💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Олексій ДзюбаВійна
28 лютого 2023, 10:11
2023-02-28
«За перші 5 місяців на біржі заробив 188 000 грн». Як змінилися «вільні хліби» під час повномасштабної війни: три історії фрилансерів
Майже 1,5 млрд людей у всьому світі частково чи повністю працюють на фрилансі, а світовий ринок фриланс-платформ оцінюється в $3,39 млрд. Тим часом українські фрилансери поступово адаптувалися до роботи за рік повномасштабної війни проти росії. Розповідаємо історії дизайнерки з Херсону, айтішника року на фриланс-біржі Freelancehunt і копірайтера Dirol й Ikea, які продовжують працювати під ракетами та під час блекаутів.
Майже 1,5 млрд людей у всьому світі частково чи повністю працюють на фрилансі, а світовий ринок фриланс-платформ оцінюється в $3,39 млрд. Тим часом українські фрилансери поступово адаптувалися до роботи за рік повномасштабної війни проти росії. Розповідаємо історії дизайнерки з Херсону, айтішника року на фриланс-біржі Freelancehunt і копірайтера Dirol й Ikea, які продовжують працювати під ракетами та під час блекаутів.
Дизайнерка з Херсону
Руслана Кірієнко — дизайнерка з Херсону. На фриланс-біржі працює два роки. За даними Freelancehunt, дівчині вдалося заробити понад 300 000 грн під час повномасштабної війни.
На початку війни Руслані довелося разом із рідними залишити рідне місто, рятуючись і шукаючи нове житло. Але навіть у таких умовах дівчина знаходила час на роботу та підтримку зв’язку з постійними замовниками.
Дизайнерка розповідає, що, на її здивування, замовлень стало більше. Іноді Руслана не має можливості взяти проєкт через надмірну завантаженість. 90% проєктів дівчина отримує саме через фриланс-біржу.
Фото — Руслана Кірієнко
«Багато проєктів з’являються через появу чималої кількості нових українських бізнесів у різних галузях. Перше, що потрібно для роботи в онлайні — це дизайн. Мені навіть не довелося знижувати вартість послуг. Як і раніше, мій прайс залежить від долара: зростає він, зростають і ціни на мої послуги».
Дівчина каже, що повномасштабна війна навчила її кількох речей. Перша — абстрагуватися, оскільки була змушена швидко навчитися працювати, попри постійний потік новин та гамір переїздів. Друге — Руслана почала приділяти більше часу рідним і близьким. А також зрозуміла, що варто іноді дозволяти собі краще відпочивати.
«Через те, що доводилося переїжджати з країни в країну, я все частіше помічаю незвичайні дизайнерські рішення іноземних спеціалістів. Це допомагає знайти натхнення та бути відкритою до нових ідей».
Фото — Руслана Кірієнко
Від 24 лютого найскладнішим для Руслани виявилося звикання до нових робочих місць і намагання змиритися з тим, що вона не вдома. Також у перші місяці було складно зібратися та знайти натхнення, морально не було сил.
Разом із подругою дизайнерка повернулася до України у вересні. Але вже за кілька місяців почалися відключення світла.
«Оскільки ми працюємо віддалено, були вимушені ухвалити рішення виїжджати за кордон знову, бо блекаути дійсно б вплинули на нашу роботу».
Зараз дівчина має змогу працювати стабільно та завжди залишатися на звʼязку для українських підприємців. «Мені пощастило не зіткнутися з проблемами впливу війни на заробіток. Мені вдалося адаптуватися та нормально себе почувати навіть за таких умов», — підсумувала дизайнерка.
«Новачок року»
Антон Алексєєв — розробник із Києва, який у 2022 році отримав звання «Новачок року» на Freelancehunt. За 5 місяців він виконав 26 проєктів та заробив 188 000 гривень. На фриланс Антон прийшов із початком повномасштабної війни.
«Можна зареєструватися на фриланс-біржі та того ж дня взяти перший проєкт, відштовхуючись від свого досвіду та цікавості завдання для вас. Для мене це гарний канал додаткового доходу».
Фото — Антон Алексєєв
Розробник каже, що на початку російського вторгнення мав тільки проєкти з-за кордону, які відразу «поставив на паузу». Зараз він продовжує працювати з особистими клієнтами. У перші дні повномасштабної війни у хлопця виникло сильне бажання допомагати в розвитку українського бізнесу. Саме тому почав розглядати проєкти на внутрішньому ринку.
«За місяць на платформі максимально вдавалося заробити 70 000 гривень. Для Full Stack розробника це не космічна сума. Для мене це додаткове джерело доходу».
Паралельно Антон працює із західними замовниками, а також має досвід роботи з великими комерційними проєктами на європейському ринку. Розповідає, що війна навчила його адаптовуватися до нових умов: працювати в поточних реаліях, волонтерити та бути гнучким у рішеннях.
Блекаути для айтішника схожі на спринт — «біжиш дуже швидко, доки є світло». Хлопець готується до них заздалегідь, оптимізуючи процеси та закладаючи ризики в таймлайн.
Фото — Антон Алексєєв
«Повномасштабне вторгнення навчило мати чітку проукраїнську позицію та ніяких проєктів з росією. Ціную те, що маю, і ще більше підтримую інших. Разом до перемоги!».
Найскладнішими для Антона були перші місяці війни. Тоді проєкти стали на паузу, а фінансові надходження зупинилися. Але з початком квітня вдалося відновити роботу та вийти на фултайм-обсяги.
Копірайтер Dirol
Олександр Куксін — копірайтер і засновник власної студії, серед клієнтів якої такі відомі клієнти, як Dirol, Forbes, Ikea.
Каже, що за час повномасштабної війни пройшов кілька стадій.
У лютому-березні це були страх і протидія йому. Робота майже зупинилася. Хтось із колег поїхав із країни, хтось пішов у ЗСУ, хтось допомагав у тилу. Ми вели ті поодинокі проєкти, що залишалися.
«Психологічною соломинкою стали кібервійська, де ми писали багато текстів для протидії ІПСО».
Фото — Олександр Куксін
Квітень-вересень Олександр називає періодом «збирання каміння». Тоді у хлопця виникло розуміння, що вторгнення росії — це не на «2–3 тижні». «Ми маємо відновлювати роботу в нових умовах, писати тексти та зміцнювати бізнес, щоби зміцнювати країну. Відновлюємо команду. Постійно перераховуємо частину прибутків у „Повернись живим“, фонд Притули та проєкти знайомих», — говорить копірайтер.
Від жовтня й до сьогодні, на думку Олександра, триває період «нових викликів». Насамперед це робота в умовах блекауту.
«Багато хто з нас раніше намагався влаштувати на дистанційці графік на кшталт „з 9 до 19“, але тепер він успішно перетворився на хаос. Проте нехай вночі, нехай у темряві з ноута та ледве живого мобільного інтернету, але робота є!».
«Ми стали більш твердими, жорсткими, зібраними. Через це дещо втратили важливе для копірайтерів творче мислення. Але ми його повернемо», — каже хлопець.
Серед найважливіших викликів Олександр називає збереження команди.
«Це було головною метою — не загубити людей, із якими ми знайшли одне одного та успішно працювали роками. Для цього насамперед потрібно було зберегти заробітки, необхідні людям особливо в такі часи. Можу з гордістю сказати, що нам це вдалося».
Проєкти, їхня кількість, ціни, замовники стали дещо іншими, розповів спеціаліст. Посилюється відчуття, що український ринок копірайтингу розвивається: ніби всі ми мобілізувалися та працюємо краще, ніж раніше. Важко сказати, стало більше чи менше проєктів, важче чи легше працювати. Напевно, усе стало трохи іншим, але цілком залишилося десь на тому самому рівні.
Фото — Олександр Куксін
«Якщо не рахувати перших місяців повномасштабного вторгнення та майже повного зупинення роботи, на сьогодні у гривні ми стали заробляти трохи більше, як порівняти з аналогічними місяцями 2021 року. Звісно, що з урахуванням інфляції та курсу реальні заробітки дещо знизилися».
Хлопець розповідає, що сьогодні його команда розкидана країною. Кожний працює віддалено, тому варіант купити EcoFlow та Starlink в офіс — це не його варіант. Копірайтинг не є енергомістким завданням для пристроїв, як, наприклад, дизайн чи деякі галузі в розробці. Тому ноутбук, мобільний інтернет і/або роутер, під’єднаний до powerbank, — це те, що врятувало студію.
