«Гадаю, пора подорослішати й шукати роботу в іншому місці». Історія профі з gamedev, яка після року пошуку роботи в естонській індустрії вимушена змінити сферу діяльності

Еволюція у gamedev

38-річна Алла Другова народилась в Донецьку. Закінчивши МАУП за спеціалізацією «Соціологія та піар», дівчина влаштувалась на роботу у Boolat Play (тоді ще просто Boolat), яка на той момент вже мала імʼя у розробці компʼютерних ігор. Тоді у 2011 році, хоч індустрія gamedev вже набирала обертів, Алла не була прихильницею компʼютерних ігор. 

«Було незвично, коли в мої перші декілька днів в компанії керівник казав: „Тобі потрібно грати, щоб робити якісний промоушн“», — згадує Алла. 

Але пізніше дівчина змінила фокус з PR на участь у процесі розробки ігор. Через 2 з компанії звільнився project-manager і Аллі, крім роботи з журналістами та блогерами, запропонували повчитися та стати проджектом.

Працюючи як PM, Алла паралельно все глибше занурювалась у світ gamedev, граючи в ігри конкурентів. Там вона бачила «фішки», які можна використати в іграх Boolat. Далі, під час спілкування з видавцем BigFish Games, все більше брала на себе роль транслятора їхніх ідей, додаючи й свої спостереження. Саме це стало стартом для її розвитку у новій ролі — GameProducer. І на цій позиції дівчина розкрилась повністю, суміщуючи функції project-manager, team-ліда та креатив.

Перші «шторми»

Наступні три роки для Алли пройшли у роботі та розвитку. І все б нічого, але тут трапилась війна. І після кількох тижнів обстрілів у Донецьку на початку літа 2014 року дівчина та її тодішній хлопець, помандрувавши Україною, релокувались у Київ. Там Boolat відкрив офіс, і Алла працювала над іграми компанії. Але у серпні 2018 року, коли компанія завершила співпрацю з BigFish Games, дівчина вирішила покинути розробника ігор.

Завершення улюбленого проєкту та звільнення далось їй не просто, і Алла прийняла рішення на певний час присвятити себе цілком своєму хобі — аргентинському танго, яким дівчина займалась вже кілька років. Разом з іншим IT-фахівцем Тарасом Поповичем вони організували танго-школу, де разом викладали, крім того, Алла діджеїла на мілонгах (танцювальних танго-вечірках). І все було б добре, якби не пандемія. 

Через обмеження у пересуванні уроки довелось припинити, а школу закрити. У період невизначеності й щоб закрити фінансову діру Алла хапалась за будь-яку роботу на фрилансі та part-time. Зокрема, працювала як бізнес-девелопер, а також як project manager з sales-командою. Лише у березні 2021-го їй пощастило знайти роботу product manager у відділі інновацій в Megogo. І до повномасштабного вторгнення дівчина пропрацювала в команді фахівців, які робили ігри для Smart TV.  

Знов війна

Новий 2022 рік Алла поїхала зустрічати у Львів на танго-фестиваль, де познайомилась із партнером по танцях. 

І вже за тиждень до 24 лютого 2022 року, коли Луїс приїздив до Алли у гості в Київ, він вмовляв дівчину летіти з ним, прогнозуючи в Україні недобре. Вони змогли взяти квитки на 1 березня, але вилетіти дівчині так і не вдалось. В перший день повномасштабного вторгнення, знов з однією валізою, як згадує Алла, вона добиралась кількома евакуаційними потягами до Польщі, де на кордоні її зустрічав Луїс і згодом вони разом дістались естонської столиці. 

На другий місяць після початку повномасштабного вторгнення Megogo завершили співпрацю з Аллою, скоротивши відділ, щоб, за словами дівчини, оптимізувати витрати. І їй знов довелось шукати роботу. Цього разу це був part-time у невеличкій українській аутсорс-компанії SmugDuck. Там Алла віддалено працювала project-менеджером. А у квітні вона дізналась, що чекає дитину. Дівчина з командою працювала над невеликими проєктами в юніті разом з дизайнерами та девелоперами аж до осені 2022 року. 

У грудні 2022 в Алли та Луїса народився син Маркус.

Що по грошах

В Естонії платять грошову допомогу на новонароджену дитину разово 300 євро, якщо народжувати в Таллінні, а також для мешканців, які останні 12 місяців не працювали у місті. Ще по 500 євро на місяць батькам платять впродовж наступних 1,5 року. Самі пологи безоплатні. 

За словами Алли, оренда квартири в Таллінні складає приблизно 400–500 євро, але їжа в естонській столиці досить дорога, як акцентує дівчина, на сімʼю з двох дорослих та дитину може складати 700–800 євро на місяць. 

«Американські гірки» декретної відпустки

Перші спроби пошуку роботи Алла почала робити, коли дитині було лише три місяці. Але тоді форсувати цей процес не вийшло. У липні 2023 року подружжя поїхало до Бразилії та Аргентини зустрітись із батьками Луїса, познайомити їх з Маркусом, а також потанцювати на танго-фестивалі та провітритись. В Буенос-Айресі вони пробули 3 місяці, використавши всі можливі дні відпустки Луїса, а по поверненню до Таллінна його несподівано майже одразу звільнили. 

Для подружжя гостро стало питання пошуку роботи. І, маючи піврічну дитину, дівчина вимушена була поновити пошук роботи. Але, в сучасних реаліях для неї це стало випробуванням. Рідні Луїса та Алли були дуже далеко, а без підтримки та допомоги суміщати батьківство та роботу для дівчини стало майже неможливо. За її словами, дитсадочки в Естонії приймають дітей віком від 1,5 року. 

Аллі довелось зачекати щонайменше поки дитина почала ходити, щоб в неї були розвʼязані руки й вона могла певний час провести за компʼютером або телефоном, і з грудня 2023 року почала активно розсилати резюме. Але всі її прагнення знайти роботу в геймдеві у європейських чи українських компаніях зустрілись зі складнощами. 

«Я майже всюди прохожу перший і другий етап співбесід, але вже після технічної співбесіди стається затик», — згадує Алла.

«Gamedev-естонська мафія»

Ще одразу після приїзду в Естонію, за словами дівчини, в неї склалось враження, що в Естонії не має геймдеву, лише гемблінг, куди Алла категорично не хотіла йти.

«Через кілька місяців пошуку мені вже стало все одно — хай буде хоча б гемблінг, але виявилось, що і це так не працює, бо в гемблінг шукають людей з досвідом в гемблінгу», — шуткує вона.

За кілька місяців пошуку роботи у сфері gamedev вона дізналась, що в Естонії досить мало вакансій розміщуються публічно. Це роблять лише точково досить великі компанії, юнікорни. А інформацію про відкриті вакансії саме у gamedev-індустрії можна знайти лише у закритих чатах в Discord, куди додають лише знайомих з комʼюніті. Про такий процес дівчина дізналася майже випадково на Linkedin, коли прийшла на міт-ап.

За останній рік Алла пройшла близько 40 співбесід і не отримала жодного оферу. Останньою краплею став випадок, коли вона пройшла всі етапи відбору до компанії, яка розробляє ігри на Roblox. За її словами, вона підготувала тестове як велику презентацію, вже увійшла у топ 3 з іншими кандидатами, але розробник зупинився на іншій кандидатурі. 

«Ось такий мій сумний досвід про індустрію розробки ігор. Гадаю, пора подорослішати й шукати роботу в іншому місці», — зазначає вона.

Каміння спотикання

Згідно зі спостереженнями дівчини за останній рік, якщо вона претендує на позицію в українські компанії, то має більші зарплатні очікування, ніж ті, які можуть запропонувати місцеві розробники. Тут, пояснює Алла, впливає те, що вона живе в Естонії, де життя не надто дешеве. Серед інших причин, які їй називали, коли відмовляли в офері: «Ваш досвід надто великий, але нам потрібен інший» або «Ви продемонстрували не всі технічні навички, які нам потрібні». 

Наразі тим, хто планує шукати роботу у сфері розробки ігор і Естонії, Алла радить перейти за посиланням, приєднатися до Discord та Linkedin. За словами дівчини, організатори роблять нетвокінг міт-апи десь раз на місяць, куди краще за все прийти особисто та познайомитися з розробниками.

Що може бути далі

Дівчина не хоче робити кроки назад і йти на низькокваліфіковану роботу з позиції менеджера. За її словами, це дуже великий удар по его. Є й інший шлях — піти в нову сферу, але це також потребує значної кількості вільного часу та зусиль, які, як пояснює Алла, вона з малою дитиною поки не має.  

Наразі подружжя вже планує  в січні переїзд до Лісабону, де зараз Алла шукає роботу. Вона й досі намагається знайти щось пов’язане з геймдевом, але також приділяє увагу й загальному проджект-менеджменту та особливо сферам пов’язаним з графікою і відео продакшеном. Проте, за її словами, все може змінитися, якщо Луіс отримає цікавішу позицію у Брюсселі. 

Крім того, дівчина не залишає викладання танго та організацію мілонг як додатковий заробіток і вже погодилася повчитися та почати заробляти як майстер манікюру як компроміс щодо заробітку. «Така праця не дуже високо кваліфікована та низькооплачувана, але вона дає змогу трошки заспокоїтися та зібрати себе до купи після щоденного хаосу з непосидючою малечею», — говорить Алла.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

«Я не відчувала тих емоцій, які, як мені здавалось, мала б». Історія світчерки-тележурналістки, яка змінила мрію та стала Python Developer

По темi

«Я не відчувала тих емоцій, які, як мені здавалось, мала б». Історія світчерки-тележурналістки, яка змінила мрію та стала Python Developer

«Я мобілізувалася через Tinder. Бо приходиш в ТЦК, а тобі кажуть: іди додому, готуй борщі, народжуй дітей». Історія IT-фахівчині, яка потрапила у військо через сервіс знайомств

По темi

«Я мобілізувалася через Tinder. Бо приходиш в ТЦК, а тобі кажуть: іди додому, готуй борщі, народжуй дітей». Історія IT-фахівчині, яка потрапила у військо через сервіс знайомств

«Різні технології, які я до цього майже рік дивилась та намагалась вивчити, склались у чіткий пазл». Історія світчерки, яка після 20 років вчителювання, поринула у QA, і ось, що в неї вийшло

По темi

«Різні технології, які я до цього майже рік дивилась та намагалась вивчити, склались у чіткий пазл». Історія світчерки, яка після 20 років вчителювання, поринула у QA, і ось, що в неї вийшло

15-річний хлопець зібрав $1 млн для свого технологічного стартапу, проводячи зустрічі в Zoom у шкільному туалеті. Ось його історія

По темi

15-річний хлопець зібрав $1 млн для свого технологічного стартапу, проводячи зустрічі в Zoom у шкільному туалеті. Ось його історія