Запуск урядового проєкту «Дія.City Invest» має на меті створення сприятливого середовища для венчурних інвестицій в український ІТ-сектор. Однак, попри очевидні переваги, правовий режим цього інструменту містить нюанси, які можуть стати як драйвером для бізнесу, так і джерелом ризиків для інвесторів. Адже будь-які добрі ініціативи можуть втратити свою привабливість через прогалини у правозастосуванні.
Податкові стимули: між вигодою та стабільністю
Режим «Дія.City» передбачає для резидентів можливість обирати між класичним податком на прибуток (18%) та податком на виведений капітал (9%). Дохід працівників і гіг-спеціалістів оподатковується за ставкою 5%, а ЄСВ сплачується з мінімальної зарплати. У порівнянні з європейськими країнами, де податки на прибуток сягають 20–25%, а ПДФО — 30–40%, це виглядає конкурентно. Проте я неодноразово стикався з тим, що навіть найпривабливіші ставки не гарантують стабільності, якщо система постійно змінюється.
Втім ключовим для інвесторів залишається питання стабільності. Часті зміни податкової політики можуть нівелювати початкові переваги, змушуючи компанії переглядати бізнес-стратегії та навіть шукати альтернативні юрисдикції. Також важливо враховувати можливі зміни у податковому навантаженні, адже зацікавленість держави у наповненні бюджету може призвести до поступового підвищення ставок або перегляду режиму «Дія.City». Як показує практика, навіть найкращі стимули можуть бути переглянуті, якщо економічні обставини зміняться. А періодичні заяви уряду про можливу відмову від спецрежиму для технологічного бізнесу, тим паче не посилюють інвестиційну привабливість сектору.
Прозорість чи бюрократія?
Резидентство в «Дія.City» вимагає розкриття кінцевих бенефіціарів. Це відповідає міжнародним стандартам, однак в Україні реалізація таких вимог може супроводжуватися бюрократичними перепонами та практичними труднощами. Інвесторам варто враховувати, що адміністративні процедури можуть відрізнятися від європейських аналогів, створюючи додаткові витрати часу та ресурсів. І знов зверну увагу, що така невизначеність у правозастосуванні може відлякати навіть найвідважніших інвесторів.
Зокрема, необхідність подання регулярних звітів щодо структури власності та походження коштів може змусити задуматися інвесторів, які звикли до більш спрощених процесів в інших юрисдикціях. Також залишається питання правозастосування: чи будуть відповідні органи діяти прогнозовано, чи інвесторам доведеться стикатися з нестабільністю у тлумаченні норм.
Вихід із фонду: легкий старт, важке приземлення
Інвестиції — це не лише вхід, а й вихід. «Дія.City» пропонує податкові пільги на продаж частки компанії-резидента (0% за умови володіння понад рік). Однак реалізація таких стимулів може ускладнюватися нестабільністю судової системи, що ставить під питання якісний захист прав інвесторів та виконання рішень. Зокрема, відсутність дієвих механізмів примусового виконання судових рішень та довгі строки розгляду справ можуть стати значними перешкодами для тих, хто планує вихід з бізнесу. У своїй практиці я бачив випадки, коли навіть наявність детально прописаних умов не гарантувала інвесторам легкого виходу через складнощі у виконанні судових рішень.
Нові інструменти для ринку: «Дія.City Invest» та особові інвестиційні рахунки
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом з Міністерством цифрової трансформації розробляють механізми залучення капіталу у стартапи-резиденти «Дія.City». Одним із таких інструментів є особові інвестиційні рахунки (ОІР), які дозволять громадянам інвестувати без податкового навантаження. Відкриття таких рахунків може змінити культуру інвестування в Україні, якщо воно буде супроводжене зрозумілими та стабільними правилами.
Запровадження ОІР може сприяти притоку «довгих грошей» в економіку, надаючи інвесторам захищений механізм для довгострокових вкладень. Цей підхід відповідає міжнародним практикам, зокрема моделям індивідуальних інвестиційних рахунків у США, Великій Британії та Японії. Досвід цих країн свідчить, що ефективні механізми залучення приватних інвестицій здатні суттєво впливати на економічний розвиток.
Для повноцінного запуску цього механізму необхідне ухвалення законопроєкту № 8111, який передбачає створення правової основи для функціонування особових інвестиційних рахунків. Законопроєкт пропонує звільнення доходів, отриманих через такі рахунки, від оподаткування, що може стати важливим стимулом для внутрішніх інвесторів. Водночас його остаточне ухвалення потребує зваженого підходу, оскільки податкові преференції мають бути збалансовані з бюджетними інтересами держави. Важливо, аби податкові пільги працювали у комплексі з реальними гарантіями інвесторів, інакше вони залишаться декларативними.
Чи готовий український ринок до змін?
Розширення можливостей «Дія.City» через венчурні фонди, наукові парки та R&D-центри — позитивний сигнал для інвесторів. Проте, успіх таких ініціатив залежатиме від прозорості процедур, стабільності податкового законодавства та ефективності судового захисту. Без цих компонентів навіть найвигідніші стимули можуть не спрацювати. Врешті-решт, жодна інвестиція не варта ризику, якщо її неможливо захистити юридично.
Додатково необхідно повернутися до розгляду законопроєкту № 8111, який може стати потужним механізмом залучення капіталу в економіку. Його ухвалення дозволить створити інфраструктуру для довгострокових інвестицій у національний ринок цінних паперів, сприятиме розвитку фондового ринку та забезпечить додаткові ресурси для фінансування інноваційних проєктів.
«Дія.City Invest» створює нові можливості для інвесторів, але потребує зваженого підходу. Потенційним учасникам варто детально аналізувати юридичні аспекти та консультуватися з експертами перед входом у цей режим. Адже, як відомо, ризик криється в деталях, а в інвестиціях — у дрібному шрифті контрактів.