💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Марія БровінськаНавколо IT
5 лютого 2022, 09:45
2022-02-05
«Син каже: „Тату, ти пропустив баг“. А я кажу, що то не баг, а фіча». Як айтішники EPAM, Intetics та Frogwares виховують дітей
Існує міф, що айтішники — переважно самотні інтроверти, які більшу частину часу проводять наодинці з комп’ютерами. Але це стереотип, який не відповідає дійсності. Айтішники — в більшості сімейні люди, які ведуть активне соціальне життя і виховують дітей.
dev.ua розпитав представників найдинамічнішої галузі української економіки про те, як вони виховують дітей і чи прищеплюють їм любов до IT.
Існує міф, що айтішники — переважно самотні інтроверти, які більшу частину часу проводять наодинці з комп’ютерами. Але це стереотип, який не відповідає дійсності. Айтішники — в більшості сімейні люди, які ведуть активне соціальне життя і виховують дітей.
dev.ua розпитав представників найдинамічнішої галузі української економіки про те, як вони виховують дітей і чи прищеплюють їм любов до IT.
«Син записався на пробний іспит у Google та наприкінці лютого візьме участь в олімпіаді»
Михайло Білий, Senior Software Engineer в Intetics (Одеса)
Я Senior розробник у компанії Intetics, займаюся розробкою в області DevOps. Моя сім’я — це ми з дружиною і двоє синів: одному нещодавно виповнилося 16 років, іншому — 6, 5.
Старший син Ілля зараз навчається у 10 класі. Питання його професійного вибору почали обговорювати ще рік тому. Я запропонував йому вибрати сферу, що цікавить, і подумати, чи є необхідність переходу в 10–11 класи.
Колись я сам стояв перед подібним вибором приблизно в такому віці. Мої батьки надали мені повну свободу вибору. Коли ти розумієш, що сам вирішуєш власну долю, то швидше за все дотримуватимешся певних принципів. Своєму сину я теж хотів донести, що будь-яка професія хороша, якщо вона тобі до вподоби й приносить задоволення. Варіанти сина я не відкидав, а пропонував піти та подивитися, як це виглядає на практиці. Ми розглядали й професію хірурга, і посла — все не подобалося.
І ось минулого року, наприкінці 9 класу син заявив, що хоче спробувати себе у програмуванні та попросив допомогти з вибором мови.
Тут було важливо порекомендувати те, що може втягнути у цю справу, а не навпаки. І тут мені, звичайно, довелося його якось плавно підводити до цього, щоб не злякати. Зараз ми рухаємось у цьому напрямку.
Ми з дружиною з дитинства говорили синові, щоб щось вміти, треба навчитися це робити, намагалися закласти в сина думку, що без систематичного навчання та тренувань мозку людина ніколи не стане успішною. І важливо це робити вчасно, ще зі школи. Ми намагалися вибрати для сина правильну школу, правильного вчителя, неодноразово помилялися, зазнавали поразки, але не зупинялися. Це дає результати, бо вчити має вчитель, а батьки максимум допоможуть із домашнім завданням.
Спочатку ми вибрали звичайну школу, але спостерігаючи протягом пів року за тим, що результатів вона не дає, вирішили змінити місце навчання. Тим більше дитина ще в садку показувала прогрес. На той час ми якраз переїжджали в інший район і перейшли до спеціалізованої школи з французьким ухилом. І саме на прикладі нової школи я переконався у важливості вибору першого вчителя. Нам одразу повідомили, де у сина пробіли у знаннях. І буквально за перші пів року вчителька витягла Іллю на потрібний рівень без жодного контролю та допомоги батьків.
Ніхто не народжується генієм, дитині можна лише допомогти, мотивувати.
Наприклад, у першому класі старший син зацікавився шахами після того, як побачив, як я грав із кимось. Після цього він пішов у секцію, вже за рік заробив третій розряд на міських змаганнях. Ми тоді йому зробили заохочення — хороший подарунок, щоб він переконався, що старання винагороджуються.
Коли Ілля навчався у 5 класі, ми знову переїжджали, довелося міняти школу. Була мета обрати хорошу школу у новому районі проживання. Це мав бути освітній заклад, кращий за попередній. Ми обрали Одеський НВК «Гімназію № 7» із мовним ухилом. Щоб потрапити туди, потрібно було пройти конкурсний відбір та скласти іспит з англійської. Оскільки ми вчили французьку до цього, то взяли один урок мови для підготовки. У результаті син потрапив у трійку найкращих конкурсантів та був прийнятий до школи.
І ось ми досі навчаємось у цій школі, крім трьох мов тут сильна фізика, хімія та математика. Це сильна школа, у ній важко вчитись. Але якщо у дитини є здібності, ми її всіляко підтримуємо та мотивуємо.
Щодо секцій: у початковій школі ми пробували карате, малювання, музику, але постійно якось не зросталося з цим. Коли було 13 років, син висловив бажання навчиться грати на гітарі. Мій колега привіз йому укулеле з Англії. І це був початок. То була хороша мотивація для старту. А далі була покупка першої гітари, потім запис на музичні курси з гри на гітарі. З учителем не склалося, і син продовжив навчатися з відео на Youtube. До Нового року вони своїм шкільним бендом зіграли «Щедрик». Школа другий рік поспіль виставляє в соцмережах запис їхньої композиції, вітаючи всіх з Новим роком.
Bubble: 10 безкоштовних способів увійти до IT — від найбільш очевидних до нестандартних
Наразі старший син займається спортом, продовжує гру на гітарі. А влітку 2021 року за моєю порадою пішов на курси програмування Python. Вдома я, звичайно, доповнював його знання, активно включався у процес, розпитував та доповнював те, чого на курсах не розповідали.
Після закінчення курсів син отримав диплом з відзнакою, що знову ж таки було чудовою мотивацією рухатися далі.
Сьогодні Ілля бере активну участь в олімпіадах. Крім шкільних, він із групою однолітків записався на пробний іспит у Google та наприкінці лютого візьме участь в олімпіаді.
У плані вибору вищого навчального закладу син поки що планує вступати до Одеської політехніки. Багато випускників, яких я знаю, на третьому курсі вже працювали за фахом. Можливо, я запропонував би розглянути ще кілька вишів — у Києві чи у Львові. Але у нас ще два роки попереду, тож подивимося.
Моєму молодшому сину Ярославу зараз 6,5 років. Ми пішли цього року до школи, попри те, що в червні йому виповнилося лише 6 років. До цього часу він уже вмів писати та читати. Школу ми підбирали за принципом важливості якостей першого вчителя. У гімназію, де навчається старший син, ми вирішили не віддавати молодшого, все-таки вона далеко знаходиться від нас. До загальної школи теж не пішли — вони у нас дуже перевантажені. Але на щастя, у нас поруч є хороша приватна школа. Ми попередньо вивчили інформацію про школу, рейтинг за результатами ЗНО, познайомилися з учителем.
У результаті вибрали клас, де найменше дітей, щоб до учнів було більше уваги. У них є англійська мова з першого класу та китайська за бажанням.
На курси ніякі поки що не віддаємо Ярослава — у них у школі достатньо навантаження, плюс до всього є йога та театральний гурток.
Ось заняття з математики я активно контролюю, допомагаю з домашнім завданням та регулюю можливе просідання у знаннях. У плані спорту почали ходити на футбол, біля нас є хороший клуб. Йому там подобається, син робить такі фінти, які я не вмію.
Щоліта у нас є традиція вибиратися на природу та гуляти з синами без телефонів та планшетів. У такому форматі інформація, яку я їм надаю під час прогулянок, краще засвоюється, а концентрація уваги максимальна. Якщо правильно подавати інформацію, то щонайменше 30% осяде в голові.
На прикладі моїх синів я хочу сказати, що кожна людина індивідуальна, з унікальним характером. І якихось стандартних підходів щодо освіти не існує. З кимось треба жорсткіше взаємодіяти, комусь треба більше часу давати — тут усе індивідуальне. Головне, як на мене, це не зіпсувати дитинство дитині, у всьому потрібен баланс. Якщо дитину змушувати щось робити, це може вилитися у відторгнення чи травму. Все походить від батьків.
«Купили сину книжку з програмування на JS. Вивчає»
Наталія Градобик, Software Testing Team Leader в EPAM
У нас троє дітей: Дмитро — 8 років, Дарія — 5 років, Діана — 1 рік.
Син навчається в державній школі в класі с поглибленим вивченням математики. Перші 1,5 року ми навчались в приватній школі, але стикнулися з проблемою кваліфікації вчителя. Тому вирішили змінити школу і знайшли хорошого вчителя початкових класів саме у державній школі.
Середня дочка також спочатку навчалась в приватному садочку, але у зв’язку з переїздом довелося перевести у державний садочок, який виявився не гірше приватного.
Син проявляє інтерес до ІТ-тематики. Купили йому книжку з програмування на JS. Вивчає.
Дочки поки до IT байдужі, ще замалі, нехай підростуть.
ІТ-гуртки ми поки не відвідуємо. Але син проявляє велике бажання записатися в такий. Чекаємо весни, щоб розпочати відвідування ІТ-гуртка з програмування.
Крім того, син займається Fly yoga, відвідував басейн з тренером. Дочка ходить на танці та Fly yoga, і також відвідувала басейн з тренером. Також двоє старших дітей відвідують клас художнього живопису.
Я б легко могла рекомендувати навчальні заклади, які відвідують мої діти:
Петропавлівсько-Борщагівська загальноосвітня школа;
Петропавлівсько-Борщагівський ЗДО «Малятко»;
Місцеві гуртки з живопису та Fly yoga.
«Виросту і скажу твоїм працівникам, яку гру треба зробити».
Віталій Нечипоренко, QA engineer у Frogwares
Ми з дружиною виховуємо двох синів: В’ячеславу 8 років, Анатолію — 4 роки. Обидва сини відвідують державні освітні установи: Толик ходить до найближчого до будинку саду, Славік — до державної школи навпроти саду. Такий вибір зробили тому, що зручна логістика. Та й приватні школи та сади коштують зовсім недешево.
З секцій — старший скоро йде на пробне заняття з карате. Три роки тому відвідував тхеквондо, але перестав старатися, і тренер не міг приділяти йому достатньо уваги через кількість дітей.
Але він знайшов собі інше заняття — виявляє до моєї роботи неабиякий інтерес — хоче ігри робити.
Iноді мені в монітор заглядає і каже: «Тату, ти пропустив баг». А я відповідаю, що то не баг, а фіча.
Молодший також любить ігри. Коли він грає, старший син босів йому вбиває. Роки 4 тому я так само зі старшим сином грав — є з кого приклад брати.
IT-курси поки що діти не відвідують. Ходити на ті, що поруч, поки не бачу сенсу — технології старіють надто швидко. Чекаю, коли старший більше почне математику розуміти й англійську мову, щоб міг вчити більш актуальне.
У доступі до комп’ютера поки не обмежуємо, все залежить від дисципліни. Якщо уроки зроблено і хороша поведінка, то грає вільно. Іноді граємо разом у ті ігри, які моя компанія розробляє.
Син каже, що з однолітками йому нецікаво. Загалом дуже схоже на те, що він піде моїми стопами. Каже: «Виросту і скажу твоїм працівникам, яку гру треба зробити».
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Мануал для джуна. Що треба знати новачку у frontend-розробці перед співбесідою на проєкт мрії: запитання для інтерв'ю та приклади тестових
Створювати ІТ-продукти можна на різних рівнях і вдосконалювати їх як зсередини, (backend), так і ззовні (frontend). Візьмемо, наприклад, сайт. Спеціаліст може працювати із завданнями «під капотом», а може розвивати інтерфейс сайту, застосунку чи спеціальне програмне забезпечення для бізнесу, щоб вони були зручними, зрозумілими та функціональними.
Останнім якраз займається frontend-інженер. Що ще треба знати джунам про frontend-розробку, що не варто робити перед співбесідою та на які запитання відповісти, щоби бути готовим на 100% — Frontend Engineer у Levi9 Олексій Горбунов розклав все по поличках у цьому матеріалі.
«Після випуску про IT-Generation хочеться зробити тред про те, як IT-школи вас най**ують». Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів, що думає про IT-освіту
Відомий IT-блогер Діма Малєєв розповів своє ставлення до IT-курсів, які наразі продукуються в Україні. «Після сьогоднішнього випуску про IT-Generation, хочеться зробити невеликий тред про те, як IT-школи вас най**ують, продаючи курси, які вам ніяк не допоможуть. І навіть якщо ви виграєте грант від програми — ви просто згаєте час», — написав він у Twitter.
Публікуємо його допис із частковою цензурою.
50 питань та відповідей щодо програмування для підготовки до технічного інтерв'ю
Готуючись до співбесіди, багато програмістів-початківців поняття не мають, яких питань очікувати від інтерв’юрів — чи це співбесіда в стартап, чи в технологічний гігант на кшталт Amazon, Microsoft або Google. У статті на Hacker Noon розробник Джавін Пол зібрав питання, які люблять ставити на таких інтерв’ю, а також відповіді на них та додаткові ресурси для підготовки.
