UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Таке життя
21 квітня 2026, 09:00
2026-04-21
Заборона соцмереж для дітей і підлітків: чи варто Україні йти на цей крок? Що думають експерти та представники влади
Тренд щодо тотальної заборони або, принаймні, обмеження користування соцмережами для дітей і підлітків стрімко шириться світом. Найбільш суворо до питання підійшла Австралія, повністю забанивши соцмережі для молоді до 16 років і виставивши багатомільйонні штрафи для платформ, якщо ті відмовляться виконувати це рішення. Чи ефективно — питання, адже, відповідно до недавнього дослідження, понад половина австралійських тінейджерів продовжують користуватися соцмережами після заборони. Але це вже окрема тема. Ще понад 10 країн також ввели обмеження різного рівня суворості, не менше 10 — в процесі активного впровадження цього рішення.
Тренд щодо тотальної заборони або, принаймні, обмеження користування соцмережами для дітей і підлітків стрімко шириться світом. Найбільш суворо до питання підійшла Австралія, повністю забанивши соцмережі для молоді до 16 років і виставивши багатомільйонні штрафи для платформ, якщо ті відмовляться виконувати це рішення. Чи ефективно — питання, адже, відповідно до недавнього дослідження, понад половина австралійських тінейджерів продовжують користуватися соцмережами після заборони. Але це вже окрема тема. Ще понад 10 країн також ввели обмеження різного рівня суворості, не менше 10 — в процесі активного впровадження цього рішення.
Водночас, коли країни одна за одною поширюють цю практику на дітей, українська влада особливо ніяк не коментує, чи має хоча би бачення з цього приводу. Керівництво держави та профільних міністерств не виходило з якимись заявами чи законодавчими ініціативами, а голоси окремих експертів, які підтримують подібні кроки, поки не звучать у суспільстві достатньо голосно. Можливо, тут накладається фактор повномасштабної війни і тих проблем, яких і так забагато в українських дітей і підлітків — тут би нормально облаштувати укриття у школах, бо загроза від російських ракет все-таки значно більша і реальніша, ніж від соцмереж. Втім, в українському владному середовищі теж потрохи починають лунати думки щодо необхідності обмеження соцмереж для підростаючого покоління, а у Верховній Раді навіть готують відповідний законопроєкт.
dev.ua намагався розібратися з експертами, психологами та представниками влади, які ризики несуть соцмережі для українських дітей, чи реальною є їх тотальна заборона в Україні і чи варто готуватися залежним від соцмереж українським підліткам до цього.
Тотальна заборона може завести дітей у «цифрове підпілля»: позиція психологині
Сімейна і дитяча психологиня, експертка «Освіторії» Катерина Гольцберг у коментарі dev.ua називає низку ризиків, які несуть соцмережі для дитячої та підліткової психіки. Водночас, вона далека від войовничої позиції стосовно повної заборони соцмереж для цієї категорії користувачів.
Зі слів Катерини Гольцберг, окрім пасток шахраїв, «розставлених» у соцмережах, на дітей чекає і пастка «ідеального контенту», яка б’є по їхній самооцінці.
«Діти починають знецінювати своє тіло та свої досягнення через те, що бачать в соцмережах зразки „ідеального тіла“ чи якихось неймовірних досягнень. У них стається знецінення власного досвіду», — каже вона.
Ще одним шкідливим фактором є «дофамінова пастка». «Короткі відео, які в більшості переглядають діти, створюють бажання повторювати цей досвід знову і знову. Діти підсідають на короткі відео і дійсно не можуть зупинитися, тому що гормон дофамін спонукає їх це робити. Таким чином, виникає залежність», — пояснила психологиня.
Катерина Гольцберг. Фото з її Facebook
Вона акцентує увагу на тому, що обмеження перебування дітей у соцмережах, особливо з короткими вертикальними відео, справді важливі. Найбільш схильні до «підсідання» на такий контент, як каже Катерина Гольцберг, діти з РДУГ — розладом дефіциту уваги та гіперактивності.
Водночас, попри всі ці фактори, психологиня не вважає, що тотальна заборона соцмереж, здійснена на участі держави, буде найкращим виходом з ситуації.
«Моє ставлення до такої заборони, скажімо так — неоднозначне. Ми усвідомлюємо вплив цифрових технологій на мозок дитини — це не є корисним і це треба обмежувати. Але, по-перше, ми усвідомлюємо, що з цим рішенням точно будуть технічні проблеми. А, по-друге, якщо ми хочемо ввести будь-яке обмеження, треба враховувати певні психологічні аспекти. Бо будь-яке обмеження зазвичай викликає зворотну реакцію, а те, що заборонене — стає найбільш цінним», — додає експертка.
Таким чином, Катерина Гольцберг прогнозує, що підлітки, схильні до протестної поведінки, можуть, навпаки, залучатися у соцмережі ще більше, а цифровий світ у підлітків «піде у підпілля».
Вона бачить потенційно негативний сценарій, що після заборони соцмережі можуть нести ще більшу небезпеку. «Коли дитина приховуватиме, що сидить в соцмережі, попри заборону, і потрапить у віртуальному світі у якусь небезпеку, то вона може потім не поділитися з дорослими цією небезпекою. Адже вона, по суті, порушила заборону двічі», — констатує психологиня.
Технічний бік цього рішення теж може викликати питання, на які поки немає відповідей. «Як саме будуть верифікувати дитину за віком — не зовсім зрозуміло. Якщо треба буде надавати свої паспортні дані — це одне. Якщо ж ні — то чи не буде це сприяти тому, що діти будуть брехати і приховувати свій вік», — ставить психологиня важливі у цьому контексті питання.
На її думку, обмежувати час перебування дітей і підлітків у соцмережах потрібно, але, перш за все, ця проблематика має перебувати у полі зору конкретної родини і батьків дитини чи підлітка, а уже в другу чергу — держави.
І держава, як вважає Катерина Гольцберг, перед введенням будь-яких заборон має спочатку провести ефективну просвітницьку кампанію — і не тільки для дітей, а й саме для їхніх батьків.
«Я вважаю, що дуже велика кількість речей має бути врегульована не державою, а родиною. Тобто, це задача родини — регулювати, скільки часу їхня дитина проводить в інтернеті та соцмережах. І перекладання цього рішення на державу виглядає, наче батьки знімають з себе відповідальність. Тому просвітництво, на мій погляд, має бути саме з дорослими — як це робити, як дітям іноді казати „ні“, як саме обмежувати дітей в небезпечних речах. Ми ж не даємо дитині сідати за кермо автомобіля, якщо вона не досягла певного віку і не має прав», — пояснює свою позицію Катерина Гольцберг.
Тому роль держави, на її думку, має зводитися до того, щоб «створити такі права для дитини» через просвітницьку діяльність та цифрову грамотність. Втім, грамотність і обізнаність, на думку психологині, все ж не виключають залежність. «Людина може бути інформаційно свідома і грамотна, але залежна від якихось речей. Тому певні обмеження мають встановлювати саме батьки», — ще раз нагоголосила вона.
Фото з сайту teachme.expert
Які соцмережі найтоксичніші для дітей
Ми також записати у психологині, які саме соцмережі вона вважає найбільш токсичними для дітей і підлітків.
«Щодо токсичності соцмереж, то, на мій погляд, найбільш токсичними є TikTok і X (Twitter). Трошки менш токсичним є Instagram. Але саме бодішеймінг чи, навпаки, показ „ідеального тіла“, чи якісь інші тренди щодо зовнішності, некорисні підліткам, можуть бути представлені саме в Instagram», — каже Катерина Гольцберг.
Само собою — є дуже суттєві питання і до Telegram. «Це мережа, яка ніяк не контролюється. Теж вважаю її доволі токсичною, а також зоною шахрайства. Саме у Telegram діти потрапляють в різні групи, де їх можуть вербувати або спонукати до небезпечних дій — самоушкодження, руферства, зацепінгу та інших небезпечних речей», — додає експертка «Освіторії».
Серед перерахованих прикладів соцмереж найменш токсичною вона вважає YouTube. «Там є можливість формувати контент для себе. І якщо правильно це зробити, то дитина може все ж таки переглядати доволі здоровий, корисний, пізнавальний контент, зокрема і з метою навчання», — зробила висновки Гольцберг.
«Не просто заборонити, а створити захисну архітектуру»
Засновниця ГО Dignity Online, яка відповідає за проблематику безпеки дітей в інтернеті, екс-радниця віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації з питань захищеності людини в інтернеті та авторка книги «Діти та батьки в інтернеті» Анастасія Дьякова констатує, що наразі питання заборони соцмереж не обговорюється українським урядом, але запровадження додаткових інструментів безпеки дітей в онлайн-світі було би, на її думку, особливо цінним в умовах воєнного стану.
Анастасія Дьякова, фото з її Facebook
За її даними, наразі діти проводять значно більше часу в онлайн-світі в порівнянні навіть з періодом COVID-19, коли всі діти були на онлайн-навчанні.
«Згідно з торішнім дослідженням ГО Dignity Online, три чверті дітей проводять в інтернеті понад 3 годин щодня. Разом із тим, ми бачимо негативний вплив на ментальне здоров’я не тільки понаднормованого часу онлайн дітей, але і насильницького та травмуючого контенту, який діти наразі бачать в необмеженому форматі та кількості: майже кожна третя дитина бачить контент про руйнування та зброю щодня», — розповіла у коментарі dev.ua Дьякова.
Втім, як вважає керівниця громадської організації, український контекст у цьому питанні є особливим, адже для частини дітей соцмережі є єдиним каналом зв’язку з родичами, що тимчасово покинули свої домівки, чи батьками на фронті.
«Тому наш підхід — не просто заборонити, а створити захисну архітектуру: вікова верифікація, відповідальність платформ, медіаосвіта і реальна підтримка батьків у діалозі з дітьми про цифровий простір. Саме так це роблять країни, до спільноти яких ми прагнемо», — стверджує Дьякова.
З її слів, питання регулювання вікових обмежень дітей до онлайн-світу є важливим не тільки в рамках загальносвітових підходів, але і в особливих умовах повномасштабної війни.
«Обійти обмеження у доступі чи реєстрації не складе труднощів»
Експерт з питань цифрової безпеки Павло Бєлоусов підтримує «певне впорядкування та створення правил» для перебування дітей і підлітків у соцмережах, але не підтримує їх повне блокування чи унеможливлення користування цією віковою групою.
«Як на мене — тут все просто: діти виросли з технологіями, в цілому розбираються як що працює, тому обійти обмеження у доступі чи реєстрації не складе для них труднощів. Ми вже й так бачимо, як по світу діти навчилися „підвищувати“ собі вік, намалювавши бороду, або використовуючи акаунти, які для них створили старші друзі», — прокоментував він це питання для dev.ua.
Він порівняв це з ситуацією, коли у зв’язку з забороною на продаж алкоголю підлітки підходили до випадкових покупців у магазині і просили купити їм заборонений товар.
«Це доволі часто працювало. Або, якщо згадати, коли під час ковіду просто зробили фейкову „Дію“ з „сертифікатом“. Зараз все це ще простіше, коли в тебе є доступ до потужних LLM», — каже експерт.
Павло Бєлоусов, фото з сайту osvita.nakypilo.ua
Натомість Павло Бєлоусов підтримує модель, за якої акаунти неповнолітніх мають бути посилені налаштуваннями безпеки за замовчуванням: це можуть бути обмеження контактів від незнайомців, жорсткіші налаштування приватності, менша або відсутня персоналізація рекомендацій, а також інструменти батьківського контролю там, де це доречно.
«І все це обовʼязково поєднувати з просвітницькою діяльністю у школах та через самих батьків. Ну й через більш „привабливі“ у молоді спільноти / канали. Це не відкине дітей у 20 століття, не створить для них необхідність міграції у зовсім децентралізовані / непідконтрольні середовища, але дозволить розібратися в небезпеках й продовжити користуватися популярними сервісами», — пропонує він оптимальний шлях для вирішення цього питання.
Коментуючи технічний аспект можливого «бану» соцмереж для дітей і підлітків, Бєлоусов зазначив, що в Україні практично немає повноцінних представництв техногігантів й впливу на них ми теж не маємо.
«Якщо йти окремим національним шляхом, поза ширшим європейським регулюванням, впровадження буде значно складнішим — і юридично, і технічно, і з точки зору примусу платформ до виконання вимог. Можливо, навіть, поки все це впровадимо — навколо знову радикально все зміниться й просто перестане працювати. Держави майже завжди рухаються повільніше за технологічні зміни, тому надмірно жорсткі або вузькі норми тут особливо ризиковані й радше не спрацюють», — висловив він свій прогноз.
Тож тотальна заборона соцмереж для дітей та підлітків, на його думку, буде радше імітацією вирішення проблеми, тоді як зважені вікові обмеження, безпечні налаштування за замовчуванням і системна цифрова освіта можуть дати реальний ефект.
Чи бачить українська влада проблему
Перш за все, варто сказати, що у прес-службах Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації не виявили бажання коментувати цю тему, проігнорувавши наші прохання про коментар. Ми також відправили інформаційний запит до радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук. Станом на дату виходу матеріалу відповіді не надійшло, але ми оприлюднимо її у разі отримання.
Втім, нещодавно про необхідність внесення законопроєкту щодо обмеження перебування дітей і підлітків у соцмережах заговорили у стінах Верховної Ради. Зі слів народної депутатки, представниці Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Юлії Гришиної, наразі не йдеться про повну заборону доступу. «Наше завдання — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю, перейнявши найкращий світовий досвід і адаптувавши його до українських реалій», — зазначає депутатка на своїй сторінці у Facebook.
З її слів, на її запит дослідницька служба Верховної Ради підготувала аналітичну інформацію на цю тему, і вона свідчить про те, що наразі кожен четвертий український підліток проводить онлайн понад 7 годин на день, а 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok.
При цьому, за оприлюдненою депутаткою інформацією, кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі, а 60% дітей нікому про це не розповідають.
Водночас, під час своїх виступів на цю тему у парламенті та у коментарях для медіа Гришина поки не назвала ні строків внесення подібного законопроєкту, ні конкретних варіантів, як саме буде реалізовано це обмеження, зазначивши, що ці рішення поки що опрацьовуються.
Ми ж можемо зробити висновки про те, що якщо Україна і прийде врешті до запровадження обмеження для перебування дітей і підлітків у соцмережах, то, швидше за все, воно не буде жорстким — до цього поки не схиляються ні у владі, ні в експертному середовищі.
«Льох для міських жителів». 17-тирічна хмельничанка створила екохолодильник: як він працює, де можна використати технологію та за що вона вдячна коронавірусу
Сімнадцятирічна випускниця Славутського ліцею на Хмельниччині, МАНівка Єлизавета Герасимчук, створила прототип екохолодильника, який працює від сонячних панелей та акумуляторів. Прототип дівчина презентувала на багатьох українських конкурсах та олімпіадах. Зокрема, попри повномасштабну війну росії в Україні, Ліза посіла третє місце у категорії Технічні науки, підкатегорія авіа- та ракетобудування, машинобудування і робототехніка, у фіналі щорічного Конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України, та може взяти участь у міжнародних олімпіадах і конкурсах від МАН.
dev.ua вона розповіла подробиці розробки та наступні ідеї, а також свої плани на наукове майбутнє.
Що робити, щоб ваші твіти не блокували кремлеботи. Інструкція
Соціальна мережа Twitter — один з головних майданчиків для поширення інформації про війну в Україні західній спільноті. Але де правда про війну, там відразу з’являються боти Кремля, які кидають страйки. Розповідаємо що робити, аби ваші твіти не блокували.
Як працюють нові соцмережі BeReal, Locket Widget, Yubo та Poparazzi, що потіснили Facebook і конкурують з Instagram і TikTok за увагу зумерів
Нова соцмережа BeReal набула вірусного поширення і витіснила з чартів App Store в США Facebook Марка Цукерберга. Її називають протилежністю Instagram та конкурентом Tik-Tok. Як працює нова платформа, що приваблює увагу зумерів?
