Cybertruck по–криворізьки. Українець розробив електровантажівку: її ціна – 16 нових iPhone. Ось як він збирається підкорювати Європу

Українська компанія Coolon розробила легку комерційну електровантажівку. Вона зможе перевозити вантаж від 1,5 до 2,5 тонн при запасі ходу в 200–300 кілометрів. Ми поговорили із засновником компанії Віталієм Бризгаловим про те, скільки грошей він вклав в проєкт, чому Львів — вигідна локація для першої черги виробництва і за рахунок чого Coolon збирається стати європейським холдингом.

Залишити коментар
Cybertruck по–криворізьки. Українець розробив електровантажівку: її ціна – 16 нових iPhone. Ось як він збирається підкорювати Європу

Українська компанія Coolon розробила легку комерційну електровантажівку. Вона зможе перевозити вантаж від 1,5 до 2,5 тонн при запасі ходу в 200–300 кілометрів. Ми поговорили із засновником компанії Віталієм Бризгаловим про те, скільки грошей він вклав в проєкт, чому Львів — вигідна локація для першої черги виробництва і за рахунок чого Coolon збирається стати європейським холдингом.

«Виходили на інженерів Маска, щоб дізнатися як влаштована перша Tesla»

Віталій Бризгалов народився в смт Смоліне, Кіровоградської області. Згадує, що цей населений пункт знаменитий своєю урановою шахтою, чи не єдиною в Україні. Однак перспективи в тому, щоб працювати на об’єкті, термін придатності якого добігає кінця, наш герой не бачив. 

«З самого дитинства я мав конструкторські здібності. Ламав іграшки і робив з них щось інше», — сміється.

Фото — Віталій Бризгалов

Каже, що Смоліне історично було пов’язане з містом Жовті Води, де знаходився гірничозбагачувальний комбінат. Коли почалися проблеми з атомною енергетикою, і «Росатом» почав «вставляти палки в колеса», селище практично вмирало, говорить Бризгалов. Люди переїжджали — хто до тих же Жовтих Вод, а хто далі — до Дніпропетровської області. Віталій закінчив Кіровоградський сільськогосподарський університет, а в 2000 році переїхав до міста Кривий Ріг, де були більші перспективи.

«Все життя, разом з командою, працював у контрактній розробці. Це були різні девайси — від промислової автоматики до апаратури для цегляних заводів. Але завжди хотілося створювати власний продукт. На аутсорсі ти не зможеш реалізувати свій потенціал».

Фото — Віталій Бризгалов

Йому завжди була цікава робототехніка. Поєднання інтересу і практичних навичок замовлень дозволяють сьогодні будувати власні верстати. Каже, що зараз в Україні існує проблема з кадрами: коли на підприємстві є новітня техніка, але відсутні спеціалісти, які можуть запрограмувати і працювати з нею.

До появи інтернету, Віталій мав стоси журналів, в яких описувалися проєкти переробки звичайних авто в електричні. Ідея з виготовленням власного електромобіля з’явилася у нашого героя в 2008 році, коли вийшла Tesla Roadster.

«Я взагалі не фанат транспорту. У мене немає відчуття любові до автомобілів. Але любов до технологій це перекриває. Найбільше в автомобілях не люблю обслуговування: всі ці масла, запахи. Електричний привід в авто для мене зрозуміліший, ніж карбюратори і форсунки».

Фото — Віталій Бризгалов

Бризгалов додає, що екологічна складова також важлива, але технологічний рівень значно цікавіший. На час виходу першої Тесли, Віталій працював системним адміністратором при бізнес–центрі. Тоді він роздрукував всю інформацію про електрокар і показав її своєму начальнику, який любив нові автівки. Той сказав, що це класно, але було чимось неймовірним.

Наш герой зібрав однодумців, які вивчали конструкцію нової Tesla. Однак швидко стало зрозуміло, що повторити щось подібне поки неможливо. Віталій каже, що разом з однодумцями виходив на інженерів Ілона Маска, щоб детальніше дізнатися специфіку їхньої розробки. А коли до України почали завозити перші електрокари, то криворіжани виходили на їхніх власників, аби дослідити як влаштовані такі електромобілі. 

«Коли зрозуміли, що не можемо літати, то поставили літаковий двигун в автобус»

Коли в 2014 році почалася війна на Сході України, Віталій з однодумцями стали волонтерами, аби допомагати українській армії. 

«Ми мали навички в електроніці і почали робити дрони. Виготовили кілька з китайських, іграшкових компонентів. Але швидко зрозуміли, наскільки погано це виглядає. Це були шалені кошти на той час. Дрони працювали 20–30 хвилин, китайська техніка виходила з ладу, не було пілотів».

З дронами довелося швидко закінчити історію. Але інженери зробили свій двигун, використовуючи напрацювання попередніх проєктів. Це було інвалідне крісло з електроприводом і без магнітів, згадує Віталій. Ідею не встигли повністю реалізувати, тому що замовники були з Росії й відмовилися від співпраці з початком війни. Криворіжці вирішили зробити силовий привід на основі двигуна. 

Фото — Віталій Бризгалов

«Масштабували двигун і підсилили його потужність. Це зайняло 1,5 року. Але на той час вже з’явилися проєкти з бензиновими двигунами літакового типу. Тому ми відмовилися продовжувати свою розробку».

Віталій згадує, що їхній двигун до електронного дрону був супернадійним: навіть коли залишалася «живою» ¼ мотору, він дозволяв працювати. Це було важливо для повітря. В 2016 році розробкою зацікавилися ентузіасти з малої авіації України. Тоді виникли спроби зробити електронний літак, хай навіть з обмеженими характеристиками. 

5 років тому батареї дозволяли літати 20 хвилин, сьогодні це максимум 30–40 хвилин, каже дослідник. Інженери не були налаштовані робити з цього проєкту стартап, тому що зрозуміли, що дозвіл на взліт видають, коли у літака є 40 хвилин польоту вже після посадки. А Віталій з конструкторами не мали цього часу навіть на взльоті.

Фото — Віталій Бризгалов

Постала проблема з батареями, тому команда розробила повноцінний літаковий двигун і сьогодні спілкується з виробниками для його тестування. Проте існують обмеження не в двигунах, а в батареях, каже Бризгалов. Сьогодні ця розробка поки що стала на паузу.

«Коли ми зрозуміли, що не зможемо літати, то взяли літаковий двигун і поставили в автобус. В 2018 році народився теперішній проєкт».

Була стара маршрутка, яка 10 років відпрацювала на рейсах, каже Віталій. Перевізникам були цікаві експерименти інженера і вони подарували її Бризгалову. Він з командою вклали гроші щоб відновити маршрутку і оптимізувати під неї двигун літака.

Фото — Віталій Бризгалов

У транспорті максимальна потужність потрібна від початку руху, а вже далі можна йти на спад, в літаку — навпаки, пояснює винахідник. Провівши експерименти, наш герой з’ясував, що в готову автівку потрібно вкласти більше коштів, ніж в ту, яку робиш з нуля. 

«Тому ми вирішили зосередитися на розробці автомобіля, який від початку буде електронним: з чітким місцем під батарею і не матиме жодних непотрібних компонентів. Розробивши всі компоненти для електромобіля, ми звернулися до всіх наших складальних заводів».

Фото — Віталій Бризгалов

Віталій виявив, що їм це нецікаво і простіше купувати дорогі компоненти для встановлення і використання. Заводи не хотіли ризикувати і вкладатися в нові технології. Розробка нової автівки коштує $2 млрд, каже наш герой. Є сенс щось робити, якщо ти виробляєш 40 000 автівок на рік, якщо менше — ти не окупиш проєкт.  продовжує він. На переговори і розуміння цього Бризгалов витратив один рік.

«Ми хочемо стати новим Volkswagen»

Криворіжанин з командою взялися самостійно робити новий електрокар, не розраховуючи на «стару школу інженерів». Весь 2020 рік він залучав спеціалістів, які вчилися конструювати електромобіль. На цей час конструктори самостійно освоїли мінімальні технології, щоб збудувати електромобілі: будування кабін, матеріали, типи з’єднання, тощо. Вони вивчали патенти, спілкувалися зі спеціалістами з обслуговування, виявляли проблемні місця у вже існуючих моделях тощо.

«Щоб зробити ходовий макет, нам довелося виготовити 25 величезних форм з пінопласту. Вони одноразові, для того, щоб подивитися як виглядає. Замовити їх не проблематично, але одна така форма коштує 25 000 грн і пів року часу. Ми вклалися у третину цих коштів».

Фото — Віталій Бризгалов

На сьогодні Coolon не залучав коштів. Віталій каже, що один з членів команди від початку цікавився електролітаком. Він же має стабільний бізнес, дохід від якого дозволяє підтримувати проєкт «на плаву». Винахідник додає, що його команді вдається економити час за рахунок власного освоєння технологій. А також свою роль грає місто — Кривий Ріг, знаходитися в якому дешевше, ніж, наприклад, в Києві. 

В найближчих планах — реалізація seed–стадії — залучення первинних інвестицій. Віталій каже, що за 5 років, на pre–seed етапі, витратили на проєкт $250 000 власних коштів. Додає, що коли дивитися на освоєні технології за цей період, то це невелика сума. До того ж, винахідник з командою працювали весь цей час як волонтери, не отримуючи зарплати. А якби отримували, то це було б ще $250 000, тому разом ця сума складає $500 000.

Фото — Віталій Бризгалов

Для глобального проєкту, Coolon хоче стати новим Volkswagen, каже Бризгалов. Інженер каже, що взаємодія з політиками досить токсична. Каже, що коли на певному етапі це носитиме користь, то компанія непроти отримати від них допомогу. Однак сподіватися лише на це — точне не їхній варіант. На рівні законодавців Віталій відчуває підтримку і каже, що періодично спілкується з депутатами та комітетами.

«Ми вивчили регіональний розподіл і виявили, що Львів — найбільш машинобудівне місто в Україні. Крім того, це близькість до Європи, звідки буде імпортуватися частина матеріалів. Тому ми розглядаємо Львівський регіон для оренди і першого, тестового виробництва».

Віталій відзначає, що у Львові вже є пропозиції по будівництву індустріального парку. Криворіжанин зустрічався з мером міста — Андрієм Садовим, який підтвердив свою зацікавленість в розвитку проєкту Coolon. Львівська влада каже, що готова надати землю в індустріальному парку і розвивати свій автобудівельний кластер. 

Фото — Віталій Бризгалов

Сьогодні в команді винахідника 6 людей. Це ті ентузіасти, які починали з Віталієм з самого початку. Бризгалов каже, що це спеціалісти з металообробки, електроніки і просто «золоті руки». З часом до компанії долучилися науковці, які «додали складної математики». А коли зрозуміли, що одним «залізом» не обійтися, приєднався економіст, який побудував бізнес–модель компанії.

«Побудувати з гаражного проєкту компанію, яка, мінімум, розрахована на європейський ринок, досить складно. Сьогодні до нас додалися експерти з інвестиційними скілами і які працювали в Кремнієвій долині. Вони створили акселератор прямо всередині команди і надають потрібні знання».

Фото — Віталій Бризгалов

Також компанія залучила спеціалістів, які раніше керували великим виробництвом в галузі машинобудування: «ЛАЗом», «Богданом». Ці люди знайомі з налагодженням і проблемами галузі. Віталій каже, що сьогодні цим людям немає де прикласти свої знання в Україні.

«Від початку будуємо європейську компанію з виробництвом в Україні»

Наш герой каже, що його запрошували відкрити виробництво різні країни: Польща, Чехія, Литва, і навіть Росія.

«Вот завод есть, все простаивает. Все дадим, только приезжайте и работайте».

Віталій стверджує, що йти на такі виробництва немає сенсу, оскільки його компанія має специфічні технології і потрібно все будувати з нуля. На його думку, отримати якісь преференції за кордоном — неможливо. «В Чехії соціалка нас просто з’їсть», — говорить український інженер. Додає, що в Україні дещо простіше вийти на сертифікацію продукту. 

Фото — Віталій Бризгалов

«Україна, мабуть, найбільш електромобільна країна Європи. Перспектив там, у порівнянні з нами, немає. Через 2–3 роки наша країна буде в топах електромобілізації. Це саме той час, щоб „відкатати продукт“ до ідеалу, а вже потім йти на Захід».

Винахідник зазначає, що ринок України сьогодні складає близько 10 700 автівок класу «імпорт» на рік. Це велика країна, яка не боїться електромобілів, каже Віталій. Перспектива тестового ринку у нас — найбільша, вартість входу на ринок — найменша, ділиться думками співрозмовник. 

Фото — Віталій Бризгалов

«Ми від початку будуємо європейську компанію. Скоріше за все, це буде холдинг з європейською юрисдикцією і виробництвом та R&D в Україні, але євроорієнтований. Як тільки ми будемо готові, будемо залучати наступні кошти для будівництва свого заводу. Це буде мати європейські перспективи, якщо це буде європейська компанія».

Два роки тому робили 3–місячну тестову експлуатацію інших автівок на «Укрпошті» і рахували вартість експлуатації, розповів Віталій. Там автівки не така як наша, але схожі, так звані «пиріжки», які коштують від 35 000 євро до 42 000 євро за одиницю, плюс обслуговування, заряджання, тощо. Тоді ми вирахували, що вона значно дорожча, ніж бензинова чи дизельна автівки. 

Фото — Віталій Бризгалов

«Якщо брати термін експлуатації 5 років, первинна вартість плюс володіння електронної автівки комерційного призначення, складає 32–37 євроцентів/кілометр. Дизель виходить 27 євроцентів/кілометр. Тому немає зараз сенсу бізнесу вкладатися в електронні транспортні засоби».

В той час Віталій з економістами вирахували вартість електроавтівки, яка буде прийнятна для компаній, з урахуванням покупки в лізинг або в кредит. Виявилося, що для українського ринку вартість більша, ніж $16 000 нецікава. Це сума за базове шасі, без того, що в електровантажівки стоїть ззаді, уточнює конструктор. Там можуть бути фургон, кузов, тент і т. п.

Фото — Віталій Бризгалов

«У кожного бізнесу є свій виробник, який робить їм надбудови. Той же Fozzy Group має партнера, з яким багато років співпрацює і який робить їм потрібні параметри. „Нова Пошта“ має перспективні розробки з автоматизованих складів і автоматизованого завантаження своїх платформ. Всіх цікавить базове шасі, на яке можна встановити те, що вам потрібно».

Ціна в $16 000 цікава споживачам, розповів Бризгалов. Вона дозволяє на прямій економії палива виплачувати лізингові платежі. Різниця між електровантажівкою Coolon і дизельною автівкою на місяць складає $380, що є тим самим лізинговим платежом.

Виходить, що автівка ніби безкоштовна, каже Віталій. Він наводить статистику: в Україні 40 000 автівок в експлуатації, з середнім терміном у 18 років. Винахідник каже, що їхні власники вкладаються в ремонт, але не мають шансу їх замінити. Цю проблему може вирішити електровантажівка Coolon.

«Ми відчуваємо зараз шалений запит ринку. Відчуваю, що нам потрібно буде трішки прискоритися і вкласти більше грошей, ніж планували, для того, щоб швидше розпочати виробництво».

«Мінімальний вхід для інвестора — $100 000»

Криворіжанин розповів, що компанія готується до seed–раунду. Це будуть кошти приватних інвесторів і сума в $5 млн. Віталій вважає, що це невеликі кошти для такого проєкту та вже має імена спонсорів, проте не називає їх. Бризгалов прагне залучити «розумні кошти» — не лише гроші, але і партнерів. Перевагу віддає тим, хто є споживач продукту і розуміє цей ринок. Мінімальний вхід для інвестора — $100 000, каже Віталій. 

«Зараз ведемо переговори з кількома фондами на рахунок lead–інвестора. Його внесок — від $1 млн. Сам раунд хочемо швидко закрити».

Фото — Віталій Бризгалов

Аудиторія Coolon — це логістика: сервісні служби, ФОПи, ритейл, доставка вантажів, тощо. Це не будуть далекі поїздки, через обмеженість електротранспорту: 200 км запасу ходу перекривають 90% міського запиту, наголошує співрозмовник. Каже, що зазвичай доставка по місту — це не більше 80 км за день.  Навіть буде car sharing, коли людині раз на місяць потрібно буде привезти диван додому, розповів інженер.

По компонентах локалізація Coolon складає 80%, каже Віталій. Це українська робота по складанню: наш метал, серед компонентів — елементи підвіски, скло, фурнітура дверей. Навіть диски виготовляються в Україні. Підприємець каже, що був би радий, якби в країні з’явився його конкурент, тому що рухатися самостійно «доволі важко» і немає на кого подивитися. Він додає, що більшість розробників та інженерів не хочуть масштабуватися, їх влаштовує особиста зарплатня, а не великі проєкти.

Фото — Віталій Бризгалов

«Окупність нашої компанії — 1000 одиниць на рік. Це те, з чого можна стартувати. Ми розраховуємо вийти на 2000 на рік і відразу працювати в прибуток. Зараз жодний виробник, крім Tesla, не працює в прибуток. У них цей шлях зайняв 8 років. Європейці працюють в мінус».

Бризгалов ділиться планами на майбутнє. За півроку — перепроєктувати електровантажівку під конкретні норми безпеки, розповів Віталій. Паралельно технологи спроєктують виробництво, сьогодні вже є її цифрова модель. За цей час з’являться контракти з постачальниками на деякі елементи електровантажівки — наприклад, гальмівна система, оптика, які поки неможливо локалізувати. 

Фото — Віталій Бризгалов

Інженер поділився планами на найближчі 2 роки. Так, через 9 місяців відбудеться початок тестового складання і сертифікація. Через 1 рік — виробництво серійних зразків, зі швидкістю виробництва 300 одиниць на рік. До кінця 2022 року хочуть вийти на швидкість виробництва 600 одиниць на рік. Потім запланований етап модернізації виробництва. На 2023 рік хочуть вийти на 2000 одиниць на рік.

«Потім будемо бачити, наскільки зможемо підняти великий інвестиційний раунд, щоб побудувати свій завод. Розраховуємо на $40 млн. Цього вистачить з орієнтацією на євро і 20 000 електрокарів на рік».

Українські вантажні електрокари збиратимуть у Львові вже наступного року. Вартість авто - $16 000. Приймаються передзамовлення
Українські вантажні електрокари збиратимуть у Львові вже наступного року. Вартість авто — $16 000. Приймаються передзамовлення
По темi
Українські вантажні електрокари збиратимуть у Львові вже наступного року. Вартість авто — $16 000. Приймаються передзамовлення

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua: IT України.

Читайте також

Fozzy Group тестує українські електромобілі Konyk для доставки замовлень
Fozzy Group тестує українські електромобілі Konyk для доставки замовлень
Fozzy Group тестує українські електромобілі Konyk для доставки замовлень
1 коментар
12 затребуваних навичок в SpaceX від Ілона Маска
12 затребуваних навичок в SpaceX від Ілона Маска
12 затребуваних навичок в SpaceX від Ілона Маска
SpaceX отримує тверду четвірку як роботодавець, хоча за освоєння космосу, як візіонер і ентузіаст отримує п’ять балів. Компанія надає хороший оклад як для великого технологічного бізнесу — вище $100 000 на рік. Яких фахівців і з яким навичками потребує SpaceX, розповідаємо далі.
Маску і не снилося. 50 працівників Parimatch отримають нові Tesla: через 3 роки вони зможуть переоформити їх на себе
Маску і не снилося. 50 працівників Parimatch отримають нові Tesla: через 3 роки вони зможуть переоформити їх на себе
Маску і не снилося. 50 працівників Parimatch отримають нові Tesla: через 3 роки вони зможуть переоформити їх на себе
Мама Ілона Маска: «Люди IT та науки зазвичай сором’язливі і не вміють презентувати себе в особистому спілкуванні»
Мама Ілона Маска: «Люди IT та науки зазвичай сором’язливі і не вміють презентувати себе в особистому спілкуванні»
Мама Ілона Маска: «Люди IT та науки зазвичай сором’язливі і не вміють презентувати себе в особистому спілкуванні»

Обговорення

Коментарів поки немає.