🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Марія БровінськаНавколо IT
22 січня 2022, 12:00
2022-01-22
«На ІТ-гуртки ми віддали сина ще в 4 роки». Як айтішники виховують своїх дітей: одкровення співробітників Levi9, Ubisoft і Saldo Apps
Існує міф, що айтішники переважно самотні інтроверти, які більшу частину часу проводять наодинці з комп’ютерами. Але це стереотип, який не відповідає дійсності. Айтішники — в більшості сімейні люди, які ведуть активне соціальне життя й виховують дітей.
dev.ua розпитав представників найдинамічнішої галузі української економіки про те, як вони виховують дітей і прищеплюють їм любов до IT.
Існує міф, що айтішники переважно самотні інтроверти, які більшу частину часу проводять наодинці з комп’ютерами. Але це стереотип, який не відповідає дійсності. Айтішники — в більшості сімейні люди, які ведуть активне соціальне життя й виховують дітей.
dev.ua розпитав представників найдинамічнішої галузі української економіки про те, як вони виховують дітей і прищеплюють їм любов до IT.
Гліб П’янков, UX / UI designer в Saldo Apps
Моєму синові 4 роки. Нещодавно ми всією сім'єю переїхали в Україну, в Одесу з Мінська. Моя робота в IT дає можливість вибирати місце, де навчатиметься моє чадо, поки батьки на роботі — відповідно, вибір припав на приватні дитячі садки.
Їх вибір великий, і кожен пропонує щось своє: розвиток творчого потенціалу, друга мова, спортивні садки. Наш вибір зупинився на саду, що допомагає робити перші кроки в житті й розвивати самостійність — сад за методикою Монтессорі. Занурившись в саму методологію, ми зрозуміли: це саме те, що нам потрібно. Розвиток дрібної й великої моторики, логіки, за допомогою роботи з матеріалами (саме так в методиці Монтессорі називаються навчальні посібники), вміння стежити за собою, своїми речами — це ми порахували основним, що може знадобитися дитині дошкільного віку.
Всі заняття проходять в ігровій формі, під наглядом педагогів. Якщо малювання, то на задані теми, які розвивають не тільки уяву, а й кмітливість, а також і пізнання світу.
Наприклад, в темі космос мій син вже в 2 роки розумів відмінність між Юпітером, Марсом і Сонцем, а також міг показати де знаходиться яка планета.
Чим ще привернула дана методика? Максимальним наближенням дитячих речей і занять до дорослих: захотів попити — сам візьми свій кухоль (у всіх дітей свої скляні чашки, і діти їх не розбивали), налий води з глечика, попий і прибери на місце. Якщо так сталося, що ти насмітив — візьми, будь ласка, мітлу й совок і прибери за собою. Також щотижня в саду були теми тижня: тиждень Ірландії, пори року, тварини, що мешкають на континентах.
В Одесі ми вибрали садок з ухилом як на загальний розвиток, так і на розвиток творчих здібностей, також почали пробувати відвідувати різні гуртки. Крім того, в садку є штатні логопед, фізкерівник і викладач англійської, ми пропонуємо позайматися чимось ще. Англійська як додаткові заняття поки не цікаві, а карате (читати «фізкультура») дуже припало до душі. На підході — спробувати шахи (причому це бажання самої дитини, а не щось нав’язане ззовні).
Але справа ніколи не обмежується одними дитячими садами. Основне — це спілкування з батьками, це основа розвитку дитини. У вечірній час ми намагаємося по максимуму проводити час разом, як в розвиваючих іграх (наприклад, зараз це memory card, різні пазли), так і в творчості, пробуючи різні підходи.
Наразі ми розфарбовуємо фігурки солдатиків, тільки закінчили бойових гномів.
Але, як ми зрозуміли, діти дуже швидко втомлюються і перегорають новими захопленнями. Іграшки та заняття, які ще вчора викликали захоплення, сьогодні можуть стати нецікавими.
Так сталося, наприклад, з LEGO. Тому це робота для батьків — шукати спільні інтереси. Якщо набриднуть солдатики, спробуємо оригамі. З іграшками — індивідуально. Оскільки до певного віку я вважаю зайвим давати пістолети або танки, ми вивчаємо інший транспорт: від будівельної та сільгосптехніки до космічного обладнання. Зараз цього достатньо в доступі. Щось купується за нашим бажанням, щось за запитом сина, а на деякі запити виходить відповідь: «ні, не зараз», «цю іграшку ми подаруємо на день народження» тощо. Я дотримуюся думки психологів, що дитина повинна також має розуміти й відмову, й те, що все мати неможливо.
Звичайно, не можу обійти стороною питання гаджетів. Так, ми даємо телефон користуватися з виключно ознайомлювальними цілями, до 15 хвилин в день. Мультики, наприклад, на телефоні не дивимося.
В основному його цікавить фотоапарат, Duolingo, малювання і «витяг звуків» з програми «Синтезатор». Мультики і фільми ми дивимося на вихідних, разом, в нормованій кількості. Половина мультфільму або фільму за раз, за день.
А про айті поки що він не думає, і зараз хоче вирости й бути винахідником. Ми всіляко його підтримуємо і розкриваємо таланти, хоча особисто моя заповітна мрія, щоб син став біоінженером.
Наталія Дибчук, Support Engineer, LeasePlan в Levi9
Мого сина звуть Богдан, йому 9 років. Ми виховуємо сина-білінгва, тому з дитинства розмовляємо з ним двома мовами — українською та англійською. Вважаємо це далекоглядним і корисним в першу чергу для дитини, адже живемо в світі, де освіта стає інтернаціональною, а перевірені джерела все частіше англомовні.
Дитина, яка вільно користується двома мовами в повсякденному житті, має менше обмежень, може подорожувати, вільно обирати навчальні заклади, роботу, жити за кордоном і не витрачати час на вивчення мови. Така легкість спілкування дозволяє вивчати історію, культуру, традиції інших країн безпосередньо в процесі й бути «громадянином світу», відчувати себе «своїм» скрізь. Крім того, це значна економія коштів і часу сім'ї на вивчення мови, адже нам не потрібно наймати викладача або віддавати сина на додаткові мовні курси — він засвоює обидві мови вдома.
Коли Богдану було 3 роки, він навчався в державній установі два місяці, а потім ми випадково знайшли просто ідеальне місце для сина — іспаномовний центр «Будинок дитини», де вихователями були носії мови — місіонери з Іспанії. Наш перший досвід з альтернативною освітою та європейським поглядом на навчання був позитивним, тому для подальшого навчання державну школу вже не розглядали. Так ми знайшли наш «скарб» — приватну християнську гімназію, де вчимося вже 4-й рік.
Технології та ІТ-тематика Богдану, звичайно, цікаві. Зараз дітки дуже діджиталізовані, тому потрібно, щоб така зацікавленість, а іноді і залежність, була на користь дитини.
Наприклад, з дитинства ми завантажили в телефон сина тільки англомовні або іспаномовні додатки, націлені на розвиток, математичні логічні завдання або прості алгоритми як Minecraft.
На ІТ-гуртки ми віддали Богдана ще в 4 роки й досі з ними експериментуємо. На початку це був англомовний STEM-гурток для дітей його віку. Там вони займалися зі спеціальним роботом Cubetto, тому Богдан міг образно зрозуміти й побачити, як працюють алгоритми. Для групи це було як невелика пригода, де вони контролювали роботу за допомогою мови програмування. Пізніше ми пробували тактики Scratch і Minecraft. Їх раніше ввели у нас в школі й синові дуже подобалося.
Зараз зосередилися на Scratch-гуртках — знайшли прекрасну методику Міжнародного центру IT Genio. Вони цікаво представляють матеріал онлайн і на різних мовах, в тому числі і англійською, що було для нас важливим при виборі навчального закладу.
У центрі абонементна система, тому Богдан може відвідувати й інші заняття, наприклад, 3D Modelling, якщо буде бажання зайнятися чимось новим.
Спортом теж займаємося — ще 6 років тому обрали футбол. Богдан приділяє понад 7 годин на тиждень тренуванням та матчам. За ці роки він вже перейшов в іншу команду, пробував себе в різних ролях на полі, а зараз вважається одним з найкращих нападників в команді СК Київ.
Крім того, ми з 3-х років відвідуємо секцію роликів — Broller School. Богдану там подобається, у нього добре виходить і він з нетерпінням чекає тренування. Разом з тренером і засновником школи ми ввели англомовний гурток з катання на роликах — подвоюємо користь.
Додаткових гуртків у Богдана вистачає — це і TRIZ-зустрічі по-українськи від центру Minesvit для розвитку креативного та критичного мислення, малювання з професійною художницею вже 6 років, також продовжуємо відвідувати заняття з іспанської мови та англомовні зустрічі для білінгвів від онлайн клубу Enjoy English with Bo. Останній — це мій проєкт. Ідея створити його виникла, коли почала практикувати вивчення англійської як рідної з сином. У нашому арсеналі є також шахи, ще фортепіано від школи як додаткові заняття. Часу на все вистачає, адже завдяки дистанційній роботі ми не залишаємо Богдана в групі продовженого дня в школі.
СергійДубов, Associate Development Director в Ubisoft Ukraine
У нас близнюки. Ми намагаємося якісно проводити час зі своїми дітьми: малювати, читати їм книги, займатися арифметикою (рахункові палички дуже підходять), збирати пазли і головоломки.
Оскільки ми зіткнулися з особливостями розвитку мови і когнітивної функції у наших близнюків, до розв’язання питання підходимо комплексно:
4 рази в тиждень ходимо до логопеда і психолога;
консультуємося у дитячого психіатра, який призначає потрібні препарати й моніторить прогрес розвитку;
обов’язково забезпечуємо регулярну фізичну активність. У нашому випадку — це заняття з карате 3 рази в тиждень.
Як розвиваючу активність можна додати ще й STEM гуртки, в нашому випадку — це Inventor Club. Будівництво та розвиток дрібної моторики допомагають підтягувати мовні та когнітивні функції.
«Гори вчать тягнутися до результату і гамувати амбіції». Java Software Architect з Levi9 — про підкорення вершин та гірські походи, що заряджають
«Навколо IT» — нова рубрика, в якій ми збиратимемо все корисне для життя айтішника, яке не стосується його роботи. Виявляється, у айтішників найрізноманітніші хобі. Ми вже писали про айтішників-бігунів, плавців, художників, музикантів, танцівників, і навіть заводчика собак.
Герой сьогоднішнього матеріалу — айтішник-підкорювач гір Дмитро Ковальчук, що працює Java Software Architect в компанії Levi9.
«Треба вірити в себе та йти (чи хоча би лежати) в бік своєї мети». Історія бухгалтерки, яка стала розробницею та виросла до Team Lead і ментора
Немає більш слушного часу для змін, аніж сьогодні. Шлях до професії мрії може бути ретельно спланованим зі шкільної парти або тернистим і сповненим пригод. Своїм досвідом переходу з позиції бухгалтера в ІТ-компанії до frontend-розробниці на проєкті в ній же ділиться Наталія Сингаєвська, Frontend Engineer у Levi9. Вона знайшла своє призначення та за чотири роки зросла зі стажистки до Team Lead на проєкті в Лондоні.
«Найважче було зрозуміти, які знання потрібні, щоб отримати офер». Як увійти в IT після 19 років роботи в митній службі: історія одного держслужбовця
Якщо певна діяльність перестає драйвити, щось треба змінювати, вважає Дмитро Лукашенко, Junior Frontend Developer в Levi9. Свого часу він, відслуживши 19 років у Державній митній службі, вивчився на реабілітолога, а тапер пише код в IT-компанії Levi9. Ось його історія.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі