З січня 2023 року технологічний сектор України знову сплачує податок на додану вартість після десятирічного пільгового періоду. Як це вплинуло на український ІТ-бізнес — розповіла Telegraf виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.
З січня 2023 року технологічний сектор України знову сплачує податок на додану вартість після десятирічного пільгового періоду. Як це вплинуло на український ІТ-бізнес — розповіла Telegraf виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.
Чому повернення до ПДВ саме із 1 січня цього року
Ольга Шаповал пояснила, що є перехідні положення, які закріплюють пільги для якоїсь галузі на певний час. Сектор IT був звільнений від сплати ПДВ на 10 років при постачанні програмного забезпечення всередині країни. Це було пов’язано з різними чинниками. Зокрема, один із чинників — допомогти вітчизняним підприємствам реального сектору економіки диджиталізуватися.
«Зазвичай, коли затверджують бюджет, пільги подовжують, якщо це ще актуально для галузі. Ми багато спілкувались із комітетом ВР із питань податкової та митної політики, з Мінфіном, наводили аргументи, чому не можна скасовувати цю пільгу, особливо під час війни. На зустрічі з ними приходили іноземні інвестори, які наголошували на важливості збереження пільги. Було зареєстровано відповідний законопроєкт. IT-галузь чи не єдина (окрім оборонпрому), яка зростала протягом 2022 року і могла стати елементом економіки відновлення. Введення ПДВ для нової галузі економіки — це взагалі питання спільної підготовки, бо критерії блокування податкових накладних, наприклад, не враховували особливості роботи IT-сектору. Тож усі аргументи були за продовження пільги. Але цього не сталося» — пояснила Ольга Шаповал.
По суті, продукція сектору стала дорожчою для клієнта на 20%, бо IT-компанії майже не мають витрат із ПДВ і не можуть поставити собі в податковий кредит майже нічого. Тож ПДВ для програмного забезпечення став для українських клієнтів і споживачів податком з обігу, а не податком на додану вартість. Компанії відмовляються або заморожують уже розпочаті проєкти, бо для них 20% вартості — критично.
Клієнти, які готові платити, але не чекати розв’язання проблем, переходять на закордонні продукти. За словами Ольги Шаповал, власникам бізнесу простіше купити продукт за кордоном. Вони мають там представництва. Крім того, ПДВ у деяких країнах Європи навіть не проходить за рахунками — усе максимально спрощено та сплачується раз на рік після подачі звітності. Потрібно просто сплатити різницю — усе просто та зручно. Зараз щодо ПДВ є багато пропозицій-новацій, які ще дужче погіршать ситуацію.
«Зараз у Мінфіні радіють тому, що збільшилися надходження ПДВ коштом IT. Але вони не бачать кількість неукладених контрактів. А ми фіксуємо, скільки людей уже замовляють IT-продукти в естонців, поляків та інших європейців. А це означає, що і послуги з підтримки програмних продуктів, тобто обслуговування, вони придбають там же, у Європі», — підкреслює Ольга Шаповал.
Зараз в Україні 4,5 тисячі компаній IT-профілю. Це 280 тисяч фахівців, 70% з них — малий і середній бізнес. До великої війни, за статистикою, кожен айтішник через те, що в нього досить висока зарплата, створював три з половиною робочі місця, купуючи локальні послуги та продукти. Зараз через те, що курс валют зріс, підвищилась винагорода айтішників, але рівень життя у країні знизився, айтішник, за статистикою, створює п’ять робочих місць. Тому виходить, коли клієнт купує продукт чи сервіс у польської компанії, у нас втрачає роботу не одна людина, а шість. І це не перекриє зиск від тих 20% ПДВ, які вдалося адмініструвати з IT-сектору.
«Спільні позиції ми напрацьовуємо з національними обʼєднаннями, такими як IT Ukraine та профільний комітет ЕВА, іншими регіональними кластерами, і далі, разом, відстоюємо позиції бізнесу. Водночас завжди дивимось, як зберегти баланс між інтересами держави та IT-галузі. Тож ми вважаємо, що діалог щодо ПДВ-пільги має бути продовжений. Тому що втрата майбутнього для продуктового IT-бізнесу в Україні та гальмування і так постраждалої економіки реального сектора точно не сприятиме добробуту країни, у якій триває війна», — підсумувала Ольга Шаповал.
