💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Микита КазимировGameDev
20 листопада 2022, 16:13
2022-11-20
Огляд Bayonetta 3. Проблемна, але все ще головна гра-феєрія 2022 року
Bayonetta 3 довелося чекати довгих вісім років, причому більшу частину цього часу інформації про неї не було ніякої. Фанати трималися виключно на вірі в PlatinumGames, яка точно вміє робити барвисті та незвичайні екшени, а також на досягненнях попередніх ігор серії. Втім, очікування все одно було завищено до краю.
І під кінець 2022 року Bayonetta 3 таки вийшла ексклюзивно на Nintendo Switch. Розповідаємо, якими вийшли нові пригоди відьми Байонети.
Bayonetta 3 довелося чекати довгих вісім років, причому більшу частину цього часу інформації про неї не було ніякої. Фанати трималися виключно на вірі в PlatinumGames, яка точно вміє робити барвисті та незвичайні екшени, а також на досягненнях попередніх ігор серії. Втім, очікування все одно було завищено до краю.
І під кінець 2022 року Bayonetta 3 таки вийшла ексклюзивно на Nintendo Switch. Розповідаємо, якими вийшли нові пригоди відьми Байонети.
У світі Bayonetta реальність поділена на три плани: Інферно, Парадізо та Хаос. Перша дісталася демонам, друга — ангелам, а третя — людям. Перша Bayonetta розповідала більше про райські інтриги, Bayonetta 2 дозволила побачити пекельну сторону сетингу. Тому логічно, що Bayonetta 3 концентрується саме на «людському» боку свого всесвіту.
При цьому зав’язка історії нічого особливо не пояснює. Все стартує з пафосної битви, яка дизайном оточення нагадує одночасно «Початок» та першу частину «Доктора Стренджа». А паралельно голос невідомого персонажа розповідає щось про інші світи. Таким чином нам не тільки кажуть, що Bayonetta 3 буде про подорожі різними всесвітами. Розробники заразом ненав’язливо показують, що сюжет у грі — справа суто вторинна.
І нехай не можна сказати, що у перших двох частинах Bayonetta історія вражала майстерністю сценарію. Але там були хоч якісь виразні сюжетні лінії, адекватно поставлені повороти та інші елементи, які вважаються мінімально необхідними у світовій драматургії. Тому в Bayonetta та Bayonetta 2 стежити було цікаво не лише за головною героїнею, а й за подіями та інтригами навколо неї.
У Bayonetta 3 нічого такого немає. Частково це пов’язано з фактом, що багато інших персонажів — це теж Байонети, лише з інших всесвітів. Але їхня роль в історії мінімальна, вони ніяк не розкриваються і не інтригують, хоч передумови для цього і намагаються скласти. Але різні Байонети з’являються на дуже короткі часові відтінки і хоч якоїсь цінності не несуть.
Сама подача історії через подорожі до різних світів швидко перетворюється на калейдоскоп подій, у яких взагалі ніщо особливого значення не несе.
Адже події одного світу на інший ніяк не впливають, тому всі драми та конфлікти знецінюються вже до кінця кожного сюжетного сегменту. У результаті виходить, що все, що відбувається, потрібно лише для того, щоб рухати основну Байонету вперед і забезпечувати її новою зброєю.
Сама Байонета у третій частині, хоч би як це звучало, як сценарний персонаж вийшла не особливо цікавою. Так, вона в кожній сцені виглядає і робить все максимально шикарно, майже кожна її фраза гостра до краю, але коли щось таке відбувається на постійній основі, навіть подібна поведінка починає докучати. Якихось цікавих моральних конфліктів у Bayonetta 3 взагалі немає, другорядні персонажі справі особливо не допомагають.
Хоч якийсь інтерес до історії намагається внести нова героїня Віола. Гра просуває її як другу повноцінну дійову особу, а характером вона виділяється на тлі Байонети своєю недосвідченістю та незграбністю. Втім, з демонами вона справляється цілком успішно, а загальний вайб від неї йде максимально бунтарський та юний, тож контраст з головною відьмою серії складається цікавий.
Сюжет у Bayonetta 3 справляється лише з одним завданням. Він гідно забезпечує подорож головних героїнь різними світами, щоб їм ніколи не було надто нудно чи одноманітно.
Тільки ось грати в слешери заради сюжету — заняття спочатку провальне. Жанр ніколи не відрізнявся сценарними висотами, а єдина нормальна історія в слешерах є лише в Metal Gear Rising: Revengeance — та й вона там захована у необов’язкових розмовах, поки основне дійство розгортається максимально пафосним і по-доброму дурним.
Отже, основа Bayonetta 3 — це геймплей. І він тут без зайвої скромності найкращий у жанрі. У PlatinumGames поставили на чолі всього різноманітність того, що відбувається. І ця ставка зіграла.
Сама ідея мультивсесвіту з такої точки зору теж виявляється виграшною, адже дозволяє гравцеві подорожувати різними ситуаціями і сеттингами. Але й усередині однієї локації розробники постійно підкидають щось нове. Регулярні вау-моменти та нові обставини для боїв підігрівають інтерес до проходження.
А вже кульмінація кожного світу з масштабним босом, добивати якого ще й через особливі механіки потрібно, точно запам’ятовується. Адже як можна забути бій-оперний концерт, де основний геймплей — це ритм-гра?
Однак подібні одноразові розваги не перекривають переваги основи бойової системи. У Bayonetta 3 тактильно приємно боротися із ворогами. У Байонети навіть із початковою зброєю вже є десятки різноманітних прийомів, які можна комбінувати у найсмертельніших комбінаціях. А під кінець гри ви взагалі перетворите на машину для вбивства всього живого.
Основним нововведенням Bayonetta 3 стало пряме використання демонів у битвах, які до цього брали участь переважно лише у добиваннях та окремих сценах. У третій частині ви можете безпосередньо контролювати демонів, поки сама Байонета залишається вразливою. Це додає великий пласт механік, коли комбо виконуються не самим персонажем, а кимось іншим.
І найцікавіше, що у вас завжди є повний контроль над тим, що відбувається, і розуміння кожної битви. Навіть у ті моменти, коли навколо відбувається щось зовсім неймовірних масштабів. Віртуальній камері через це буває часом погано, вона може втратити з фокусу ворогів та героїню, але за рахунок відточених основних механік у вас як у гравця завжди буде спосіб утримати ініціативу.
У Bayonetta 3 є близько десятка різних видів зброї та демонів, причому всі відрізняються між собою максимально. Наприклад, один із видів зброї дозволяє посилювати собі атаку та захист, а інший — вирощувати хижі рослини, які допомагатимуть у битві. Тобто арсенал тут відрізняється не лише умовною швидкістю та силою атаки, а самим підходом до битв. Тому простір для бойового креативу тут нескінченний.
Адже види зброї ще й у не бойовий геймплей інтегрували. Кожна нова зброя дає Байонеті особливі способи пересування, наприклад, політ, планування або вкрай високий стрибок. Їх вам доведеться активно використовувати для місцевих платформних сегментів та випробувань на швидкість. А ще вони відкривають величезні можливості для спідранерів.
Але це все стосується саме Байонети. Іноді Bayonetta 3 змушує грати за Віолу. І ось з нею все скромніше щодо можливостей. Всього один демон і півтора види зброї після простору Байонети відчуваються вкрай скромно. Втім, лише в контексті Bayonetta 3. Тому що здібностей у Віоли все одно десятки, а грати за неї не набридає.
Загальну атмосферу барвистого свята підтримують і постійні спецефекти, якими сяє навіть звичайнісінька битва. У такі моменти забуваєш, що Bayonetta 3 працює на основі відчутно застарілого заліза Nintendo Switch. У динаміці гра виглядає чудово.
А ось окремий гарний скріншот зробити в ній майже неможливо через низьку роздільну здатність усього взагалі. У Bayonetta 3 навіть є фоторежим для креативних скріншотів, тільки скористатися ним зможуть, напевно, лише віртуози віртуальної фотографії. Адже звичайні люди побачать лише розмиті моделі та фони.
Натомість у плані художнього оформлення Bayonetta 3 показує себе однією з найкращих ігор в ігровій індустрії.
Загальна креативність перенеслася і на дизайни, і на музику. Навіть звичайні вороги виглядають щонайменше хитромудро, а босів так взагалі хочеться розглядати через окреме меню з 3D-моделями. Саундтреки ж продовжують історію з каверами на Френка Сінатру і дуже просяться у ваш плейлист.
Причому Віола виділилася тут. Її особлива музична тема викликає спогади про найкращі треки Авріл Лавінь. Якщо загалом, то музика в Bayonetta 3 чудова, а фінальна тема з фірмовим танцям так зовсім підбурює самому пуститися в танець.
У PlatinumGames, мабуть, чудово розуміли, що основної історії вам буде мало, щоб повністю насолодитися місцевими до божевілля адиктивними битвами. Тому в грі вистачає всіляких секретів та прихованих можливостей. Деякі види зброї та демонів без додаткового дослідження ніяк не отримати. Також особливо завзятим гравцям сподобаються секретні боси, випробування та арени, які дозволять затриматися у грі довше.
У Bayonetta 3 у принципі хочеться залишитися, адже місцеві битви практично викликають фізичну залежність. У них PlatinumGames досягла вершини свого підходу до слешерів, і тепер інші студії мають дуже постаратися, щоб перевершити розробників. І насамперед це стосується авторів Devil May Cry, які працюють у тому ж жанрі.
Так, Bayonetta 3 далека від ідеалу. У ній вистачає застарілих геймдизайнерських прийомів, які ніби з епохи PlayStation 2 прийшли, а місцевий сценарій досить поганий, щоб змусити розлюбити навіть неймовірну Байонету. Але все одно Bayonetta 3 — це головне шоу-феєрія року, на яке так само приємно дивитись, як і грати.
Гра забезпечує задоволення на різних рівнях, яке виходить далеко за межі образу головної героїні. Кожні десять хвилин у Bayonetta 3 відбувається щось нове та цікаве. А таке трапляється далеко не у кожній відеогрі ААА-бюджету. І тому Bayonetta 3 цілком здатна стати новим вагомим аргументом у вічній суперечці «а навіщо взагалі купувати Nintendo Switch?».
Читайте головні ІТ-новини країни у нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Краса та меланхолія кінця світу. За що світ полюбив The Last of Us?
2 вересня 2022 — дата виходу ремейку The Last of Us, який отримав назву The Last of Us Part I. Доцільність випуску повного ремейку, який робили з нуля для не настільки старої гри ще стоїть під питанням. Але заслуг першоджерела він не зменшує.
Адже 2013 року The Last of Us стала справжнім одкровенням для ігрової індустрії. Один із останніх ексклюзивів для PlayStation 3 остаточно вивів студію Naughty Dog у «вищу лігу», заодно продемонструвавши всьому світу, як можна робити ігри з акцентом на наратив. І на честь релізу рімейку ми вирішили згадати оригінал, який назавжди залишив слід у ігровій індустрії.
Професії у геймдеві. Хто такий левел-дизайнер і як ним стати?
Ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену професіям у геймдеві. Тема нового матеріалу в ній — левел-дизайн. Його вважають підвидом геймдизайну, але все-таки практично кожна студія хоче окрему людину на позицію левел-дизайнера. Адже у цій спеціальності вистачає своїх нюансів та особливостей.
Розібратися з ними всіма нам допоміг досвідчений левел-дизайнер зі студії Fractured Byte Дмитро Нестеренко. Також він веде свій блог Game Designer Notes про геймдизайн в цілому, в якому розбирає багато цікавих нюансів розробки ігор.
