💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉
Анна НагорнаРобота
30 грудня 2021, 08:48
2021-12-30
«Я великий шанувальник борщу». Індійський IT-фахівець, який переїхав в Україну, про те, як йому живеться, куди він ходить поїсти і як відзначає індійські свята
Знайомтеся — Навід Шейх, QC Project Manager в українській студії Ubisoft. Він релокувався з Індії в Україну, вбачаючи в цьому більше можливостей для кар'єрного росту. Тут Навид живе вже 2 роки і 7 місяців.
З dev.ua він поділився цікавими моментами з життя в Україні: про складнощі пошуку індійських спецій, труднощі перекладу і те, як індійські айтішники планують відзначати Новий Рік.
Знайомтеся — Навід Шейх, QC Project Manager в українській студії Ubisoft. Він релокувався з Індії в Україну, вбачаючи в цьому більше можливостей для кар'єрного росту. Тут Навид живе вже 2 роки і 7 місяців.
З dev.ua він поділився цікавими моментами з життя в Україні: про складнощі пошуку індійських спецій, труднощі перекладу і те, як індійські айтішники планують відзначати Новий Рік.
Навід Шейх
Я приїхав в Україну з Індії, міста Пуне. Саме там я почав працювати в Ubisoft. Не можу сказати, що мені не подобалося — але вдома було набагато менше можливостей для зростання всередині компанії. Тому я прийняв рішення релокуватися, ґрунтуючись на нових перспективах, які мені б запропонували в іншій країні.
Чому саме Україна? У той момент ця країна мала для мене цікаву можливість рости й розвиватися професійно всередині моєї компанії, тому я переїхав сюди.
Мій переїзд, на подив, був досить легким. Українська команда, яка займається релокейтом співробітників з інших країн, повністю взяла на себе всі турботи і витрати. Це і оплата квитків, і пошук житла, і грошові бонуси на перший час. Так що весь процес пройшов дуже гладко. Проблем з документами, в'їздом в країну і так далі теж не було, хоча таке цілком могло статися.
Враження про Україну
На перших порах, звичайно, у мене були проблеми з розумінням мови — я взагалі не знав ні слова українською. Тільки англійська. Ну і хінді, який тут мало хто розуміє.
З мого особистого досвіду подорожей багатьма країнами, одна річ, яка найбільше виділяється в Україні, — те, що багато людей, особливо молодь, не говорять англійською.
Майже всі в транспортному секторі, медицині, онлайн-послугах тощо говорять тільки українською/російською. І це створює труднощі для іноземців, принаймні, на початковому етапі переїзду.
Проте мені вдалося швидко адаптуватися в Україні, тому що люди тут привітні та доброзичливі. Тут у мене з’явилося чимало друзів, і з часом я все ж трохи навчився української мови.
У Києві у мене є улюблені місця. Мені дуже подобаються ХЛБНЙ і кафе Milk bar, а з парків люблю відвідувати паркову ландшафтну алею і Маріїнський парк.
Україна — красива країна з дуже багатою культурою і гостинними людьми.
IT-сектор тут процвітає, і я впевнений, що це буде тільки поліпшуватися.
Про ставлення до іноземців
Як я вже говорив, найбільша проблема для мене була в мові — на перших порах мене ніхто не розумів. Зараз, через більш ніж 2,5 роки, мені легше спілкуватися з українцями. Можливо, мій індійський акцент і здається їм кумедним, але ніхто з моїх тутешніх друзів над цим не сміється.
Що мене особливо порадувало — я жодного разу не стикався з расизмом, на моє велике щастя.
Також не було випадків, щоб мене, як іноземця, хтось намагався обдурити або «розвести» на гроші.
Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі
Про рівень життя
Життя в Україні сильно відрізняється від Індії, особливо взимку. До холодів і снігу я не був готовий, і питання навіть не в теплому одязі, а в тому, що я не звик бачити таку погоду. Взимку у нас сонячно і тепло приблизно так само, як у вас в кінці весни.
Якщо говорити про вартість життя у двох країнах, то вона порівнянна. Всупереч поширеній думці, що в Індії продукти, проживання, транспорт та інші послуги коштують копійки. Звичайно, деякі речі або, наприклад, їжу, в Індії можна купити набагато дешевше.
В цілому вартість життя там майже така ж, як в Україні, особливо якщо ми говоримо про великі міста на кшталт Мумбаї.
Як на мене, Київ — досить комфортне місто для життя. Хоча тут жахливі пробки, і я завжди намагаюся уникати годин пік, коли їду на роботу і назад. Київ явно чистіший, ніж моє рідне місто Пуне. Але обидва міста по-своєму прекрасні та мають свій унікальний шарм.
Про смачненьке
Українська та індійська кухні — це два абсолютно різних явища. Індійська їжа набагато більш пряна і гостра в порівнянні з тутешньою. Спеції, які використовуються в індійській кухні, дуже складно знайти тут.
Пам’ятаю ті складні часи, як я відчайдушно обшукував безліч магазинів у спробі знайти індійські спеції в перші місяці життя в Києві.
Але був дуже радий тому, що рис тут є повсюдно, і його в Україні люблять так само як в Індії — в цьому є щось схоже між двома кухнями. Багато країн за межами Азії не споживають рис в такій кількості, як тут.
Як ви знаєте, яловичину заборонено вживати в їжу в більшості штатів моєї країни. А в Україні вона досить популярна. Я однаково насолоджуюся і яловичиною, і куркою, і рибою, тому мені було неважко звикнути в українській їжі.
І так, звичайно ж я пробував борщ (з м’ясом), і навіть більше — я величезний його шанувальник. До того ж, як на мене, це дуже корисне блюдо.
Ще я побував в декількох ресторанах індійської кухні в Києві, Львові та Одесі. На мій смак, всі вони досить гарні й повністю задовольнять гурманів, які хотіли б покуштувати традиційні індійські страви. Мій улюблений ресторан в Києві це Himalaya. Те, що там готують, на смак найбільш схоже з автентичною індійською кухнею.
Іноді я дуже сумую за тропічними фруктами — манго, гуаві, саподілле, які в Індії дуже доступні й продаються на кожному кроці. Кухня моєї рідної країни у своїй більшості складається з овочів. І багато, наприклад фенугрек і окра, тут, в Україні, вкрай складно знайти.
Кумедна історія у мене була з паніром (традиційний індійський сир). У перші місяці в Києві я відчайдушно намагався знайти його у всіх магазинах. Потім зрозумів, що це практично те ж, що «сир», який є скрізь. Я спробував сир, але, на жаль, він виявився зовсім не тим же, що індійський панір.
Про свята
Перебуваючи в Україні, я за традицією відзначаю рідні індійські свята. Але це все зводиться до того, щоб сходити з друзями в індійський ресторан і гарненько поїсти.
Скоро Новий рік, і я б не сказав, що його святкування в Україні та Індії сильно відрізняється — все такі ж ялинки та гірлянди. Поки я не планував, як буду відзначати Новий рік, але, безумовно, сходжу погуляти на Софіївську площу — і не один раз. Цього року там дуже гарний різдвяний ярмарок.
Що стосується Різдва, в Індії у нас тільки один вихідний день на це свято, і відзначається він не так охоче, як в Україні.
Чи окупився релокейт
Так, мені здається у мене вийшло здійснити все, що я планував. Робота в Україні виправдала мої зарплатні очікування: не можу сказати, наскільки, але нинішнім доходом я вкрай задоволений. Зараз я обіймаю посаду QC Project Manager — це великий «ап», який став можливий тільки в Україні, і я не знаю, чи зміг би я досягти цього у своїй країні.
Звичайно, я сумую за сім'єю в Індії. Рідних бачу рідко. Але я взяв собі за мету хоча б раз на рік приїжджати в рідну країну і бачитися з сім'єю і друзями, які залишилися в Індії.
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
Половина українських IT-компаній не релокували своїх співробітників від початку війни: 5 важливих висновків з дослідження про переїзд бізнесу
У липні 2022 року Асоціація «IT Ukraine» разом із юридичною фірмою Sayenko Kharenko провели спільне дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України». Ось найважливіші тези з його результатів.
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах.
Австралійське задзеркалля. Історія Delivery Director EPAM, який через війну релокувався із сім'єю до Австралії: як адаптуватися та вижити за океаном?
Григорій Клімов — директор з делівері і керівник великої Platform Engineering-практики в EPAM. Понад 10 років він будував свою кар’єру в українському офісі, але війна змусила його з родиною кардинально змінити життя. В березні Григорій з дружиною і трьома дітьми поїхали з рідного Харкова, деякий час провели в ЄС, а згодом — вирушили до Австралії. «Я мріяв жити в цій країні, коли піду на пенсію. Але війна підштовхнула до того, щоб прийняти рішення значно швидше», — каже Григорій.
Ось його історія.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі