Сергій Немчинський

Розмова про технічний борг зазвичай проходить за одним і тим самим сценарієм. Тімлід приходить до бізнесу й каже: «Нам потрібен рефакторинг». Що він має на увазі? Код розсипається, прод падає у критичні моменти, команда страждає.

А що чують представники бізнесу? «Ми хочемо витратити час і гроші на щось, що не приносить прибутку». На цьому діалог закінчується — сторони розходяться незадоволені одна одною.

Як це змінити? Треба правильно «продати» рефакторинг.

Історія про «швидкий вхід у ІТ» давно стала частиною інтернет-фольклору. Варто лише зайти на YouTube — і перед очима десятки обіцянок: вивчити C++ за тиждень, освоїти React за місяць, змінити професію за один курс. Складається враження, що достатньо кількох відео й трохи наполегливості — і перед вами відкриється нова кар’єра з хорошою зарплатою.

У світі, охопленому війнами та економічною рецесією, люди шукають стабільності та перспектив. На цьому досить похмурому тлі кар'єра в IT часто виглядає як сяйний маяк надії. Омріяний рай, де нібито достатньо просто сидіти за комп’ютером, писати код і отримувати солідні гроші.

Саме цей привабливий образ спонукає людей різного віку та професійного досвіду масово перекваліфіковуватися. Але чи відповідає реальність цим очікуванням? Як засновник навчального центру з програмування, я щодня бачу, як мрії зіштовхуються з реальністю, і хочу поділитися своїм поглядом на це.

Мене звати Сергій Немчинський. Я понад двадцять років у програмуванні, працював тімлідом і проджектом у великих компаніях — Ciklum, Luxoft, NetCracker, IntroPro, керував відділом веброзробки в «ЛігаБізнесІнформ», технічно інтерв’ював розробників і пережив усі злети та падіння індустрії — від ранніх фреймворків до появи Git.

За два десятиліття я зрозумів 9 речей, про які шкодую, що не знав на старті. І кожна з них могла б заощадити мені роки й нерви. Це не красиві гасла, а реальні помилки, які я сам робив.

Реліз у п’ятницю, клієнт із дедлайном «на вчора» і продакшн, що оживає сам — ось справжні історії, від яких навіть найдосвідченіший розробник здригається. І якщо ви не вірите в привидів — ви точно бачили одного. Його звати продакшн-реліз у п’ятницю.

Мене звати Сергій Немчинський. Я понад 20 років у розробці, працював керівником команд у Ciklum, Luxoft, NetCracker, IntroPro, був Project Manager’ом, Team Leadʼом, очолював відділ веброзробки в ЛігаБізнесІнформ. За цей час я бачив сотні початківців, які ставили одне й те саме запитання: «Що робити, якщо хочу написати програму, але не знаю, з чого почати?»

Коли ви заходите на Djinni або DOU і бачите фразу «джуни не потрібні», хочеться виламувати двері. Бо що, серйозно? У вас усе настільки добре, що немає сенсу виховувати нових фахівців?

Я не романтизую — працюю в ІТ понад 20 років, керував командами в Ciklum, Luxoft, NetCracker, створив школу, яка навчає не теоріям, а практиці. І ось вам чесно і без прикрас — чому роль junior розробника все ще має сенс, і чому думка «джуни — тягар» часто шкодить бізнесу більше, ніж допомагає.