Наталі Касперович 40 років. Вона — Head of Quality в українській компанії Rocket. Нещодавно виповнилося 8 років відтоді, як вона, колишній викладач вузу, увійшла в IT, наважившись зробити в житті крутий поворот. Наталя впевнена, що IT — не тільки для молоді, в цій сфері себе може знайти кожен. Ось її історія.
Наталі Касперович 40 років. Вона — Head of Quality в українській компанії Rocket. Нещодавно виповнилося 8 років відтоді, як вона, колишній викладач вузу, увійшла в IT, наважившись зробити в житті крутий поворот. Наталя впевнена, що IT — не тільки для молоді, в цій сфері себе може знайти кожен. Ось її історія.
dev.ua — більше, ніж ЗМІ. Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, LinkedIn і Twitter
Я закінчила факультет електроніки Національного авіаційного університету, отримавши кваліфікацію інженера-радіоелектроніка. Не радіоелектронщика, а саме — радіоелектроніка! Потім вісім років викладала в альма-матер на кафедрі технічних засобів захисту інформації.
Але доля розпорядилася так, що за сімейними обставинами мені довелося перебратися до Норвегії. Там я прожила півроку і повернулася в Україну.
Природно, що початкова ідея при пошуку роботи була в тому, щоб повернутися знову на кафедру. Але моє місце викладача було вже зайнято, тому довелося шукати нову роботу.
Кажуть, якщо не знаєш, чим зайнятися, подивися навколо. І я скористалася порадою. Я залишалася на зв’язку з багатьма своїми студентами. Поцікавившись, а чим же, власне кажучи, мої колишні студенти нині заробляють собі на хліб, на зйомні квартири і нові айфони, відкрила для себе новий світ. Виявилося, що багато з них пішли в IT, а саме — в QA (quality assurance). Подумалося: якщо вони змогли, то і мені така робота посильна. І я почала цікавитися цим напрямком.
Трохи вникнувши в тему, попросила своїх студентів відправити моє резюме своїм HRам. Довго чи коротко, але це спрацювало. Одна з моїх колишніх студенток організувала інтерв’ю у своїй компанії на позицію QA trainee. І я пройшла співбесіду.
До речі, під час співбесіди мене запитали, чи не буде мені некомфортно працювати під керівництвом своєї ж колишньої студентки, і наскільки швидко я готова навчатися. Адже IT, а особливо стартапи — це не просто про динаміку, це про божевільну динаміку, яка з моїм розміреним викладацьким ритмом в’язалася мало. Але вибору у мене особливого не було і я вирішила спробувати. Ось так я і потрапила в IT.
Компанія, яка ввела мене в IT, називалася Mustardlabs. Вона існує і зараз. Мої початкові заробітки на позиції QA trainee були близько $500 на місяць. І хоча в точних цифрах зарплату доцента згадати складно, але ті півтисячі доларів були дуже пристойним заробітком. Це було значно більше, ніж платили в університеті. До того ж це був 2014-й рік. Долар виріс в три рази за дуже короткий термін. Для мого фінансового становища на той момент це було дуже вдало. Чого, звичайно, не скажеш про всю Україну.
У Mustardlabs чотири роки пролетіли швидко. Я доросла до Senior QA і пішла в іншу компанію. Зхантили мене в Ciklum на проект Derivco. Ми працювали над адмінпанеллю для управління бонусами користувача на основі його поведінки під час онлайн гри. Це був чистий веб-проєкт, і робили ми його з нуля. Перебудуватися спочатку було складно. Але не стільки через специфіку проєкту, скільки через абсолютно нові для мене процеси в компанії.
Але, крім стресів, були і хороші новини. По-перше, на противагу практично повній відсутності налагоджених процесів в стартапі, наявність таких в новій компанії давала явний позитивний результат. По-друге, з приходом в Ciklum моя зарплата збільшилася до $2500, що було на $700 вище, ніж я заробляла в Mustardlabs.
Моя третя компанія — Intellectsoft, де ми розробляли проєкт для великої норвезької будівельної корпорації AFGruppen (ось де доля спіткала!). Проект був складний, але, з технічної точки зору, дуже і дуже цікавий. Там були мікросервіси, мобільні і веб-додатки.
І ось тепер я в Rocket вже трохи більше року. Моя зона відповідальності — це оптимізація процесів, які впливають на якість кінцевого продукту. І, впевнена, що мій шлях в айті буде ще довгим і цікавим.
Я щиро полюбила сферу, в якій працюю. Ви не почуєте від мене фрази «раніше було краще». Тому що раніше була одна кон’юнктура ринку, тепер — інша. Розвиток IT-сфери в Україні диктується світовою економікою і безліччю супутніх чинників. Це звичайна адаптація.
Так, зараз IT-індустрія в Україні націлена на аутсорс. Так, від багатьох експертів я чую, що у нас в країні немає внутрішніх замовників на якісний IT-продукт. Але тим не менше, саме в Україні і саме розробники, які еволюціонували з аутсорс компаній, створили Grammarly, MacPaw і Rocket у тому числі.
І це чудово!
На мій погляд, за останні роки ринок зрушився в сторону надання онлайн послуг і сервісів. Що очікувано. І коронавірус став тільки додатковим поштовхом. До цього і так все йшло. Це і маркетплейси, і онлайн «чатилки-дзвонилки», і банківські онлайн послуги… І це круто, тому що можливостей потрапити в IT або знайти більш цікавий проєкт стало більше. Просто тому, що цей ринок в Україні зараз зростає як цунамі. І так, конкуренція зростає, що непогано.
Здорова конкуренція — це шлях до виживання і еволюції. Я не дуже вірю в долю, але якщо б вірила, то сказала б цій дамочці — «дякую».
Я впевнена, що IT не зникне. Ви бачили статистику по найбільш затребуваним професіям на наступні 50 років? Кількість айті-фахівців буде тільки збільшуватися. Так що айті якщо і помре, то точно після мене. Але я завжди можу повернутися до викладання — ділитися знаннями та досвідом зі студентами. Але вже в іншій сфері. У мене вже достатньо досвіду і точно є, чим поділитися з тими, кому це буде цікаво.
Щоб щось змінити, потрібно ризикувати. Є багато таких, хто просто не готовий, наприклад, змінити країну проживання або піти в який-небудь стартап. Або взагалі змінити напрямок. Тому що є ризик втратити звичний рівень доходів. Що стосується мене, то — ні. У мене немає відчуття, що скляна стеля наближається.
Якби мене запитали, що порадити тим, хто в 30-40-50 років хоче увійти в IT, але не може наважитися, я б відповіла: «Пробуйте. Але знайте, що доведеться багато і важко працювати. У тому числі — і над собою». У людей в такому віці за плечима вже є якийсь життєвий досвід і внутрішня дисципліна, а це — дуже велика перевага, повірте!
