💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Марія БровінськаУвійти в ІТ
16 грудня 2021, 08:49
2021-12-16
«Дружина довго підбивала йти в програмісти». Фронтендер Ciklum змінив міжнародні автоперегони на комп і віддалену роботу. Ось його історія
Роман Столяренко називає компанію Ciklum дороговказною зіркою, яка досить довго вела його в IT. Вперше про компанію він дізнався від своєї дружини, яка працювала там бухгалтером.
Роману 36, і вже майже два роки, як він і сам став частиною команди Ciklum. Заради цього він відмовився від улюбленого хобі — автоспорту, де за тиждень хлопець міг заробити більше, ніж за місяць на початку кар'єри фронтендера.
Як Роман йшов до IT і чому в підсумку на ньому зупинився, він розповів dev.ua.
З дитинства Роман мав інтерес до технологій і техніки. Це він зрозумів після того, як будучи ще хлопчиком, самостійно виконав прохання діда, який працював годинниковим майстром. Побачивши в онука інтерес до свого заняття, вирішив його перевірити.
«Якось дід сказав: „Якщо перебереш цей годинник, я тобі його подарую“. Перебрав його „командирський“ годинник за вечір — і вони затікали. Так що я з тих, кого називають інженерами по життю», — жартує розробник.
Цікавили його також автомобілі та комп’ютери. Але через обставини хлопець ріс без батьків — і з комп’ютером познайомився лише в 14 років.
У Романа немає вищої освіти. Він працював з ранньої юності — підробляв на будівництві, робив ремонти. За плечима — лише Вище професійне училище і спеціальність столяра 4 розряду.
Запчастини, СТО, компи
Першим своїм офіційним місцем роботи Роман називає роботу на фірмі, яка займалася продажем, обслуговуванням і ремонтом промислового обладнання — верстатів та іншого. «Додатково, на пів ставки, я адміністрував місцеві комп’ютери. Зіткнувшись з реальною проблемою, доводилося іноді до ранку розбиратися і вчитися, щоб усунути несправність», — розповідає Роман. Пропрацювавши півтора року і підтягнувши свої навички, вирішив, що хоче реалізувати свою дитячу мрію і зайнятися автомобілями.
Вже через рік йому запропонували перейти на слюсаря, але хлопець пішов на склад — не збирався зупинятися на заробітку ручною працею.
Через рік Роман попросив підвищення до менеджера. Але запропонована зарплата не сильно відрізнялася від платні комірника, й була нижчою ніж на ринку. Він розіслав резюме і потрапив до департаменту запчастин Сервісного центру групи компаній «Фокстрот», де обслуговувалися Toyota, Lexus, KIA та інші автомобілі, реалізовані мережею. Тут став провідним фахівцем по запчастинах і пропрацював до закриття СТО — власник згорнув бізнес, який став нерентабельним після відкриття конкуруючого дилерського центру поблизу.
Паралельно, як хобі, з 2008 року Роман допомагав команді Андрія Круглика MasterKR Racing в українській серії з кільцевих перегонів.
За його словами, в автоспорті швидко стає зрозуміло, що таке команда. «Коли кожен в будь-який момент часу може прийняти рішення, здатне привести як до виграшу в сезоні, так і поразки й втрати техніки — або навіть коштувати людського життя, — розповідає він.
Спочатку це було захопленням у вихідні — із зарплатою близько тисячі гривень. «Приходили в п’ятницю ввечері, вибиралися звідти в неділю. Це була залежність — у хорошому сенсі», — зізнається Роман.
Після закриття СТО, де Роман працював, перегони стали для нього повноцінною роботою й приносили непоганий дохід, розповідає він. У 2017 йому запропонували працювати постійно в Українській міжнародній команді гонщиків з базою в Сан-Марино. Заробіток на перегонах був порівняний із зарплатою в автосервісі — і він повністю перейшов в автоспорт.
Він жив автоспортом. «Мало часу на сон, навантаження до знемоги, вічний стрес. Відповідальність не тільки за налаштування й стабільність авто, але і за життя людей — у випадку помилки будь-кого з членів команди й подальшого сходу машини з траси на повній швидкості. Але при цьому багато вільного часу між перегонами і… так, це адреналіновий наркотик», — ділиться він спогадами.
Кільцеві автоперегони — сезонний вид спорту, так що взимку у Романа було багато вільного часу. І він вирішив спробувати увійти в IT.
Вхід в IT
Шлях в IT для Романа не був найпростішим і швидким. У цю сферу він увійшов з другої спроби.
Вперше — ще працюючи на СТО, пройшов курс C#, і навіть успішно. Але в такому режимі вивчити все з основ було неможливо. Робота заважала навчанню, і навпаки. Друга можливість з’явилася завдяки зимовим перервам між перегонами в Італії.
Він вирішив спробувати пройти курс Frontend developer в школі CyberBionic Systematics. «Люблю бачити результат роботи, тому Frontend здався цікавіше попереднього курсу з С#, де було відверто нуднувато», — розповідає він.
За час навчання Роман зрозумів, що цифрові технології — це «його», що є бажання вчитися й працювати, а значить, все вийде. «Тому вирішив не зупинятися й продовжувати навчання. Я не вірив в рекламу на кшталт „увійти в IT за 2 місяці“, прекрасно розуміючи, що потрібно ґрунтовно готуватися, перш ніж шукати роботу», — говорить він.
В цілому на навчання у Романа пішло близько восьми місяців чистого навчання. Але навіть за відсутності курсів йому було цікаво розбиратися далі в новій сфері — з профільними статтями, відео- або онлайн-курсами.
Бажання увійти в IT він пояснює ще й сімейними обставинами. «Після народження дочки бажання бути ближче до сім'ї перевершило потребу в адреналіні. Це і допомогло мені змінити автоспорт на IT. Можна сказати, я просто перетворив на роботу інше хобі, адже з комп’ютером теж з дитинства. Так, я не розробляв ПЗ, але мені було цікаво буквально все, від збірки та ремонту до облаштування й розв’язання проблем з ПК у колег і знайомих», — каже він.
99% пропозицій від махінаторів
У вересні 2019-го Роман почав шукати роботу за новою спеціальністю. До цього часу у нього вже було готово кілька невеликих навчальних проєктів, як і знання основ необхідних технологій і пари фреймворків на базовому рівні.
За час пошуку початківець-фахівець отримав пару відмов, кілька пропозицій «рабства» в стартапах з жахливими відгуками співробітників і постійною плинністю, і чимало офферів від явно нечесних компаній.
«99% пропозицій приходили від якихось махінаторів з того ж Djinni. Я гуглив кожного роботодавця, і з’ясовувалося, що там наймають на місяць, щоб потім «кинути», — ділиться айтішник.
А в один із днів Роман підключив в Telegram розсилку з IT-вакансіями і побачив, що Ciklum відкриває інтернатуру.
Шлях до Ciklum
Для Романа це був шанс отримати роботу в компанії, завдяки якій він і почав освоювати ІТ.
«Пройшов відбір після тестового завдання. Потім потрібно було зняти ролик англійською мовою про те, чому мають обрати саме тебе. Англійську я використовував для спілкування в Європі, тому знав, але на рівні A2, як виявилося при тестах на курс навчання», — розповідає він.
Не великий любитель публічних виступів, Роман визнає, що ролик став для нього найскладнішим завданням за три місяці інтернатури.
Між усіма етапами, розповідає фахівець, були перерви на оцінку й відбір, і тривали вони, як йому здавалося, вічність. «Відразу не повірив, але пройшов перший етап. Далі були лекції, завдання, фінальний проєкт. З ними мені, скоріш за все, допомогло вміння працювати в команді, ніж оцінки за завдання, тому що вони були в середньому такі ж, як і у решти кандидатів», — зізнається хлопець.
Останнім був тест — саме на те, як кандидати працюють спільно, приймають рішення, комунікують. «І так, я його пройшов. В черговий раз не вірив, що все це відбувається зі мною. Мене взяли без комерційного досвіду, після курсів, без профільної освіти в університеті й попри досить серйозний вік для Junior-розробника», — каже хлопець.
Під Новий рік йому написали, що потрібно оперативно освоїти основи Angular.
Сказано — зроблено. Розібравшись з новим фреймворком, він незабаром опинився в команді, що створює міжнародний B2B маркетплейс.
Працює Frontend-розробник вже другий рік віддалено. «Пів року тому мене перевели на міддла. І далі буде рівень сеньйора, правда, шлях до нього трохи далі, ніж від джуна до міддла. Але головне в цьому шляху-люди з якими ти його проходиш. Різні, веселі, цікаві. Багато з них стають твоїми друзями, і ти підтримуєш з ними спілкування, навіть коли шляхи розійшлися. В ІТ таких колег більшість, і саме вони роблять цей шлях цікавим і захоплюючим», — ділиться Роман.
Найскладніший етап пройдено, впевнений хлопець, але попереду ще безліч викликів. «Тепер потрібно просто рухатися вперед, насолоджуючись процесом», — підсумовує він. Правда, тепер не на гоночних автомобілях.
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Як увійти в IT, якщо не вмієш кодити? Три історії неайтішних спеціалістів з Ciklum, TECHIIA та Intetics
Для того, аби працювати в IT, необов’язково вміти писати код. Адже в компаніях велика кількість спеціалістів, які не знають жодної мови програмування та не орієнтуються у фреймворках.
dev.ua розповідає, як влаштована робота в IT неайтіших спеціалістів й чим вона їх приваблює.
«Ситуація вже пройшла точку критичного дна». Що відбувається на ринку праці та чи є шанс на відновлення активного найму в українському IT
36% українців, які втратили роботу, не знають, як її шукати, рапортує Work.ua. Зокрема, 15% читачів dev.ua, згідно з опитуванням, також опинилися за бортом і наразі не працюють. Скаржаться на досить скромний найм у порівнянні з довоєнними часами і рекрутери. Висновок, що ринок кандидата через війну перетворився на ринок роботодавця, вже ні в кого не викликає сумнівів.
Коментар прихований за порушення правил коментування.