У ранній ІТ-освіті настали часи, коли у викладання приходять люди без 5 років педагогічної освіти, але з потужним кар’єрним бекграундом і бажанням навчати нове покоління крутим прогресивним речам. Що мотивує практикуючих айтівців приміряти на себе роль учителів, як вони поєднують викладання з роботою в ІТ та чому таким змінам треба радіти — розповім сьогодні.
Що мотивує айтівців-практиків йти у викладання
Робота в ІТ часто стає рутинною та одноманітною. Багато молодих айтівців, які досягли успіху в кар'єрі, раптом відчувають, що чогось не вистачає. Їм здається, що їхня робота не приносить їм справжнього задоволення, що вони не роблять нічого важливого для світу. Тоді пошук нових викликів та можливостей для розвитку приводить їх у викладання. І наприклад, ми у GoITeens охоче даємо їм шанс спробувати себе в новій ролі.
Разом з офером на позицію викладача айтівці отримують можливість не лише ділитися знаннями, але й постійно вчитися новому, шукати нові методи та підходи до навчання, розвивати свої педагогічні навички. Адже навчити когось — це чи не найкраща можливість розібратися в нюансах самому.
Викладання ж дає можливість відчути себе не просто фахівцем, а й наставником, який може допомогти іншим людям досягти успіху. Це почуття відповідальності за майбутнє покоління стає потужним мотиватором для багатьох молодих айтівців.
Крім того, від кількох співробітників знаю, що вони прийшли у викладання, аби зі старту ростити потрібних і кваліфікованих фахівців у свої команди. І такі випадки, коли викладачі-практики забирали своїх випускників на роботу, дійсно траплялися.
Що практики можуть принести в ранню ІТ-освіту
У процесі викладання айтівці можуть розпізнати серед своїх учнів тих, хто має здібності та потенціал до роботи в ІТ. Так вони формують кадровий резерв для своїх майбутніх команд та і загалом сплять більш спокійно, знаючи, що молоде покоління зі старту отримує актуальні навички, необхідні для роботи.
Можливість навчатися у людей з реальним досвідом — супербонус для дітей, які отримують можливість не лише вивчати теоретичні знання, але й отримувати практичні поради та рекомендації від людей, які знають, як працює ІТ-сфера зсередини.
Деякі практикуючі айтівці залучають своїх учнів до реальних проєктів ще на етапі навчання — і це надпотужно, адже підлітки у свої 16-17 років отримують можливість здобути практичний досвід роботи в ІТ.
Для самих вчителів це по-суті новий виклик у професійному житті, бо не втаїти, що робота з дітьми може бути дуже складною, але й водночас дуже цікавою та корисною.
Для мене як для СЕО EdTech-бізнесу прихід практикуючих айтівців у сферу допомагає подолати проблему дефіциту кваліфікованих кадрів. Адже знайти хороших педагогів з інформаційних технологій та ще й з актуальними знаннями — можна, але їх не так вже й багато. Та завдяки тому, що в академію приходять люди без педосвіти, але з досвідом роботи у сфері й бажанням розвивати себе й молодь, більше дітей зможуть здобути знання та навички, які їм знадобляться для успішного працевлаштування.
До того ж я вірю, що таким способом нам вдасться підвищити рівень ІТ-грамотності населення. Адже діти, які навчаються у практикуючих айтівців, з більшою ймовірністю стануть грамотними користувачами технологій.
Відсутність традиційної педагогічної освіти у нових викладачів не означає відсутності якості навчання. Часто ці професіонали, маючи глибокий досвід у сфері ІТ, можуть впроваджувати новітні методи і підходи, які ще не встигли стати частиною класичних освітніх програм.
Як зрозуміти, що ти готовий до викладання
Ставати викладачем потрібно тоді, коли ви відчуваєте, що переповнені бажанням ділитися знаннями й досвідом. Воно зʼявляється тоді, коли вам вже вдалося накопичити певний обсяг професійної компетентності, коли ви відчуваєте, що маєте чим поділитися. Якщо ви помічаєте, що інші звертаються до вас за порадами та допомогою, і консультування приносить задоволення, це може бути першим сигналом готовності до викладання.
Ще один важливий індикатор — це відчуття, що ви можете внести позитивний внесок у розвиток інших людей. Ви бачите шляхи, як ваші знання і досвід можуть допомогти іншим досягти успіху. Круто, якщо ви вбачаєте у викладанні не просто додаткову можливість заробити грошей, а місію, яка морально наповнює.
Якщо робота з учнями викликає у вас інтерес і мотивацію, ви готові до викладання. Це означає, що ви відкриті до нових викликів і готові адаптувати свої підходи, щоб зробити навчання максимально ефективним і цікавим.
Як поєднувати викладання з основною роботою
Перший крок — створити розклад занять, який не буде перетинатися з основними робочими обов’язками. Частіше ІТ-академії йдуть на компроміс і організовують проведення уроків у вечірній час або на вихідних. Викладачі використовують інструменти для управління часом, як-от календарі та планувальники, щоб оптимально розподілити свій час і уникнути перевантаження.
Керівництво академії готове йти на поступки з розумінням, що на основній роботі у викладачів можуть бути термінові й невідкладні завдання. Тому готові змінювати графіки, зменшувати кількість викладацьких годин, коригувати графік. Такі маленькі поступки допомагають викладачам-практикам зберегти високу продуктивність у обох сферах.
Ще одним ключовим аспектом є вміння делегувати завдання. На основній роботі можна звернутися за підтримкою до колег, щоб розподілити навантаження, а у викладацькій діяльності — використовувати готові навчальні матеріали та ресурси школи. Це дозволить зменшити час, витрачений на підготовку до занять, і більше сконцентруватися на якісному викладанні та розвитку студентів.
Слід пам’ятати: студенти прийшли вчитися, а викладач — їх навчити. Не для заробітку грошей, не для сорому тих, хто гірший, і не для виділення тих, хто кращий. Важливо, щоб вони слухали вас, сприймали ваш досвід, пропускали його крізь себе та перетворювали в знання й практичні навички — саме цього студенти очікують від викладача. Це може не вийти одразу, але терпіння й наполегливість завжди дають свої результати.