UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Таке життя
9 червня 2026, 09:00
2026-06-09
Як айтівці борються з гаджетозалежністю власних дітей. Психологиня пояснила, які аргументи допоможуть знайти порозуміння
Є певна іронія в тому, що айтівці намагаються оберігати своїх дітей від негативного впливу гаджетів, онлайн-ігор і соцмереж. Особливо показовими в цьому плані є приклади техномільярдерів, засновників і топменеджерів великих технологічних компаній. Наприклад, Стів Джобс тримав дітей якомога далі від вироблених його ж компанією iPad, Білл Гейтс забороняв дітям користуватися мобільними телефонами до 14 років, а Марк Цукерберг суворо обмежував екранний час своїх дітей у соцмережах, щоб уникнути «думскролінгу».
Є певна іронія в тому, що айтівці намагаються оберігати своїх дітей від негативного впливу гаджетів, онлайн-ігор і соцмереж. Особливо показовими в цьому плані є приклади техномільярдерів, засновників і топменеджерів великих технологічних компаній. Наприклад, Стів Джобс тримав дітей якомога далі від вироблених його ж компанією iPad, Білл Гейтс забороняв дітям користуватися мобільними телефонами до 14 років, а Марк Цукерберг суворо обмежував екранний час своїх дітей у соцмережах, щоб уникнути «думскролінгу».
За останнє десятиліття всі вже, здається, усвідомили й «розклали по поличках» негативні наслідки, які несе дітям онлайн-залежність та надмірна прив’язаність до гаджетів. У цьому матеріалі ми не будемо концентруватися на причинах цієї негативної тенденції — про гаджетозалежність нинішніх дітей і підлітків вже написано чимало книг і знято багато годин науково-популярних програм. Але хочемо показати, під яким кутом дивляться на проблему самі українські айтівці — батьки дітей різного віку. Також — даємо експертний погляд психологині щодо того, які саме аргументи батьки мають підібрати для своїх дітей, щоб розмови про шкідливість гаджетів не були проігноровані, а юне покоління таки справді почуло те, що йому намагаються донести набридливі «предки».
«Донька була схожа на Ґолума, який знайшов своє золото»
Девелопер Артем розповів про взаємодію з гаджетами своєї шестирічної доньки, яка цього року має піти до першого класу
На щастя, поки що телефоном донька користується мало. Власний гаджет з’явився у неї лише пів року тому, коли дружина поміняла свій телефон на новий, а доньці лишився старий.
Маю сказати, що протягом перших двох тижнів після того, як вона отримала телефон, все виглядало доволі сумно. Донька сиділа в ньому годину-дві-три — скільки могла собі урвати. Тихенько знаходила таку можливість, коли ніхто не бачить і не свариться. Після таких «сеансів» була втомлена, виснажена, капризна. Донька була схожа на Ґолума, який знайшов своє золото. Це не було добре, тому ввели жорсткі правила.
Поставили на телефоні обмеження у пів години, після чого гаджет вирубається. Десь за два-три дні вона до такого режиму звикла. Кілька місяців донька ще з ним «поносилася» по пів години в день, але потім уже навіть почала про нього забувати як про гаджет для ігор.
Щоправда, у нас ще є приставка Steam Deck. Думаю, щодо приставки в неї краще працює саморегулювання. Плюс ігри на приставці інколи виконують ще й соціальну функцію — наприклад, пограти у щось разом із кимось, щось комусь показати. Був період, коли вона грала кожного дня і проводила в іграх більше часу, ніж ми дозволяли. Тоді ставили їй обмеження — ігри на приставці дозволені через день, а не кожного дня. Зараз вона згадує про це десь на раз на тиждень, сідає у щось пошпілити. Тому це ніби не проблемно.
Далі буде школа, і, напевно, у доньки буде більше незалежності, більше свого часу і більше зовнішніх чинників впливу, наприклад, від інших дітей, однокласників. Зрозуміло, що щось буде мінятися — але будемо якось підлаштовуватися по ходу.
Думаю, щодо дітей найбільше працює просто якась звичка. Такі правила — значить такі правила. Дитина звикає, що телевізор можуть вимкнути після години перегляду, а телефон — через пів години гри. Питання виникають, коли ці правила тільки впроваджуються. А якщо вони просто є — то вже сприймаються як належне.
«Дитину можна затюкати так, що вона боятиметься гаджетів. Але ж менше хотіти проводити в них час вона не стане!»
Senior Engineering Manager Тарас бачить у гаджетах не тільки шкоду, і сприймає це як данину нашого часу. Його доньці скоро виповниться 10 років
Наскільки багато часу донька проводить у гаджетах? Я би сказав, що зараз гаджети для дітей, як робота для нас — заповнюють весь вільний простір. Якщо не буде зайнята чимось конкретним, то буде сидіти в гаджетах весь час. Варіюється від декількох годин до цілого дня.
Чи є цей вплив гаджетів тільки негативним? Не думаю, що можна бути однозначним у цьому питанні. Звісно, є серед того всього, що вона дивиться, і якісь дебільні відео. Але не весь контент, що донька споживає, такий. Серед іншого, це і всякі документалки та пізнавальні ролики. Окрім того, донька час від часу сидить у Minecraft. Я не бачу проблем грати в Minecraft, якщо це не робити цілодобово.
Також вона дивиться якісь ролики про те, як інші грають у Minecraft, а потім це повторює. І так вона, до речі, прокачала англійську мову на цих відео. Думаю, що це дуже непогано.
Мені здається, що доносячи нашу, батьківську позицію щодо шкоди гаджетів теж не треба перегинати палку. Можна дитину затюкати таким чином, що вона тих гаджетів буде боятися. Але ж менше хотіти у них сидіти вона не стане, тож це просто породить внутрішній конфлікт.
Гаджети для дітей зараз — це як книжки в нашому дитинстві. Щодо самих книжок, то книги її теж цікавлять, але лише певні типи книжок. Наприклад, про той же Minecraft. Також їй дуже зайшла книжка у вигляді щоденника хлопчика, бо вона сама теж веде якісь щоденники.
Тобто, гаджети та книги не можна повністю замінити одне іншим, але це може виступати як єдина екосистема і взаємодоповнення. Хоча очевидно, що гаджети пропонують більш яскравий контент, який не вимагає вмикати власну уяву. І про книжку треба нагадувати, а про YouTube — ні.
«Сину 15 років, і він просить, щоб лімітів у Family Link для нього не було. Це начебто „принижує“ його перед однокласниками»
Ірина, проджект-менеджерка в ІТ, розповіла про пристрасть свого сина до гаджетів і постійну боротьбу з цим з її боку
Думаю, що син проявляє надзвичайно високу залученість до гаджетів років з 10, якщо не раніше. І більшість часу, який він проводить у телефоні, як на мене — жодної користі, лише шкода. Бо це або одна-дві гри, у які він з певними перервами грає вже роками, або перегляд роликів на YouTube чи TikTok — знову ж таки, або про ігри, або залипальні відео розважального характеру, від яких особисто у мене зірвався б мозок.
Звісно, телефон і час у ньому — це постійний предмет наших суперечок. Кілька років тому ми з чоловіком використовували Family Link від Google і виставляли там ліміти екранного часу на день чи на кожну окремо взяту активність. Але син за якийсь час навчився використовувати якісь баги програми або обхідні шляхи для використання гаджета поза лімітами. Зараз йому 15, і він просить, аби цих лімітів не було, бо це начебто «принижує» його перед однокласниками. Звісно, він обіцяє себе контролювати, але спокійно може проводити в телефоні до 3–4 годин в будні дні й 7–8 годин у вихідні.
На жаль, не завжди вистачає внутрішнього ресурсу і часу, аби ефективно з цим боротися, бо після робочого дня влаштовувати з підлітком «зарубу» за кількість екранного часу теж не завжди є сили. Але періодично ця тема знову випливає — тоді, на крайній випадок, доводиться забирати в сина ввечері телефон, щоб він принаймні повчив уроки чи підготувався до тестів, а не постійно відволікався на гаджет. Можливо, я погана мати, але якось системно розв’язати цю проблему мені досі не вдалося. Бо будь-які активності підлітка в зовнішньому світі цікавлять його менше, ніж перебування онлайн, і мені дуже важко щось з цим зробити. Не кажучи про той факт, що на всі мої аргументи він знайде 1000 відмазок і заперечень.
Як правильно говорити з дітьми про шкоду гаджетів: поради психологині
Аліса Різніченко, дитяча психологиня, КПТ-спеціалістка та коучка, яка співпрацює з платформою HoldYou, зазначає, що розмова з дитиною про обмеження гаджетів має відбуватися не в дусі «заборони адаптації до сучасного технологічного світу», а навпаки, зосереджуватися на питанні «культури цифрового споживання».
Аліса Різніченко, дитячий психологиня і КПТ-спеціалістка
«Щоб діалог не перетворився на лекцію, батькам важливо змінити фокус із критики („Ти постійно в телефоні“) на пояснення причинно-наслідкових зв’язків та пропозицію альтернативи»
Для того щоби зробити цю розмову ефективною, вона виокремлює наступні рекомендації:
Аргументуйте через фізіологію та емоції, а не через оцінювання дій дитини. Замість абстрактних виразів про «шкідливість», пояснюйте конкретні механізми. Діти краще реагують на аргументи, пов’язані з їхнім поточним станом (втома, настрій, концентрація).
Правило «Нічого замість нічого». Забороняючи онлайн, ви створюєте вакуум. Мозок дитини в грі отримує швидкий дофамін (гормон задоволення). Якщо забрати телефон і не запропонувати альтернативу (спільне дозвілля, спорт, хобі тощо), дитина відчуватиме сильну нудьгу та роздратування.
Найважливіше — власний приклад. Аргументи не працюватимуть, якщо самі батьки проводять вечори за гортанням стрічки соцмереж. Встановіть єдині правила для всієї родини (наприклад, «зони без гаджетів» під час обіду).
З її слів, молодші діти не сприймають абстрактну логіку, а підлітки зневажають авторитарний тиск, тому аргументацію слід адаптувати під конкретний вік. Для дітей молодшого шкільного віку (6–10 років) вона радить проводити аналогії з комп’ютерними іграми чи супергероями, які діти добре розуміють.
«Наш мозок — як суперкомп’ютер або батарейка телефона. Коли ти довго граєш, екран забирає всю енергію. Щоб твоя власна „батарейка“ зарядилася для веселощів та пригод, мозку потрібен відпочинок у реальному світі — сон, прогулянки, активність», — наводить вона один з аргументів, які можна використовувати у розмові з молодшими дітьми.
Ще лишається аргумент про крадіжку часу. «Екран дуже хитрий, він непомітно краде твій час. Пам’ятаєш, ми хотіли побудувати лего чи покататись на велосипедах? Екран забрав цей час, і ми не встигли. Нумо планувати час разом, щоб реальне життя було цікавішим за гру», — будує психологиня уявний діалог з дитиною молодшого шкільного віку.
Тим часом для підлітків 10–15+ років, як каже Аліса Різніченко, потрібна мова фактів, повага до самостійності та апеляція до їхніх власних цілей (успіх, спорт, зовнішній вигляд, незалежність). Серед аргументів, які можна використати в розмовах з підлітками, на її думку, є кілька фактів, що базуються на наукових дослідженнях.
Аргумент про дофамінову пастку. Батьки в розмові з підлітками повинні пояснювати, за яким принципом на психіку дитини діють ігри та соцмережі. «Розробники ігор та соцмереж наймають найкращих психологів, щоби змусити тебе сидіти в їхніх продуктах якомога довше й заробляти на твоїй увазі. Вони використовують алгоритми, які викликають легку залежність (дофамінові петлі). Коли ти не можеш відірватися — тобою маніпулюють. Обмеження часу — це твій спосіб повернути контроль над власним життям», — каже психологиня. На її думку, батьки можуть підтверджувати цей факт, пропонуючи дитині самостійно ознайомитись із доказами цих тверджень через перевірені джерела.
Аргумент про якість сну та гормони. Нагадування про вплив гаджетів на здоровий сон та самопочуття теж не буде зайвим. «Синє світло екрана блокує мелатонін (гормон сну). Через це ти зранку почуваєшся розбитим, важче концентруватися, погіршується стан шкіри та настрій. Спробуй прибирати телефон за годину до сну бодай тиждень — і ти сам помітиш, як зросте твоя продуктивність у реальному житті», — наводить Аліса Різніченко ще один приклад потенційної розмови, закликаючи батьків апелювати до тих дій, які сам підліток цінує в реальному житті.
Аргумент про «кліпове мислення». Серед іншого, на думку психологині, варто згадати і про той факт, що постійне гортання коротких відео знижує здатність глибоко фокусуватися. «Мозок звикає до надшвидкої зміни картинок і потім лінується читати, вчити мови чи створювати щось складне. Ми не проти твоїх розваг, але хочемо, щоб твій мозок залишався сильним і гнучким», — знову ж таки, наводить спеціалістка частину уявного діалогу з підлітком.
Щоб розмова мала довготривалий ефект, дитяча психологиня та КПТ-спеціалістка платформи HoldYou пропонує переводити її в площину домовленостей і невідкладних перших кроків.
Одним із варіантів може бути складання «цифрового контракту» з дитиною. «Не встановлюйте ліміти одноосібно. Запитайте підлітка: „Як ти думаєш, скільки часу на день буде екологічно для твого навчання та відпочинку?“. Зафіксуйте цю цифру (наприклад, дві години на розваги)», — пропонує фахівчиня.
Додатки батьківського контролю вона закликає позиціонувати не як інструмент стеження, а як технічний помічник для виконання ваших спільних домовленостей.
«Дитина має знати, що додаток просто автоматично вимкне екран, коли ліміт вичерпано, без зайвих сварок з батьками», — каже вона.
Насамкінець Аліса Різніченко акцентує на важливості того, аби батьки власноруч самі не порушували домовленості з дітьми. «Встановивши правила — дотримуйтесь їх разом. Це дасть змогу дитині відчути вашу підтримку і згуртованість сімʼї», — каже вона.
«Льох для міських жителів». 17-тирічна хмельничанка створила екохолодильник: як він працює, де можна використати технологію та за що вона вдячна коронавірусу
Сімнадцятирічна випускниця Славутського ліцею на Хмельниччині, МАНівка Єлизавета Герасимчук, створила прототип екохолодильника, який працює від сонячних панелей та акумуляторів. Прототип дівчина презентувала на багатьох українських конкурсах та олімпіадах. Зокрема, попри повномасштабну війну росії в Україні, Ліза посіла третє місце у категорії Технічні науки, підкатегорія авіа- та ракетобудування, машинобудування і робототехніка, у фіналі щорічного Конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України, та може взяти участь у міжнародних олімпіадах і конкурсах від МАН.
dev.ua вона розповіла подробиці розробки та наступні ідеї, а також свої плани на наукове майбутнє.
Якою буде нова інформатика в школах із вересня. У нас є інсайд
На початку навчального року 2022 в 50 українських школах запустять пілот: інформатика по-новому. А з вересня 2023 року новий курс повинен запрацювати у всіх українських школах.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
