше даних, відзначає BBC. Провідний дослідник, професор Нікку Мадхусудхан сказав, що він сподівається отримати переконливі докази незабаром.
«Це найсильніший доказ того, що там, можливо, є життя. Я можу реалістично сказати, що ми можемо підтвердити цей сигнал протягом одного-двох років», — заявив вчений.
K2-18b у два з половиною рази більша за Землю і віддалена від Сонячної системи на 700 трлн миль (1,13 квдрлн км), або 124 світлових роки. Проте JWST настільки потужний, що може аналізувати хімічний склад атмосфери планети за світлом, яке проходить крізь неї від маленького червоного Сонця, навколо якого вона обертається.
Вчені з Кембриджу виявила, що атмосфера K2-18b, видається, містить хімічну сигнатуру принаймні однієї з двох молекул, які асоціюються з життям: диметилсульфіду (DMS) і диметилдисульфіду (DMDS). На Землі ці гази виробляються морським фітопланктоном і бактеріями.
Професор Мадхусудхан сказав, що він був здивований тим, як багато газу було виявлено протягом одного вікна спостереження.
«За нашими оцінками, кількість цього газу в атмосфері в тисячі разів більша, ніж на Землі. Отже, якщо зв’язок з життям реальний, то ця планета буде кишіти життям. Якщо ми підтвердимо, що на K2-18b є життя, це, по суті, підтвердить, що життя дуже поширене в галактиці», — сказав він.
За його словами, це дуже важливий момент в науці, але також дуже важливий для людей як виду. «Якщо є один приклад, а всесвіт нескінченний, то є шанс, що життя існує на багатьох інших планетах», — вказує науковець.
Доктор Субір Саркар, викладач астрофізики в Університеті Кардіффа і член дослідницької групи, сказав, що дослідження показує, що K2-18b може мати океан, який потенційно може бути сповнений життям — хоча він попередив, що вчені «не знають напевно». Він додав, що робота дослідницької групи й надалі буде зосереджена на пошуку життя на інших планетах.
На цьому етапі є багато «якщо» і «але», що цілком визнає команда професора Мадхусудхана. Поки їхні результати не відповідають стандарту, необхідному для того, щоб претендувати на відкриття.
Для цього дослідники повинні бути впевнені на 99,99999%, що їхні результати є правильними, а не випадковими. Наразі висновки, щодо K2-18b мають точність 99,7%, чого недостатньо, щоб переконати наукову спільноту. Однак це набагато більше, ніж попередній результат в 68%, який отримали команда Кембриджу 18 місяців тому, і який був зустрінутий з великим скептицизмом.
Але навіть, якщо їм вдасться отримати потрібну точність, це не буде остаточним доказом того, що життя на планеті існує, вважає професор Кетрін Хейманс з Единбурзького університету і Королівський астроном Шотландії, яка не входить до цієї дослідницької команди.
«Навіть з такою впевненістю залишається питання про походження цього газу. На Землі він виробляється мікроорганізмами в океані, але навіть маючи досконалі дані, ми не можемо з упевненістю сказати, що він має біологічне походження на чужому світі, тому що у Всесвіті відбувається багато дивних речей, і ми не знаємо, яка інша геологічна активність може відбуватися на цій планеті, яка могла б виробляти молекули» — повідомила вона.
З цією думкою погоджується команда з Кембриджу. Вони працюють з іншими групами, щоб з’ясувати, чи можуть DMS і DMDS вироблятися неживими засобами в лабораторії.
«Все ще існує 0,3% ймовірність того, що це може бути статистичною випадковістю», — сказав професор Мадхусудхан.
Він зазначив, що його команда хоче провести більше спостережень і отримати докази того, що ймовірність того, що це випадковість, становить менше, ніж один шанс на мільйон. За його словами, цього можна досягти через «можливо, один або два роки».
Інші дослідницькі групи висунули альтернативні, нежиттєві пояснення даних, отриманих з K2-18b. Існує сильна наукова дискусія не тільки про те, чи присутні DMS і DMDS, але й про склад планети.
Багато дослідників вважають, що планета має великий рідкий океан через відсутність газу аміаку в атмосфері K2-18b. Їх теорія полягає в тому, що аміак поглинається величезною водоймою внизу. Але, за словами професора Олівера Шорттла з Кембридзького університету, це також можна пояснити океаном розплавленої гірської породи, що унеможливило б існування життя.
«Все, що ми знаємо про планети, які обертаються навколо інших зірок, походить від крихітних променів світла, які проникають крізь їхні атмосфери. Тож це неймовірно слабкий сигнал, який нам доводиться зчитувати не лише для пошуку ознак життя, але й для всього іншого», — сказав він.
Інше дослідження припускає, що K2-18b — це міні-газовий гігант без поверхні. Але обидві альтернативні інтерпретації також були оскаржені іншими групами на тій підставі, що вони не узгоджуються з даними JWST.
Професор Мадхусудхан вірить, що він і його команда на правильному шляху.
«Через десятиліття ми можемо озирнутися на цей момент і зрозуміти, що саме тоді живий всесвіт опинився в межах досяжності. Це може стати переломним моментом, коли ми раптом зможемо відповісти на фундаментальне питання про те, чи самотні ми у Всесвіті», — говорить він.
Нагадаємо, що в нещодавньому дослідженні Стенфордського університету йдеться про те, що життя на Землі, можливо, почалося не з потужного удару блискавки в океан (як припускає одна з гіпотез), а з багатьох менших мікроблискавок, які з’являлися у краплях води з водоспадів або хвиль, що розбивалися об берег.
