Українське IT майбутнього: яких фахівців не вистачає роботодавцям і на кого варто вчитися, щоб стати айтішником із високою зарплатою

Від простого до складного

Ні для кого не секрет, що нині джоб-борди вже не рясніють вакансіями лінійних розробників початкового та середнього рівня. Зокрема, звичайна вакансія мідла за кілька днів набираю сотні відгуків. Тому, вважає співзасновник найбільшої в Україні платформи онлайн-освіти Promеtheus Іван Примаченко, майбутнє ― за багатозадачними фахівцями, що вирішуватимуть надскладні бізнес-проблеми й нові виклики в глобальному світі. «З великою повагою до кодерів, але за нинішніх обставин попит на таких фахівців буде знижуватися. По-перше, це відбувається під час будь-якого уповільнення економіки. По-друге, ChatGPT-подібні застосунки будуть значною мірою автоматизовувати задачі, які вони роблять», ― пояснює він, додаючи, що Україна має зосередитися на цьому стратегічному питанні. 

Олександр Романко,  ад’юнкт-професор і директор-засновник магістерської програми Technology Leadership&AI в American Univercity Kyiv. погоджується з Іваном та каже, що  багато рутинних задач зараз автоматизуються, і не тільки p chatGPT, а й іншими технологіями. 

«Зважаючи на те, що  українське IT, особливо аутсорс, робить такі рутинні задачі, які часто скучні та нецікаві айтішникам, це трохи тягне вниз український IT-ринок. Щоб з цього вийти, потрібно пробувати збільшувати R&D-компоненту в розробці програмного забезпечення та розробляти наукомісткі програмні продукти», ― каже він.

Серед таких напрямків ―  моделювання для розв’язання прикладних наукових задач в індустрії, системи архітектурного проєктування, системи імітаційного аналізу виробничих потужностей і так далі.

Серед підгалузей IT, констатує Олександр, розвиваються штучний інтелект, Data Science, аналітика даних — саме таких фахівців буде потребувати ринок все більше. «Таких освітніх програм в Україні дуже мало і в багатьох випадках, на, мою думку, всі вони повинні бути англійською мовою, бо ринок спілкується англійською мовою. Крім того, будуть з’являтися спеціалісти з диджитал-маркетингу та спеціалісти зі стратегій. Тобто, буде потрібен софт, для створення більшої додаткової вартості, ніж в традиційних індустріях», ― зазначає Романко. 

Своєю чергою у Міністерстві цифрової трансформації нам розповіли, що ставка в майбутньому робитиметься на вузькоспеціалізованих фахівців ― це можуть бути спеціалісти у галузі штучного інтелекту чи кібербезпеки.

За словами СЕО IT-школи GoIT Антона Чорного, уже зараз помітний великий попит всередині України на спеціалістів з напрямів кібербезпеки та military tech — цілком логічний запит країни в умовах війни.

«Інші не менш популярні спеціальності у найближчі роки — інженери для healthtech та proptech проєктів (для протезування військових та цивільних, хто втратив кінцівки в умовах війни, та відновлення зруйнованої житлової інфраструктури відповідно). Звідси — ще більше розповсюдження технологій 3D-друку», ― каже він.

Антон додає, що й враховуючи останні тренди щодо надстрімкого розвитку ШІ, інженери в цій сфері будуть мати попит на ринку у найближчі роки. 

Романко додає, що активно розвивається напрям cyber security.

Експерт додає, що все більшою також буде потреба не тільки в спеціалістах, які володіють знаннями з математики, статистики, алгоритмів, штучного інтелекту і програмування, а й тих, хто має базові навички з предметної галузі, в якій вони працюють, ― наприклад, медицина, маркетинг, фінанси тощо. 

Що кажуть IT-роботодавці

dev.ua звернувся до провідних роботодавців у галузі, щоб зрозуміти, яких фахівців сьогодні не вистачає саме їм. Утім, у більшості запити роботодавців з експертними оцінками корелюють.

За словами керівника освітніх програм «EPAM Україна», віцепрезидента з освітніх питань Асоціації ІТ України Дениса Гриньова, оскільки організація нового навчального напрямку зазвичай займає багато часу, зараз в Україні більше на практиці, ніж у вишах, опановують спеціалізації напрямку military-tech.

Ще один напрям нових професій, за словами Гриньова,  — міждисциплінарний. «Останніми роками фокус з підготовки вузькоспеціалізованого ІТ-фахівця, як правило, зміщується на крос-знання, які поєднують основну спеціальність та ІТ-професію, наприклад, медицина та розроблення ПЗ. Тому попит на таких фахівців зростатиме», ― каже топменеджер «EPAM Україна». Він наголошує, що бізнес гнучко підлаштовуватиметься під нові реалії, створюючи відповідні навчальні програми всередині компаній. 

У компанії Ciklum зазначають, що традиційний формат навчання у виші не передбачає можливості настільки оперативно адаптуватися до потреб ринку та робити навчальну програму досить гнучкою. Тому компанія власними силами навчає фахівців напрямків DevOps, Robotic Process Automation та Hybris. «Hybris — досить нішева технологія, яка користується попитом на ринку. В Україні ще ніхто не проводив навчання для спеціалістів Hybris, тож ми були раді бачити приголомшливі результати новачків і світчерів, які до нас приходили. Ми впевнені, що в майбутньому попит на подібні освітні програми з боку охочих отримати новий фах та стабільну роботу лише зростатиме», ― зазначають в компанії.

Не вдаючись до футуристичних прогнозів, Сергій Корольов, керівний директор Railsware, каже, що спеціальність, яка точно потрібна українським вишам, — це продакт-менеджмент.

Сергій пояснює: в українському ІТ в продакти найчастіше приходять з девелоперів, дизайнерів чи маркетологів. Тому таким спеціалістам не вистачає значної частини продуктових компетенцій і відповідного світогляду. 

Своєю чергою Ульяна Павловська, HR-директорка WePlay, констатує гостру нестачу спеціалістів, які працюють у сфері створення анімації: game-дизайн, анімація персонажів, створення та монтаж мультфільмів, синематичних відеороликів та аудіовізуальних творів. «Людей, які досконало володіють 3D-графікою, дуже мало та „полювання“ за такими спеціалістами з кожним роком стає все важчим», ― каже вона.

Щоб покращити становище, ще у 2021 році WePlay спільно з Київським національним університетом театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого запустила курс «Режисура анімаційного фільму». 

Компанія-розробник ігор Pingle Game Studio фіксує дефіцит кадрів на стику двох напрямів ― арту та програмування. «Наприклад, Technical Art. Частіше за все у цю спеціальність приходять з інших геймдев-професій. Ми відчували брак фахівців з техарту, тому було вирішено розробити власний курс, аби самостійно навчити спеціалістів, яким надалі можна було б запропонувати працевлаштування», ― пояснюють в компанії. . 

Інша особливість геймдеву — це робота з рушіями. «Аби перейти з інших сфер у нашу індустрію, навіть досвідченим програмістам з вищою технічною освітою доводиться окремо вивчати Unity або Unreal Engine», ― додають в компанії.

Своєю чергою Богдан Пономар, СEO та кофаундер Gathers, розповідає, що компанії не встигають самі продукувати навчальні програми з AI.

За словами Богдана, його компанія створює наразі єдине європейське АІ-ком’юніті, де таланти постійно отримують нові AI/ML знання, навички, та найголовніше інсайти на live online сесіях,  постійно ітеруючи з експертами з різноманітним досвідом, з різних доменів та країн.

Євгенія Глізер, CEO, co-founder Choice31 (частина Netpeak Group) погоджується з освітнім трендом стосовно ШІ. А ще каже, що наразі компанія готує спеціалістів одного з наймолодших айтішних напрямів — ASO (App Store Optimization). «App Store та Google Play з’явились лише 2008 року. Відповідно — потреба оптимізувати мобільний застосунок з’явилася лише після цього. Також через те, що професія дуже нова, таких фахівців значно менше в порівнянні з розробниками чи тестувальниками. Хоча попит на цих фахівців зростає щороку. Ми, в Choice31, знаємо про це, адже регулярно готуємо до працевлаштування випускників курсів ASO», ― каже вона.

Євгенія прогнозує, що за 5–10 років ця професія потенційно може з’явитися серед переліку навчальних напрямів українських ВНЗ. 

З появою нових технологій формуються й інші сучасні професії. Наприклад, Webflow-розробник. «Минулого року Choice31 запустили такий курс. Його учасники ділилися на два типи за цілями — дизайнери, що хочуть опанувати додатковий інструмент для роботи, та світчери, які хочуть розпочати кар’єру в no-code розробці», ― розповідає Глізер.

Замість висновку

Аби залишатися якорем української економіки у найскладніші для України часи, освіті, зокрема в IT, мають приділяти значну увагу не тільки держава, а й роботодавці.  

І українським айтішникам, каже Олександр Романко з AUK, потрібно вийти з зони комфорту і побачити можливості. «Якщо у Києві та Львові люди більш мотивовані й це не так помітно, то у більш віддалених містах ще видно по студентах і по молодих професіоналах, що вони не бачать для себе можливостей, не вірять, що вони можуть, чогось досягнути, наприклад, працювати у міжнародних корпораціях та отримувати значно більше», ― каже він.

Експерт констатує: потрібно почати з освітніх програм, куди необхідно додавати профорієнтацію. Інший напрямок — коли компанії в співпраці з університетами впроваджують і розробляють наукові проєкти чи програмне забезпечення, які потім можуть дорожче продати своїм клієнтам. І наостанок ― важливим моментом є посилення захисту прав інтелектуальної власності. «Бо у багатьох компаній, наприклад, з Канади, є побоювання, що під час розроблення їхня інтелектуальна власність втече з України в умовний Китай, і тому вони краще підуть в іншу країну, де це більш захищено на законодавчому і судовому рівні, або неофіційною угодою», ― наводить приклад Романко. 

А ще, за свідченнями експертів, Українському IT потрібно робити ставки на хардвер.

Штучний інтелект в IT-освіті України: в очікуванні левіафана

По темi

Штучний інтелект в IT-освіті України: в очікуванні левіафана

Work.ua та Education.ua підрахували, за скільки можна окупити вартість вищої освіти. Серед спеціальностей є «Комп’ютерні науки»

По темi

Work.ua та Education.ua підрахували, за скільки можна окупити вартість вищої освіти. Серед спеціальностей є «Комп’ютерні науки»

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram