Часто нервуєте? Дослідники засунули людей в МРТ і дізналися, як зберегти психічне здоров’я
Дослідники з Інституту людського розвитку Макса Планка нарешті пояснили, чому на природі люди менше стресують.
Дослідники з Інституту людського розвитку Макса Планка нарешті пояснили, чому на природі люди менше стресують.
Навколишнє середовище впливає на людський мозок. Найбільша зміна навколишнього середовища, яка відбулася, — це урбанізація. Більше половини населення світу зараз проживає в містах, а до 2050 року, за прогнозами, зросте до 68%.
Урбанізація має чимало переваг, проте відомо, що життя в місті — це фактор ризику для психічного здоров’я.
Вчені припускають: оскільки між шизофренією та міським середовищем існує постійний зв’язок (навіть якщо взяти до уваги інші фактори, такі як соціально-демографічні, сімейний анамнез, зловживання наркотиками та коло спілкування), гіпотеза полягає в тому, що міське середовище пов’язане з вищою захворюваністю на шизофренію через підвищений соціальний стрес.
На щастя, кажуть дослідники з Інституту людського розвитку Макса Планка, рішення існує: треба просто… сходити до лісу.
Виявляється, відвідування дикої природи, навіть ненадовго, має купу переваг: зниження кров’яного тиску, зниження тривоги та депресії, покращення настрою, кращу концентрацію, кращий сон, пам’ять і навіть одужання після хвороб та загоєння ран.
Тоді виникає питання: як це працює?
Вчені почали шукати відповідь у мигдалеподібному тілі.
Мигдалина — це структура в центрі мозку, яка є частиною лімбічної системи, займається обробкою стресу, напряму пов’язана з агресивністю та відповідає за реакцію «бий-біжи».
Дослідження показують, що мигдалеподібне тіло менше активується під час стресу у сільських жителів, аніж у міських. Але чи це значить, що на природі справді краще? Може просто всі люди з однаковими мигдалинами живуть у селах?
Дослідники з Інституту людського розвитку Макса Планка розробили дослідження — за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Використовуючи 63 здорових добровольців, дослідники попросили суб’єктів заповнити анкети, виконати завдання на оперативну пам’ять і пройти фМРТ-сканування, відповідаючи на питання, деякі з яких спеціально викликали соціальний стрес. Учасникам сказали, що дослідження включає МРТ і прогулянку, але мети дослідження вони не знали.
Потім суб’єкти були випадковим чином розподілені і відправилися на годинну прогулянку в міському середовищі (жвавий торговий район Берліна) чи в природному середовищі (3000 гектарів берлінського лісу Грюневальд).
Дослідники попросили їх пройти певний маршрут у будь-якому місці, не відхиляючись від курсу та не користуючись мобільними телефонами. Після прогулянки кожен учасник пройшов ще одне фМРТ-сканування з додатковим завданням, що викликає стрес, і заповнив ще одну анкету.
Сканування фМРТ показало зниження активності мигдалеподібного тіла після прогулянки в лісі, що підтверджує ідею про те, що природа може викликати сприятливий вплив на ділянки мозку, пов’язані зі стресом. І, вочевидь, на це вистачає всього 60 хвилин.
Учасники, які гуляли лісом, також повідомили про відновлення уваги та більше задоволення від самої прогулянки, ніж ті, хто гуляв містом. Результат узгоджується з результатами дослідження fMRI, а також попередніми дослідженнями.
Дослідники також дізналися дещо цікаве про піддослідних, які гуляли містом.
Хоча активність мигдалеподібного тіла не зменшилася, як у тих, хто гуляв на природі, вона також не збільшилася, незважаючи на те, що вони провели годину в жвавому міському середовищі.
Це не значить, що перебування в містах не може викликати стресу, але, можливо, ефект стресу є менш сильним або поширеним, ніж показують інші дослідження. Чи просто людей, які гуляли містом, не лякають берлінські вулиці.
Проте, в будь-якому випадку, тепер ми точно знаємо: година на природі допомагає позбавитися стресу.