Перетворити війну артилерії на війну дронів: у чому суть і як працюватиме програма розвитку безпілотників в Україні

Навіщо армії БПЛА 

Безпілотний літальний апарат — це платформа, яка несе на собі корисне навантаження у вигляді засобів розвідки, ретранслятора, боєприпасу тощо. Однак в основі однаково — платформа-носій, яка керується комплексом електронних, програмних та електромеханічних засобів (ідеться про засоби навігації, автопілот тощо). Вона повинна вийти в задане місце (район, зону) і виконати ту чи іншу задачу. При цьому потрібно забезпечити відповідне керування (в автоматичному або дистанційному режимах) як самою платформою-носієм, так і корисним навантаженням.

Про перші безпілотники

Ще за Наполеонівських війн для дистанційного ураження противника запускали повітряні кулі з певними зарядами. А ще раніше течією спускали кораблі-брандери без людей на борту, щоб нанести удар по об’єктам, які опиняться на їх шляху. У часи Першої світової війни були спроби розробки і застосування повітряних дронів вже літакового типу. У бік противника скеровували літак з годинниковим механізмом всередині, який фіксував рух і через певний час скидав боєприпас. Наскільки точно — ніхто не знає. Таким чином, на початку ХХ століття певні напрацювання у сфері безпілотних літальних систем вже були.

Напередодні Другої світової війни для створення автономно керованих дронів все ще не вистачало систем навігації та наведення на ціль, наявні засоби зв’язку не дозволяли дистанційно керувати безпілотними апаратами на великій дальності. Автопілоту, як такого, теж ще не існувало. 

Про напівпровідникові електронні прилади також на той час ще не йшлося — застосовувалась лампова електроніка. Таким чином, безпілотники хоч й не набули масового розповсюдження, та все ж існували і навіть використовувались для вирішення деяких задач у збройній боротьбі. 

І Німеччина, і СРСР з різним ступенем успіху конструювали різноманітні дистанційно керовані засоби. Наприклад, у той час колишній Радянський Союз створив важкий бомбардувальник, на борту якого перебували оператори, що дистанційно вели літаки поруч. Були навіть й деякі автоматично керовані засоби. 

Натомість слід зазначити, що при ознайомленні з експозицією у Німецькому музеї Мюнхена (прим. — найбільший музей техніки у світі), можна побачити безпілотники, які ззовні майже такі самі, як зараз. Їх випускала Німеччина у роки Другої світової війни. Але широкого застосування вони також не набули. Існували і наземні безпілотні засоби, наприклад, безпілотний танк «Голіаф», який спочатку керувався по дротах, а потім — і по радіоканалу. Нацисти застосували його під час подавлення Варшавського повстання, щоб пробити діру в обороні. Фактично, це була дистанційно керована танкетка з потужним зарядом.

Про сучасну історію дронів

Під час в’єтнамської війни, намагаючись знищити добре захищений міст, американці втратили чимало літаків. Це наштовхнуло їх на думку переробити дрон-повітряну мішень в ударний дрон, щоб зрештою нанести успішніший удар.

У 1982 році ізраїльська армія ефективно застосувала безпілотники як засоби розвідки та постановки радіозавад в Лівані: передусім задля подавлення протиповітряної оборони. Після цього в Ізраїлі почався бурхливий розвиток у цій сфері. На той час там відкрилася найбільша у світі кількість фірм, що займалися дронами. Фактично, саме тоді була створена більшість відомих нам моделей сучасних дронів. Те, що ми бачимо зараз, — практично часткові або навіть цілковиті репліки різноманітних ізраїльських розробок. 

При цьому засобів розвідки, які б надавали необхідну інформацію, здебільшого і дуже часто не вистачає. Іноді уражати противника треба в надзвичайно недоступних для звичайних засобів ураження місцях. 

Безумовно, для ефективного ураження противника треба заздалегідь знати, де він розташовується, зосереджується і що робить. Тому, зважаючи на суттєвий дефіцит штатних безпілотних засобів, на допомогу війську приходять волонтери. Як наслідок, в штатному розписі немає ані цих засобів, ані вказівок, хто і як їх застосовує. Простіше кажучи, протиборчі сторони широко та у великій кількості використовують звичайні побутові дрони. 

Про власний досвід

Тематикою високих оборонних технологій та їх бойового застосування у сучасній війні я займаюся з початку 90-х років. Вже тоді було очевидно, що застосування безпілотних літальних апаратів у комплексі з системами технічних видів розвідки та автоматизованого управління силами й засобами в бойових діях невідворотне. При цьому ефективне застосування БПЛА визначається не тільки їхніми кількістю та можливостями. Для цього потрібно мати висококваліфікованих фахівців-професіоналів, які застосовуватимуть безпілотники у бою, та напрацювати форми, способи й тактику їх бойового застосування. 

Будучи ректором Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, ми з колективом узялись за практичну реалізацію питань розвитку безпілотних систем та їх застосування в інтересах національної безпеки і оборони держави. Ми самостійно, з підручних засобів, збирали дрони і засоби управління ними; робили моделі, на яких можна було відпрацьовувати тактику бойового застосування тощо. З 2011 року ми застосовували різноманітні моделі безпілотників, систем управління силами і засобами, засобів технічних видів розвідки та РЕБ практично на всіх основних навчаннях військ (сил) в Україні. 

Практика показала та підтвердила необхідність системних підходів, штатних засобів, стандартизації й уніфікації, а також системи акселерації високотехнологічних інноваційних оборонних розробок. 

Про важливість уніфікації БПЛА

Візьміть гвинтівку М-16: штатна, відпрацьована, серійна, має свій унітарний боєприпас. Так само повинно бути і з безпілотниками. Інакше буде хаос: ми станемо заручниками різноманіття моделей і їх особливостей, складністю їх спільного бойового застосування й обслуговування, підготовки фахівців тощо. Уявіть собі, що людина почала пілотувати на одній моделі, де свої особливості та нюанси. Потім отримала другу модель, де вже свої особливості й нюанси, потім — третю. В результаті оператор примножує не лише свої напрацювання, які на різних моделях не завжди працюють, але й помилки, які мають тенденцію до примноження. Приміром, одна модель квадрокоптера має систему захисту, яка зупинить його перед перешкодою, інша — ні. 

Про важливість уніфікації та стандартизації техніки для війська свідчить історія. Так, першу стандартизовану армію світу створили ще давні римляни. Якщо ми подивимося на будь-яку успішну армію світу, то побачимо, що уніфікація озброєння й військової техніки, наприклад, засобів вогневого ураження та найбільш ефективних боєприпасів до них тощо є обов’язковою. 

Розмноження різних моделей та зразків техніки призводить до великої сукупності проблем. Наприклад, з логістикою. Скільки, куди і чого потрібно доставити? Якщо у нас буде одночасно 100 моделей, хтось завжди привезе щось не те. 

Історії відомий так званий «французький синдром». Напередодні Другої світової Франція профінансувала розробку великої кількості різноманітних моделей літаків, які випустили невеличкими партіями. В результаті їхнє застосування виявилося складним та неефективним. Попри те, що окремі моделі самі по собі були надзвичайно ефективними засобами, їхня надмірна різноманітність не дала змоги все це успішно застосовувати. 

Причому, застосування і тактика дій в них теж стандартна. Подібного треба досягти і з безпілотниками. 

Про деякі цікаві задачі, які можуть виконувати безпілотники

Припустимо, нам треба знищити засоби доставки вантажів противника, щоб йому не було на чому підвозити боєприпаси, їжу, воду. Фронт без їхнього постачання протримається в ідеалі декілька діб, 5-7 — максимум. Вода, їжа, набої, боєприпаси, ракети, навіть прості батарейки, паливо, щоб генератор запустити, — без цього воювати неможливо. Якщо нічого не буде надходити у підрозділи, якщо припиниться постачання, люди просто самі почнуть повзти назад.

Для цього застосування ударних дронів потрібно належним чином організувати, командири й особовий склад повинні мати відповідне розвідувально-інформаційне забезпечення, а також зручну та надійну систему управління. Ми повинні бачити ворога, точно наводити на нього ударні безпілотні засоби, а також мати підтвердження їх успішного застосування.

Інший приклад. Для підвищення ефективності застосування дрони дальньої дії мусять перебувати у повітрі певний час. Більше того, вони повинні не тільки вийти в район виконання бойового завдання, а й очікувати на команду в повітрі. Іншими словами, патрулювати. Для підвищення бойової ефективності ударних безпілотників одним із рішень може бути застосування певної кількості ударних дронів. 

Загалом, це ставить багато задач як перед розробниками, так і перед особовим складом, який використовуватиме такі засоби. При цьому бажано, щоб це було якнайпростіше: натиснув кнопку — злетів; натиснув іншу — захопив ціль; натиснув третю — знищив ціль.

Про дрони на озброєнні у ЗСУ

На озброєнні Збройних сил України перебуває низка безпілотників, серед яких — «Лелека-100», «Фурія-АС», ПД-2 тощо. 

На сьогодні у військах застосовуються понад 100 різноманітних моделей безпілотних авіаційних комплексів різного походження. Щось передали країни-партнери, щось волонтери закупили. 

Те саме й щодо кількості різноманітних безпілотних ударних засобів. Наприклад, Switchblade-300: класний, але не потужний. На полі бою ефект від його застосування незначний, бо не може знищити техніку противника, особливо важку техніку. Для цього потрібен достатньо потужний штатний уніфікований боєприпас, а також носії з високоточним наведенням на ціль. 

Придивімося, що застосовує проти нас ворог. «Орлан» — непоганий БПЛА, бо достатньо бюджетний, простий у виробництві й застосуванні, і — поки що — достатньо стійкий до ураження. Нам потрібні свої подібні моделі, але, бажано, набагато кращі, ніж у противника. 

При цьому слід розуміти, що час перебування у повітрі подібних дронів визначає ефективність їхнього бойового застосування. У тому числі й те, скільки часу вони будуть виконувати бойове завдання по відношенню до часу виходу на місце його виконання та повернення назад. Тобто скільки разів в процесі бойового застосування дрон буде вимушеній перетинати лінію зіткнення з усіма можливими деструктивними впливами на нього. 

Коли кажуть «нам і три години достатньо», то лукавлять, бо недостатньо. Дрон тільки прилетів у місце виконання бойового завдання і вже має летіти назад, тобто замість того, щоб виконувати бойове завдання, його просто ганятимуть туди-сюди, намагаючись при цьому не потрапити під вогонь ППО й дію засобів РЕБ. Є декілька моделей, які підходять під ці задачі, але в цьому класі потрібна модель масового, дешевого та ефективного дрона. 

Про швидкість розробки і впровадження високотехнологічних інновацій

Я дуже часто наводжу такий приклад: під час Другої світової війни деякі моделі бойової техніки, в силу обставин, розробляли надзвичайно швидко. Було навіть таке, що принципове проєктування відбувалося протягом кількох діб.

Так, відома історія про створення однієї із самохідних артилерійських установок, коли в умовах жорсткого браку часу взяли існуючу рухому базу від танку, поставили на неї потрібну гармату, броню зімітували з фанери, заміряли, подивилися кути — і почали робити креслення, щоб виготовити її вже із заліза. Через тиждень прототип цієї установки пішов на полігон для попередніх випробувань. 

Усе потрібно робити правильно, відповідно до стандартів. Але коли є реальні можливості прискорення без шкоди для результату, вони повинні бути реалізованими. Тоді дуже багато чого можна буде зробити швидко і якісно. 

Не слід розпорошувати зусилля та створювати все більше й більше малих осередків винахідництва або невеличких тренінгових центрів. Це не дає глобального позитивного результату.

Має з’явитися єдиний хаб для системного й комплексного розвитку, а також застосування високотехнологічних оборонних систем, зокрема безпілотних. Там буде зібрано все: найкращі викладачі та потужна освітня база, найсучасніші технології, талановиті інженери та науковці, лабораторії та випробувальні майданчики. Саме на такий базі доцільно зосередити наукові дослідження за пріоритетними напрямками: експлуатація та бойове застосування роботизованих комплексів і систем боротьби з ними, ІТ-технології, інформаційна та кібербезпека, технічні види розвідки, радіоелектронна боротьба тощо.

Про перетворення війни артилерії на війну дронів

Зараз росія веде проти України війну артилерії та ракет. Запоріжжя, Миколаїв, Харків та багато інших міст, військові та цивільні об’єкти на передовій та в тилу потерпають від потужних обстрілів ворога. 

Високотехнологічні системи, зокрема безпілотні, є у центрі уваги секторів національної безпеки та оборони всіх провідних країн світу, їх оборонної промисловості. І в державному концерні «Укроборонпром» цей напрям — один із пріоритетних. Ми прагнемо, щоб сили безпеки та оборони нашої країни отримали все необхідне своєчасно і в потрібній кількості, та працюємо над цим цілодобово, постійно й безперервно. 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну остаточно розставило всі крапки над «ї» щодо БПЛА, та супроводжується застосуванням різних типів безпілотних літальних апаратів з обох боків. І на першому етапі Сили безпеки та оборони нашої країни мали у цьому неабиякий успіх.

Тому наша відповідь має бути асиметричною. Наприклад, високоточне ураження ворожих об’єктів за допомогою дронів. Це удари по засобах електронної розвідки, радіолокаційним станціям, складам боєприпасів, пального, зброї та спорядження, а також по ланцюгах постачання.

Про комплексний підхід

Успішне використання БПЛА означає ефективні комплексні рішення з планування, розподілу цілей та завдань, уміння визначитися з типом апаратів, їхнім озброєнням і порядком використання, здатність отримувати всю необхідну інформацію й водночас унеможливлювати це для ворога тощо.

Саме такий підхід було закладено у програму розвитку безпілотних систем, над якими Укроборонпром працював разом з Генеральним штабом ЗСУ. Команда концерну підійшла до цього питання максимально зосереджено та професійно. Це дало змогу оперативно розробити інноваційну стратегію асиметричних дій, визначитися з тим, які сили та засоби необхідні, запропонувати замінити те, чого не вистачає, виробами оборонної промисловості України та країн-партнерів і в першу чергу підприємств концерну. 

Впевнений, що завдяки уніфікації БПЛА-платформ, боєприпасів для них і початку серійного виробництва ми неодмінно досягнемо мети: наблизимо перемогу та одночасно створимо міцний фундамент для подальшого розвитку високотехнологічної зброї.

Резюмуючи, сьогодні в державному концерні «Укроборонпром» є низка надзвичайно цікавих розробок, поява яких буде неприємною несподіванкою для противника. 

В Україні з’явилася школа «Пілотеси України», де дівчат навчають пілотуванню дронів

По темi

В Україні з’явилася школа «Пілотеси України», де дівчат навчають пілотуванню дронів

Нічна атака «Шахідів»: як розпізнати та що робити у випадку атаки дрона-камікадзе

По темi

Нічна атака «Шахідів»: як розпізнати та що робити у випадку атаки дрона-камікадзе

Українські розробники дронів Culver Aviation презентували в Лас-Вегасі систему моніторингу та новітній безпілотник Menatir. Розповідаємо, як це працює

По темi

Українські розробники дронів Culver Aviation презентували в Лас-Вегасі систему моніторингу та новітній безпілотник Menatir. Розповідаємо, як це працює

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram