Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Як раз 2 квітня, в день виходу нашого дайджесту, голова «Роскосмосу» Дмитро Рогозін пообіцяв зробити офіційну заяву щодо продовження співпраці на міжнародній космічній станції (МКС).
Вона, очевидно, матиме ультимативний характер і пов’язана з тим, що 31 березня минув термін ультиматуму, оголошеного Рогозіним іноземним партнерам. Керівник «Роскосмосу» зажадав, щоб США та інші країни, які приєдналися до санкцій за розв’язану війну в Україні, скасували їх щодо головного інституту ЦНДІмаш та ракетно-космічного центру «Прогрес», які забезпечують життєдіяльність космічної станції.
«Якщо вони або проігнорують і не дадуть відповіді, або напишуть каламут, то відповідно ми, виходячи з їхньої позиції, визначимо свою щодо того, як довго працюватиме МКС», — дуже криво висловив Рогозін сутність своїх претензій.
Тим часом пристрасті, що вирують у запаленому мозку Рогозіна, схоже, не долітають до самої МКС, де 29 березня відбулася церемонія зміни командування. Космонавт Антон Шкаплеров передав командування станцією астронавту Томасу Машберну, заявивши, що «на орбіті вони — один екіпаж» і в негативному контексті згадавши про торішнє випробування протиракетної зброї, коли їм довелося ховатися від осколків зруйнованого супутника, що пролітають поблизу.
Машберн командуватиме МКС приблизно до 20 квітня, коли має відбутися чергова ротація. Поки що 30 квітня космічний корабель «Союз МС-19» повернув на Землю росіян Шкаплерова і Дуброва, а також американця Марка Ванде Хея, який встановив національний рекорд тривалості безперервного перебування в космосі — 355 днів.
Загалом, у ході двох місій Ванде Хей провів на орбіті 523 дні та посів третє місце після Пеггі Уітсон (666 днів) та Джеффрі Вільямса (534 дні).
Примітно, що на тлі «грізних» заяв Рогозіна чиновники NASA говорять про робочі відносини між агентствами та навіть прогрес у питанні угоди про перехресні польоти на МКС, коли космонавти зможуть стартувати на станцію у складі екіпажів Crew Dragon, а астронавти — на «Союзах».
Термін дії чинної угоди щодо МКС закінчується у 2024 році, і «Роскосмос» навряд чи піде на його одностороннє розірвання. Набагато вигідніше домогтися від США хоча б невеликих поступок у питаннях санкцій та подати їх як велику перемогу. І події цього тижня ще раз продемонстрували величезну різницю оборонного та космічного потенціалів США та Росії.
На тлі зростаючих військових загроз Адміністрація Джо Байдена подала бюджетну заявку на наступний звітний період (1 жовтня 2022 р. — 31 вересня 2023 р.), що включає $773 млрд. для Пентагону, у тому числі — $24,5 млрд. на космічну оборонну складову. Таким чином, Космічні сили США та Агентство космічного розвитку (SDA) отримають на чверть більше, ніж у минулому періоді.
Підвищена увага приділяється створенню системи глобального попередження про запуски гіперзвукової зброї, продовжуються роботи над створенням аналогічних систем для балістичних та тактичних ракет, що діють у будь-якій точці планети, нового покоління захищеного супутникового зв’язку тощо.
Військові витрати РФ не тільки менші за американські більш ніж на порядок, а й менш ефективні, що наочно продемонструвало вторгнення російської армії в Україну, де, за даними МО України, за місяць бойових дій армія РФ втратила озброєнь більш ніж на $10 млрд.
Десятиразовий розрив фінансування зберігається також у асигнуваннях на мирний космос. Зараз Конгрес США розглядає заявку на фінансування NASA у розмірі $26 млрд. Тоді як РФ ще до вторгнення в Україну зменшила витрати на космічну діяльність до 210 млрд. руб. ($2,5 млрд згідно з поточним курсом). Значно зменшено виробничі та космодромні витрати, а також страхування комічних пусків.
Ставлення в сьогоднішній Росії до приватних космічних ініціатив наочно демонструє той факт, що жоден російський космічний стартап не став самодостатнім, а зусилля великого бізнесу з розвитку Space Tech, такі як викуп S7 плавучого космодрому і командного судна Sea Launch, блокувалися політичними рішеннями. Лише не розвивати рівноправні стосунки з Україною.
У нинішній ситуації космічна галузь РФ має всі шанси повернутися до 90-х років минулого століття. З тією різницею, що фінансувати діяльність за рахунок міжнародних проектів стане значно складніше, а відновити кадровий та технологічний потенціал вже не вдасться.
Успіхи американської моделі розвитку Space Tech цього тижня продемонструвала компанія Blue Origin Джеффа Безоса, яка вже запустила четверту успішну місію космічного туризму.
Загін космічних мандрівників поповнили бізнесмени Марті Аллен та Марк Хегл, дружина Марка Хегла — Шерон, яка займається популяризацією космічної діяльності, колишній співробітник NASA- Джордж Нілд, вчений та мандрівник Джим Кітчен, а також інженер-конструктор New Shepard — Гері Лай.
Корабель Blue Origin — New Shepard стартував 31 березня близько 17.00 за київським часом, а вже за 10 хвилин шістка мандрівників була на Землі. За цей час вони зазнали підйому на висоту лінії Кармана (107 км), звідки починається відлік космічного простору, кілька хвилин невагомості та спуск пасажирської капсули на парашуті.
Вартість польоту не розголошується. Проте, за деякими даними, політ обійшовся учасникам $55 млн. З усієї команди лише Гері Лай полетів безкоштовно. Його стаж роботи у Blue Origin налічує 18 років і йому належить кілька патентів на конструкцію корабля New Shepard.
Наступного дня — 1 квітня SpaceX Ілона Маска виконала четверту місію з групового запуску космічних апаратів — Transporter-4. На цей раз ракета Falcon-9 вивела на орбіту не сотню супутників, а лише 40. Це пояснюється вагою і габаритами німецького EnMAP, запущеного на користь космічного агентства Німеччини, який потяг майже на 1 тонну.
EnMAP займатиметься гіперспектральною зйомкою поверхні та Землі і як обіцяють творці, дозволить поглянути на світ новими очима та внесе важливий внесок у вивчення навколишнього середовища.
Цей спосіб зйомки дозволяє практично відразу отримувати тривимірну картинку і на борту Falcon-9 EnMAP був не самотній. Гіперспектральну зйомку також займатиметься індійський супутник Shakuntala, запущений компанією Pixxel.
Стартап Swarm Technologies з Кремнієвої долини запустив цього разу ще 12 супутників SpaceBEE (кожен розміром у чверть кубсату), що роздають супутниковий інтернет земним пристроям.
Satellogic вивела на орбіти 5 супутників з високою роздільною здатністю зйомки, у тому числі модель нового покоління — Mark 5 з мультиспектральною камерою роздільною здатністю 70 см і збільшеною смугою огляду.
HawkEye 360 за допомогою трьох нових супутників Cluster 4 удосконалювало своє угруповання геолокації, яке тепер складається з 12 апаратів. А її французький конкурент Unseenlabs запустив у місію свій супутник BRO-7, плануючи поступово створити на орбіті сузір’я з 20 апаратів.
За даними Spacenews, клієнтами Transporter-4 також були компанія PlanetiQ (супутник GNOMES-3 для прогнозування погоди) та Lynk (супутник супутникового зв’язку Tower 01).
Не обійшлось і без скандалу. Передбачалося, що SpaceX запустить космічний буксир Sherpa від Spaceflight. Проте компанія Маска усунула його від місії, пояснивши це характеристиками, що впливають на інші апарати, а потім повідомила космічну спільноту, що більше не працюватиме із Spaceflight.
Як відомо, Spaceflight розробляє сімейство космічних буксирів (орбітерів), здатних доставляти супутники замовників на задані орбіти, зокрема місячну, з високою точністю, а також служити платформою для інших апаратів.
А ще цього тижня до угоди Artemis Accords, яка передбачає спільне вивчення ближнього космосу, Місяця, Марса та пояса астероїдів, приєднався Сінгапур. Це місто-держава з населенням менше 6 млн. осіб вже має півсотні компаній Space Tech, у яких працюють близько тисячі спеціалістів, а також космічну програму з річним бюджетом у $110 млн.
Міністр торгівлі та промисловості Сінгапуру Ган Кім Ен, який підписав договір про приєднання до Artemis, заявив, що вони очікують від нього нового імпульсу співпраці зі США та іншими країнами в галузі космічного права, а також застосування технологій в авіації, морській справі та навколишньому середовищі. Сінгапур став 18 країною, що підписала угоду Артеміди.
На цьому поки що все. Вмістити всі події в одному дайджесті практично не можливо. Тому ще раз пропонуємо Вам: приєднуйтесь до нашого космічного чату та читайте більше космічних новин та обговорюйте їх разом з нами.
