Що спільного між найбагатшими країнами світу? Високий рівень освіти. Що є головним драйвером технологічного прогресу? Люди, які не перестають вчитися.
У Люксембурзі, Ірландії, Швейцарії більше як половина населення має вищу освіту. І ці ж країни очолюють рейтинги за ВВП на душу населення. Природні ресурси чи вигідне географічне розташування вже давно не є визначальними. Технологічний прорив, економічна стабільність, здатність адаптуватися до викликів — усе це спирається на людський капітал. А саме — на освіту.
Понад 50% з вищою освітою = понад $100 000 ВВП на душу населення
В Ірландії понад половина населення має вищу освіту — 51%. Її ВВП на душу населення перевищує 106 тисяч доларів. У Люксембурзі з аналогічним показником освіченості (49%) ВВП на душу ще вищий — 131 тисяча доларів.
Схожа ситуація в інших економічно успішних країнах Європи: Швеції (47% населення з вищою освітою), Норвегії (46%) та Швейцарії (44%). Ці держави стабільні, конкурентні на глобальному ринку, і водночас — системно інвестують в освіту.
На протилежному полюсі — десятки країн, багатих на природні ресурси, але з низьким рівнем освіти та хронічними економічними проблемами. Так зване «прокляття ресурсів» яскраво проявляється в багатьох країнах Африки і Латинської Америки, де багатство надр не змогло компенсувати брак інвестицій у людський капітал.
Попри те, що освітні витрати рідко потрапляють у звіти про «додану вартість», саме вони забезпечують довгострокове економічне зростання. Капіталістична економіка, орієнтована на прибуток, давно вже це зрозуміла: інвестиції в людей приносять більший зиск, ніж у природні ресурси.
Чому освіта — мультиплікатор особистого й суспільного добробуту
Світовий досвід свідчить про те, що вкладення в освіту повертаються у формі особистих доходів громадян і зростання ВВП.
Кожен додатковий рік навчання у середньому підвищує доходи людини протягом життя на 9%. У деяких випадках — до 15%. Один долар, вкладений у навчання дитини, може принести до п’яти доларів прибутку впродовж її життя.
Для стабільного економічного зростання в межах 8–10% щорічно країна має вкладати в розвиток не менше ніж 25–30% від свого ВВП. З цієї суми близько 5–7% мають становити публічні інвестиції, включно з освітою.
Інакше кажучи: економічного зростання не буде без системного оновлення знань і навичок. Дані Світового банку свідчать: кожен додатковий рік навчання збільшує доходи людини протягом життя на 9–15%. Інвестиції в освіту повертаються не лише у вигляді вищої зарплати, але й у вигляді довшої продуктивної кар'єри, вищого рівня здоров’я та громадянської активності.
Український досвід підтверджує глобальну логіку. Висока частка освічених людей прямо корелює з добробутом. Дані з України підтверджують цю глобальну логіку. За дослідженням Інституту демографії, рівень бідності у домогосподарствах, де всі дорослі мають вищу освіту, у сім разів нижчий, ніж у тих, де ніхто не має диплома.
За підрахунками міжнародних організацій, інвестування в навички майбутнього — як дорослих, так і наступних поколінь — може принести глобальній економіці додаткові 8,3 трильйона доларів вже до 2030 року.
Куди варто інвестувати
Інвестування в освіту дає економіці потужний імпульс — це доведено. Але не кожна витрата в цій сфері справді працює. Щоб інвестиції мали результат, важливо не лише скільки вкладати, а й як саме.
Щоб інвестиції справді впливали на якість освіти, важливо фокусуватися не на зовнішньому — ремонтах чи техніці, — а на сенсах, людях і практиках, що формують нове середовище навчання.
І якщо ви замислилися над тим, щоб серйозно інвестувати в освіту варто почати з трьох речей.
По-перше, розвиток базових навичок, без яких у XXI столітті неможливо бути конкурентним. Мова про цифрову грамотність, критичне мислення та гнучкість.
Цифрова грамотність — це більше, ніж просто вміння користуватися смартфоном чи ноутбуком. Це розуміння, як працюють дані, як розробляються сайти, як створюються застосунки. Якщо зараз ви шукаєте, у що вкладати для себе або для дітей — подумайте про якісний курс програмування для підлітків, або про навчання дизайну, робототехніці, аналітиці даних. І не варто чекати дорослого віку: в ІТ найкраще починати змалку.
Критичне мислення формують не «уроки критичного мислення», а справжня робота з реальними задачами. Хакатони, участь у дебатах, створення власних проєктів — ось що насправді вчить шукати рішення, оцінювати інформацію, мислити поза рамками.
Якщо ви хочете інвестувати в себе як спеціаліста, шукайте програми розвитку навичок вирішення складних задач — наприклад, бізнес-симуляції, стратегічні ігри, курси з аналізу даних.
По-друге, освіта має бути практичною і відповідати реальному ринку праці. Теорія без практики сьогодні працює дедалі гірше.
Якщо ви хочете підтримати освіту, яка справді змінює життя — зверніть увагу на ті ініціативи, де студенти вже під час навчання працюють з реальними кейсами. Наприклад, є школи, де учні створюють стартапи й запускають свої перші продукти ще до випуску. Або освітні хаби при університетах, які відкривають акселераційні програми для студентських проєктів.
Власна інвестиція тут теж проста: обираючи курси чи програми для себе, не ведіться на «сертифікати». Вибирайте ту пропозицію, що передбачає реальні практичні завдання, проєктну роботу, живих менторів з бізнесу або індустрії. Чим більше взаємодії з реальним ринком — тим більша віддача від навчання.
По-третє, технології в освіті — не майбутнє, а сьогодення. Якщо ви хочете вкладати в освітні інновації, орієнтуйтеся на ті рішення, які допомагають робити навчання персоналізованим і ефективним.
EdTech — один із найшвидше зростальних секторів світу. Онлайн-платформи на зразок Coursera, Udemy, EdX відкрили доступ до курсів найкращих університетів планети для мільйонів людей. Але наступний крок — це адаптивні платформи, які підлаштовуються під темп і стиль навчання конкретної людини.
Якщо ви плануєте серйозно інвестувати, звертайте увагу на стартапи в галузі освітніх технологій: персоналізовані освітні траєкторії, освітня аналітика, мікроступені, автоматизація процесу навчання.
Технології також важливі і для особистого розвитку: замість довгих університетських програм можна пройти концентровані інтенсиви за навичками, які будуть матимуть попит через 2–3 роки (наприклад, машинне навчання, UX/UI-дизайн, продуктовий менеджмент).