Junior геймдизайнерка з Бердянська, яка проживає під Києвом, розповіла про свій невдалий досвід стажування в ігровій студії Enixan. За її словами, в компанії ставили надскладні завдання з перших днів, не давали доступу до документації й влаштували «голодні ігри» серед стажерів, які не знали один про одного.
Junior геймдизайнерка з Бердянська, яка проживає під Києвом, розповіла про свій невдалий досвід стажування в ігровій студії Enixan. За її словами, в компанії ставили надскладні завдання з перших днів, не давали доступу до документації й влаштували «голодні ігри» серед стажерів, які не знали один про одного.
Про це користувачка з ніком Lira розповіла у треді в соцмережі X (Twitter). За її словами, вона шукає роботу геймдизайнеркою з липня, і дуже любить цю спеціальність. Рекрутерка Enixan сама зв’язалася з нею і запропонувала виконати тестове.
«Вже через 2 хв після співбесіди позвала на 3-5-денне стажування Я була щаслива. Всі вітали мене А тепер я почуваюся гидко», — пише дівчина.
На її думку, на стажуванні повинні бути навчання та онбординг: введення людини у «внутрішню кухню компанії», щоб «потім мати спеціаліста/ку, яка якісно та ефективно працюватиме над проєктом». «Але хіба Еніксан тупий, щоб навчати людей?))», — іронічно запитує Lira.
За словами геймдизайнерки, перший день був божевільним. Їй одразу дали завдання придумати «величезну річ, від якої залежить багато інших аспектів проєкт». Вона проводить аналогію з будівництвом нового поверху для будівлі.
Lira зауважує, що перед стажування підписала договір про нерозголошення комерційної таємниці.
«Але навіть це не допомогло мені отримати інфу, необхідну для нормального виконання завдання. Я не побачила базової документації проєкту, як він працює, минулих успішних та невдалих кейсів, таргету, референсів, відомостей про конкурентів та багато іншого», — стверджує геймдизайнерка
Вона говорить, що працювала на віддаленій основі, що з одного давало знайому обстановку, а з іншого заважало комунікації — дівчина не могла поговорити з іншим геймдизайнером.
Ще одне її завдання стосувалося розміру знижок у внутрішньоігровому магазині.
«Такі цифри заборонено брати з голови. Монетизація та її деталі — найголовніше у проєкті. Найдрібніша зміна будь-якого значення може бути критичною», — пояснює Lira.
Після цього їй надали «якість там документи», які давали уявлення «ось так в нас облаштована одна кімната одного типу, ну все, інші придумуйте самі». Дівчина зауважує, що документи були російською.
В компанії пояснювали небажання надавати доступ до детальної документації тим, що ця інформація відволікатиме дівчину від її «бачення». А також говорили: «Ну як же ми можемо одразу дати вам всю документацію по проєкту за 2 роки?»
Lira говорить, що потім був дзвінок стосовно виконаної нею частини роботи. Але фідбек по роботі був таким неясним, що вона була спантеличена.
Мовляв, невже розробники збираються взяти її напрацювання в проєкт у такому вигляді. До того ж в неї склалося враження що вони не дивились її тестове, бо ставили такі ж питання як і в ньому.
Наступного дня вона ще раз попросила доступ до документації та заявила, що без неї виконати поставлені завдання неможливо. У відповідь почула здивоване: «У вас же вже 21 рівень у грі».
«Немов набрати 21 рівень із 200 — все, що необхідно, щоб стати експертом. Коли я пояснювала, що все працює трішечки не так, спочатку вони намагались звести тему та сказали „ну ви краще покажіть, що зробили)“», — говорить геймдизайнерка.
Далі Lira розповідає, як випадково з’ясувала, що вона не єдина стажерка на цю позицію. В студії приховували цей факт.
Вона випадково побачила своїх лідів в голосовому каналі, де вони спілкуються лише з нею. Дівчина подумала, що вони чекають на неї й приєдналась до дзвінка.
«А тоді до нас зайшла ще одна людина. Ліди швидко сказали, що зі мною поговорять потім. Так я зрозуміла: я не єдина стажерка», — каже Lira.
Вона вважає, що це нормально, але не тоді, коли від стажиста хочуть великої значущої для проєкту роботи за 3 дні й приховують наявність інших стажистів.
Поки ліди проводили дзвінок, дівчина знайшла цю людину на LinkedIn і переконалась, що це також стажист в Enixan — це був геймдизайнер у пошуках роботи.
«Коли ж ліди таки зв’язались зі мною та я зайвий раз запевнилась в їхньому непрофесійному підході до стажування, я висловила їм свою здогадку, що в них є інші стажери, але спеціально не навела доказів Вони спростували це: ви одна, ми хочемо працювати з вами. Мені ніби наплювали в душу», — каже геймдизайнерка.
За її словами, в компанії влаштували приховані голодні ігри серед стажистів. «Від нас обох (а може й більше?) стажерів вимагають, щоб ми надали їм цікаві ідеї, поділились новим баченням», — вважає Lira.
«Потім всім, окрім одного/одної, скажуть, що не пройшли стажування. А може, взагалі нікого не візьмуть А напрацювання — хто ж завадить їм безкоштовно використати їх? Я не вважаю свої ідеї занадто цінними, але в будь-якому випадку виходить дуже низько», — заявляє дівчина.
Вона стверджує, що в Enixan з «червня приходять і йдуть люди», і пов’язує це з брехнею компанії.
Дівчина пише, що їй неймовірно подобається її спеціальність і вона любить творчі виклики, але «не настільки фрустраційні».
«Ці типи реально налякали мене. І тепер я не можу позбутися враження, що й наступна компанія вимагатиме від мене неможливого, а я працюватиму, як раб», — переживає Lira.
Врешті вона вирішила припинити стажування. Геймдизайнерка каже, що єдиною, хто їй сподобався в Enixan була представниця HR, яка була дипломатичною і підтримувала позитивний тон.
dev.ua надіслав компанії Enixan запит з проханням прокоментувати цю ситуацію. Ми опублікуємо його, щойно отримаємо відповідь.
Я думаю, що претендентка перебільшує багато що. А в цілому потрібно звикати до жорсткої конкуренції і що потрібно працювати так як в інших сферах.
Нуууу не треба аж так) поділюсь своїм досвідом роботи в еніксані.
Я також пропрацював в еніксані молодшим ГД у 2020 році на браузерці Iron Rage. Мабуть я один такий щасливець, але я просто кайфував від роботи. Чи вони ставили складні таски, які треба зробити за короткий термін? Так. Чи вони давали всю необхідну для роботи документацію? Ні. Чи там принаймні всі були добрі і милі до мене? О ні)
Але! Що тоді мені дав еніксан? По-перше, вони єдині, хто мене взяв на роботу без досвіду. Це великий плюс, бо джунів ніхто не любить, а зараз тим більше, коли в айті і так забагато кандидатів. По-друге - свобода волі в плані створення контенту. Мені в перший ж місяць дали завдання робити масштабний ігровий івент, і я ледве не вмер, поки його робив. Але з рештою впорався, і зробив так, як хотів саме я. Потім робив ще більший, який вже завалив. Так, для когось це дуже неправильний підхід, але от що я вам скажу - це капець як тебе прокачує. Ти робиш дуже багато всього одночасно, на тобі багато відповідальності, але і досвід ти отримуєш крутий, бо ти швидко бачиш результати своєї роботи. За 1 місяць я набивав більше шишок, ніж інші набивали за 3.
Вже після 10 місяців роботи наш проект закрили, а команду розпустили. І після за якийсь місяць-другмй я знайшов нову роботу гейм-дизайнера на класному проекті, з вдвічі більшою зарплатою і крутою командою. І цього всього не було б, якби я не пройшов все те пекло з еніксаном)
Еніксан це галера, де шалена текучість кадрів, і погані умови. Це всі знають. Але і також всі знають, що там люди набираються досвіду, а потім йдуть у нормальні компанії. Є люди які навіть у команду Сталкера потрапили після еніксану.
Тож шукайте можливості рости, а не можливості понити)