Ще кілька років тому словосполучення «корпоративні бенефіти» в більшості асоціювалося з безплатною кавою, святковими вечірками й абонементами в спортзал. Сьогодні цей список виглядає зовсім інакше.
Ще кілька років тому словосполучення «корпоративні бенефіти» в більшості асоціювалося з безплатною кавою, святковими вечірками й абонементами в спортзал. Сьогодні цей список виглядає зовсім інакше.
У вересні Employer Branding Community, Karpatia Benefits і People First Club презентували результати дослідження Benefits Research 2025. І цифри, і самі формати бенефітів показують: бізнес в Україні переживає тектонічні зрушення у ставленні до співробітників. Щоб зрозуміти, як саме змінюється корпоративна турбота й що це означає для людей і компаній, пропонуємо подивитися детальніше на ключові інсайти дослідження.
Виявилося, що українські компанії інвестують у своїх людей чималі ресурси. Середній бюджет на бенефіти у 2025 році склав 65 000 грн на одного працівника на рік, а медіанний показник — 40 000 грн. Найбільший зафіксований бюджет сягнув 395 000 грн ($9600) на людину.
У лідерах залишаються класичні опції: основна відпустка (94%), лікарняні коштом компанії (89%), навчання та розвиток (83%), реферальні бонуси (79%) та медичне страхування (67%). Але поряд із ними з’явилися й менш передбачувані формати: компенсація дитячого садка чи няні, бюджети на генератори та Starlink, мікрогранти на особисті проєкти, програми підтримки ветеранів і навіть military leave.
Важлива ремарка: більшість учасників — це IT компанії, які часто працюють через ФОП чи Гіг-контракт, який не містить обовʼязку надавати лікарняні чи відпустки.
Добровільне медичне страхування (ДМС) є в більшості компаній і часто покривається повністю. Страхування життя поки пропонують менш ніж 20% роботодавців.
Окремий блок — ментальне здоров’я. Компанії запускають консультації з психологами, кризові лінії, доступ до платформ на кшталт BetterMe. Але є парадокс: користується цими сервісами у середньому лише 5–15% співробітників. Це свідчить про ще незрілу культуру звернення по допомогу, хоча попит на такі опції очевидно зростає.
83% компаній інвестують у розвиток співробітників — оплачують курси, конференції, вивчення мов. Це традиційно один із найбільш популярних напрямків.
Однак новим трендом останніх років стали підписки на AI-сервіси. Майже половина компаній уже виділяють бюджет на ШІ-інструменти для кожного співробітника, а 35% обмежують доступ лише для окремих ролей. Це показує, як швидко AI став не «опцією для гіків», а базовим робочим інструментом, нарівні з офісним софтом.
Модель «кафетерію», коли кожен співробітник може скласти власний пакет у межах виділеного бюджету, поки що впровадили лише 18% компаній. Проте вже зараз 10% планують розширити й автоматизувати цей процес у 2026 році.
Окремий розділ дослідження присвячений бронюванню від мобілізації. Лише 34% відкрито комунікують, що така можливість є. В інших випадках рішення ухвалюються індивідуально або взагалі не озвучуються. Це питання залишається складним і чутливим, але вже очевидно: прозорість у цій сфері стане одним із викликів найближчих років.
Водночас з’являються й позитивні зрушення. Компанії все частіше шукають способи підтримки людей із різним життєвим досвідом. Уже 38% опитаних компаній мають спеціальні програми для військових і ветеранів, що свідчить про поступове розширення практик турботи про команду та готовність роботодавців інтегрувати цю підтримку у свою стратегію.
