Співзасновник monobank Олег Гороховський дав велике інтерв’ю блогерці Раміні. У ньому він поділився корисними порадами щодо освіти, пошуку роботи та поводження з грошима. Ми обрали 7 найкорисніших настанов від фінансового гуру України.
Співзасновник monobank Олег Гороховський дав велике інтерв’ю блогерці Раміні. У ньому він поділився корисними порадами щодо освіти, пошуку роботи та поводження з грошима. Ми обрали 7 найкорисніших настанов від фінансового гуру України.
Я б дав пораду собі прочитати книгу «Есенціалізм». Якби в мене була змога прочитати лише одну книгу, я б прочитав цю книгу, тому що мені здається, що вона про дуже важливу навичку. І ця навичка про вміння розставляти пріоритети. Що раніше ви зрозумієте, що важливо, а що менш важливо, то вам буде легше жити. І тому, можливо, якби я прочитав її у 20 років, я б більше концентрувався на важливому й менше витрачав часу на те, що, вочевидь, не настільки важливе.
Коли ти спілкуєшся з випускниками Гарварду, то в тебе одна повістка, а коли ти спілкуєшся з випускниками ПТУ, то це інший порядок денний. Тобто ви обговорюєте зовсім інші речі, і коли ти обговорюєш щось важливе, цікаве, то з цього може щось народитись. Тому мені здається, що ті, з ким ти спілкуєшся, якщо це цікаві, різнопланові люди, то, звісно, і ти сам будеш розумнішим. Якісь дії твої після цього спілкування можуть бути більш ефективними, більш корисними.
Потрібно розуміти, що коли ти обрав якийсь ВНЗ або заклад, де ти навчаєшся, там треба починати налаштовувати соціальні зв’язки.
Я, наприклад, вважаю, що якщо в тебе є змога після ВНЗ піти в якусь велику компанію і продовжувати навчатися, робити кар'єру там, то цей вибір, на мій погляд, набагато кращий, ніж одразу після студентської лави йти й заробляти. Тому що, коли ти одразу починаєш займатися бізнесом, в тебе не вистачає соціальних зв’язків, а потім вже буде важче їх напрацьовувати.
Я забув, коли вже я останнім часом мав готівку. У мене ніколи немає готівки.
І відкладати на чорний день — непогана ідея. Мати щось на той час, коли в тебе в житті щось змінюється, і мати фінансову підтримку, мені здається, дуже корисно. Я вважаю, що якщо ти працюєш, то тобі бажано мати такий запас вільних грошей, які потім, якщо щось піде не так, дозволять тобі комфортно знайти іншу роботу, і не погоджуватись на пропозиції, які тобі не цікаві. Тобто, якщо твоя професія дуже потрібна, і тобі потрібно 2–3 місяці, щоб змінити роботу, то мати 2–3-місячний запас грошей, варто. Якщо в тебе немає такого запасу, то тобі важче. Тобто, ти дуже зав’язаний на тому, чим ти займаєшся зараз.
Я б мав запас на стільки, скільки б прогнозував, що мені знадобиться часу на пошук іншої роботи. Якщо я втрачу джерело доходу теперішнього, мені потрібен час, щоби його відновити.
Якби я вважав, що мені потрібно три місяці шукати іншу роботу, я б намагався мати тримісячний запас. Мені здається, що це дуже індивідуально, і треба кожному вирішувати самостійно. Мати запас — це гарна стратегія. Вона, до речі, досить безпечна.
Я казав, що коли якась трапляється криза, і чорний лебедь прилітає, то власники насамперед починають думати про те, щоб різати кости. І коли ти про це думаєш, то ти насамперед вважаєш, що потрібно скоротити зарплату. Мені здається це дуже поганою стратегією. Тому що, по-перше, зарплата назад не ходить.
Тобто якщо ти починаєш знижувати комусь зарплатню, ти повинен розуміти, що цей співробітник вже ніколи не буде працювати так ефективно, як він працював до того, як ти його образив. Тому що зниження зарплатні — це образа. І ти повинен розуміти, що люди дуже довго пам’ятають образи. Я вважаю, що образу вибачити неможливо, її можливо тільки забути.
Коли ти ображаєш своїх співробітників, то тобі доведеться чекати, коли вони це забудуть. І це може бути дуже довго, і це дуже невигідна для тебе справа. Ще дуже важлива річ бізнесова.
У багатьох бізнесів відносна доля витрат на зарплатню в загальних витратах компанії досить невелика. От, наприклад, візьмемо банк. Є загальні витрати банку ― в тому числі відсотки по депозитах, чи якісь комісійні, які сплачують банк за операції з картками. Співвідношення зарплатні співробітників банка до інших витрат банка не перевищує 3%. І якби ми усім співробітникам обнулили зарплатню, то ми б зекономили 3%. Але ці 3% нічого не значить для наших загальних витрат. І мені здається, що коли в тебе операційні витрати на зарплату невеликі відносно, то ти повинен або працювати з іншими витратами, або, якщо можеш, працювати з доходами. Тому що, коли ти працюєш з доходами, це позитивне налаштування. Тобто працювати над доходами — це щось креативне. А коли ти скорочуєш витрати, то це нудно і нікому не цікаво. А якщо ти працюєш над скорочуванням зарплатні своєї команди, то ти потрапляєш в пастку того, що в тебе не залишаються команди.
Перше, що потрібно розуміти, ― у власника й у співробітників базово різні інтереси. Власник зазвичай думає про те, як заробити, а його співробітники зазвичай думають про те, як прогодувати сім’ю, куди вони підуть у відпустку, як зберегти майно, сина у школу підготувати. Тобто інтереси різні.
А якщо ти ще агресивно показуєш, що ти на іншому боці, то в тебе не команда. Тобто тобі буде важко. І якщо є змога не скорочувати зарплату, то її не треба скорочувати. І це треба робити, коли вже не залишається іншого виходу, коли просто грошей нема.
Я б, по-перше, скоротив зарплатню собі. А потім ображав людей.
У банку зберігати гроші ― непогана ідея. Гроші повинні бути у банку, тому що я, наприклад, не розумію, як готівкою зберігати щось більше, ніж мій місячний обсяг витрат. Я не розумію, навіщо?
Якщо ми будемо налаштовані оптимістично, а ми усі налаштовані оптимістично, то вкладати гроші зараз в нерухомість — це не дуже погана ідея, тому що я вважаю, що зараз нерухомість і ціни на нерухомість на досить низькому рівні. І ми усі віримо у перемогу і бачимо, який рівень внутрішнього переміщення всередині країни. Тому, наприклад, у деяких місцях, звісно, буде не вистачати нерухомості.
Наприклад, нерухомість Києва або Дніпра, вона, на мій погляд, може зростати. Але це досить сильно залежить від того, коли ми переможемо і як довго ще війна буде продовжуватись.
Якщо ти прихильник безпечної стратегії, то коли відбувається висока турбулентність на ринках, треба чекати. Тому що в тебе, скоріш за все, не вистачає інформації для того, щоб обирати якісь правильні рішення.
І якщо не розумієш, що робити, краще, на мій погляд, чекати. Тому що якщо є вільні гроші, то коли турбулентність висока, залишатися з грошима — це теж дуже безпечна інвестиційна стратегія.
Можливо, слід трохи почекати й не інвестувати зараз всередині країни, тому що ми не можемо бути впевненими, коли закінчиться війна і коли почнеться зростання. І, можливо, вам знадобляться ці гроші для того, щоб підтримувати свій рівень життя. Чи будуть якісь інші зміни, на які вам знадобляться гроші, а ви плаваєте. Тому треба аналізуватися.
Я не вважаю себе фахівцем у крипті. У мене є сформований якийсь невеличкий портфель у біткоїнах, але я просто дивлюсь на це як на якийсь досить сучасний інструмент. Коли в мене гарний настрій, я відношусь до неї оптимістично, а коли поганий, то я вважаю, що це не дуже гарна ідея. У мене немає зараз прогнозів.
Я бачу, що регулятори усіх країн намагаються цю індустрію контролювати. І сама природа блокчейну не досить здатна систему контролювати. Але це не заважає усім вважати, що необхідно в крипту вкладати.
І кожен успішний в регулюванні крок призводить до того, що цей інструмент знаходиться під загрозою, тому що природа крипти вільна, вона не передбачає контролю. Тому й оцінюють цей інструмент як такий, що допоможе швидко і досить безпечно переказувати якісь суми, зберігати кошти від інвестування. Якщо почнуть контролювати крипту як звичайні гроші, то це буде лише ще одна валюта, ні більше, ні менше. Поки вона ще регулюється не так ретельно, як звичайні гроші, то вона, на мій погляд, має більший попит. Коли будуть правила фінмоніторингу жорсткішими, буде важче, і попит, на мій погляд, буде спадати, тому що нікому не потрібен настільки волатильний інструмент, який ще й не забезпечує можливість, щоб тобою не цікавились усі. Я вважаю, що крипта ще буде регулюватись, і буде регулюватись досить жорстко.
Інвестиції в акції компаній — це дуже важка професійна тема. І коли ти про це починаєш думати, то в тебе, мені здається, не досить вистачає рівня освіти для того, щоб професійно на цьому заробляти. Тому аби щось з цього вдалося, треба підготуватись до того, щоб інвестувати.
Зараз українцям важко інвестувати, тому що немає інструментів, які дають змогу інвестувати в акції американських компаній, тому що дуже жорсткі обмеження з боку Національного банку.
І коли ми говоримо про те, у що інвестувати українцям, то вибір не дуже великий. Наприклад, це облігації, які емісує Мінфін — ОВДП. Там дохідність на рівні банківських вкладів зараз.
І це не є акцією. Інвестувати в акції зараз неможливо. Але навіть коли було можливо, у нас була дуже велика черга з охочих, ми лише 50 000 клієнтів змогли надати цей інструмент, а 300 000 ще залишилось у черзі, коли обмеження наклали.
Але ті, хто встиг сформувати свої портфелі на початку повномасштабного вторгнення, там десь на $5 млн клієнтів зробили інвестиції, не завжди виграють. Наприкінці минулого року сумарний результат по цих портфелях сумарний результат був -$1 млн, тому що ринки впали. Потім було ― $100 000, тобто трохи їхні портфелі виправляються. Але інвестування ― це досить складна історія? і ти повинен підготуватись до того, що, скоріш за все, ти можеш втратити гроші, тому що в тебе не вистачає базового знання.
Правду кажучи, мені вдається, що банківські вклади, якщо ти не дуже підготовлений до інвестицій, — більш надійна стратегія, ніж інвестування в акції. Хоча бувають деякі періоди, коли ринки зростають і можливо щось заробити.
