Діана Кушнір-Писаренко вже пів року працює Junior Hybris Developer в одеському офісі Ciklum. B цієї історії не було б нічого незвичайного, якби не кілька «але». По-перше, Діана за освітою — біолог і економіст. По-друге, їй 49 років, і це її перша робота в IT.
dev.ua поспілкувався з найстаршим джуніором компанії й випускницею Ciklum Hybris Academy. Розповідаємо її історію.
Діана Кушнір-Писаренко вже пів року працює Junior Hybris Developer в одеському офісі Ciklum. B цієї історії не було б нічого незвичайного, якби не кілька «але». По-перше, Діана за освітою — біолог і економіст. По-друге, їй 49 років, і це її перша робота в IT.
dev.ua поспілкувався з найстаршим джуніором компанії й випускницею Ciklum Hybris Academy. Розповідаємо її історію.
Від кризи до кризи
Діана навчалася в Одеському національному університеті на біолога. «Я працювала на кафедрі в медінституті, і моє майбутнє було абсолютно прогнозованим. Але потім я пішла в декрет, а ситуація в країні дуже сильно змінилася». Після повернення в інститут виявилося, що вартість дитячого садка становить півтори моєї зарплати», — розповідає вона. Саме вона усвідомила: пора щось міняти.
«Це був вибір без вибору. Було зрозуміло, що сидіти вдома або отримувати зарплату раз на рік — не варіант. Довелося попрощатися з роботою, яка мені шалено подобалася. При цьому за досягненнями в галузі біології мені цікаво стежити досі», — зізнається вона.
Улюблену професію Діана проміняла на більш високооплачувану роботу — секретаря на заводі з виробництва безалкогольних напоїв. Коло посадових обов’язків постійно розширювався, і вона стала виконувати також функції економіста. Розуміючи, що на знаннях, здобутих досвідченим шляхом, успішну кар'єру не побудуєш, вона пішла вчитися на факультет післядипломної освіти харчової академії за спеціальністю «Облік і аудит».
«Під час навчання зрозуміла, що мені легко дається Інформатика. Тоді вперше подумала про те, щоб спробувати себе в IT», — зізнається Діана. Але обставини завадили планам — в сім'ї з’явилася друга дитина і можливість купити квартиру.
Жінка занурилася в отримання кредиту на житло. «Кредит нам дали. Більш того, мене запросили на роботу в кредитний відділ цього банку. Начальник відділення, де нас обслуговували, запропонував мені посаду економіста», — розповідає Діана. Незабаром вона доросла до провідного фахівця. Але у 2008 році вдарила криза.
«Це був той період, коли люди приходили у відділення банку з пляшкою гасу. Ми розуміли, що вони не можуть платити по кредиту, але потрібно було їх обдзвонювати і говорити, що треба», — згадує героїня.
За її словами, тоді стало ясно, що в банківському секторі справи йдуть все гірше. Вона вирішила піти. «Так я опинилася в студії дизайну інтер'єрів, де мені запропонували зарплату, яка і поруч не стояла з тим, що було раніше», — розповідає Діана. У студії виник запит на 3D-візуалізацію інтер'єрів, тому їй запропонували закінчити відповідні курси. Це стало черговим кроком у бік IT.
У новій якості їй вдалося об'їздити пів Європи, відвідати безліч підприємств і виставок, долучитися до мистецтва. Але незабаром українські виробники меблів стали використовувати якісніші матеріали й випускати продукцію, яка склала гідну конкуренцію іноземній, але при цьому поступалася їй у ціні. На цьому тлі змінився ринок — дизайнерські послуги перестали бути чимось незвичайним і фешенебельним.
«Стало ясно, що колишніх заробітків нам вже не бачити, як і зростання», — розповідає Діана.
Вона стала шукати роботу і зіткнулася з дискримінацією вже на етапі резюме — ейджизм, сексизм. «І я стала шукати сферу, де цих умовностей немає. Згадала інститутські лекції, де нам розповідали про віддалену роботу, і стала розглядати даний напрямок», — говорить Діана.
Проаналізувавши ситуацію, вона зрозуміла, що демографічна криза 90-х позначилася на ринку праці. Готових фахівців мало, а професіоналів, які в дефіциті, можуть замінити люди старшого віку, готові змінити вектор кар'єри й успішно працювати ще багато років. Перебравши варіанти, Діана повернулася до колишньої думки про те, щоб увійти в IT. Адже тут і дохід вище, і перспектив більше. Вона прийняла рішення розвиватися в цьому напрямку — і в цьому її підтримали чоловік, батьки, діти й близькі.
Діана зізнається, що матеріалізувати її думки про роботу в IT допоміг життєвий досвід.
«Коли мій старший син готувався до вступу, я намагалася підібрати варіанти й активно рекламувала цей напрямок. Напевно, так і переконала сама себе», — посміхається жінка.
До слова, зараз її старший син працює в IT, а молодший здобуває освіту в цій сфері.
Для роботи Діана вибрала Java. «Вирішила вивчати саме його, оскільки дуже багато цією мовою вже написано, і вона буде затребувана ще багато років», — говорить вона.
Діана пішла в комп’ютерну школу Hillel на вступний курс з програмування в 47 років. «За підсумками першого етапу навчання у мене було перше місце на курсі, я отримала знижку 25% на наступний курс. І тоді зрозуміла, що я нічим не гірше, а навіть краще працюю, ніж хлопці, які вдвічі молодші за мене», — каже вона.
В той самий час Діана з використанням всіх можливих ресурсів підтягувала свою англійську. На третій етап навчання — Java Enterprise — пішли одиниці.
«Подумала, що в моєму випадку слід закінчити цей курс ще до пошуку роботи. Я хотіла розібратися в деталях, як пишуться додатки, які масово використовуються в компаніях», — говорить Діана.
Курси принесли їй цілий багаж знань: Java, інструменти збірки Gradle і Maven, а також Git, HTTP, PostgreSQL і MySQL. З їх допомогою Діана написала свій перший веб-додаток з використанням Spring Boot, Doker, Flay Way DB., Lombok, MupStruct, Hibernate, SLF4J і MockMvc.
Після закінчення курсів новоспечена програмістка стала шукати роботу. Але цей період збігся з початком пандемії — кількість вакансій різко стало скорочуватися. «Я хотіла знайти інтернатуру, тому що я не працювала в цій сфері. Але на рік все завмерло. Люди не розуміли, що робити, що і як буде в майбутньому», — каже вона. Але Діана не зневірилася і вирішила цей час використовувати продуктивно, пройшовши онлайн-курс English for Tech.
А взимку минулого року їй на очі попалося оголошення про набір на інтернатуру в компанію Ciklum.
«Я заповнила анкету, пройшла тест з англійської, зробила тестове завдання, і мене взяли», — з посмішкою каже Діана.
Інтернатуру, яка проходила онлайн, вона називає своїм першим великим досягненням у новій якості. Крім технічних full-stack навичок, на Ciklum Hybris Academy допомагали підтягнути софт-скіли і потренуватися перед співбесідами.
І вже на етапі закінчення інтернатури їй, як одній з кращих студенток, запропонували продовжити співпрацю з Ciklum.
«Я вже пів року айтішниця», — гордо каже Діана.
За словами програмістки, зараз її дохід в рази вище середнього по Україні, а можливості, які дає робота в Ciklum, її надихають на нові звершення. «Я не просто Java-Розробник, Я Hybris-інженер, і можу розвиватися безмежно», — каже вона.
Крім того, Діана зізнається: робота в молодому колективі дозволяє їй бути в тренді. «Чим більше завдань я роблю, тим більше навичок я здобуваю, і тим впевненіше себе почуваю. Можливість розвиватися — вкрай важлива для мене», — каже вона.
Зараз Діана працює над проєктом для великої компанії з туристичної галузі, а її амбіції — стати класним фахівцем, який зможе бути корисним бізнесу і суспільству. «Мета — стати мідлом, потім сеньйором — і це не межа! І точно не стояти на місці», — каже вона.
пойду маме покажу.
классная история! дает мне надежду, что я еще смогу попасть в ИТ. Даже я:))
Коментар прихований за порушення правил коментування.