Блог

Lifelong Learning без болю: що потрібно знати, щоб постійно самомотивуватися та самовдосконалюватися?

Не існує магічної таблетки, щоб миттєво стати на шлях саморозвитку й бути залученими завжди та на 100%. Однак є те, що справді приносить результат — праця й дисципліна.  

Але як працювати та розвиватися весь час і без болю?

Блок 1. Навчитися поповнювати енергію та керувати нею

Для того, щоб розвиватися, навчатися та самовдосконалюватися, потрібна енергія. Якщо її не відновлювати, то через кілька років можна залишитися осторонь усього прогресу й узагалі припинити самовдосконалення через виснаження.

Почнемо з бази. У нашому організмі є три рівні енергії. Для кращої наочності розглянемо підхід Анни Бовкун, який ілюструється за допомогою батарейок.

1 рівень — це 100% життєвої енергії, яку ми витрачаємо за день. Вона непостійна й у кожної людини є базовий рівень енергії, з яким вона живе.

З яких етапів складається 1 рівень? 

0% — кома: енергії немає, практично нічого не працює, але людина жива.

5% — людина може ковтати та перетравлювати їжу.

10% — людина може одягнутися та пересуватися квартирою. Виглядає так, ніби відновлюється після важкої хвороби.

15% — людина може займатися якоюсь діяльністю, але поки що не інтелектуальною.

20–25% — цієї кількості енергії вистачає для того, щоб працювати за відомими правилами.

30% — людина здатна вибрати собі заняття. Уміє «підзарядитися» від похвали чи стусану. Якщо намагатися навчити її чогось нового — не розуміє.

35% — людина починає розуміти час (встигаю/не встигаю). У разі змін впадає у тривогу. Якщо відчуває, що щось іде не так, у неї починається паніка.

Цікавий, але невеселий факт: середня кількість енергії в людей — 35%

40% — у людини з’являється здатність керувати. За такої кількості енергії людина розуміє можливість поступових змін. Може перемикати діяльність за бажанням: «Зроблю щось складне зараз для того, щоб отримати задоволення потім». Ось на цьому етапі виникає слово «ресурс».

50% — це вже рівень лідерства. Людина стає цікавою, за нею стежать і сприймають як особистість. Енергії достатньо, щоб бути топменеджером та агентом змін.

60% — включається розуміння, що люди, компанії, команди можуть бути різними. Мінімальний рівень для психологів, коучів.

65–75% — відбувається злиття знань із різних областей (10–15% людей).

80–100% — це світова популярність.

Куди зникає ресурс? 

Погано розуміємо свій психологічний стан. Коли енергії бракує, ми відчуваємо, що щось не так, але вперто переконуємо себе, що все чудово. 

Беремо на себе забагато й не розуміємо, як відбувається цей процес. Це притаманно перфекціоністам, які беруть на себе всі можливі завдання, а також тим, хто не вміє казати слово «ні». 

Знецінюємо свій досвід. Після певної ситуації повторно наступаємо на ті ж граблі, але не робимо висновки та нічого не змінюємо. 

2 рівень — це 50% сил від нашого 1 рівня. По-іншому — це те друге дихання, яке відкривається тоді, коли ми вже втомилися, але треба зробити останній ривок. Цей рівень сном чи серіалом не відновлюється. Його треба поповнювати відпусткою чи зміною обставин. Знаємо, що чим більше витрачаємо — то більше часу потрібно на відновлення. 

3 рівень — це вже 30% від першого рівня, і це вже абсолютно невідновлюваний ресурс. Це робота на виснаження, оскільки максимум із можливих ресурсів ми вже витратили. 

Пам’ятайте, для того, щоб досягти успіху в самовдосконаленні, треба навчитися цей ресурс відновлювати. У кожного це щось своє: певна мотивація, прогулянки, що драйвлять, чи взагалі будь-який інший спосіб відновлення. 

Блок 2. Знайти те, що добре виходить 

Ікіґай — це практичний японський підхід, завдяки якому можна знайти своє покликання. Це щось, що вам подобається, є вашою пристрастю й приносить користь світу водночас (наочніше в ілюстрації). 

Цінність Ікіґай полягає в тому, що нам не треба додатково мотивувати себе, коли нам подобається щось робити, а енергія та ресурси знаходяться самі собою. 

Блок 3. Сформувати потрібні навички

Шлях до корисних звичок

  1. Найперше, що потрібно зробити — зрозуміти, що нас мотивує. Визначте істинну кінцеву мету та окресліть для себе переваги від досягнення результату.
  2. Не ставити надто складних цілей. Рухайтеся поступово. Амбітна ціль — це чудово, але вона має бути «каскадованою» до теперішньої ситуації. 
  3. Бути чесним із собою без потурань. 
  4. Заохочення за старання. За досягнення цілі придбати собі щось? Чи може, навпаки, за недосягнення — не дозволити? Підберіть винагороду для себе.
  5. Кожна людина здатна себе змінити. Немає поняття «немає хисту», є брак бажання. Талановиті та працьовиті люди однаково досягають успіху.

Блок 4. Визначити та реалізувати план

Якщо ви розумієте весь процес того, що вам потрібно зробити, щоб досягти цілі — користуйтеся зворотним алгоритмом, а коли не до кінця розумієте — прямим.

Алгоритм прямого планування 

  • Зафіксуйте час старту 
  • Деталізуйте всі завдання на підзавдання
  • Оцініть кожне завдання за часом 
  • Складіть послідовність виконання завдань
  • Сформуйте тривалість плану 
  • Оцініть результати

Алгоритм зворотного планування 

  • Сформуйте мету 
  • Конкретизуйте мету 
  • Складіть список подій у зворотному порядку 
  • Складіть список завдань
  • Перевірте ключові чинники успіху 

Блок 5 (додатковий). Прокрастинація: причини, складові, як позбутися?

Прокрастинація не має нічого спільного з ледарюванням. Тоді чому ми прокрастинуємо? 

Перше — брак мотивації. Тут все зрозуміло. 

Друге — недооцінка «майбутнього Я». Не оцінили свій спосіб життя реально, тому не вдалося вписати цілі у свій стиль життя. 

Власне, прокрастинація складається з 4 «вершників» 

Перфекціонізм: краще не буду починати, бо не зроблю на належному рівні якості.

Страх: боюся, що не вийде, мене критикуватимуть і не сприймуть. 

Настрій: це ми можемо регулювати за допомогою дофаміну (наприклад, у шоколаді).

Залежність від слова «коли». Мабуть, найпоширеніший: «Коли закінчу університет, тоді вивчу англійську!» або ж «Коли мені почнуть більше платити — буду працювати краще».

Якщо ви ідентифікували в себе якийсь із цих пунктів, то вітаю, ви на шляху до прокрастинації. Але боротися з цим можна! 

Непопулярна думка — за допомогою дисципліни. Немає магічної таблетки, ми просто беремо й робимо через не хочу.

А якщо практично, то що робити? 

Правило Парето. Розподіляйте свої завдання. 20% зусиль повинні давати 80% результату. 

Outsourcing. Делегуйте або скооперуйтеся з колегою в тому, чого не хочете робити

Виділення головного. Ставте не більш як 2–3 цілей одночасно, бо ви не можете однаково добре бігти у всі боки.

Команда однодумців. Це дуже важливо. Команда однодумців, яка буде вас розуміти та підтримувати, дуже допоможе в розвитку скілів/досягненні цілей

Дисципліна та мотивація (дві сторони однієї медалі). Без мотивації ви не будете дисципліновані, а без дисципліни ви не досягнете успіху, який перезапустить мотивацію.

Мета — понад усе! Якщо ви дійсно хочете чогось, то ви це отримуєте. Візуалізуйте простір, це працює!