30 червня 2026 року MetaMask запустив Money Account. Усередині знайомого гаманця з’явився окремий рахунок на базі стейблкоїна mUSD у мережі Monad: баланс автоматично генерує дохідність, його можна витрачати через MetaMask Card, переказувати або використовувати для поповнення рахунків для торгівлі безстроковими ф’ючерсами та ринками прогнозів. Базова змінна ставка заявлена на рівні до 4% річних, а до кінця вересня діє промоперіод із дохідністю до 6%.
У цьому запуску цікава не ставка. MetaMask з’явився як браузерне розширення, що давало сайту доступ до Ethereum-адреси користувача. Тепер у тому самому інтерфейсі можна зберігати цифрові долари, отримувати дохідність, платити карткою, торгувати й користуватися зовнішніми фінансовими протоколами. Сам mUSD, запущений у 2025 році, MetaMask називав першим нативним стейблкоїном self-custody-гаманця.
У Incrypted ми роками писали гайди про те, як підключити гаманець до DEX, вибрати міст, перевести актив у потрібну мережу й знайти токен для оплати газу. Для новачка крипта часто означала десяток вкладок і приблизно стільки ж місць, де можна помилитися.
Схоже, ця епоха справді закінчується. Але потреба в десятках сервісів не зникне. Зникне потреба знати, що ви ними користуєтеся.
Гаманець більше не хоче бути гаманцем
MetaMask тут далеко не один.
Phantom починав як інтерфейс для активів у Solana. Сьогодні всередині нього є окремий Cash Account зі стейблкоїном CASH, банківськими переказами й дебетовою карткою Visa. Торгівля perpetual futures працює через Hyperliquid, а ринки прогнозів після зміни інфраструктури в червні 2026 року — через World Prediction Markets. Сам користувач може взагалі не бачити більшість цього ланцюжка.
Coinbase пішла ще далі й перетворила колишній Coinbase Wallet на Base App, який сама називає everything app. Там гаманець сусідить із торгівлею, соціальною стрічкою, чатами, mini apps і платежами в USDC. Base Account при цьому дає єдину onchain-ідентичність для різних застосунків, а частину дій можна виконувати зі спонсорованим газом або об'єднувати в одну транзакцію.
Моделі різняться, але напрямок однаковий. Криптогаманець перестає бути цифровим аналогом зв’язки ключів і намагається стати головним фінансовим екраном користувача.
І ось це вже цікавіше за черговий список нових функцій. Той, хто контролює цей екран, стоїть між користувачем і всією фінансовою інфраструктурою під ним.
Сервіси не зникають. Вони стають невидимими
Якщо натиснути в гаманці кнопку Perps (інструмент для криптотрейдингу, який дозволяє торгувати активами з кредитним плечем), сам гаманець не обов’язково створює ринок безстрокових ф’ючерсів. У Phantom за ним стоїть Hyperliquid. Якщо користувач відкриває prediction market, його обслуговує окрема інфраструктура. Дохідність теж виникає не всередині красивого балансу на екрані, а через протоколи та керовані стратегії, які працюють під ним.
Тому «один гаманець для всього» насправді нагадує не один великий протокол, а операційну систему.
Користувач бачить одну кнопку Earn, але за нею можуть стояти lending-протокол, vault, стейблкоїн, oracle і кілька смартконтрактів. Він бачить Pay, а далі працюють емітент картки, платіжна мережа й конвертація криптоактиву. Натискає Trade, не замислюючись, де саме лежить ліквідність.
Це майже той самий шлях, який колись пройшов смартфон. Щоб надіслати фотографію, користувачу не потрібно знати, яким протоколом вона передається і де фізично розташований сервер. Крипта довго вимагала від людини розуміти власну інфраструктуру значно краще, ніж будь-який інший масовий цифровий продукт.
Тепер цей недолік поступово прибирають.
Якщо читати новини криптовалют про гаманці за останній рік, дедалі менше з них присвячені власне зберіганню ключів. Гаманці запускають картки, рахунки, трейдинг, rewards, стейблкоїни й страхові за логікою продукти. Саме це, а не кількість підтримуваних блокчейнів, найкраще показує зміну категорії.
Технологія нарешті дозволяє сховати крипту
Довгий час такий інтерфейс було важко побудувати навіть за бажання.
Користувач мав сам стежити, чи є в нього ETH для газу, підписувати окремі approve і swap, перемикати мережі та берегти один секрет, втрата якого могла означати втрату всього.
Account abstraction поступово прибирає частину цієї складності. Після оновлення Ethereum Pectra у травні 2025 року EIP-7702 дозволив звичайним EOA-адресам делегувати виконання смартконтрактній логіці. На практиці це відкриває batching кількох дій, оплату газу третьою стороною, гнучкіші дозволи та нові механізми автентифікації й відновлення.
Важлива деталь: EIP-7702 сам по собі не «скасовує seed-фразу». Він дає розробникам інструменти, з яких можна побудувати набагато звичніший UX. Різниця принципова.
І саме цього масовому користувачу весь час бракувало. Йому не потрібен курс про gas sponsorship. Йому потрібно натиснути Swap і не отримати повідомлення, що спочатку слід купити інший токен у іншій мережі, щоб оплатити комісію за операцію.
Технологічно галузь нарешті наближається до моменту, коли всю цю складність можна залишити розробникам.
Головна боротьба тепер — не між протоколами
А ось тут починається більш цікава частина.
Якщо користувач сам обирає DEX, він може порівняти кілька майданчиків. Якщо гаманець показує йому одну кнопку Swap, хтось уже вирішив, звідки взяти маршрут.
Те саме з дохідністю, perpetual futures, prediction markets і картками. Протоколи нікуди не зникають, але поступово перетворюються на постачальників інфраструктури для того, хто володіє відносинами з користувачем.
У цьому сенсі майбутній конкурент Aave — не обов’язково інший lending-протокол. Набагато важливішим може стати питання, чи потрапить Aave в кнопку Earn великого гаманця і на яких умовах.
Для самих гаманців це нове джерело економічної влади. Вони можуть заробляти на swaps, trading, on-ramp, карткових операціях та інших інтегрованих сервісах. Що більше фінансових сценаріїв проходить через один інтерфейс, то дорожчим стає доступ до його аудиторії.
Тому майбутня конкуренція може дедалі менше нагадувати боротьбу «який протокол технологічно кращий» і дедалі більше — боротьбу за дистрибуцію.
Зручність створює нову точку концентрації
У цього сценарію є очевидний парадокс. Крипта роками намагалася прибрати посередників, а тепер сама будує дуже зручного посередника між користувачем і десятками децентралізованих протоколів.
Self-custody при цьому може нікуди не зникнути. Ключі залишатимуться у користувача. Але контроль над ключем і контроль над маршрутом — різні речі.
Гаманець вирішує, яку інтеграцію поставити на головний екран, який сервіс використати для картки, які активи підтримувати й яку мережу зробити найпростішою. Coinbase у 2026 році, наприклад, припинила підтримку частини мереж у новому режимі Base App, хоча активи користувачів залишилися доступними через legacy-режим або інші гаманці. Це добре показує нову реальність: ключ може бути вашим, а UX — чужим.
Другий ризик — концентрація функцій. Чим більше дій проходить через один інтерфейс, тим болючішим стає його компрометація.
У грудні 2025 року шкідлива версія 2.68 браузерного розширення Trust Wallet потрапила до Chrome Web Store після компрометації API-ключа публікації. Вона викрадала секретні дані гаманців, а сумарні втрати склали близько $7 млн. Trust Wallet пообіцяв компенсувати постраждалим кошти.
Тут не потрібно робити висновок, що суперзастосунок автоматично небезпечніший за набір окремих сервісів. У десятка вкладок теж десять поверхонь атаки. Але роль самого гаманця змінюється: якщо раніше це був інструмент підпису, тепер його компрометація потенційно зачіпає дедалі більше фінансового життя користувача.
Self-custody теж перестає бути бінарним поняттям
Є ще одна межа, яку великі гаманці роблять дедалі менш очевидною.
Phantom Cash Account залишається self-custodial Solana-акаунтом. Для базового використання CASH ідентифікація не потрібна. Але якщо користувач хоче отримувати банківські перекази або активувати Visa-картку, з’являється Bridge і процедура перевірки особи.
MetaMask Money Account теж заявлений як self-custodial і не вимагає KYC для самого рахунку, хоча окремі способи поповнення або пов’язані сервіси можуть вимагати ідентифікації. А Transaction Shield взагалі додає до self-custody ще один незвичний для старої крипти шар: за $9,99 на місяць MetaMask пропонує компенсацію до $10 000 для частини транзакцій, які його система попередньо визнала безпечними.
Тому протиставлення «кастодіальний банк або некастодіальний гаманець» поступово стає занадто примітивним.
Один застосунок може залишати ключі користувачу, але підключати регульованого карткового партнера, централізований стейблкоїн, DeFi-протокол і сервіс захисту транзакцій. Для кожної кнопки модель довіри буде іншою.
І ось це, на мій погляд, стане головним викликом для користувача.
Один інтерфейс не означає одну модель ризику
Якщо все справді сховається за одним красивим екраном, старе правило «не користуйся тим, чого не розумієш» стане майже нездійсненним. Людина не буде читати документацію п’яти протоколів перед оплатою вечері карткою.
Але кілька речей усе одно варто розуміти.
Де лежать активи і хто контролює ключі? Якщо баланс приносить дохідність, звідки вона береться? Якщо натиснути Perps, де насправді зберігається collateral? Якщо спрацює картка, хто конвертує крипту у фіат? І головне — чи можна забрати активи через інший інтерфейс, якщо основний гаманець завтра перестане працювати або змінить правила?
Це важливіше за кількість функцій на головному екрані.
Саме тому в Incrypted Plus ми намагаємося розбирати не лише кнопки конкретного застосунку, а механіку під ними: де лежать активи, який протокол створює дохідність, хто контролює ключі й у який момент self-custody починає залежати від зовнішнього посередника.
Один гаманець для всього, схоже, справді можливий. Але це не означає, що Aave, Hyperliquid, мости, платіжні провайдери чи десятки інших сервісів кудись подінуться.
Вони просто переїдуть під одну кнопку.
І тому головним питанням наступного етапу буде вже не «скільки криптосервісів мені потрібно?». Значно важливіше інше: хто вирішує, які саме сервіси стоятимуть за моїми кнопками — і чи зможу я обійти цей вибір, якщо перестану йому довіряти.