Блог

Від ідеї до запуску: як створити новий застосунок

У кожного бізнесу існує виклик, який постійно нагадує про себе — де шукати нові можливості для подальшого росту та розвитку? Цей виклик змушує переглядати підходи, шукати та випробовувати нові ідеї та рішення. Саме в такому контексті переді мною було поставлено завдання дослідити та розробити новий застосунок, який мав би не тільки відповідати потребам споживачів, але й відкривати нові шляхи для розвитку бізнесу.

Ідея, яка була в основі цього проєкту, була дійсно вражаючою, і беклог переповнювався безліччю яскравих ідей. Ми поставили перед собою амбітні цілі для цього проєкту, щоб створити продукт, який буде корисним і цінним для наших користувачів. Нашою головною метою було створення високоякісного та корисного застосунку, який би задовольняв бажання та потреби наших користувачів.

Аналітика ринку та конкуренція

Маркетингове дослідження є відмінним вступом і важливим першим кроком у нашому процесі. Нашою першою задачею було дослідити домен, в якому планується застосунок. Нам потрібно було визначити основні проблеми, які наш застосунок зможе вирішити, а також зрозуміти та дізнатися, які потреби наших потенційних користувачів ми можемо задовольнити.

Ми почали з проведення дослідження й аналізу конкурентів. На нашому ринку було досить багато різних гравців, але ми вдало визначили головних. Як ми це зробили? Все доволі просто — ми використовували відомі магазини застосунків такі як App Store та Google Play. Щоб зрозуміти, які застосунки вже існують на ринку, ми використовували пошук, вводячи ключові слова, пов’язані з нашим майбутнім застосунком. Таким чином ми знайшли багато потенційних конкурентів.

Згодом ми створили рейтингову таблицю, яка дозволила нам визначити популярність кожного застосунку на ринку. Використовували такі ASO-інструменти, як Sensor Tower, ASOdesk, App Radar та інші. Завдяки їм ми визначили головних лідерів ринку, проаналізували їх трафік та кількість завантажень, а також отримали можливість дослідити відгуки та ключові слова кожного застосунку. Це дало нам цінну інформацію, яка допомогла краще зрозуміти ринок та конкурентів.

Підходи до вивчення потреб користувачів

Ми відразу взялися за дослідження «болю» користувача, побудувавши шлях користувача від появи потреби до методів вирішення. У цьому дослідженні нам допоміг фреймворк «Jobs-to-be-Done». Чудовий приклад роботи цього методу навів професор Гарвардської бізнес-школи Теодор Левіт: «Люди не хочуть купувати дюймове свердло. Вони хочуть дюймовий отвір!». Компанія, яка виробляє електроінструменти, може використовувати концепцію JTBD, замість того, щоб зосереджуватися на технічних характеристиках свердла, як-от потужність двигуна чи тип патрона. Це допоможе зрозуміти, що їх клієнти насправді шукають — простий спосіб створення отворів певного розміру в різних матеріалах.

Отже, ми знаємо головну потребу та беремося за дослідження користувачів. Найефективнішим засобом для цього є інтерв’ю, якісні та кількісні опитування. Проведення численних інтерв’ю допомогло нам дізнатися більше деталей, про які ми навіть не здогадувались. Та за допомогою кількісних опитувань, ми склали статистику на найбільш поширені питання наших користувачів.

Створення прототипу мінімально життєздатного продукту (MVP)

Використовуючи знання про наявні рішення на ринку та «болі» користувачів, ми сформулювали концепцію Product-Market Fit. Для зрозуміння, Product-Market Fit — це ситуація, коли те, що ми пропонуємо (продукт або послуга), відповідає реальним потребам потенційних користувачів. Іншими словами, ми дійшли до висновку, що розуміємо, чого хочуть наші користувачі, і ми в змозі задовольнити ці потреби. Це схоже на ситуацію, коли в ваших руках є ключ, який ідеально підходить до замка — це наочний приклад добре відпрацьованого Product-Market Fit. Отримавши ці важливі висновки, ми взялися до розробки нашого мінімально життєздатного продукту (MVP), який інкорпорував основні функції та рішення для «болю» користувачів, які ми виявили під час наших глибинних досліджень.

Розробка дизайну та вивчення тенденцій інтерфейсу

А як же можна обійтися без обговорення інтерфейсу та загального вигляду нашого продукту? За допомогою таких сервісів, як Mobbin, Appshots та Refero, ми вдало почали досліджувати загальні тенденції дизайну, вивчати шаблони різноманітних застосунків, а також розглядати різні інтерфейсні рішення.

Після ґрунтовного дослідження загальних тенденцій дизайну, ми взялися за розробку зарисовки інтерфейсу. На їх основі створили прототипи нашого застосунку. Потім провели тестування цих прототипів на фокус-групах, де зібрали важливий зворотний зв’язок від користувачів. На основі цього зворотного зв’язку зробили необхідні корективи.

Цей процес тестування та перегляду дозволив поступово працювати над досягненням фінального дизайну нашого застосунку. Результатом став дизайн, який був не тільки простим в користуванні, але й естетично привабливим. Ми доклали всіх зусиль, щоб наш застосунок відповідав потребам користувачів і був зручним для використання.

Визначення технологій для розробки нового застосунку

Перейдемо до найважливішого аспекту — до капоту майбутнього застосунку, де нам потрібно вміти рахувати гроші. Для цього нам необхідно застосувати підхід, відомий як Cost-Benefit Analysis, без якого обійтися просто неможливо. Cost-Benefit Analysis — це дуже корисний метод оцінки, в якому ми порівнюємо вартість проєкту або рішення з отриманими від нього вигодами. Якщо вигоди, отримані в результаті виконання проєкту або прийняття рішення, переважають витрати, то рішення вважається правильним та ефективним. Після того, як ми обрали необхідні технології, ми розпочали активну розробку застосунку.

Заключний етап: підсумки та висновки

Тож, в цій статті я намагався представити шлях створення застосунку від початкової ідеї до впровадження. Всі етапи, включаючи дослідження ринку, аналіз конкурентів, розробку мінімально життєздатного продукту (MVP) та вибір технологій, є важливими та взаємозалежними. Головним пріоритетом є розуміння потреб користувачів та здатність швидко та ефективно реагувати на зміни, що є ключем до успіху нашого застосунку. Сподіваюсь, ця стаття була корисною та цікавою для вас.